14 листопада 2013 року в Картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» в програмі традиційних зустрічей з цікавими людьми проведено зустріч з професором, доктором медичних наук, завідувачем кафедри хірургії Івано-Франківського медичного університету Степаном Геником. Представив присутнього та розповів про його професійний шлях завідувач науково-освітнього відділу Заповідника Богдан Струк.
Захід відбувся в рамках заходів присвячених до 200-річного ювілею з дня народження Тараса Шевченка. Доповідач, практикуючий медик Степан Геник присвятив свою доповідь питанню «Чим хворів і від чого помер Тарас Шевченко?». Порушена проблематика є досить цікавою і носить елемент наукової новизни, оскільки на даний час практично відсутні праці історико-медичного характеру, які б давали відповіді на дане питання.
Професор С.Геник охарактеризував всі періоди життя Кобзаря – від дитинства до зрілого віку – з наявними свідченнями та спогадами, як самого Шевченка, так і його знайомих однодумців про його захворювання. На думку С.Геника, первинно Тарас Шевченко міг мати захворювання пов’язані з нелегким способом життя у дитинстві – в часі наймитування у поміщика Енгельгардта. Згодом, з переїздом до Санкт – Петербурга і праці в майстерні художника Ширяєва, основним характерним захворюванням поета став тиф, який став наслідком пристосування організму до умов північного клімату. Кожен період захворювань Шевченка ілюструвався доповідачем відповідними автопортретами Кобзаря характерними до даного періоду. Всі вони несуть на собі відбиток перенесених Шевченком захворювань – тифу та хвороб набутих під час морської подорожі. Однією з найсерйозніших з них стала недуга серця.
У спогадах найближчого оточення Тараса Шевченка – Євгена Гребінки, Вєри Рєпніної, Павла Чужбинського та лікаря Козачковського є ряд згадок про хворого Шевченка та причини його швидкого відходу у вічність. Практично всі сучасники Шевченка відзначають його неабияку працьовитість під час хвороб, тяжкі санітарні умови життя під час пересування по території Російської імперії. Окрему увагу було звернуто на момент «винахідливого вбивства» Тараса Шевченка російським імператором Миколою І, коли останній заборонив поету читати і писати – чим спричинив у нього безнадію та подальше ослаблення організму. Характерними для Шевченкової служби у війську стали захворювання на пропасницю, розвиток ревматизму, порушення обміну речовин. Після звільнення поет піддавав організм впливу кислот, які використовував під час робіт по гравіюванню.
Доповідь викликала жваве зацікавлення присутніх. Після її завершення всі бажаючі мали змогу отримати відповіді на питання з медичної сфери власного життя. Заступник голови Галицької районної державної адміністрації Людмила Сівецька висловила щиро подяку доповідачу за: «…висвітлення нових цікавих моментів з життя Кобзаря… Здається, кожен з нас знає все про поета, - як школяр, так і чиновник, проте, такі доповіді дають нові знання – і ми вчергове пересвідчуємося в непересічності поета, його великій працелюбності…». Андрій Чемеринський. Член НСКУ, магістр історії | 
