3 – 4 серпня 2021 р. на Прикарпатті з науково-дослідною метою перебувала група науковців з Угорщини. Візит відбувся на прохання голови Самоврядування Українців в м. Сегед Наталі Шайтош – Запоточної та за всебічної підтримки Почесного консула Угорщини в м. Івано-Франківську Василя Вишиванюка.
Основною метою візиту було створення можливостей для зустрічі фахівців – дослідників, налагодження контактів, відвідання історичних місць області пов’язаних з подіями Першої світової війни. Угорські науковці займаються дослідженнями та вивченням історії пов'язаної з однією з військових формацій монархії Габсбургів - цісарсько-королівським 46 - им піхотним полком. Місцем формування та дислокації полку була область Чонград - Чанад в м. Сегед. У Першій світовій війні полк приймав участь у бойових діях в Сербії, прикордонних районах з Італією; у серпні 1914 – травні 1915 р. перебував у Галичині, зокрема, дислокувався на теренах Рогатинщини.
Місця боїв та військові кладовища Великої війни на Прикарпатті відвідували угорські науковці Pintér Tamás (історик), д-р Stenczinger Norbert (історик, викладач ВУЗ), Juhász Balázs (історик, викладач університету), Csáki Béla (віце – президент області Чонград – Чанад, представник товариства «Meritum»), Наталя Шайтош – Запоточна (викладач, голова самовряду українців м. Сегед); працівники КП Івано-Франківської обласної ради «Пам’ять», історики та краєзнавці.
Дослідники з Угорщини готують до видання монографію присвячену історії та бойовим діям вищезгаданого полку – події, що стосуються боїв в Сербії та Італії ними описано, проте питання перебування полку в Галичині практично не досліджені. Саме тому угорська сторона мала бажання зустрітися та поспілкуватися з українськими колегами - істориками, музейними та архівними працівниками, які б могли допомогти у зборі матеріалу; також, угорці мали сподівання віднайти місця захоронень вояків полку на Прикарпатті. Зі свого боку угорські дослідники, маючи достатню джерельну базу, матеріали державних архівів, готові надати їх для роботи українській стороні.
Програма перебування угорської делегації на Прикарпатті була надзвичайно насичена – як зустрічами з людьми, так і відвідуванням різних історичних локацій в кількох районах Івано-Франківської області.
Зокрема, першого дня в Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника відбулася зустріч із доктором політичних наук, професором, ректором університету Ігорем Цепендою та місцевими істориками і краєзнавцями. Група вшанувала пам’ять своїх земляків біля пам'ятної дошки визвольної боротьби угорців за свободу (1956 р.) та пам'ятника Шандора Петефі. Цього ж дня проведено ширшу зустріч в Почесному консульстві Угорщини в м. Івано-Франківську – на ній були присутні Почесний консул Василь Вишиванюк, голова Івано-Франківської районної державної адміністрації Олександр Ярощук, директор комунального підприємства «Меморіал» Василь Тимків. Доктором історичних наук Сергієм Адамовичем презентовано проект «Відновлення та дослідження поховань Першої та Другої світових воєн на Прикарпатті».
Цікавою родзинкою програми стала поїздка до с. Богрівка, де дослідники змогли оглянути збережені фортифікаційні укріплення австро-угорських військ, довідатися їх майбутні туристичні перспективи (зустріч організовано за сприяння голови Солотвинської ОТГ Манолія Піцуряка).
На другий день українські та угорські дослідники працювали на теренах міст Рогатин та Галич. Поруч Рогатина відвідано кілька населених пунктів, де знаходяться військові кладовища періоду ПСВ.
Програма зустрічі не могла оминути Галич. Це місто було важливим стратегічним пунктом для обох воюючих сторін, як місце переправ через ріку Дністер. Сьогодні практично нічого в місті не нагадує жителям та туристам про події 1914 – 17 рр., за винятком залишків кількох фортифікаційних укріплень та військового кладовища на Галич – горі. Саме на останньому, серед інших національностей, які служили у підрозділах монархії, знайшли свій останній спочинок десятки угорців.
Угорські науковці з великим зацікавленням оглянули військове кладовище в Галичі. Їх цікавила історія його закладення, способи встановлення прізвищ полеглих (на даний час встановлено 248 прізвищ з 341 поховання), мотивація волонтерів які власним коштом і часом опікуються кладовищем, пам’яткоохоронні підходи до встановлення пам’ятних таблиць та дорожніх вказівників, можливості щодо опіки над кладовищем з боку органів місцевого самоврядування. Науковців приємно вразило, що кладовище підтримується в належному стані зі збереженням первинного планування та автентичних надгробних хрестів. Цікаво, що саме в Галичі похований один з воїнів полку, яким цікавляться дослідники. Це - Glaser Bedřich, який народився в 1894 р. і загинув поруч міста в 1915 р.
За словами угорської делегації, дуже важливо, що в Галичі волонтерами здійснюється постійна опіка та благоустрій військового кладовища – без різниці на національності, віровизнання – це спільне місце пам’яті нашої спільної історії. Угорці розповіли, що вони свого часу, як волонтери, також починали відновлювати давній військовий цвинтар поблизу міста Естергом – їхня праця дала подальший поштовх для розуміння даної проблематики органам місцевого самоврядування.
На думку Почесного консула Угорщини Василя Вишиванюка наукова співпраця ефективна – вони сприяє налагодженню контактів та обміну інформацією; від взаємної толерантності залежать подальші майбутні стосунки між обома держави – сусідами.
Подібні зустрічі є дуже важливими. Вони активізують, як наукові кола, так і органи державної влади, місцеве самоврядування – з’являється розуміння, що окремі локації повинні бути належним чином опорядковані, як місця пам’яті, а інші можуть бути важливими для розвитку громад, як «туристичні магніти».
Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України | 
