П`ятниця, 2018-08-17, 1:32 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2018 » Липень » 20 » Тисменицька брама: історія, яку не можна втратити знову
1:51 PM
Тисменицька брама: історія, яку не можна втратити знову

Історична спадщина – прикметна окраса кожного поважного міста. Саме вона зазвичай приваблює до себе туристів та мандрівників. На жаль, у гонитві за благами технічного прогресу зараз пам’яткам історії не надають потрібної уваги. Недбале ставлення призводить до пошкодження або навіть повного руйнування об’єктів минувшини.

Схожий випадок трапився в нашому місті. Йдеться про сумнозвісні підвалини Галицької брами, які розкопали в Івано-Франківську в 1995 році на вулиці Галицькій, а згодом залили бетоном, незважаючи на всі прохання археологів продовжити розкопки.

Нещодавно в середмісті Івано-Франківська знайшли ще одну унікальну історичну знахідку: частину фундаменту Тисменицької брами XVII століття, яку виявили комунальники під час завершального етапу робіт на вулиці Лесі Українки.

 

Трохи історії

Ця пам’ятка – одна з найбільших оборонних споруд старого Станиславова. Найменша – Вірменська хвіртка, розташована біля Білого дому. На давніх мапах міста видно, що захисна споруда виводила на дорогу, що простягалася до Тисмениці. Тому, власне, вона й отримала назву Тисменицька. Фактично брама існувала аж до початку ХІХ століття. Про це розповідає директор КП «Пам’ять» Василь Тимків.

Франківський архітектор-реставратор Ігор Панчишин зазначає, що теперішня вулиця Лесі Українки носила ім’я Потоцького, а версія «гігантської» Тисменицької брами з високою вежею піддається сумніву, оскільки старий малюнок є неправильним трактуванням силуету. Вежу Ратуші було прийнято вважати вежею брами, і лише археологічні розкопки можуть підтвердити або спростувати доречність використання в історіографії проектних планів, якими послуговуються досі.

Пан Тимків вважає, що розкопки варто проводити на значно ширшій території, тому що весь центр міста надзвичайно цікавий. Можливо, якщо археологи продовжать копати в бік кафедрального собору, то їм вдасться знайти один з підземних ходів, що вів від фортеці у напрямку вулиці Мазепи до теперішнього парку Шевченка.

Наразі дослідники дісталися глибини близько двох метрів. Якщо зважати на велику кількість комунікаційних мереж, прокладених у різні часи, то можна дійти висновку, що все-таки ця історія вже неодноразово відкривалась, але тільки вузькому колу комунальних служб, які могли пошкодити фундамент.

 

За роботу цілим містом

Керівник ініціативи «Франківськ Який Треба Берегти» Марія Козакевич активно допомагає проводити розкопки. «Коли ми довідалися про розкопки частини муру, то однозначно вирішили, що таку історичну знахідку не можна знову закопати в землю», – розповідає вона.

Активісти питали керівні органи, як рухатися далі, просили дозволу продовжити розкопки. З перших днів влада пішла назустріч, чим приємно здивувала людей. Комунальні служби міста надали необхідну для роботи техніку. Решту археологи з історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто» копають вручну лопатами, адже мають досвід, як це робити правильно та професійно. За словами Козакевич, розкопки планують завершити до початку холодів.

Поки ведуться археологічні дослідження, комунальники закінчують ремонт вулиці Лесі Українки, де знайшли частину муру. «Ми майже закінчили ремонт і вийшли до вулиці Галицької, якраз там, де відкопали браму. Відступимо від місця розкопок десь два метри, зробимо примикання до тротуарів і закінчимо на цьому роботи на вулиці Лесі Українки», – розповів директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак.

 

У всіх єдина думка – зберігати

Минулого тижня міський голова Руслан Марцінків провів нараду з археологами, краєзнавцями та громадськими активістами, на якій вирішували подальшу долю історичної знахідки. Усі виступили за збереження цінної для міста пам’ятки. Але у який спосіб це краще було б зробити, поки що невідомо.

Василь Тимків запевняє, що в середмісті немає вільного квадратного метра, де б не було цікавих археологічних об’єктів. Він переконаний: браму потрібно максимально законсервувати. Як саме – це вже більше інженерно-технічне питання, ніж археологічне.

«Сьогодні ще зарано говорити про точний вигляд. Спочатку потрібно все відкопати, щоби дізнатися, який стан і масштаб фундаменту. Потім, напевно, варто організувати архітектурний конкурс з тими вихідними даними, що в нас будуть, і вирішувати, як виглядатиме брама в майбутньому. Івано-Франківськ, маючи справжній скарб під ногами, не має права закопати й забути про нього», – пояснила Марія Козакевич.

Схожий досвід є в Польщі: подібну пам’ятку знайшли у Кракові. Під час реконструкції центральної площі міста виявили численні фундаменти та давні огорожі. Згодом під площею відкрили музей, де зберігаються всі знайдені об’єкти тієї місцевості.

Зараз археологи продовжують розкопки та розраховують відшукати цікаві знахідки. Чи матиме брама якесь накриття, чи буде законсервована під склом та чи можна буде спускатися вниз – поки що про це рано говорити. Головна мета істориків – музеєфікація й консервація. Сподіваємось, брама стане привабливим туристичним об’єктом нашого міста.

Наталія ВІТЮК


Переглядів: 3 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 18. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2018