Сучасні іванофранківці вже звикли до страйків водіїв маршруток, але навряд чи хтось пригадає, щоб страйкували … кінотеатри. Проте в історії нашого міста був і такий протест. 16 лютого 1928 р. власники кінотеатрів у Львові оголосили страйк, і до них приєдналися їхні колеги зі Станиславова. В ті часи власники кінотеатрів мусили сплачувати значні податки, тож вони звернулися до влади з проханням про їх зменшення.

Органи влади погодилися знизити податковий тягар аж на 80%, однак висунули певні умови. Власники кінотеатрів повинні були знизити ціни на квитки, завести квиткові книжки й надавати їх для контролю, щоб можна було перевірити, скільки саме квитків було продано. Зниження цін на квитки мало збільшити відвідуваність кінотеатрів, а строгий контроль – підняти надходження до бюджету. Однак власники кінотеатрів не погодились на такі умови, тож влада не знизила оподаткування й наголосила, що в інтересах громади не поступиться у висунутих вимогах. Щоб посилити тиск на владу, власники кінотеатрів оголосили страйк і всі як один зачинили свої заклади. Преса зазначала, що небажання власників піти на поступки й укласти угоду з органами влади свідчить про те, що вони занижували свої доходи й не бажали допустити чиновників до контролювання кількості проданих квитків. Цей «кінематографічний страйк» набув такого розголосу, що про нього написала навіть «Австрійська кіно-газета» – одне з найвідоміших профільних видань Європи.

«Австрійська кіно-газета», 25 лютого 1928 р.
Підготувала Олена БУЧИК