До експозиції увійшли картини із фондів музею та з приватної колекції родини Михайла Фіголя. «Ця виставка – наш спогад і вшанування пам’яті великого митця. Високий, статний, красивий. Завжди на вустах - з філософською посмішкою життя. Таким ми пам’ятаємо Михайла Фіголя, який чимало доклав зусиль для відкриття і формування збірки Івано-Франківського художнього музею», - говорить директор Музею мистецтв Прикарпаття Михайло Дейнега, відкриваючи експозицію. На виставці представлені портрети Василя Стефаника, Лесі Українки, Марка Черемшини та інші. Близько 10 портретних робіт експозиції належать родині художника. Серед них - портрети Зорія, Іванцева та Загоруйка. «Загоруйко був наш викладач з основ марксизму-ленінізму. Коли він нам прочитав лекцію про культ особи, нам стало все зрозуміло, що відбувалось в країні», - розповідає дружина художника Тетяна Фіголь. Разом подружжя прожили 43 роки. Нині Тетяна Данилівна пригадує, що пейзажі її чоловік малював дуже швидко, а ось історичні твори «стояли на мольберті роками». «В його житті були дуже тяжкі періоди. В 64-му, коли почались арешти художників, він приходив додому і не знав, де переспить цю ніч. Тоді забрали Заливаху, Мороза. Його теж тримали 40 днів», - пригадує Тетяна Фіголь і додає, що чоловік ніколи не виказував тривогу, а найбільше тішився, коли народжувались діти та внуки. Син художника Олесь пішов дорогою батька. Став художником, викладає в інституті. Донька Ксеня – відомий музикант та викладач. Музика стала невід’ємною складовою і у творчості внука Юрка. «Він став лауреатом у 9 років. Тоді Михайло Фіголь вже дуже погано себе почував. Втім, коли приїхав внук, каже: «Привіт дідо! Ти лауреат і я лауреат!». Тоді радості Михайла Павловича не було меж!», - розповідає дружина. Михайло Фіголь ніколи не скупився на любов та щирість. Це стало запорукою усього його життя. Йому вдалося відкрити художній факультет в Івано-Франківському педагогічному інституті імені В.Стефаника, який нині носить його ім’я, організувати численні виставки та експозиції, створити мозаїки та розписи, які залишились окрасою споруд в Івано-Франківську, Галичі, Крилосі, Бурштині та Снятині. За рік до смерті Михайло Фіголь відкрив домашню картинну галерею, присвячену 1100-річчю Галича. А вже по його смерті, Івано-Франківська міська рада ухвалила рішення перейменувати вулицю Долинську, на якій жив митець, на вулицю Михайла Фіголя. «Він залишив по собі гідні справи та неоцінену творчість», - стверджують друзі та учні художника. |