Перший дитячий садок у нашому місті запрацював у 1904 році, а перші ясла відкрилися у 1925 році на вул. Білінського, 4 (тепер вул. Сахарова).

В міжвоєнний період у Станиславові також діяли ясла сестер Милосердя для маленьких українців. Спочатку вони знаходилися в колишній будівлі отців-редемптористів на вул. Красінського, 21 (тепер вул. Маланюка). Цю будівлю збудували на початку ХХ століття на замовлення українського будівничого Івана Павловича.

З 1921 по 1928 рік тут мешкали монахи чину редемптористів, потім розміщалася українська ремісничо-промислова бурса, а після неї тут ненадовго розташувалися ясла для немовлят з української громади. Проте це приміщення було незручним, бо дозволяло прийняти не більш як тридцять діток, а потреби були значно вищими. До закладу також приймали дітей-сиріт та покинутих немовлят, яким при хрещенні давали не лише ім’я, а й прізвище.

Єпископ Григорій Хомишин подарував чину сестер Милосердя земельну ділянку на вул. Ґолуховського, 47 (тепер вул. Чорновола), на якій у серпні 1930 року розпочалося зведення нового будинку українських ясел. Перед тим ця площа десятки років використовувалася для садового-городніх потреб таким собі паном Вальтером, а після Першої світової війни її власником був пан Гампель.

Газета «Діло» захоплено описувала проєкт будівлі майбутніх ясел: «Будинок буде величавий, триповерховий, вільно стоячий, з крилом ліворуч у глибину площі, зверненим до сходу і полудня. Для немовлят призначений партер (перший поверх. – Авт.) і другий поверх з помічними уладженнями в сутеринах (підвальних приміщеннях. – Авт.). Черниці (дванадцять келій і каплиця) будуть розміщені на третьому поверсі. Чудові пляни будови, які викликали подив на засіданні станиславівського магістрату, виготовив інженер Пежанський. Надзір над будовою веде інженер Володимир Дутка, а виконує будову будівничий Михайло Грицак».

Підготувала Олена БУЧИК