П`ятниця, 29.03.2024, 11:22:48

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
Головна » 2020 » Серпень » 2 » Та, що пройшла крізь вогонь: кілька нотаток про франківську ратушу
20:25:45
Та, що пройшла крізь вогонь: кілька нотаток про франківську ратушу

Наприкінці XVII століття зовсім молоде місто Станіславів отримало нову ратушу. Її збудували з каменю у модному тоді стилі ренесансу навзамін дерев’яної попередниці.

Місто в той час дуже активно розвивалось і багатіло, тому на будівництві не економили: ратуша вийшла красива, висока, а головне – міцна. Адже їй судилося довге і насичене життя. Більшість сучасних джерел пишуть, що 173 роки, але мені здається, що значно більше…

Отакою вона була в 1860 році. На той час вже відгриміли війни з турками, Польща занепала та була розділена, а місто перейшло під владу Австрії. Спочатку загальний занепад Станіслава сильно відобразився на ратуші. Однак з часом справи почали йти краще – вежу укріпили, відремонтували ззовні і всередині, фасад прикрасили новими елементами, зламаний багато років годинник відремонтували. Ратуша є серцем громадської і ділової активності, в ній працюють 24 крамниці, а у вежі засідає магістрат і суд. Однак попереду нашу героїню чекають серйозні випробування.

“Мармулядова” пожежа 28 вересня 1868 року знищила майже все середмістя. Ратуша довго трималась, але зрештою вогонь перекинувся і на неї. На цій світлині ми бачимо обгорілі стіни і відсутність купола. Ця дата вважається датою смерті другої ратуші. Але чи це так?

Від пожежі сильно постраждали нижні поверхи і рамна, в яких були розташовані крамниці. Також згорів і впав на бруківку купол вежі. Однак сама вежа, маючи стіни понад метр завтовшки, вистояла і не дістала значних пошкоджень. І вже за кілька років ми знову її побачимо.

Завдяки енергійному бургомістру Камінському вже у 1870 році закладено перший камінь у фундамент нової, третьої ратуші, а ще за рік усі роботи було завершено. Однак наскільки новою вона була?

Архітектори зберегли вцілілу в пожежі вежу, замінивши вигляд купола. А хрестоподібні рамена крамниць були розібрані і на їхньому місці повстав прямокутний двоповерховий корпус. Фактично вся центральна частина старої ратуші збережена всередині нової будівлі, а вежа взагалі майже не змінилась. Мені здається, це називається реконструкцією, і правильно було б говорити не про третю ратушу, а про нову версію другої. Адже вона вистояла, основну її частину від верхівки і до самих підвалів не розбирали, а тільки дещо змінили декор і по-іншому збудували рамена. І, як покаже час, старе серце ратуші значно міцніше, ніж новозбудовані приміщення. 

Через низьку якість робіт, а також артилерійські обстріли Першої світової нові приміщення ратуші вже в 1920-х роках були в аварійному стані. Тому знову постало питання про реконструкцію. Цього разу їй повернули первісний хрестоподібний план партеру і знову зберегли вежу.

Так, ту саму, збудовану ще в 1695 році. І не тільки вежу, але фактично усю стару ратушу, крім знищених вогнем і попередньою реконструкцією рамен. Вежу знову не розбирали, а тільки закріпили верхню частину армопоясом і влаштували нове закінчення. Так само збереглися внутрішні стіни, контрфорси і склепінчасті перекриття. На ілюстрації видно, що знову всередині нової ратуші майже цілком збережена первісна будівля кінця XVII століття. А ще це видно неозброєним оком – підіть у ратушу і переконайтесь самі.

Таким чином, наша модернова ратуша тільки доповнила будівлю 1695 року новими раменами, декором і верхівкою вежі і має вважатись ще однією її реконструкцією. Однак через не зрозумілі мені причини, незважаючи на збережені давні елементи, датою будівництва ратуші значиться 1935 рік. Тоді як у не меншою мірою перебудованих філармонії і залізничного вокзалу зазначена дата первісного будівництва, а не реконструкцій.

Цікаво, що навіть не всі професійні архітектори знають, що частину старої ратуші можна побачити неозброєним оком. І будівля, основна частина якої зведена ще 322 роки тому і яка є майже найстарішою в нашому місті (не рахуючи палацу Потоцьких), навіть не має статусу пам’ятки архітектури державного значення. Мені здається, це трохи несправедливо до нашої героїні.

Віталій Пасенюк


Переглядів: 167 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024