Учора в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника з нагоди 75-річниці з початку депортації українців відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Виселення українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини в 1944–1951 рр.: досвід та уроки».

Організаторами заходу виступили Прикарпатський національний університет, обласна державна адміністрація, обласна рада, Світова федерація Українських лемківських об’єднань, Івано-Франківська обласна організація Всеукраїнського товариства «Лемківщина», Івано-Франківське обласне суспільно-культурне товариство «Надсяння».

Участь у конференції взяли науковці та студенти закладів вищої освіти з різних регіонів України, краєзнавці, громадські діячі, працівники освіти та культури, представники органів державної влади і місцевого самоврядування.

Вступним словом відкрив роботу конференції ректор університету, професор Ігор Цепенда. «Питання депортації не тільки пов’язане з історією України, адже низка депортаційних акцій, які відбувалися в 40-50-х роках минулого століття, – це була продумана політика тоталітарного Радянського Союзу. Під депортаційні акції потрапили і українці, і поляки, і білоруси, і німці. Наше головне завдання сьогодні не тільки дати історичну оцінку, але також і правову оцінку тим процесам, які фактично призвели до того, що мільйони українців та інших народів були виселені з своїх етнічних земель», – зазначив ректор.

Робота конференції проходила за такими напрямами: передумови виселення українців з етнічних земель у 1944–1946 рр. та їх історична і політико-правова оцінка; етапи переселення українців з Польщі: зміст і форми; зовнішні і внутрішні чинники вимушених міграцій виселених українців з етнічних земель та їх наслідки; виселення українців у спогадах очевидців та активних учасників подій; сумнозвісні події 1944–1951 рр. в сучасній історіографії та історичній національній пам’яті.

Історики наголошують, що за майже 7 років більш як півмільйона людей примусово вивезли із Західних областей України. «У ті часи це називалося добровільне переселення. Насправді ці процеси не відбувалися добровільно. Це були примусові акції переселення з елементами геноциду», – наголосив завідувач кафедри історії України, професор Ігор Райківський.

Як зазначили організатори, конференція покликана узагальнити історіографічні й археографічні здобутки та методологічні аспекти з вивчення переселенських і депортаційних процесів на західноукраїнських землях. Також важливо привернути суспільну увагу в Україні до цього антигуманного явища в світовій історії та спонукати до подальшого ґрунтовного дослідження питання соборності етнічних українських земель.