У лютому 1944 року польськомовна «Газета львівська» висловила задоволення, що зима в Галичині того року була лагідною і не дуже морозною – пише “Західний кур’єр“.
Посилаючись на історичні джерела, газета зауважила, що на галицьких теренах і раніше бували аномальні зими. Так, у сиву давнину, зокрема у 1186 році, в грудні з яєць вилуплювалися пташенята, а в січні яблуні стояли в цвіті. У 1229 році на Різдво столи прикрашали свіжими фіалками, а в березні того року вже продавали свіжі черешні. І в пізніших часах траплялися «спекотні» зими, зокрема в 1873, 1882, 1885 роках. Галичани тоді взагалі не носили зимового одягу, а пані закривали обличчя парасольками, рятуючись від яскравих сонячних променів. Однак були й роки, коли примхлива пані-зима лютувала морозами.

У 1740 році морози в Галичині доходили до 60 градусів. Дуже холодна погода тривала 16 тижнів, і земля тоді промерзла так сильно, що неможливо було ховати померлих, а навесні селяни мусили почати орати значно пізніше, ніж зазвичай. У 1912 році галичанам дуже «пощастило» зі снігом – природа неначе прагнула перевиконати всі можливі норми.

На початку квітня випало майже пів метра снігу, що на деякий час паралізувало нормальне життя багатьох галицьких міст. Були обірвані телефонні й телеграфні дроти, частково припинено залізничний рух, адже в деяких місцях на колії лежав метровий шар снігу.

Аномальним був також 1937 рік. Взимку галичани потерпали від тріскучих морозів, а літом того ж року прийшла небачена спека – на початку травня стовпчики термометрів показували 33°С. На початку червня настала справжня посуха, яка тривала два місяці. В серпні прийшло нове лихо – повені. Зима того року прийшла на диво рано, вже у жовтні випав рясний сніг.

«Газета львівська» від 29 лютого 1944 року.
Підготувала Олена БУЧИК