Радянське минуле Івано-Франківська ще до сьогодні дуже яскраво проявляється у багатьох сферах життя. Як не як – майже пів століття ідеологічної роботи. Тому ми ведемо на нашому сайті рубрику, у якій пишемо про деякі події з життя радянського Станіслава, а пізніше – Івано-Франківська. Дивовижно, але в багатьох речах минуле не так вже й разюче відрізняється від сьогодення. Та й загалом цікаво згадати – як же воно було. Бо, незважаючи на всі ідеологічні та трагічні моменти в історії, місто жило своїм життям, результат якого ми спостерігаємо дотепер.
1955 рік Собаки в законі та поруйновані липи Взимку 1955 року нинішній пагорб «На валах» страждав від…ковзанки. У «Прикарпатській правді» скаржились, що липи і берези добре росли доти, доки тут не почали ковзатись. Тоді ж їх почали руйнувати. Втім, у цьому році вийшла обов’язкова постанова виконкому міськради про відповідальність громадян за порушення громадського порядку в місті та за псування зелених насаджень. За появу у нетверезому стані у громадських місцях, за азартні ігри, приставання до перехожих та псування зелених насаджень передбачався штраф у розмірі 100 карбованців або виправно-трудові роботи до 1 місяця. Невідомо, чи вандали не боялись, чи то постанову прийняли запізно. Однак некультурні мешканці Станіслава зуміли пошкодити скверик біля медичного інституту: засипали квіти сміттям та зруйнували лавки. Однак поряд із руйнуванням, велось і впорядкування. Приводили до ладу площу Міцкевича. Тут якраз мали заасфальтувати територію і прилеглі вулиці, навести порядок у сквері. Невідомою широкому загалу лишалась вулиця Гарбарська, точніше, тодішня Суворова. Адже і до радянської влади, і тепер, вона називалась саме Гарбарська. Але у 1955 році таблички ще не замінили, тож відшукати вулицю Суворова було нелегко. Ну а з цікавих постанов міськради у цьому році була ще одна – «Про порядок утримання собак». Чотирилапих друзів треба було зареєструвати у міськкомунгоспі та вакцинувати від сказу. У міськкомунгоспі власникам мали видати реєстраційну картку та номерний знак. Утримувати їх дозволялось на прив’язі чи у закритому приміщенні, а вигулювати – на повідку та в намордниках. При вході у двір, де утримувались собаки, обов’язково мало бути попередження: «Обережно! У дворі собака». Ця ж постанова, фактично, узаконювала діяльність гицлів, адже незареєстровані і бродячі собаки підлягали вилову. А службові та мисливські собаки, навпаки, мали привілеї: могли ходити без намордника і повідка. Щоправда, тільки під час виконання своїх обов’язків.
Відкриття міського озера Ще у лютому до Станіслава з Одеси привезли 11 човнів для човнової станції на міському озері. Решту мали зробити за зразком привезених. А вже у червні на водоймі була знята перемичка, і води Бистриці почали заповнювати котлован. За три дні рівень води досяг кількох десятків сантиметрів, утворились острови. 26 червня озеро урочисто відкрили. Глибина місцями доходила до 4 і більше метрів. На берегах висадили 5 тисяч дерев та 95 тисяч кущів, а у водоймі невдовзі мала підрости риба. Гуляння ж, судячи з усього, пройшло на славу. Взимку озеро не переставало бути місцем відпочинку, адже тут планувалось зробити каток, хокейний майданчик та крижані доріжки.
«Спартак» - чемпіон! 1955 рік – визначний для Станіславського футболу. Оскільки саме тоді відбувався XXV чемпіонат республіки з футболу. Станіславська команда товариства «Спартак» виграла свою останню зустріч в артемівських залізничників з рахунком 5:1 і вперше завоювала звання чемпіона республіки з футболу!
Технічний прогрес У 1955 році Станіславська кондитерська фабрика продовжувала модернізацію. Тут запустили у дію ірисну напівавтоматизовану лінію вітчизняного виробництва і розпочали випуск ірису «Золотий ключик». За хвилину виготовляли 470 штук, загорнутих у папірець. За зміну виходило 700-800 кг. Компактний розфасовочно-пакувальний автомат став новинкою на Станіславській базі «Маслопостач». Ним фасували сир – 42 бруски на хвилину. А ще станіславські красуні дочекались випуску красивих кімнатних дзеркал у рамках. Справа у тому, що раніше у Станіславі було складно купити дзеркало, доки Станіславська промислово-кооперативна артіль «Промінь» не налагодила виробництво дзеркального скла. Спочатку робили тільки мебльове і метражне скло, а згодом перейшли і на дзеркала у рамах. У цьому ж році було відкрите пряме повітряне сполучення між Станіславом і Москвою. Літаки курсували через день, а політ тривав близько п’яти годин.
Погода у цей день 58 років тому 20 червня 1955 року у Станіславі спостерігалась мінлива хмарність, переважно без опадів. Вітер західний, помірний. Температура вночі +7…+12, вдень +17…+22. Ольга Рега Рубрика виходить за підтримки Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І.Франка. Окрема подяка відділу краєзнавчої літератури та директору бібліотеки Людмилі Бабій. | 
