П`ятниця, 29.03.2024, 15:09:54

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Вересень 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
 
Архів новин
Головна » 2021 » Вересень » 23 » Військово - історична спадщина Галича: потрібно зберігати пам’ять про тих, хто боровся з більшовизмом
16:04:53
Військово - історична спадщина Галича: потрібно зберігати пам’ять про тих, хто боровся з більшовизмом

У ці вересневі дні на теренах Республіки Польщі та України проведено ряд меморіальних заходів присвячених вшануванню пам'яті полеглих у радянсько – польській війні (в нашій околиці в серпні – вересні 1920 р.) воїнів Війська Польського та Української Народної Республіки.
Саме тоді, в кровопролитних боях, жертвуючи своїм життям, воїни армій – союзників зупинили більшовицький похід в Європу і відкинули загарбників на схід.
Частина з цих боїв відбувалися в самому місті Галичі та його околицях, вони зафіксовані у військовій історіографії – проте, в період УРСР, про них не згадувалося, а військові меморіали ліквідовувалися і були приречені на забуття. Так сталося з військовими кладовищами в Дитятині (тепер у складі Більшівцівської ОТГ) та Галичі.
З проголошенням незалежності України відновлено історичну пам’ять: у Дитятині ревалоризовано меморіальний комплекс, а в Галичі впродовж останніх років проведено комплекс дослідницьких заходів щодо військового кладовища.
Щодо Галича, то дослідження здійснювалися як зусиллями окремих краєзнавців, так і провідної пам’яткоохоронної установи в регіоні – Національним заповідником «Давній Галич».
Зокрема, зроблено наступне: щорічне викошення трав та вирізання чагарників на кладовищі, складено докладну схему поховань та здійснено обміри гробівців і центрального пам’ятного знаку, за архівною документацією встановлено прізвища полеглих і захоронених на Замковій горі.
Вперше місце поховання ознаковано анотаційною таблицею та пам’ятним хрестом.
З огляду на важливість даного місця, як для локальної історії, так і для українсько – польських взаємовідносин, 14.06.2019 р. наказом (№27 – ОД) Генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» п. Володимира Костишина, військове кладовище Війська Польського отримало статус нововиявленої пам’ятки історії, доручено підготувати необхідну облікову документацію.


Меморіал описано і довідкові матеріали щодо нього розміщено у науковому виданні «Звід пам’яток Галицького району» (2019). В 2020 р. було передбачено облагородження даної території та здійснення її благоустрою – як один з кроків до візначення 100 – ої річниці Варшавської битви. Цьому останньому заходу перешкодила ситуація з Covid19…
Паралельно з пам’ятними заходами щодо вшанування полеглих українських і польських військовиків у м. Галичі 18 – 19 вересня 2021 р. відбувався відомий захід – третій фестиваль «Галицьке лицарство». Його метою було популяризувати історію міста, здійснити промоцію культурним пам’яткам, залучити туристів. Безперечно, захід важливий і потрібний – як все, що має на меті прославити минуле і сучасне міста на Дністрі.
Організатори доклали максимум зусиль, щоб програма фестивалю була цікавою; залучено багато фахівців у різних галузях, запрошено клуби реконструкторів середньовіччя з ряду областей України.
На жаль, не обійшлося без «ложки дьогтю». Окремі учасники фестивалю, як місце свого стаціонарного таборування обрали сектор військового кладовища 1920 року. Проживаючи тут, палили багаття, готували їжу – в підсумку залишили на місці справжнє військове таборовище з купами сіна, порізаних дров, місцями під багаття, підкладами під свої шатра – таким чином, окремі сучасні «лицарські» клуби зневажили місце поховання тих, які сто років тому врятували Європу від більшовизму… Слід зауважити, що дане місце попередньо було ознаковане заборонними стрічками, тому розтаборування на цій площі було власним вибором осіб – членів реконструкторського клубу.
Завжди нарікаємо, що Галич був занедбаний, що окупанти знищували його пам'ятки – подібно, як турки з татарами могли з кіньми увійти до церкви Різдва Христового; як костел католицької громади в радянський період було переобладнано в кінотеатр; як кенасу караїмів було розібрано для звільнення території для будівництва багатоповерхівки…
Сьогодні подібно – це не зробили чужинці, це зробили наші гості…


Прикро, що окремі реконструктори, які відтворюють минуле, без поваги ставляться до тих, які не були «оперетковими» воїнами для інсценізацій, а дійсно під вересневими дощами 1920 р., без достатнього забезпечення зброєю та харчування, змогли втримати лінію оборони на р. Дністер і склали тут свої голови, а їхні побратими змогли переламати хід війни і відкинути неприятеля за р. Збруч…


Другого дня фестивалю, 19 вересня 2021 р. полеглих військовиків у Галичі вшанувала урядова делегація Республіки Польща. На військовому цвинтарі Віце - Маршалек Сейму Малгожата Госєвська разом з супроводжуючою делегацією у складі генерального консула у Львові Елізи Дзвонкєвич, консула Рафала Коцота та солдат 6-ої десантної бригади в Кракові, поклали вінок і запалили свічку. Представники польської делегації були негативно вражені описаним ставленням до пошанування пам'яті щодо полеглих і висловили свої зауваги щодо цього факту.

Слід відзначити - до честі КП "Галичводоканал", - їхні працівники наступного дня привели територію меморіалу до порядку. Проте, чи вартувало взагалі для таборування використовувати цю площу, а згодом навіть не прибрати її за собою?
Всі ми – науковці, краєзнавці, жителі Галича, мусимо розуміти, що наше місто є тим тереном, де відбулася різні історичні події; що місто є комплексом пам’яток різних періодів, - і що всі вони є нашою спільною історичною спадщиною.
Популяризація одних моментів історії не може передбачати зневаження пам’яті про інші. В цій нашій багатоманітності подій, видатних постатей різних національностей, меморіалах військових формацій різних держав якраз є наша унікальність.
Галич – європейське місто, тому маємо підходити до збереження нашої спадщини на основі як українського, так і європейського законодавства.
Це важливо особливо тепер – коли ведеться чергова війна з російськими оккупантами на сході нашої держави і Республіка Польща є нашим постійним партнером.
Віриться, що з часом спільними зусиллями науковців, органів державної влади та місцевого самоврядування, подібні пам'ятні місця на теренах Галицької ОТГ будуть належним чином впорядковані – тоді і місцеві мешканці, і мандрівники матимуть достатньо інформації про історичні місця і дбатимуть про їхнє пошанування.


Довідково.
Кладовище військовиків Війська Польського, 1919–20 (іст.).
Вул. Замкова, у південно-східній частині Замкової гори. На старому міському кладовищі, вздовж правого боку дороги, яка веде від колишнього адмінкорпусу цегельні до замку.
Орієнтовна площа військових поховань 148 м2. У західній частині ділянки розміщений меморіальний знак з бетону. На схід від пам’ятного знака розташовані вісімнадцять гробівців, розташованих у чотири ряди. Кожна могила первинно була увінчана хрестом, зорієнтованим на схід.
Наприкінці 30 – их років кладовищем опікувався Зв’язок Резервістів у Галичі. У своєму звіті за серпень 1939 р. вони інформували: «…здійснено земляні роботи на військовому кладовищі, пересадку, садження дерев, вирівнювання надгробків тощо; на кладовищі спочивають польські воїни полеглі в 1919 - 1921 роках на галицьких полях. У найближчі місяці на цьому кладовищі буде встановлено пам’ятник загиблим за рахунок коштів і роботи членів З. Р.».
У вересні 1939 р. розпочалася Друга світова війна – тому заплановані роботи (зокрема, встановлення пам’ятника) не вдалося виконати. В період радянської влади кладовище було зруйноване в першу чергу, оскільки тут спочивали ті, які захистили ціною свого життя Європу від більшовицького поневолення.
Надмогильні хрести було знищено, також зрізано великий металевий хрест з пам’ятника. Місце поступово занедбувалося і забувалося його первинне призначення. В 70 – их рр. ХХ ст. ймовірно, частина могил була розкопана «чорними археологами».
На даний час вдалося встановити 12 прізвищ полеглих, 6 залишаються невідомими. Польські воїни загинули 11 та 14-15 вересня 1920 року. За військовими званнями, тут поховані 1 підпоручник (укр. відповідник - молодший лейтенант) та 11 шереговців (стрільців).
Десятеро з них воювали у складі 21-го піхотного полку, двоє у 36-му.
У квітні 2019 р. коштом польської родини Пшемислава і Магдалени Ясколовських Przemysław Jaskółowski та історичного клубу «Традиційний підрозділ ц. і. к. полку фортечної артилерії № 2 барона Едварда фон Беші» виготовлено і встановлено анотаційну таблицю і дерев’яний хрест для ознакування військового кладовища.

22 серпня 2020 р. полеглих вшанувала своїм візитом Генеральний консул Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкєвіч (в рамках акції "Рік 1920: пам'ять під час пандемії"), а 19 вересня 2021 р. віце - маршалек сейму Республіки Польща Малгожата Госєвська.
Коротко про історію полків, військовики яких поховані на кладовищі у Галичі:
21-й полк піхоти «Діти Варшави» («Dzieci Warszawy»). Полк був сформований в листопаді 1918 року у Варшаві, прийнято присягу 13 грудня 1918 року. З січня 1919 р. один батальйон полку перебував на польсько- українському фронті, в околицях Рави-Руської, Белза та Яворова; інші частини воювали на польсько - литовському фронті. В радянсько - польській війні брав участь у боях під Варшавою. Після розгрому більшовиків переслідував їх територією Галичини. 14 серпня 1920 р. полк форсував р. Дністер під Галичем. Формація повернулася у Варшаву з війни в квітні 1921 р.
36-й полк піхоти «Академічна Легія» (“Legija Akademicka”). Полк сформовано наприкінці листопада 1918 р. у Варшаві зі студентів Варшавського університету, Політехніки, Вищої господарської школи, Вищої торгівельної школи. Прийнято присягу 13 грудня 1918 року. З січня 1919 р. батальйони полку перебували на українсько - польському фронті, в околицях Рави - Руської, Львова, Рогатина, Бережан.
У радянсько - польській війні воював під Києвом та Житомиром. У Варшавській битві брав участь в боях під Оссовом. 9 вересня 1920 р. форсував р. Дністер під Галичем. Згодом відбуто ряд битв з більшовиками на Тернопільщині.
У звіті про вересневі бої 1920 р. під Галичем було записано: «відділи 16 бригади піхоти, 21 полк піхоти і 1/36 полк піхоти форсували міст під Галичем і розбили відділи 365 полку радянської піхоти…».


Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України


Переглядів: 183 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024