Музей у Крилосі відзначає 65 – ту річницю свого офіційного відкриття. Саме такий проміжок часу минув від сповнення задумів і мрій про його заснування.
Вперше думки про створення музею в Галичі були озвучені у 1883 р., дискутовані різними органами та установами, зі здійсненими певними кроками щодо організації, підсилені археологічними дослідженнями Ярослава Пастернака, на основі масиву історичних даних про місто та незліченої кількості знахідок, трансформувалися і матеріалізувалися в іншому місці – на Крилоській горі.
В червні 1965 р. після багатьох десятиліть зацікавлення та дослідження минувшиною Галича, стало можливим те, про що говорили на різних рівнях представники громадянства, історики, археологи, священнослужителі, посли, пам’яткоохоронці та ін. Таким чином, від перших думок про музей, до його відкриття минуло 77 років, а з часу озвучення цих планів і до сучасного ювілею – 142 роки.
Музей працював всі ці десятиліття – і під впливом тогочасної радянської ідеології, і в часі Covid19, і в період російсько – української війни. Змінювалася підвідомчість закладу, його директори та наукові співробітники, оновлювалася експозиція музею, зазнало змін його оточуюче середовище – але він продовжує бути провідним закладом з висвітлення різних періодів нашої історії.
На даний час відвідувачі музею можуть побачити на його терені багатовікові пам’ятки, з різним статусом відповідно до українського законодавства – місцевого та національного значення; історії, археології та архітектури.
Зокрема, це: оборонні вали, Митрополичі палати, церква Успіння, фундаменти Успенського собору з каплицею Василія Великого, Золотий тік, Княжу криницю. Зрозуміло, що всі вони з часом змінювали свій вигляд з різних обставин.
Навіть не будучи фахівцем, кожен зафіксує зміни ландшафту урочища Качків біля Галичиної могили, реконструкцію Митрополих палат та Княжої криниці, появу молитовного поля та оборонних укріплень поруч церкви Успіння Пресвятої Богородиці – і це все відбулося тільки за останні два десятиліття.
Побачити і порівняти характер змін можемо не тільки за допомогою фотографій, а й завдяки допоміжним історичним дисциплінам – філокартії (листівки), філателії (конверти) та філотаймії (календарики).
Виготовлення листівок, конвертів і календариків є важливим для об’єктів Крилоса – це підкреслення їхнього значення в історії, фіксація стану зацікавленими сучасниками, згадка про відвідування, популяризація для ширшого загалу.
На даний час вдалося зібрати всі доступні предмети колекціонування за останнє століття. В загальному, інформація про них є наступною.
1. Листівки періоду Першої світової війни.
- «Strabe in Krylos», зображення вулиці в селі у зимовий період, з типовою селянською хатою і місцевим мешканцем. Кольорова, видавець невідомий;
- «Die zerstorte Kirche zu Krylos», зображення пошкодженої церкви Успіння Пресвятої Богородиці з південної сторони, літня пора року, поруч церкви позують німецькі солдати. Листівка польової пошти, чорно – біла, видавець Wehrm. Bruckmann. 3/224; датування – не раніше червня 1915 р.
- «Krylos. Kirche», зображення пошкодженої церкви Успіння Пресвятої Богородиці з південно - західної сторони, осінньо - зимова пора року, без солдатів. Чорно – біла, видавець невідомий; датування – не раніше червня 1915 р.
- «Kloster in Krylos», зображення зруйнованих митрополичих палат з західної сторони. Чорно – біла, видавець невідомий; датування – не раніше червня 1915 р.
- «Dnyestertal bei Krylos», видове зображення з пагорба Княжої криниці на північну сторону долини Дністра, літній період. Кольорова, видавець невідомий;
- «Krylos». Вид на Крилоську гору з західної сторони, з боку Підгороддя. Чорно – біла, видавець невідомий;
- «Forsthaus zu Krylos». Зображення лісничівки в Крилосі. Кольорова. Видавець Wehrm. Bruckmann. 3/224; датування – не раніше 1917 р.
2. Листівки міжвоєнного періоду (не раніше 1937 р.). Видання зумовлені археологічними знахідками та дослідженнями Ярослава Пастернака, друкувалися трьома видавництвами.
- «Крилос. Розкопки апсид собору кн. Ярослава Осмомисла», видавництво «Унія», Львів. Чорно – біла;
- «Крилос. Музей», видавництво «Унія», Львів. Чорно – біла;
- «Крилос. Каплиця і церква збудована в XVI ст. з матеріялу собору кн. Яр. Осмомисла», видавництво «Унія», Львів. Чорно – біла;
- «Церква Успення Богородиці з XVI ст. у Крилосі. Фото Ст. Щурат, видавництво «Наша Батьківщина» у Львові; чорно – біла;
- «Крилос. Саркофаг кн. Ярослава Осмомисла», видавництво Повітова крамниця «Рідної школи в Галичі». Кольорова. Цікаво, що на окремих листівках цього випуску на звороті зустрічаються наліпки у формі фундаменту собору Успіння з написом «Крилос 1157 – 1937 +»;
- «Катедра Яр. Осмомисла в Крилосі». Видавець «Br.», чорно – біла;
- Без назви. Зображення археолога Я.Пастернака в розкопі, який досліджує череп. Видавець «Br.», сепія.
3. Філокартія і філателія періоду УРСР (1960 – 1988).
- пам'ятний конверт з нагоди відкриття музею у Крилосі 05.06.1960 р. Погашений штампелем з нагоди події. Видавець – обласна друкарня, наклад 500 примірників. Кольоровий;
- листівка з зображенням Успенської церкви в Крилосі і старостинського замку в Галичі. На звороті подано довідки про пам'ятки. Датування – 1988, фотограф Б.Міндель. Кольорова.
4. Філокартія, філателія і філотаймія періоду Незалежності України.
Характеризується активною видавничою діяльністю національного заповідника «Давній Галич», видавництва «Лілея – НВ», державного підприємства «Укрпошта».
Безперечно, найбільша частина друкованої продукції пов’язана з діяльністю у даному напрямку заступника директора заповідника з пам’яткоохоронної роботи Володимира Дідуха. Ним було підготовано, як окремі листівки, так і їх комплекти, календарики:
- «Успенська церква XVI ст. в Крилосі». Володимир Дідух, 2003. Вид з південно-східної сторони;
- комплект листівок «Галич». Видавець НЗ «Давній Галич», фото Володимир Дідух, 2007. В комплект входило 15 листівок, з них 5 було присвячено пам’яткам Крилоса. Зокрема, це: «Пам’ятник – символ «Меч і рало», «Фундамент Успенського собору», «Галичина могила», «Княжа криниця», «Музей історії Давнього Галича». Всі листівки кольорові, на лицевій стороні містять додаткове фото до основного – з акцентом на певні деталі об’єкта. На зворотній стороні подається довідкова інформація про пам'ятку.
- комплект листівок «Галич у старовинній поштівці», до 1120 – ї річниці письмової згадки про місто. Автори – І.Чернега, А.Чемеринський, дизайн Х.Соломаха, 2018 р. Зворот пристосований для пересилання поштою. У комплект входило 29 листівок, 2 з них стосувалися Крилоса і були перевиданням поштівок ПСВ і міжвоєнного періоду: №28 «Dnyestertal bei Krylos» та №29 «Крилос. Розкопування абсид собору князя Яр. Осмомисла», видавець «Унія», Львів. Друк у кольорі.
У івано-франківському видавництві «Місто-НВ» в 2020 році видано комплект листівок «Галич». Кольоровий друк, наклад 500 примірників. У комплекті було 13 листівок, з них 8 присвячених пам'яткам Крилоса. Це: №1 «Галичина могила», №2 «Розкопки фундаментів Успенського собору, 1998 р.», №3 «Галицький князь Ярослав Осмомисл. Антропологічна реконструкція Сергія Горбенка, 1995 р.», №4 «Фрагмент Галицького Євангелія 1144 р.», №5 «Кам'яний дракон з порталу Успенського собору 1157 р.», №7 «Церква Успіння Богородиці в Крилосі, 1584 р.», №8 «Княжа криниця», №9 «Крилоська Чудотворна ікона Матері Божої». Всі листівки пристосовані для пересилання поштою, з відповідними графами на звороті.
Також, інше івано-франківське видавництво «Нова зоря» видало кольорову листівку «Княжа криниця у с. Крилос Галицького р-ну Івано-Франківської області». Рік видання не зазначено.
Національний заповідник «Давній Галич» видав кілька календариків присвячених Крилосу. Відповідальним за друк і автором був вищезгаданий Володимир Дідух. Всі календарики були у кольорі.
Надруковано 4 календарики на 2005 – 06 рр.: «Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.), «Фундаменти літописного Успенського собору (ХІІ ст.), церква Успіння (1584 р.) та каплиця св. Василія (ХVI cт.) в с. Крилос», «Пам'ятний знак «Меч і рало», «Княжа криниця в с. Крилос». У 2008 р. побачив світ ще один календарик «Церква Успіння Пресвятої Богородиці (XVI ст.).
На державному рівні видано два поштові конверти: «Крилоська Чудотворна ікона ХІІ ст.» (дизайн Наталя Андрійченко, УФППЗ «Укрпошта», в-во «Марка України», зам. 2-3243, 2002) та «Галицьке Євангеліє – 875 років» (художниця Євгенія Хитрова. Тираж 390000. АТ «Укрпошта», ПК «Україна», зам. 19-3445. 25.07.2019).
Підсумовуючи, в загальній кількості у всі часові періоди загалом було видано: 32 листівки, 5 календариків, 3 конверти. Цілком зрозуміло, що більшу частину цих видань здійснено в період Незалежності України (17 листівок, 5 календариків, 2 конверти). В основному така кількість досягнута завдяки друку комплектних наборів листівок, в яких певна кількість стосувалася Крилоса.
Ймовірно, даний загальний опис може не включати невідомі на цей час предмети з філокартії, філателії і філотаймії – з часом виявлення, їхній перелік буде доповнено.
Нові часи – нові захоплення, відповідно багатьох відвідувачів Крилоса цікавлять магнітики на згадку; листівки в епоху цифрового спілкування не особливо популярні. Проте, все ж віриться, що в майбутньому колекціонери отримають нові предмети до своїх збірок з предметів своїх уподобань.
Андрій Чемеринський,
Почесний краєзнавець України | 
