Доля кожної пам’ятки чи місця пов’язаного з історією складається по різному. Окремі з них користуються популярністю серед туристів, вшановуються місцевими громадами, популяризуються в науковій та популярній літературі. Інші, з тих чи інших причин, можуть перебувати в довгорічному забутті. Проте, значення і одних і других є дуже важливим, передовсім для локальної історії.
В межах сучасного Галицького району є десятки історичних об’єктів. Значною частиною з них в межах своїх повноважень опікується Національний заповідник «Давній Галич» - як одна з провідних пам’яткоохоронних установ регіону. Розуміючи, що наша історія це не тільки період пов’язаний з подіями княжої доби, а й наступними століттями, коли ці території перебували в складі інших державних утворень - і до сучасності, керівництво заповідника на практиці втілює заходи щодо привернення уваги до забутих об’єктів.
Цього року, на підставі проведених досліджень, звернень громадських об’єднань та зацікавлених осіб, здійснено перші кроки щодо тих об’єктів, які знаходяться в самому місті Галичі і на які досі ніхто не звертав особливу увагу (за винятком окремих ініціатив та первинних заходів з благоустрою).
Зокрема, це: австро – угорське військове кладовище (1915 – 17 рр.), військове кладовище Війська Польського (1920 р.) та пам’ятна колона на честь спорудження першого стаціонарного мосту в м. Галичі і в подяку за це гр. Агенору Голуховському (1858 р.).
Наказом Генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» п. В.Костишина «Про щойно виявлені об’єкти культурної спадщини» (№27 – ОД від 04.06.2019 р.) відповідно до статей 7, 14 Закону України “Про охорону культурної спадщини», Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 01.04.2013 р. № 158 доручено відділу охорони культурної спадщини (завідувач Р.Мацалак) підготувати неоохідну облікову документацію на щойно виявлені об’єкти культурної спадщини (згадані вище). Наказ видано з метою забезпечення належного обліку і збереження відомих та щойно виявлених об’єктів культурно спадщини.
Звичайно, окремі з цих об’єктів перебувають в неналежному вигляді і потребують постійної опіки з боку різноманітних сторін – як органів місцевого самоврядування, так і всіх громадян, яким не байдуже минуле власного міста. Занесення даних об’єктів в перелік нововиявлених пам’яток є першим важливим кроком на шляху їхньої державної легалізації та подальшого виготовлення необхідної облікової документації.
Андрій Чемеринський
| 
