З іванофранківкою Олександрою Павлівною ДАУНІС, якій незабаром сповниться 90, ми запізналися випадково. На її ювілейний рік керівництво Івано-Франківської міської організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих зробило жінці... недоподарунок – передплатило для неї часопис «Галичина», але не з доставлянням до її оселі, а, як мовлять, у далину до млину. Тим-то очікуваний нею часопис заблукав десь між поштовими відділеннями міста. Оскільки квитанції пані Олександрі не дали, вона зателефонувала до нашої редакції з проханням допомогти…

17 лютого 2026 р. о 14 год. в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім.І.Франка відбудеться урочисте нагородження лавреатів конкурсів "Краща книга Прикарпаття 2025" та "Краща краєзнавча книжка 2025". Щиро запрошуємо всіх охочих!

Зустріч стала простором щирих спогадів, живого слова та вдячності людини, яка десятиліттями сформувала духовні основи поколінь гімназистів. Учасники говорили про історію Коломийської гімназії, її шлях становлення та роль у різні періоди, а також поділилися особистими спогадами про наставника, якого з теплотою пам’ятають учні й колеги.

Особливим моментом став виступ катехіта сучасної гімназії о. Володимира Касіяна, який поділився досвідом викладання релігії у відновленому навчальному закладі та роздумами про значення духовного виховання сьогодні.

У неділю, 8 лютого, минуло 166 років від дня народження першого ректора Станіславіської духовної семінарії (тепер – Івано-Франківської духовної семінарії) – о. Єремії Ломницького.

У цій публікації пропонуємо історичну статтю, автором якої є преп. о. Йосафат Бойко, ВС, синкел у справах монашества Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ та настоятель парафії свв. Кирила і Методія м. Івано-Франківськ.

У Івано-Франківську завершилася міжнародна резиденція «Перехрестя культур», під час якої дослідники та митці з різних країн вивчали спільну історію Франківська та Кракова та створили власні культурні проєкти, пише Репортер.

Резиденція тривала два тижні та проходила у двох містах. Спочатку учасники працювали у Кракові, де знайомилися з польськими музеями, архівами та дослідницькими центрами. Там вони вивчали, як формувалася польсько-українська культурна взаємодія.

12 лютого село Торговиця згадувала свого славного земляка — Леся Мартовича, в день його 155-річчя.

Біля пам'ятника письменнику відбулася поминальна панахида. Отець Ігор Івасютин разом із присутніми молився за упокій душі видатного сатирика. Спільно згадали непростий життєвий шлях Леся Мартовича, його вагомий внесок у розвиток української літератури та вшанували світлу пам’ять нашого видатного краянина.

У видавництві “Брустури” на Івано-Франківщині перевидали історичний роман Івана Франка “Захар Беркут”. Роман вийшов за публікацією твору 1902 року, пише КУРС з посиланням на видавництво “Брустури”.

У ХІХ столітті в Станиславові була дуже популярна крамниця Шиманського і Мауліка, яка спочатку працювала по вул. Липовій (тепер вул. Шевченка), а потім переїхала на площу Франца-Йозефа, тобто на сучасний Вічевий майдан. Крамниця славилася великим вибором англійських, французьких та швейцарських тканин з першокласних фабрик, пише Західний кур’єр. Причому у крамниці не лише продавали тканини, а й приймали замовлення на пошиття одягу, і з цією метою тут працювали спеціалісти з Відня та Львова. Керував цим закладом безпосередньо пан Маулік, хоч він і був молодшим партнером

12 лютого о 18:00 у франківському “Хартія-Хабі” відбудеться лекція “Жінки у визвольній боротьбі. Чому мало знаємо про них?”, пише КУРС.

Лектор: Вахтанг Кіпіані – історик і військовослужбовець 2-го корпусу НГУ «Хартія», упорядник книжки «Країна жіночого роду».

В історичній та художній літературі немало згадок про грізних розбійників, які зупиняли подорожніх у каретах і грабували їх до нитки. Подібна історія трапилася й у 1886 році під Станиславовом, хоч предметом крадіжки були не коштовності, а звичайні черешні. Спекотного липневого дня торговець Бендель Кніппель та фірман Микола виїхали з села Милування до Станиславова на фірі, навантаженій тринадцятьма бочками свіжих черешень. Їх побачив місцевий мешканець Прот Татарин і задумав ті черешні у Кніппеля вкрасти, пише Західний кур’єр.

Разом із працівниками Літературного музею Прикарпаття, де відбувалося це вшанування ювіляра, письменники, журналісти, краєзнавці сердечно повіншували з 80-річчям Йосипа Карпіва – педагога, дослідника історії рідного села Клубівці, фольклориста, літератора, народного синоптика. Нагадав присутнім віхи його життєвого і творчого шляху модератор літературно-краєзнавчого заходу – завідувач музею Володимир Смирнов.

Голова ОО НСКУ Михайло Косило, якого він першим запросив до виступу, зазначив:

Жертводавча діяльність. Участь в релігійних та громадських товариствах.

Кожне місто цінне тим, як воно зберігає історичну пам’ять про події, які відбувалися в попередніх століттях; про осіб які його розвивали або мали вплив на громаду. На жаль, історична пам’ять Галича має достатньо прогалин, зокрема щодо фактів останніх двох століть.

Певної міри це стосується минулого римо – католицької громади і її духовних провідників. Причин цьому багато, в першу чергу, завдяки негативним чинникам пов’язаних з більшовицькою окупацією краю, зміною релігійного та національного складу міського населення.

Історико-меморіальний музей Степана Бандери у Старому Угринові відвідали голови територіальних громад з 10 областей України, які з робочим візитом перебували у Калуській міській раді на Івано-Франківщині.

Як повідомили на Фейсбук-сторінці Історико-меморіального музею Степана Бандери, під час відвідин голови територіальних громад ознайомилися з експозицією музею, дізналися про життєвий шлях Степана Бандери, історію визвольного руху та значення національно-патріотичного виховання молоді, інформують "Вікна".

Посада начальника відділу охорони культурної спадщини Івано-Франківська, яка тривалий час була вакантною, тепер зайнята.

Про це повідомляють у відділі охорони культурної спадщини міста.

Соціалістична та антирелігійна пропаганда велася в нашому місті ще у кінці ХІХ століття, згодом з «комуністами» вели нещадну боротьбу органи правопорядку Другої Речі Посполитої. Так, ще у 1887 році газета «Кур’єр станиславівський» повідомила, що за антирелігійну і соціалістичну пропаганду було заарештовано Петра Купчака, ґмінного писаря з Надвірної, Миколая Басайчука з села Гвіздець та Яна Космінського, народного вчителя з Долини, пише Західний кур’єр.

У Державному архіві Івано-Франківської області під час опрацювання однієї зі справ про видачу паспорта для виїзду за кордон, на ім'я Діни Айсенберг, 1898 року народження, натрапили на справжню несподіванку — рентгенівський знімок 1928 року.

Знімок зробили у клініці Осипа Маланюка — лікаря, який увійшов в історію Станиславова як перший, хто придбав і почав активно використовувати у місті рентгенівський апарат, — йдеться на Фейсбук-сторінці архіву.

25 листопада 1901 року в Станиславові відкрився притулок братів альбертинців, який надавав допомогу знедоленим мешканцям міста. Він знаходився по вул. Франка на місці сучасного інституту «Діпромісто». У вересні 1903 року журналіст газети «Кур’єр станиславівський» провів цілий день у притулку і описав свої враження від побаченого, пише Західний кур’єр: «Кожен, хто з вул. Сапєжинської заходить на вул. Камінського, бачить тут на початку по правій стороні довгастий одноповерховий будиночок, на якому висить хрест. Заходимо всередину. По лівій стороні знаходиться невелика кімната, щільно заставлена дощатими ліжками. Це щось типу шпиталю.