Вікна, двері та фурнітуру, яким понад сто років, реставрують господарі квартири у будинку на вулиці Мазепи в Івано-Франківську. Будівля споруджена у 1910 році, зараз — це пам’ятка архітектури.

Над реставрацією впродовж двох місяців працюють кілька майстрів. Декілька готових відреставрованих віконних рам вже встановили на місця.

Майстер Борис Гнатушко розповідає кореспондентці Суспільного, що під багатьма шарами фарби деревина добре збереглася. З його слів, робітники замінили тільки декілька елементів фурнітури.

"Поставимо в кінцевому результаті нові ущільнювачі, відповідно, не буде промерзати, не буде запотівати вікно. Ну, я думаю, що якщо далі належним чином доглядати, то вона прослужить ще, напевно, років зо сто", – каже Борис Гнатушко.

З його слів, господарі квартири вирішили відреставрувати вікна та двері й зберегти автентичний вигляд, тому залучили до роботи майстрів. Борис Гнатушко розповідає, що таку роботу люди замовляють не часто. Адже переважна більшість власників приміщень викидає автентичні елементи та ставить нові – пластикові.

"Можливо, люди думають про те, що дешевше, чи швидше, чи тепліше буде. Але в кінцевому результаті, якщо ми залишаємо дерево, – це, знову ж таки, екологія, і це — насамперед здоров’я. Це не порівняти із пластмасовими вікнами. Вікна і двері – все збереглося, все, як було. Власники вирішили нічого не замінювати, все відреставрувати", – розповідає Борис Гнатушко.

Начальник міського відділу з питань охорони культурної спадщини Володимир Ідак каже, що реставраційні роботи майстри проводять фахово. З його слів, господарі будинку показують хороший приклад жителям, зберігаючи автентичні елементи споруди.

З його слів, департамент архітектури й містобудування розробляє програму, за якою наступного року будинки-пам’ятки реставруватимуть на умовах співфінансування із власниками. В першу чергу це стосуватиметься фасадів споруд. Скільки грошей із міського бюджету спрямують на це, поки невідомо.

"Є тільки наміри та стратегічний напрямок. Для нас прикладом є Львів, де в такому напрямку розвиваються. Місто працює над об’єктами, люди організовуються у відповідні структури, ОСББ. Підписують охоронні договори на свої об’єкти, тобто вони мусять організуватися і виконати певні умови. Тільки тоді місто зможе внести їх до співфінансування", – каже Володимир Ідак.

Через зайнятість господарів квартири, поспілкуватися із ними кореспонденти Суспільного не змогли. Зараз власники перебувають за межами країни.