Депутати Рогатинської міської ради одноголосно підтримали встановлення пам’ятника українському військовому діячу, сотнику УСС, генерал-хорунжому УГА Осипу Микитці. Його планують встановити на території скверу, що на вулиці Данила Галицького у місті Рогатині.

Рішенням сесії також було доручено виконавчому комітету міськради оголосити відкритий архітектурний конкурс для визначення кращої проєктної пропозиції на встановлення пам’ятника з врахуванням реконструкції скверу у "Сквер Героїв-захисників України", інформують "Вікна" з посиланням на офіційну інформацію.

Дослідження діяльності деяких станиславівських адвокатів укотре підтверджує, що людська доля дуже мінлива. Ось, наприклад, адвокат Еразм Орський у жовтні 1934 року прославився на всю тодішню Польщу.

Крім адвокатської діяльності, він займався написанням романів, і його романом «Біла гілка» зацікавилася продюсерська компанія Metro-Goldwyn-Mayer у Голівуді. Представник цієї компанії з Нью-Йорка написав панові Орському і попросив вислати примірник роману, щоб переробити його на сценарій фільму.

27 квітня в м. Надвірній відбувся демонтаж радянського пам'ятника, що героїзував червону армію.

Варто зазначити, що пам'ятник був встановлений на місці масового поховання 82 осіб - жертв комуністичного терору червня 1941 року, щоб затерти криваву сторінку московського геноциду.

«Ми зобов‘язані нищити русню у всіх просторах, на полі бою так і пам‘ятники окупантам на території нашої громади! Ідеологічна, інформаційна зброя часом більш нищівна і підступна, ніж танки і ракети», - зазначив міський голова Зіновій Андрійович.

На Івано-Франківщині депутати Калуської міської ради ухвалили рішення про перейменування вісьмох вулиць у Калуші. Про це повідомив на Facebook-сторінці міський голова Андрій Найда.

"Це — очікуване рішення, якому передувало тривале громадське обговорення на різних платформах — опитування жителів у соціальній мережі Facebook, на офіційному сайті через електронні консультації, у комісії з перейменування вулиць, провулків та, власне, в постійних комісіях міської ради", — пише Найда.

У Франківську відновлюються піші щонедільні екскурсії містом для всіх мешканців та гостей. Ці екскурсії – за донат. Триватимуть до кінця літа.

Перша екскурсія відбудеться 7 травня о 12:00, інформує Візит.Франківськ.

“Кожної неділі о 12:00 наші кваліфіковані та досвідчені екскурсоводи будуть чекати на вас біля Туристично-інформаційного центру Ратуші, щоб розповісти і показати цікаві місця нашого Івано-Франківська”, – запрошують на екскурсії.

Історія з Євангеліями захопила з самого початку. А почалося все з повідомлення галицької письменниці Світлани Гуйтан, що близько 400 років тому Феодосій Ониськевич за зібрані громадою Медині кошти купив Євангеліє, надруковане у Львові. Відтак з часом його продали до Чернелиці. І тут стало цікаво, чи справді ця давня реліквія зберігається у місцевому храмі, адже не всюди можна побачити Євангеліє 1600-х років.

В Музеї історії міста Болехова діє виставка продукції Підпільної Пошти України “Історичний урок для сучасного покоління” з фондозбірки музею.

Виставку приурочено до 75-річчя від початку формування дивізії “Галичина”, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Болехівської міської ради.

«Визвольна місія у вересні 1939 року», «нове щасливе життя, принесене єдинокровними братами зі сходу» – так радянську окупацію Галичини подавала пропаганда. Насправді з приходом нової влади галичани і зокрема мешканці Станиславова зіткнулися з зовсім іншою драматичною реальністю.

Народна оцінка дій радянських функціонерів з’являлася за гарячими слідами та активно поширювалася серед місцевих жителів як чутки та анекдоти.

Так, у галицькому фольклорі побутувала оповідка про недоречне використання прибулими радянськими жінками нічних горщиків (ноцників).

Староста села Сівка-Калуська Василь Тимчишин вийшов з ініціативою спробувати разом врятувати стару дерев'яну церкву Архистратига Михаїла УГКЦ, яка вже не експлуатується з 2004, але може стати цікавим обʼєктом культурної спадщини для нашої громади.

Незважаючи на те, що найдавніші згадки про фабрику мила в Станиславові датуються першою половиною ХІХ століття, можна сміливо стверджувати, що миловаріння в нашому місті розвивалося ще з часів заснування Станиславова. Адже тоді практично кожен містянин був сам собі миловаром і виготовляв мило для власних потреб. Лише згодом місцеві майстри мусили боротися з суворою конкуренцією, адже місто заполонила іноземна продукція. Але й у таких умовах станиславівські миловари вміли завойовувати серця споживачів.

Миловаріння у давні часи

У підписі до світлин описані схеми вишивок, кольори, розміри та напис "Auf eine Kartonplatte mit der Bezeichnung "BEZIRK KALUSCH" montiert (drittes Muster von oben). 1914 ein Bezirk im Königreich Galizien und Lodomerien (poln. Kałusz), liegt das Gebiet heute in der Oblast Iwano-Frankiwsk in der Westukraine".

Оригінали схем вишивок майстринь Калуського повіту оприлюднив Віденський музей фольклору Volkskundemuseum Wien), розповів любитель історії Володимир Халупа.

У Івано-Франківську відбудеться презентація книжки-альбому «УПА. Історія нескорених» та книжки «Наша столітня» історика Володимира В’ятровича.

21 квітня о 17:00 у “Підземному Переході Ваґабундо”, що на вул. Пилипа Орлика, 7, автор видань зустрінеться з читачами. Модерує зустріч письменниця, авторка книжки “Моя УПА” Любов Загоровська.

Надгробок будівничого кляуз, ненависника москалів, господаря і порадника гуцулів випадково «віднайшов» екскаватор в Явірнику-Шибеному під глибою землі.

Нещодавно під час земляних робіт у господарстві Юрія Негрича, біля впадіння потоку Шибений до Чорного Черемошу, ківш екскаватора натрапив на великий оброблений камінь з якимись нечіткими літерами. Після того, як його обережно витягнули на поверхню і почистили, виявилося, що це фрагмент так званого «хреста Бенздорфа», тобто надгробок Юзефа Бенздорфа, який помер у Шибеному в 1895 році (майже 130 років тому), повідомляють "Вікна" з посиланням на фейсбук-сторінку журналіста з Верховини Романа Клима.

Цвинтар був зарослим чагарями із радянських часів, але вірмени, які живуть у Польщі, профінансували розчищення.

Абсолютно унікальна річ — вірменський цвинтар у Кутах на Франківщині. В минулому це було вірменське містечко, інформує "Україна-Інкогніта".

Вірмен залишилось тут небагато. Ті, що є, кажуть, що польський король дав дозвіл на поселення, з умовою переходу вірмен у католицтво. І вони перейшли.

На зламі ХІХ і ХХ століть пані і панянки використовували віяло не лише для того, щоб подарувати собі трохи прохолоди.

Воно було надійним помічником у багатьох ситуаціях, що виникали у світському товаристві. Скажімо, сиділа дівчина на балу, чекаючи, коли хтось нарешті запросить її до танцю. В такі хвилини вона зазвичай перебирала декоративне пір’я на віялі, вдаючи, що приводить його в порядок. Це створювало враження, що вона не просто сидить бездіяльно, неначе статуя, а чимось зайнята.

Ландшафт сучасного Галича формувався впродовж тривалого часу - тисячоліттями. Багато поколінь наших предків могли бачити його незмінним; проте, в окремі періоди одне покоління мало змогу спостерігати кількаразові зміни ландшафту міста та околиці, або навіть приймати в цьому безпосередню участь.

Сто років тому Станиславів був потужною військовою базою, тож не дивно, що люди в мундирах відіграли значну роль в історії міста. В 1911 р. станиславівський гарнізон налічував 3141 особу. З них 1674 особи говорили українською мовою, 635 – німецькою, 437 осіб – польською, 332 особи – чеською чи словацькою, 60 – румунською і 3 особи словенською. В житті станиславівських військових траплялися сумні, кумедні й трагічні історії, які допоможуть нам зрозуміти, як вони жили й відпочивали.

Призов до війська

Історію свого народу важливо не просто знати, її треба розуміти та відчувати. Саме з такою метою ще задовго до Великодніх свят у Калуській громаді з’явився цікавий задум щодо проведення історичної реконструкції «Повстанський Великдень». Дійство відбулося сьогодні, 17 квітня, в  Підгорецькому лісі біля меморіального комплексу «Криївка Черемоша».

Пише Західний кур’єр з посиланням на фб-сторінку міського голови Калуша Андрія Найди.

У ніч на 16 квітня у Бориславі Львівської області згорів унікальний музей  “Карпатська хата”, організований дослідником історії Борислава Сергієм Силантьєвим.

Про це повідомили у Бориславському туристичному інформаційному центрі. 

З другої половини ХІХ століття серед мешканців Станиславова помітно зросла популярність походів у гори. Цьому значною мірою сприяло заснування в 1876 році станиславівського відділення польського Татранського товариства – громадської організації, яка займалася розвитком туризму у Східних Карпатах.

У місті також діяв туристичний відділ при польському спортивно-руханковому товаристві «Сокіл», заснований 28 лютого 1908 року.

Для сучасних іванофранківців Великдень – це нагода зібратися за святковим столом у колі родини. Сто років тому галичани вважали, що на Великдень можна ще й дізнатися про своє майбутнє на наступний рік.

Важливим ритуалом було випікання пасок. Якщо у господині гарно підійшло тісто, то вважалося, що весь наступний рік у хаті пануватимуть лад і добробут. А якщо тісто не піднялося, це розуміли як застереження про невдалий рік. Погано, якщо паска підгоріла, потріскалася чи вийшла кривою – рік до наступного Великодня буде важким. Щоб із паскою все було гаразд, під час її випікання в хаті не можна було шуміти, бігати і, боронь Боже, сваритися і кричати.

Мешканці нашого краю на зламі ХІХ і ХХ ст. дотримувалися багатьох великодніх прикмет і традицій. Деякі з них могли б здивувати наших сучасників.

Особливі ритуали починалися ще у Вербну неділю. Після освячення верби потрібно було обов’язково з’їсти один пухнастий пуп’янок – тоді цілий рік не болітиме горло. У Страсну п’ятницю не можна було розчісуватися. Вважалося, що як людина чеше волосся в цей день, воно буде посилено випадати. А наступного дня, в суботу, заборонялося комусь щось позичати, бо ця людина вкраде на цілий рік щастя і талан.

12 квітня 2023 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася творча зустріч, в контексті якої йшла мова про наукові досягнення і здобутки калушан – відомих краєзнавців, істориків, письменників, журналістів та громадсько-культурних діячів.

Модератором був доктор історичних наук, професор, член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України Олег Малярчук, повідомляє сторінка Калуської міської ради.

На Рогатинщині планують реалізувати історико-патріотичний проєкт «Увіковічення пам’яті генерал-хорунжого Осипа Микитки».

Осип Микитка - уродженець с. Заланова Рогатинської громади, відомий військовий діяч, сотник Українських січових стрільців, генерал-хорунжий Української галицької армії.

У міського голови Рогатина Сергія Насалика відбулась нарада з цього приводу. Під час обміну думками та попередніх напрацювань учасники зустрічі домовилися про роботу у двох напрямках.

У травні 1906 року в газеті «Кур’єр станиславівський» з’явився фейлетон у вигляді листа від уявного японця про те, що він побачив у місті Ревери під час свого візиту.

Незважаючи на жартівливий тон, із цього твору ми можемо дізнатися багато цікавого про те, що міг би побачити японець, якби він справді приїхав до Станиславова.

Краєзнавець Андрій Тимків опублікував підбірку з п'яти туристичних цікавинок Калуського району, серед них виділив скелі та скельні комплекси.

Кам'янистий верх

В музеї історії міста Коломиї вшанували пам'ять видатної коломиянки Олени Кисілевської, яка ще за життя завоювала славу легенди українського жіноцтва.
Впродовж багатьох років вона видавала в Коломиї книги, календарі, а також часопис для жінок під назвою «Жіноча доля».

Деталі - у сюжеті НТК.

Мабуть, усі чули про японських воїнів-самураїв, серед яких було прийняте ритуальне самогубство «харакірі».

У жовтні 1911 року в Станиславові стався випадок, який трохи нагадував цей страшний звичай. 10 жовтня у місті відбулося зібрання греко-католицького духовенства, і серед запрошених був священник Павло Камінський. Перед зібранням він зайшов до цукерні, де у бесіді з іншими священниками нарікав на єпископа Григорія Хомишина, який начебто призначив його на погану посаду.

Гірський рятувальний центр анонсував облаштування туристичного маршруту до бункера полковника Грома, останньої на Прикарпатті і в Україні криївки УПА.

21-23 квітня спільно із Надвірнянським туристично-інформаційним центром та Природним заповідником “Горгани” будемо облаштовувати туристичний маршрут до бункера полковника Грома, повідомили гірські рятувальники.

Програму та організаційні деталі повідомлять зареєстрованим учасникам. Кількість місць обмежена.

Незважаючи на значну географічну віддаленість, Японія і Китай, ці дві екзотичні країни, завжди викликали у галичан загалом і у мешканців Станиславова великий інтерес. Загадкові звичаї та багата культура Китаю хвилювали уяву, а з Японією станиславів’яни на початку ХХ століття навіть відчували певну спорідненість, адже вона воювала з Росією, яку вже тоді ненавиділа більшість містян.

Враження галичан

Про що жартують сучасні іванофранківці? Здебільшого про владу, політику й на побутові теми. Сто років тому мешканці Станиславова любили гумор не менше, але жартували трохи по-іншому.

 місті часто проводилися гумористичні вечори, і їхня програма допомагає нам зрозуміти, над чим сміялися тодішні мешканці.

Проєкт реставрації комплексу палацу Потоцьких на вул. Шпитальній 5 в Івано-Франківську отримав від Національної спілки архітекторів України Диплом з відзнакою у номінації «Реставрація пам’яток архітектури | проєкт».

Палац Потоцьких - це історичний комплекс різночасових споруд, частина з яких беруть початок з кінця ХVIІ століття. За роки свого існування комплекс зазнав багато трансформацій, перетворень та змін.