Середа, 2019-09-18, 8:54 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
 
Архів новин
Головна » 2013 » Вересень » 20 » Свято з присмаком
9:07 AM
Свято з присмаком
Минулого тижня в Івано-Франківську на честь 330-річчя Віденської відсічі встановили (прив’язали, повісили, вмонтували) українську копію пам’ятної дошки Станіславу Потоцькому. Маємо ще один крок до «заповнення» чергової сторінки в нашій європейській історії.
Дивно, але до останньої хвилини форма, розміри та навіть місце встановлення дошки були загадкою. Напевно, так уже склалося від першого проголошення цієї ідеї (чотири роки тому її висловив тепер уже покійний історик і відомий франківець Мирон Мицан), що лише в останній момент з’явилася можливість «вирішити» долю дошки. І за цих чотири роки до цієї непересічної ініціативи не вдалось залучити ані пам’яткоохоронні органи, ані архітекторів, ані науковий супровід – аби витримати всі необхідні за законом процедури й гідно вирішити і питання «нових привнесень», і мистецьку адекватність – як споруді, так і хоча б існуючій дошці.
Можна аналізувати цей новотвір з різних аспектів, але всі вони, ці невідповідності, опиняються віч-на-віч перед нудною необхідністю щоразу звертатися до закону, норм, вимог збереження автентичності образу пам’ятки. Захист історії полягає не лише у відновленні призабутих подій, а й у плеканні історичного середовища. На стражі якого стоїть закон. Так на потребу відновити одну історію ми по краплині втрачаємо іншу – історію будівельного та архітектурного досвіду, європейську традицію – те, чим ще можемо пишатись.
Врешті, тут питання навіть не до свідомості, а, власне, до законослухняності. Вдумаємось: чомусь же існує термін – «об’єкт культурної спадщини»?
Парафіяльний костел 1672-1703 рр., охоронний № 230 (сучасне приміщення Музею мистецтв Прикарпаття) є пам’яткою національного значення, частиною комплексу площі Шептицького. Ансамбль пам’яток національного значення творить чітко визначену комплексну охоронну зону, в якій діє особливий режим. Окрім суворих процедур привнесень у саму пам’ятку та її зовнішній вигляд, функціонує цілий ряд умов, що регламентують втручання в історичне середовище. Вони, очевидно, видаються консервативними, але це той випадок, коли має значення банальна фраза – «охороняється законом».
Охороняти «безсловесну й беззахисну» споруду доручено Міністерству культури України, а делеговано – обласним уповноваженим з питань цієї охорони.
Прекрасні наміри збагатити середовище металевими творами, квітниками, інформаційними чи меморіальними дошками. Та навіть помалювання сусідніх з пам’ятками споруд є прерогативою органів охорони культурної спадщини. І наукове обґрунтування таких привнесень – необхідне.
Велике щастя, що не зовсім втрачено якийсь смак у доброчинників і реформаторів, що вони якось ще не дуже інтенсивно руйнують пам’ятки культури та історії на найціннішій міській площі. Але з кожним «сміливим» кроком цей, з дозволу сказати, імунітет вивітрюється. Кожен необдуманий крок у геометричній прогресії прискорює больовий поріг і руйнацію самого історичного середовища.

Переглядів: 266 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019