П`ятниця, 2019-09-20, 8:31 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
 
Архів новин
Головна » 2011 » Квітень » 10 » У Старому Угринові віднайшли могилу “Кармелюка”
9:16 AM
У Старому Угринові віднайшли могилу “Кармелюка”
Кількарічна боротьба у підпіллі та розбудова мережі ОУН на рідних землях для мешканця Старого Угринова Олекси Перегіняка, як і для багатьох його побратимів, завершилася трагічно: смертельної рана відібрала у нього життя вже у 27 років. І, хоча місце його поховання ретельно замаскували, агенти МГБ уже за кілька днів розрили могилу. Лише переконавшись у смерті підпільника, його залишили у спокої. Березовий хрест на могилі "Кармелюка” простояв недовго. Відтак, через кількадесят років знайти місце його поховання стало непросто. Утім, наполеглива робота і пошуки таки дали результат.
 
Днями на "старому цвинтарі" у Старому Угринові вшанували пам’ять Олекси Перегіняка-"Кармелюка", могила якого донедавна вважалася невідомою. Повернути забуте ім’я взялися працівники Історико-меморіального музею Степана Бандери та активісти місцевого осередку історико-просвітницького товариства "Меморіал" ім. Василя Стуса, зусиллями яких вдалося провести кілька пошукових експедицій, записати та передати до фондів музею спогади жителів Старого Угринова та Бережниці, зібрати світлини земляка, і, зрештою, таки віднайти місце його поховання.
Ушанування пам’яті патріота-націоналіста  угринівці вирішили розпочати з упорядкування віднайденої могили. А вже наступного дня, 30 березня, місцевий священик о. Ярослав Мельничук освятив хрест та відслужив поминальну панахиду.
Як повідомила "Вікнам" науковий співробітник Історико-меморіального музею Степана Бандери Любов Іванюк, на урочистості з ушанування пам’яті підпільника прибули представники Калуської станиці Братства вояків ОУН і УПА, члени проводу районної організації Конгресу українських націоналістів, працівники музею, активісти місцевих осередків "Меморіалу".
Найперше, до гостей та учасників заходу звернувся голова Калуської станиці Братства вояків ОУН і УПА імені полковника Василя Андрусяка-"Різуна" Степан Петраш, який наголосив на значимості дослідження та відновлення могил людей, які поклали своє життя на вівтар боротьби за державність України. 
— Оскільки сьогодні тут присутня велика кількість молоді, це вселяє впевненість у те, що справу буде кому продовжувати і надалі, — резюмував промовець. — Спільними силами, долучивши підприємців, небайдужу громадськість, органи місцевого самоврядування, сподіваюся, ми зможемо вже найближчим часом встановити замість березового хреста гранітний пам’ятник.
У свою чергу, депутат Калуської районної ради, житель Старого Угринова, Василь Кобиляк наголосив на необхідності зберегти для нащадків імена староугринівців, які зі зброєю у руках активно відстоювали ідею української державності у ХХ столітті. Він пообіцяв організаційно та фінансово підтримати всі починання музею, пов’язані з відновленням та увіковічненням імен односельців, які боролися у лавах ОУН і УПА.
Про проведену роботу розповів завідувач музею імені Степана Бандери Степан Лесів, який не забув поіменно згадати всіх, хто долучився до пошукової роботи. Окрім цього, він розповів про життєвий шлях Олекси Перегіняка. Останній народився у 1922 році у багатодітній сім’ї Василя Перегіняка (по сільському — Черемшиного). Світогляд майбутнього підпільника формувався під впливом активної роботи просвітницьких громадських організацій, молодіжно-спортивних товариств "Луг" і "Відродження". Він самостійно здобув освіту, брав участь у діяльності сільського хору і театрально-аматорського гуртка. Завжди вирізнявся дисципліною. 
У 18 років Олекса Перегіняк почав вести пропагандистську роботу у довколишніх селах. У 1944 році очолив референтуру пропаганди Перегінського районного проводу ОУН. Разом із односельцями Дмитром Юрківим та Іваном Рученчиним долучається до розбудови мережі підпілля ОУН на рідних теренах. 
У цих же роках через провокацію його арештували і відправили на заслання. Звідти Олекса Перегіняк зумів утекти і повернутися до села. Утім, від ворожої кулі йому втекти не вдалося. У 1949 році його важко поранили в одній із облав у рідному селі. Він утік від переслідувачів, сховався у бункері за селом, але рана виявилася смертельною. 
Побратими "Кармелюка" привезли його тіло, заховане у березове гілля, до села, і вночі поховали на місцевому кладовищі, ретельно маскуючи місце поховання. Проте, вже через кілька днів місцеві агенти МГБ подбали про те, щоб комісія з району прибула на цвинтар. У присутності сільського голови Якова Рученчина було встановлено місце поховання підпільника. Відтак, щоб пересвідчитися, що він дійсно загинув, могилу розрили, а потім — знову закопали.
— На початку 1990-х років племінниця Олекси Перегіняка (дочка брата Івана — Надія) відновила могилу, на якій установили березовий хрест. Але після її смерті з плином літ хрест зруйнувався і могилу вважали невідомою, — зазначив Степан Лесів. — Проте, тривала і наполеглива робота, невпинні пошуки таки дали результат. І сьогодні до переліку староугринівців, імена яких викарбувані на могилах сільського цвинтаря, додалось ще одне: "Перегіняк Олекса Васильович — референт пропаганди ОУН Перегінського району".
За словами Степана Лесіва, у результаті пошукових експедицій працівникам музею стали відомі місця поховання та загибелі й інших земляків. Тож, попереду — робота над належним упорядкуванням та пошануванням інших борців за волю.

* за інформацією часопису "Вікна"

Переглядів: 390 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019