П`ятниця, 2017-10-20, 9:43 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2017 » Липень » 31 » Станиславівські оголошення: про грибні міфи, трагедії і рекорди
9:04 AM
Станиславівські оголошення: про грибні міфи, трагедії і рекорди

Що може бути приємніше, ніж піти до лісу й назбирати кошик запашних грибів? Сто років тому наші предки теж обожнювали "тихе полювання".
Але й випадків отруєння траплялося чимало.

Особливо багато отруєнь сталося в 1908 р. Якщо зазвичай у Галичині щороку фіксували не більше кількох десятків смертельних отруєнь грибами, то в цьому році померло аж 237 чоловік. Як зазначала преса, цілком можливо, таких випадків було ще більше, адже сільські лікарі не завжди правильно встановлювали причину смерті. Багато постраждалих походили з Тлумацького й Коломийського повітів, де гриби того року вродили особливо рясно. Найчастіше причиною отруєнь був так званий зелений мухомор, який за виглядом нагадує печерицю.

Газети наголошували, що потрібно пояснювати людям небезпеку отруйних грибів і розповідали про поширені в той час грибні міфи. "Від грибів часом помирають цілі сім’ї, – читаємо в "Кур’єрі станиславівському" за 1910 р. – Дехто вважає, що отруїтися можна лише свіжими грибами, а варені не є небезпечними. Інші кажуть, що не можна їсти лише зіпсуті гриби, які довго зберігалися. Відомо також, що з грибів можна усунути отруту, якщо зварити їх у воді з додаванням спирту чи оцту. А деякі грибники переконують, що отруйними не бувають гриби, поїдені черв’яками..." На жаль, ці помилки коштували здоров’я чи навіть життя не одному галичанину.

В давні часи не збирали гриби під деревами, які давали отруйні плоди, біля зміїних гнізд, не брали також гриб, біля якого знаходили… заіржавілий цвях чи інший залізний предмет. Ще цікавішими були методи порятунку при отруєнні грибами: хворого перед прибуттям лікаря радили напоїти міцною чорною кавою і дати йому посмоктати шматочки льоду.

На жаль, навіть продавці грибів на ринках не завжди володіли необхідними знаннями, ще й нерідко шахраювали. Вони продавали зв’язки грибів на вагу, а щоб вони були важчими, прив’язували між грибами маленькі пласкі камінчики. Мабуть, тому свої послуги жителям Станиславова пропонували продавці грибів аж із Чехії.

Як бачимо з оголошення в "Кур’єрі станиславівському" від 22 жовтня 1905 р., продавець з Раденина (містечко на Півдні Чехії) пропонував дуже дешеві сушені білі гриби. Один кілограм коштував лише 1 злотий ринський 90 сотиків. Придбаний товар можна було отримати поштою.

Були в ті часи й справжні грибні рекорди. В липні 1896 р. галицьким "королем грибів" було визнано білий гриб, який знайшли неподалік від м. Сколе (тепер Львівська обл.). Він важив 2,5 кг і мав діаметр шапки 35 см. Проте галицькому грибу-велетню не вдалося перевершити загальнодержавного рекордсмена – гриба-дощовика зі 116-сантиметровою окружністю й вагою 3,5 кг. Його знайшли в лісах австрійського Тиролю у вересні 1887 р.

Наші предки чудово зналися на способах приготування грибів і варили з них прості, але дуже смачні страви. Так, кулінарний порадник за 1910 р. рекомендує приготувати грибні котлети. Для цього 200 грамів сушених грибів потрібно зварити і змолоти. Кілька білих сухих булок вимочити в молоці й відтиснути, а потім змішати з грибним фаршем. Одну-дві цибулини дрібно нарізати і стушкувати на вершковому маслі. Додати до фаршу тушковану цибулю, два яйця, посічену зелень, сіль і перець. Сформувати котлети, обваляти їх у муці чи тертій булці й засмажити. Такі котлети можна подати з картопляним пюре і вершковим чи гострим соусом. Смачного!

​Олена БУЧИК


Переглядів: 15 | Додав: Dnister


Пошук на сторінці
 
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі



Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 17. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - мгр. історії, член НСКУ Андрій Чемеринський. 
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю
Copyright MyCorp © 2017