В івано-франківському Музеї мистецтв Прикарпаття відкрили унікальну виставку храмової вишивки. На виставці представлено 38 взірців опільських вишивок з Галицького, Рогатинського та Тисменицького районів – рушники, хоругви, фелони.

Найдавніша робота на виставці – хоругва невідомого автора, яка датується 20-роками минулого століття, на одному боці якої вишитий лик Богородиці, на іншому – княгині Ольги, орнаментована різнобарвно, але стримано і довершено. Відчувається, що якась невідома майстриня вишивала її з великою любов’ю та вірою в серці.

У вересні в Івано-Франківську завершується сезон безкоштовних історичних екскурсій містом.

До кінця вересня гіди проведуть ще три, повідомляє Репортер.

15 вересня буде екскурсія для краєзнавців і любителей локальної історії, 22-го – англійською мовою (вперше), 29-го – спеціально для дітей.

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Артур Кольник (1890-1972)

Французький художник, графік, ілюстратор.

У другій половині ХІХ століття галицькі селяни не надто поважали вчителів початкових шкіл. Багато з них вважали роботу в школі тимчасовою та мріяли про посаду держслужбовця.

Шкодив авторитету і низький рівень освіти самих вчителів, а найбільше – бідність, пише Репортер.

Бодай-бись чужі діти учив

Золотою добою українського дореволюційного театру дослідники історії нашої культури називають 80 – 90-і роки ХІХ ст., протягом котрих коштовним надбанням бездержавної нації стала блискуча плеяда видатних антрепренерів і режисерів театральних труп як на Наддніпрянщині (М.Кропивницький, М.Садовський та ін.), так і в Галичині (І.Біберович та І.Гриневецький). Процес мистецького зростання і підняття впливовості нових українських театрів творився тоді динамічно і майже синхронно на теренах розділених кордонами імперій історичних та етнічних українських земель, сприяючи їх культурному єднанню і наближаючи майбутнє відновлення соборності України.

Суб’єктів туристичної діяльності міста Калуша запрошують до співпраці при укладанні довідника.

У зв’язку із підготовкою до друку оновленого туристичного довідника «Калуш туристичний» суб’єктів туристичної діяльності просять надати до 20 вересня 2019 року інформацію на електрону пошту kalushtur@ukr.net, пишуть“Вікна”.

На зламі ХІХ-ХХ ст. у Станиславові (нині Івано-Франківськ) відбулося пожвавлення театральної діяльності та почало розвиватися музично-хорове мистецтво. Осередком його розвитку було товариство «Боян», засноване у 1896 році. На цьому поприщі працювали троє ентузіастів співу: поштовий урядовець Ромуальд Зарицький, учитель та композитор Іван Біликовський і банківський урядовець та диригент Євген Якубович. При товаристві, яке підтримувало постійні зв’язки з Наддніпрянською Україною, згодом виник один з найкращих хорових колективів Галичини.

КП "Пам'ять" в рамках проекту пошуку могил Першої світової війни при підтримці Асоціації "Єврорегіон Карпати - Україна" знайшли цвинтар Першої світової війни в с. Верхній Майдан Надвірнянського району.

Про це у мережі повідомив керівник КП "Пам'ять" Василь Тимків, пише Фіртка.

У Європі замок – це гарантована туристична принада. В Україні ж це переважно руїни, які згадують кращі часи.

Привабити гроші до замків у нас намагаються по-різному, але поки що безуспішно, пише “Репортер“.

Столітній інтроверт

У вересні в Івано-Франківську для містян і гостей відбудуться ще 4 безкоштовні екскурсії.

Про це у мережі на своїй сторінці повідомив начальник управління туризму ОДА Віталій Передерко.

Нагадаємо, безкоштовні екскурсії відбуваються по неділях. Старт від ратуші о 12.00.

Дізнатися щось нове про минуле нашого міста можна не лише з давньої станиславівської преси. Про новини зі Станиславова писали й львівські газети, зокрема україномовний часопис “Діло” – перша в Галичині щоденна українська газета.

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей. Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу. Але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Композитор, скрипаль, січовий стрілець, воїн УГА.

Антін Баландюк народився у Княгинин Селі 12 січня 1893 року.

Незважаючи на те, що історія нашого міста добре вивчена, час від часу Івано-Франківську вдається добряче здивувати дослідників. Візьмемо, для прикладу, вулицю Матейка. Здавалося б, що вона може приховувати? Виникла наприкінці ХІХ століття, забудована здебільшого віллами заможних містян, має кілька пам’яток архітектури, зелена, затишна, симпатична.

Однак, вона теж має свій скелет у шафі, і то не один, пише Репортер.