Головна » 2022 » Липень » 7 » Волонтерство в УПА і 32 арешти. Спогади 96-річного Олекси Слижука на псевдо Синиця
10:30:03
Волонтерство в УПА і 32 арешти. Спогади 96-річного Олекси Слижука на псевдо Синиця
96-річний Олекса Слижук на псевдо Синиця із села Розтоки, що на Івано-Франківщині, у 40-50 роках XX століття допомагав воїнам УПА. Тоді він облаштував у своїй хаті аналог сучасного волонтерського штабу, де повстанці могли отримати їжу, одяг, примуси та інші необхідні речі. Заодно Олекса створив у домі медпункт, куди воїни приходили за ліками.
Про те, як і коли Синиця доєднався до підпільного руху, чому сам не зміг вступити в УПА, а також про свої 32 арешти і поранення, що отримав під час "волонтерської" поїздки до лісових, Олекса Слижук розповів журналістові Суспільного.
"Штефанові хлопці приходили з лісу, а ми їм збирали їжу, убрання, примуси на бензині чи солярці — що було потрібно. Потім вони сказали, що візьмуть двох коней і допомогу можна доставляти на них: "Це маєте приносити у Яворів". Так я і носив: раз — у Яворів, а раз — у Снідавку. Снідавка забезпечувала Космач, а Яворів — Голови, Верховинського району", — розповідає Синиця.
Олекса збирав допомогу переважно для чоти Юрія Ілюка на псевдо Залізняк.
"У підпілля я пішов іще за німців. Бо я любив це, я любив Україну. Мій старший брат був у повстанцях, мав бойову травму", — ділиться чоловік.
Сам Олекса також хотів вступити до війська, але через грижу лікар, який відбирав бійців у селі Голови, заборонив йому. Проте й без участі у боях Синиця отримав поранення, коли одного разу кіньми віз допомогу повстанцям.
"Я вночі підійшов кіньми у Яворів. Нараз коні стали і сфоркали. А енкаведист лиш крикнув: "Стой, стрелять буду". Я стрибнув поза коні униз. Тоді мене поранили в ліву ногу. Не дуже — легко, але вчув, що запекло. Я встав і помалу лісами добрався до хати", — пригадує Синиця.
За підтримку УПА енкаведисти арештовували Олексу 32 рази — викликали на допити.
"Завжди, коли прийду: "Давай, ти підкажи нам за лісових". Я кажу: "Що буду казати, якщо я не знаю, де вони та й що вони за одні. "Нічого, — казали. — Ти скажеш. Але чекай-чекай". Вони хотіли вивідати, як і що, а з мене не могли "купити" жодного слова", — розповідає Олекса Слижук.
Крім волонтерства в УПА, чоловік сплавляв ліс — кермував дарабою.
"Я через цю роботу дещо діставав з Чернівців. Де почув, що є щось інтересне у крамницях, то діставав і передавав Штефановим хлопцям", — пригадує Синиця.
Зараз Олекса Слижук живе у рідних Розтоках. У нього є троє синів, шестеро онуків і четверо правнуків.
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю!
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження).
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі.
Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.
Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.