Далеке минуле завжди оповите таємницями. А минуле Давнього Галича — для нас особлива історія. І загадок у ній дуже багато, як і багато цікавого вже знайдено й розгадано.

Чи це стосується першої згадки про Галич, чи відомостей про те, хто правив на галицькому столі, а хто виявляв свої претензії на нього, що приховують терени княжої столиці і яким був її шлях аж до районного центру України. Про все це і набагато більше можна прочитати у книжці «Галич. На вістрі історії» нашого краянина історика, краєзнавця, співробітника Національного заповідника «Давній Галич» Івана Драбчука, з творчими доробками якого ми вже неодноразово знайомили наших читачів. Книжку вже цього року видрукувало івано-франківське видавництво «Ярина» (підпр. І. Майданчук) за сприяння односельця автора і мецената Богдана Бойчука.

Кожна історія має свій початок, вважає І. Драбчук, а початки Галицького замку губляться в глибині віків. Тож він потроху відхиляє завісу тих таємниць, відстежує версії подій, які мають стосунок до давньої столиці нашого краю. Разом з тим дбає про гідне пошанування видатних діячів минулого.

«Галич княжий», «Галич таємничий», «Галич сакральний» та ін. — назви розділів книжки, кожен з яких вміщує низку статей історичних розвідок автора. Тут ви дізнаєтесь, коли і якою мовою була написана одна з найдавніших та найцінніших пам’яток нашої писемності — Галицьке Євангеліє, як воно потрапило до одного з музеїв Москви, де дотепер зберігається. Цікаві версії, власне, назви Галич. Зокрема дослідник цитує письменника Степана Пушика, який також не один рік досліджує історію міста і стверджує, що, за однією з версій, назва «Галич» походить від наймення змії, дракона. «У Карпатах, — пише він, — і нині галицею називають змію, звіра, «всяке гадьи». Допитливі читачі дізнаються про таємниці відомої «свастики» і «розквітлого хреста», зображення яких знайдено на стінах храму Святого Пантелеймона, єдиної культової споруди, що дійшла до нас із княжих часів, а також хто такі білі хорвати і якою буде доля фундаменту Успенського собору та ін.

Загалом невеликий формат видання, доступність викладу, легкий стиль — все сприяє тому, щоб книжку читали всі, хто хоче знати нашу історію.

Алла Снятинська