Пропонована увазі читачів збірка документів, споминів і статей – про українське місто Станиславів у революційну добу 1918-1919 рр., час творення держави західних українців. Її підготовлено до 90-річчя проголошення й утворення Західно-Української Народної Республіки, яке відзначатимемо в жовтні – листопаді 2008 р. Цей випуск із серії «Моє місто» – найцікавіші документальні свідчення тогочасної періодики, спогади безпосередніх учасників Листопадового Зриву 1 листопада 1918 р. – щирі, відверті, безпосередні і по-різному цікаві. Це оповідь про людей і події, які на історичних скрижалях української нації навічно вирізьбили чесноти Волі, Правди, Свободи, хай навіть в окремо взятому місті. Це – зайвий раз похід вуличками і майданами Станиславова, де відбувалися значні і менш значні події в житті спочатку повітового, а відтак і столичного міста Західно-Української Народної Республіки. Видання вперше проілюстроване унікальними за своїм інформаційним насиченням кількамовними афішами, відозвами, оголошеннями революційної доби, які свого часу були приховані у спецховах від широкого загалу дослідників.

«Щоденник зі Станіслава» – це свідчення Юліуша Фоєрмана про трагічну долю станіславських гебреїв періоду німецько-нацистської окупації, опубліковані1966 р. у Варшаві Жидівським історичним інститутом. 

Сьогодні важко перевірити достовірність свідчень автора й очевидця подій 1941–1943 рр., однак описані у його спогадах життя і смерть станіславського ґетто, «світла» і «тіні» всередині гебрейської спільноти, відчайдушні спроби порятунку і життя за нацистської окупації, колабораціонізм офіційних, а також інспірованих ґестапо, суспільних та охоронних структур в нацистському Станіславі будуть вартісним історичним джерелом для вивчення історії станіславського ґетто, яке було ліквідоване 65 років тому. Видання проілюстроване поштовими листівками та світлинами, а також реконструкцією меж станіславського ґетто, які допоможуть відтворити описані факти і події.

«Некрополь» з грецької – це місто мертвих. Одним із таких некрополів був християнський цвинтар на краю Тисменицького передмістя, заснований 1782 року. Комуністичні владарі міста у 1980-х роках майже цілковито знищили цвинтар, а залишки назвали Меморіальним сквером. Протягом 2002–2003 років колишній цвинтар був значною мірою впорядкований. У цьому виданні подається коротка історія цвинтаря, опис могил, що збереглися, повний список стрільців Української Галицької Армії, що тут поховані. Для унаочнення того, що місто втратило, наведені архівні знімки окремих мистецьких надгробків. Вміщене також звернення громадських організацій до міської влади щодо покращення стану колишнього міського цвинтаря - Mеморіального скверу. Для вчителів, студентської та учнівської молоді, туристів, усіх, хто цікавиться минувшиною Івано-Франківська.

Документальні свідчення про реакцію станиславівців на геноцид українського народу 1932–1933 років. У 2007-2008 роках Україна відзначила сумну дату - 75-ті роковини Голодомору. Відчуваючи потребу активними діями сприяти вшануванню пам’яті мільйонів наших співвітчизників, знищених більшовицькою владою шляхом терору та штучного голоду, івано-франківське історико-краєзнавче об’єднання «Моє місто», висловлюючи свою громадську позицію і загальнаціональну солідарність, підготувало збірник документальних свідчень про реакцію станиславівців-українців на трагедію Наддніпрянщини 1932-1933 рр., історичні студії українських учених про Голодомор і його відлуння у світі. Відкривають збірник Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» та Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні». У виданні опубліковані повідомлення польських органів безпеки, документальні свідчення українських громадянсько-політичних діячів, матеріали періодики, які розповідають про реакцію українського населення Станиславова на Голодомор 1932–1933 рр. Вічна і нетлінна пам’ять усім невинно убитим і замордованим більшовицько-комуністичним терором і штучним голодом в Україні 1932–1933 років!

Багатосюжетна збірка історії Станиславова точно буде неповною, якщо ми не зважатимемо на великий інформативний опис минувшини міста поляка Каміля Баранського. Саме він 1988 р. в Лондоні опублікував книжку «Колишні воїни, хлібороби, хасиди… Розповіді про землю Стрийсько-Станиславівсько-Коломийську». З одного боку, тексти К. Баранського – свідоме пропаґування польськості та особливо Другої Речі Посполитої, а з іншого – цілком несподіване для непольського читача трактування національно-визвольної боротьби українців (вставки про створення УПА та дивізії «Галичина» – назагал нейтральні).

Дослідження К. Баранського ще раз показує, як треба міфологізувати власну історію, глорифікувати її фіґурантів, а також, як уміло можна маніпулювати історичною пам’яттю інших слов’янських народів. Тексти, написані в 1980-х роках, будуть доречні і тепер, і українцям – для зіставлення власних перемог і поразок під час будівництва незалежної держави.

Це ще одна книжка про Станиславів. Від попередніх вона відрізняється своїм характером і жанром. За характером вона є хронікою, за жанром – мікроісторією. Ця хроніка виникла з подій особливого роду: біографій простих українських дівчат і жінок-подвижниць нашої нації, про більшість з яких ніхто ніколи не дізнався б, якби їхні світлини і життєві історії не віднайшлися в далекій Америці. Пропонована «Хроніка філії Союзу українок у Станиславові» дозволить івано-франківським чоловікам поглянути на себе збоку, а отже бодай частково усвідомити та визнати свої суто людські чоловічі проблеми в цьому аж надто чоловічому світі. Про історичну генезу івано-франківського жіноцтва – нова збірка документальних свідчень: про те, як народжуються, живуть і вмирають «жіночі» партії в суто міському хронотопі.  

Серія: Моє місто

ISBN: 978-966-668-228-7 (№ 22)

Міський парк є важливим складником інфраструктури міста. Важко уявити сьогодні місто без цього чудового куточка, створеного природою та руками його мешканців. Парк – це обличчя й усмішка міста, це організатор дозвілля, вихователь і виконавець багатьох функцій культурно-масових заходів міста. В різні часи парк був душею міста. Його історія – цікава сторінка історії життя міста. Автор запрошує пройтися алеями старовинного міського парку і побачити його від дня заснування і до поважного 115-річного віку. Книжка адресована історикам, краєзнавцям, усім, хто цікавиться історією міста Івано-Франківська.

Про різну долю етнонацій в цілому, і зокрема окремих етнофорів у давньому Станиславові написано вже немало. А що із фактами політичного і конфесійного характеру, значний сегмент нашої спільної історії посідало повсякденне життя, то на початку ХХ ст. фігурантів міської історії поєднав спорт, зокрема футбол.  Саме ця гра між серіалами хлопчачих бійок, набитими ґулями з «етнічних» міркувань, завдяки активній позиції станиславівських українців та мешканців приміських сіл гартувала сили і надію на самостійне державне існування. Чи ми є такими ж, як і сто або п’ятдесят років тому були наші попередники, зрозуміємо тільки тоді, як уважно прочитаємо дослідження Ігоря Дейчаківського.

Серія: Моє місто

Рік: 2010

Формат: 60х84/16

Видавництво: "Лілея-НВ"

Місто: Івано-Франківськ

Кількість сторінок: 224

ISBN: 978-966-668-234-8 (№ 24)

Збірка про Пласт у Станиславові та Івано-Франківську, укладена бузпосередніми учасниками багатьох описаних подій, містить достовірні спомини про українське товариське життя, документальні світлини й ілюстрації з архівосховищ, емоційну інформацію про сучасний стан пластового життя  в Івано-Франківську. Історія національної скаутської організації України в окремо взятому місті буде корисна самим героям упорядкованих спогадів і нарисів, їхнім рідним і краєзнавцям, а також усім містянам. Адже що більше ми знатимемо про український Станиславів та сучасний Івано-Франківськ, то вмотивованіші будуть і вимоги до можновладців щодо відновлення історичної пам'яті про наших героїв та плани про майбутнє рідного міста.

Обкладинка: м'яка

Серія: Моє місто

Рік: 2010

Формат: 60х84/16

Видавництво: "Лілея-НВ"

Місто: Івано-Франківськ

Кількість сторінок: 192

ISBN: 978-966-668-238-6 (№ 26)

978-966-668-149-5 (серія "Моє місто")

У той час, коли Галич, Коломия, Снятин, Товмач, Рогатин і Тисмениця гриміли своєю потугою на всю Галицьку Русь, про маленьке провінційне містечко Станиславів ніхто не знав. І все ж саме воно через кілька століть стало столицею краю. Головним чином перетворення його на найзначніший економічний і культурно-освітній осередок була Станиславівська фортеця, що своєю міццю, красою і неприступністю притягувала ма ґнатів, ремісників, купців й усіх, хто потребував захисту.

У збірнику статей розповідається про історію фортеці, її оборонні особливості, картографічні й археологічні дослідження. Книжка розрахована на широку аудиторію: істориків, архітекторів, археологів, викладачів, студентів, учнів та всіх, хто цікавиться минувшиною рідного краю.

Обкладинка: м'яка

Серія: Моє місто

Рік: 2010

Формат: 60х84/16

Видавництво: "Лілея-НВ"

Місто: Івано-Франківськ

Кількість сторінок: 71

ISBN: 978-966-668-243-0 (№29)

978-966-668-149-5 (серія "Моє місто")

Події 200-300-річної давнини, що відбувалися в нашому місті, під кутом зору польського історика-єзуїта: розквіт і занепад духовного життя, будні і свята студентства, рефлексії шляхетського і міщанського стану, військова розруха, перипетії обплетених туманом століть політичних змагань – сухі факти без коментарів – такою виглядає запропонована на суд читача книжка С.Заленського.

Буде цікава краєзнавцям фактами, відсутніми в інших дослідників, студентам – традиціями перших станиславівських спудеїв, олігархам і підприємцям – проявами меценатства.

Р.Круцик "Дем'янів Лаз"

Oбкладинка: м'яка

Серія: Моє місто

Рік: 2010

Формат: 60х84/16

Видавництво: "Лілея-НВ"

Місто: Івано-Франківськ

Кількість сторінок: 144

ISBN: 978-966-668-245-4 (№30)

978-966-668-149-5 (серія "Моє місто")

Написано, щоби ми, нині сущі і майбутні покоління української нації, не забували про масові вбивства кращих синів і дочок українського народу, про ліквідацію українських церков та духовенства, вбивства невинних людей большевицькими катами та їх комуністичними посіпаками. Світ мусить знати про Дем’янів Лаз.