Понеділок, 2019-09-23, 2:53 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
 
Архів новин
Головна » 2012 » Липень » 12 » Вшанування віце – президента ЗУНР Лева Бачинського на Городенківщині
4:20 PM
Вшанування віце – президента ЗУНР Лева Бачинського на Городенківщині
Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації  Івана Мороза  у районі пройдуть урочистості з нагоди 140-го ювілею від дня народження віце – президента ЗУНР  Лева Бачинського.
У селі Серафинці відбудеться урочистий вечір та панахида  біля пам’ятника односельчанину. На найближчу перспективу планується відкриття музею Лева Бачинського у його рідному селі, сьогодні вишукуються кошти для цієї справи. 
З нового навчального року у  навальних закладах району пройдуть заходи та уроки історії приурочені Леву  Бачинському.
З нагоди проведення урочистостей заступник голови районної державної адміністрації Степан Михайлюк провів засідання оргкомітету, де розглянуто  низку  проблемних питань щодо вшанування славного сина городенківської  землі.
                                                                               
Довідково.
Ярослав  Левкун. Левко  Бачинський  –  Віце-Президент  З У Н Р
Лев  Бачинський  народився 14 липня    1872 року в  Серафинцях  у  багатодітній  родині  сільського  інтелігента, директора  народної школи.  Після  закінчення  місцевої школи  Л. Бачинський  здобував  освіту  в  Коломийській  гімназії,  а  поза  нею -  в  нелегальному  студентському  товаристві.  Левко  був  одним з  найактивніших  учасників  нелегального  гуртка  молоді  Коломийської  гімназії, який  заснував десь   у  середині  80-х років  при  сприянні  львівської  студентської спілки.  Гуртківці  розгорнули  широку  культурно-освітню  діяльність, мали  значний  вплив  на  молодь.
Після  закінчення в 1891 році  гімназії  Л. Бачинський  вступив  до  юридичного  факультету  Чернівецького  університету.  Тут  зазнайомився із  визначними  вченими і письменниками,   як  Степаном  Смаль-Стоцьким, Іваном Франком     і Осипом  Маковеєм..  Поступово  втягнувся  в  громадсько-культурну  діяльність.. Спочатку як  прихильник,  а  потім як – діяч  Українсько-руської  радикальної  партії.
Не  маючи  змоги  стаціонарно  продовжувати  освіту   Л. Бачинський  перевівся на  заочне  відділення  юридичного  факультету  і  влаштувався  на  службу  в  адвокатській  канцелярії  Теофіла  Окуневського  в  Городенці.  На цьому  терені  він  став  опорою  молодого  радикального  руху  на  Городенківщині,  заснував  економічно-політичні  товариства.
Десь у  середині 90-х  років  Л. Бачинський  заочно  здобуває  вищу освіту, стає  доктором  юриспруденції, входить  до  числа діячів  радикальної  партії. На УІІ з’їзді  партії в липні  1898 р.  Л.Бачинського  обирають  до її  головного  правління  -  разом  з  І. Франком, М. Павликом, С. Даниловичем, П. Думкою.  З цього часу  його  життя  нерозривно  пов’язане  з   організаційною розбудовою  радикального руху  в  Галичині.  На  початку 1900  року  зі  Снятинщини  переїжджає  ближче   до  гір,  на  Бойківщину:  спочатку  працює  в  Калуші,  в  канцелярії  Андрія  Коса,  потім переїжджає  до  Стрия, де,  як  згадує  в  автобіографії  „брав  активну  участь  у  всіх  зборах...  скликав  радикальні  віча”.  Тут  він  ще  більше  віддається  політичній і  громадській діяльності, здобуває  широкий  авторитет  серед  своїх  виборців,  які у 1907 році  при  підтримці  демократичних сил  обрали  його  депутатом  від  Станіславського  округу.  Як  депутат,  Л. Бачинський  був  відомий  своєю  принциповістю  і  витривалістю  у  політичних  дискусіях.  Так,  13-14  червня 1912 року  він 13 годин  без перерви  виголошував  опозиційну  антиурядову  промову.  Йшлося про те, щоб  заблокувати  величезний військовий  бюджет, який  уряд  намагався  затвердити  в  парламенті.
У період  Першої світової  війни, яка тисячі  українських  селян відірвала від  рідної  землі.  Л. Бачинський  піклується  за долю  переселенців, вивезених  з  рідного  краю  до  таборів,  звертає  увагу    урядових  органів  на  тяжке  соціальне  становище людей,  які  змушені  були  залишити  Україну.  Живучи  у  Відні,  Л.Бачинський  співпрацював  з такими  діячами,  як  М. Ганкевич, К. Левицький, Е. Петрушевич, В. Дорошенко,
М. Лагодинський.
Л. Бачинському,  як  і  його  побратимові  В. Стефанику,  випало  на  долю  відіграти визначну  роль в період  утворення  незалежної  України  1917-го року.  Події  розвивалися  стрімко,  наближаючи  виникнення  Української  держави  не  лише  над  Дніпром ,  а  й  над  Дністром   та  Прутом.
1918  року  розпалася  Австро-Угорська  імперія.  18 жовтня  у  Львові  зібралася  Українська  Національна  Рада,  яка  проголосила  утворення  ЗУНР.
3 січня 1919 р.  на  першій  сесії  УНРади  Л. Бачинський  був  обраний  заступником  президента  Ради  Е. Петрушевича  і  членом  правління.  Він  взяв  на  себе  і  свою  партію   співвідповідальність  за  діяльність  уряду  молодої  держави.   Державні  інтереси  України  стають у  центрі  його  уваги.  Особливо  його  хвилює  проблема  об’єднання  двох  частин  України.3-го  січня 1919 року  сесія  ЗУНР  ухвалила Закон  про  злуку  двох  частин  України  в  єдину  державу  при  збереженні  автономної  ЗУНР.  Всі  ці  заходи  й  теоретично,  й  практично  розроблялися  при  найактивнішій  участі  Л. Бачинського.  Цей  день  став   незабутнім  для тих, хто  тоді  був  присутній  на  святковому  засіданні.  З  грудей  присутніх  людей  виривалося  жадане:„Хай живе  Українська  Народна  Республіка!”  
22 січня  в  складі 65  чоловік   до Києва  приїхала  делегація  ЗУНР  на  чолі з Л. Бачинським.  На  цей  день  було    призначено  урочисту  подію  –   Злуку  двох  частин  України в  одну  соборну  державу.  На  площу  біля  Софії  прийшли  члени  Директорії  на  чолі  з  її головою  В. Винниченком  й  делегація  від  ЗУНР  з  віце-президентом  західних  областей  Л.Бачинським.  Цього  дня  він  виступив  із  вражаючою  врочистою  промовою.
Сповнивши свою місію, Бачинський  разом  з  делегацією  повернувся до Станіславова, щоб  своєю  працею  зміцнювати  єдину, суверенну Україну.  Багато  сил  і  енергії  віддав  він розбудові  нової держави:  розробив концепцію земельної реформи, запропонував план приватизації землі.  Його  проект  земельної реформи  ліг в  основу закону  уряду  УНР, прийнятого  1919 р. До  останніх  своїх днів Л. Бачинський стояв на чолі Української соціалістичної радикальної партії.
Л. Бачинський не  раз виявляв  незламність  своєї волі, принциповість свого характеру  у виступах проти  польсько-шляхетських властей  -  і тут,  на  Україні,  і  там,  у  Варшаві,  на  засіданнях  сейму.
У 1928 р.  на  час  урочистого  відкриття  Варшавського  сейму, коли  починав  свою  промову  Ю. Пілсудський,  Л. Бачинський  на  весь  зал  кидає  йому  в  обличчя: „Геть  з  виборчими  насильствами  й  шахрайством! Випустити  політичних  в’язнів”.
19  квітня  1930  р. газета „Громадський  голос”  сповістила  сумну новину  про те, що  у Відні „по  тяжкій  недузі  на  58  році  життя  помер Л. Бачинський,  життя  якого  кличе  до  нас  словами  Великого  Генія  трудящих  мас  нації  Т. Шевченка  -  „Борітеся  -  поборете!”
Такого  похорону  в  Станіславові  ще  не  бачили.  Провести  в  останню  дорогу  прийшли  тисячі  людей  зі  Станіславова,  делегації  з  Городенки  і  Снятина,  з  Дрогобича  та  інших довколишніх  сіл  і  міст.
Жалобна  процесія  розтягнулася  на   два  кілометри.  Три  пари  волів  повільно тягли  караван  з  домовиною,  за  якою  делегації  несли  сотні  вінків.  Вулиці  міста  були  заповнені  вщерть  – процесія  налічувала  близько  50 тис. осіб.  Над  могилою виступали  друзі  Л. Бачинського.
Завершився   великий  життєвий  шлях  сина  сільського  вчителя  із Серафинець, який з-над  Дністра  охоплював  зором  всю  Україну,  був  одним  з  тих  діячів, які  Всеукраїнським  державним  актом   утвердили  історичне  свято злуки  України.

Переглядів: 561 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019