Наприкінці ХІХ століття мешканці Станиславова мали право володіти зброєю і використовувати її для самозахисту. Далеко не всім вдавалося ефективно захистити себе, однак господарі помешкань часто проявляли велику сміливість при зіткненні зі злодіями.

Про це красномовно свідчить випадок, який трапився у 1886 році, пише Західний кур’єр:

«В ніч із 10 на 11 вересня пан Збіґнєв Ченський, який мешкає у кінці вулиці Брукованої (тепер вул. Мазепи – Авт.) пробудився від шелесту, що долинав із третього покою від спальні і гарчання пса, який лежав у спальні. Пан Ченський із запаленою свічкою в руці пішов до того покою, щоб з’ясувати причину шуму. Для безпеки він прихопив із собою ще револьвер і палицю. Коли ж господар увійшов, його вдарив по руці злочинець, який проникнув до покою через вікно. Пан Ченський випустив з руки свічку, а злочинець у темноті вистрибнув у вікно. Вслід за ним господар вистрелив два рази з револьвера, пустившись одночасно у погоню. Однак другий злочинець, який чатував на ґанку, напав на пана Ченського і поранив його в обличчя мисливським тесаком, украденим у самого ж господаря. Пан Ченський боронився палицею, завдяки чому його поранення не такі небезпечні, як могли би бути».

В липні 1912 року Міністерство внутрішніх справ Австро-Угорщини видало постанову, якою заборонявся вільний продаж та використання  автоматичної кишенькової вогнепальної зброї, зокрема браунінгів, револьверів та інші пістолетів, коротших 18 см. Преса зазначала, що ця постанова була прийнята в інтересах безпеки громадян.

Підготувала Олена БУЧИК