В Івано-Франківську розробили віртуальний тур галереєю-музеєм Михайла Фіголя. Його створив студент Університету Короля Данила Богдан Мельничук, пише КУРС.

Богдан Мельничук оцифрував галерею художника Михайла Фіголя у межах своєї дипломної роботи. Він працював за методом 3D Gaussian Splatting.

На Івано-Франківщині прокурори Калуської окружної прокуратури виявили факт ухилення власника від укладення охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення. Йдеться про «Адмінбудинок» (мурований) у Калуші, який перебуває в комунальній власності міської ради.

Однією з родзинок антикварного ресторану в Івано-Франківську є агітаційний плакат від 10 грудня 1933 року про вибори в Калуську міську раду. Зараз раритет вирішили продати.

Інтер'єр ресторану "Шпиндель" в Івано-Франківську прикрашають оригінальні антикварні речі. Однією із родзинок закладу є агітаційний плакат від 10 грудня 1933 про вибори в Калуську міську раду. Про це розповів у Фейсбук-спільноті "PRO Калуш" власник антикварного ресторану Михайло Зінько, інформують "Вікна".

Вахтанг Кіпіані – український історик, журналіст, сержант 13 бригади оперативного призначення Нацгвардії «Хартія». Недавно в Івано-Франківську він провів лекцію на тему жінок в українському визвольному русі. Зокрема – з пошани до бійчинь, яких у лавах «Хартії» стає все більше.

Крім того, за його словами, важливо вшановувати важливих жінок у топографічних назвах. Адже, наприклад, в Івано-Франківську, з десь 400 вулиць лише 21 названа на честь відомих українок.

У Міжнародний день рідної мови згадують маловідомі епізоди з історії Коломиї, які ілюструють послідовну боротьбу місцевих діячів за права української мови. Один із таких прикладів пов’язаний із греко-католицьким священником о. Лукою Данкевичем — багатолітнім парохом Коломиї.

1 липня 1883 року в Станиславові відкрилася тюрма «Діброва». Засуджені мусили миритися з суворими порядками, що панували у ній, але все ж не були позбавлені можливості «взятися за розум» і отримати освіту. При станиславівській тюрмі діяла трикласна школа, учні якої здавали іспити після кожного року навчання, пише Західний кур’єр.

Волонтерка проєкту «Сильвети Покуття», що реалізовується департаментом міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської обласної державної адміністрації, рестораторка Ольга Зінько презентувала авторське меню традиційних страв Покуття. Меню було сформовано за результатами її участі в етноекспедиціях етнорегіоном Покуття та ґрунтується на автентичних рецептах, зібраних під час польових досліджень.

В 1871 році барон Францішек Ромашкан заснував у Станиславові Товариство любителів музики. Через сім років це товариство перейменували на честь видатного польського композитора Станіслава Монюшка, а в 1886 році воно з великою помпою відсвяткувало 15-ту річницю свого існування.

Багатоквартирний будинок з комерційними приміщеннями мають намір збудувати на місці руїн будівлі колишньої австрійської жандармерії й польської поліції, яка донедавна вважалася найстаршою у всьому Калуші на Івано-Франківщині.

У родині 101-річної Марії Кіцул з Івано-Франківщини двоє чоловіків були політичними в’язнями. Брата жінки засудили за антирадянську пропаганду, а її чоловіка — за участь в ОУН. За сімейними розмовами Марія Кіцул часто ділиться з рідними спогадами про історичні події, які пережила, а також чекає на повернення онука, який зараз боронить Україну на фронті.

Про дитинство та юність у Другу світову війну, арешти рідних, конфіскацію майна й життя великої родини Марія Кіцул розповіла Суспільному.

18 лютого в Івано-Франківську у книгарні «Сенс» відбулася презентація двох романів прикарпатського письменника, прозаїка та есеїста Степана Процюка – про Івана Франка «Руки і сльози» та про Євгена Чикаленка «Пан». Говорили про героїв цих книжок – непересічні постаті в українському культурному та громадсько-політичному житті, про роботу над цими та іншими біографічними романами, а також про нові проєкти, пише КУРС.

Вихідці із села Черче Рогатинської громади на Івано-Франківщині прагнуть зберегти і реставрувати місцеву церкву Святої Параскеви П’ятниці 1733 року. У США вони ініціювали збір грошей на виготовлення документації й проведення робіт.

Наразі дах храму прогнив, гонтова покрівля пошкоджена, а дерев’яні конструкції перебувають у неналежному стані. Церква є пам’яткою архітектури національного значення і перебуває у державній власності. Втім за утримання храму відповідає релігійна парафія Святого Василія Великого УГКЦ.

Науково-популярна монографія Євгена ПРОНЮКА «Дорко: на краях війни» – це друга книжка молодого прикарпатського історика-науковця, учасника російсько-української війни із Клубівців на Тисмениччині. Дивлюся на світлину з титульної сторінки книжки і думаю: і герой, і автор її – практично ровесники на відстані ста років: молоді, вродливі, навіть зачісками схожі, й обидва освячені вогнем війни за волю і незалежність України.

В Івано-Франківську створять Центр сучасного візуального мистецтва імені Опанаса Заливахи. Він стане філією Музею мистецтв Прикарпаття. Центр планують розмістити у приміщенні на вулиці Сахарова, 30. Таке рішення ухвалили депутати обласної ради на сесії 20 лютого, повідомила кореспондентка Суспільного із зали засідань.

ЖЕРТВИ СТАНІСЛАВСЬКОГО ГЕТТО

Гетто у Станіславі було створене наприкінці 1941 р. Воно розташовувалося у північно-західній частині міста і являло собою значну єврейську дільницю закритого типу, межі якої проходили сучасними вулицями Івано-Франківська: Устима Кармелюка, Набережна Бистриці Солотвинської, Галицька, Любомира Гузара, Пилипа Орлика, Івана Мазепи і Короля Данила.

15 лютого у палаці Потоцьких в Івано-Франківську презентували історичне дослідження про учасника національно-визвольної боротьби, воїна "Карпатської Січі" Теодора Рекетчука. Його автор, історик Євген Пронюк зібрав матеріали з українських, чеських та німецьких архівів, щоб відновити біографію свого далекого родича, який понад 80 років залишався невідомим широкому загалу.

Як створювалася ця книга — у матеріалі Суспільного.

У другій половині XIX ст. – середині XX ст. Галич був одним із багатонаціональних та релігійних (греко-католики, римо-католики, православні, юдеї, караїми та протестанти) осередків на території Східної Галичини, серед яких євреї посідали важливе місце в економічному, культурному та соціальному житті міста. Однак період Другої світової війни став катастрофічним для місцевої єврейської громади. У 1941–1944 рр. нацистський окупаційний режим реалізовував політику «остаточного вирішення єврейського питання», яка передбачала повне винищення євреїв через пограбування, фізичне насильство, масові арешти, розстріли та депортації у концентраційні табори.

У залі Музею історії міста Коломиї 13 лютого говорили про речі, які не мають терміну давності. Там презентували четвертий том «Декретних міських книг Коломиї. 1765–1793» — видання, яке виводить архівні документи з тиші сховищ у простір публічного діалогу.

Це не художня реконструкція і не популярний переказ. Це — протоколи, записи, ухвали міського магістрату XVIII століття. У них — конкретні справи, конфлікти, рішення, які визначали щоденний ритм життя тодішньої Коломиї. Через суху канцелярську мову проходить жива тканина міста: господарські збори, правові нюанси, людські характери.