Четвер, 2019-09-19, 10:18 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Листопад 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
 
Архів новин
Головна » 2013 » Листопад » 15 » Слідами старого Станиславова. Вулиця Баторія
9:01 PM
Слідами старого Станиславова. Вулиця Баторія
25 травня 1899 року у Станиславові виникла ще одна вулиця. Її проклали ґрунтами Леона Гальперна та нарекли на честь польського короля Стефана Баторія. Монарх правив Річчю Посполитою у XVI столітті, був талановитим полководцем і розгромив війська самого Івана Грозного.
Нова вулиця вела до газового заводу (на Ленкавського), заселяли її переважно євреї. Протягом 1910-1912 років касир горілчаного заводу Ісаак Заславський збудував кам’яницю (Короля Данила, 10), яка нагадувала пишну віллу. Будинок у стилі історизму був складної конфігурації, мав дві високі багатогранні вежі та масивні кам’яні сходи. Місцева преса одразу розродилася коментарями, що пан Заславський збудував оцей палац явно не на зарплату, натякала на фінансові махінації касира. Згодом з’ясувалося, що він дійсно накрав у Лібермана 100 000 злотих ринських.
За кілька років поруч постав двоповерховий будинок з елементами готики (Короля Данила, 8), що належав заможному єврейському меценатові Едварду Малеру. Після Першої світової там замешкав отинійський ребе Хаїм Хагер, чиє обійстя спалили росіяни. Так у Станиславові виник отинійський хасидський двір.
Ребе Хагер був цадиком – духовним провідником релігійної групи. Численні синагоги отинійських хасидів були в Коломиї, Надвірній, на Буковині та в Бессарабії, але центр знаходився у Станиславові, де мешкав їхній вождь і вчитель. Раз на рік, на велике єврейське свято, до будинку на вулиці Баторія з’їжджалися паломники, аби послухати проповіді свого ребе. У євреїв вважалося, що навіть просто побачити цадика – це вже велике благословення.
Хасидський двір вимагав власної святині, тому у 1926 році на подвір’ї спорудили синагогу (Короля Данила, 6). При ній були хедер (начальна школа) та ішива (вищий єврейський навчальний релігійний заклад). За фінансової підтримки Гіллела Малера у кількох кімнатах кам’яниці № 8 діяв харитативний (благочинний) заклад для бездомних.
Після смерті Хаїма Хагера у 1932 році новим отинійським цадиком став його син Ісраєль. Обидва були високоосвіченими людьми, залишили по собі відомі релігійні твори – «Душа Ісая» та «Життя Хаїма».
У часи німецької окупації вулиця отримала назву Торфової. Вона вважалася західною межею єврейського гетто. Перед остаточною ліквідацією гетто родина ребе Хагера сховалась у підвалі сараю, що в подвір’ї кам’яниці на Мазепи, 28. У бункері було душно і по ночах діти вилазили назовні подихати свіжім повітрям. Хтось із сусідів побачив хлопчика з пейсами, стуконув у поліцію і схрон закидали гранатами.
За Союзу вулиця знову носила ім’я полководця, але вже іншого. Цього разу ним був червоний командир Михайло Фрунзе. Кажуть, що через ревність до його популярності Сталін віддав наказ зарізати військового наркома під час операції виразки шлунка. Вказані кам’яниці були націоналізовані вже першими совітами, а після війни там розмістився обласний дермато-венерологічний диспансер, у народі відомий як «тріп-дача».
З 1992 року вулиця називається Короля Данила, саме таку назву вона носила у часи ЗУНР. Диспансер нікуди не дівся, займає цілий квартал включно з колишньою синагогою.
При порівнянні фото й поштівки в очі кидаються численні дерева, які дещо затуляють краєвид. До речі, одне з них вже відсвяткувало столітній ювілей – зверніть увагу, на що перетворилося маленьке деревце за кованою огорожею біля будинку № 10. Решта змін мінімальна. Якби по всьому місті архітектурні пам’ятники так добре збереглися, центр Франківська міг би потрапити під охорону ЮНЕСКО.
Іван Бондарев, Михайло Головатий

Переглядів: 272 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019