13 березня о 16:00 у Коломиї в Музеї писанкового розпису відбудеться презентація книжки Кароліни Лянцкоронської “Воєнні спогади. 22 вересня 1939 — 5 квітня 1945”.

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Музею писанкового розпису.

Книжку представить перекладачка з Івано-Франківська Наталя Ткачик, модеруватиме захід Наталя Мочернюк.

В серпні 1909 року до Станиславова прибув знаменитий французький цирк пані Соланж де Аталіде.

Це стало великою сенсацією не лише для міста, а й для його околиць, пише Західний кур’єр.

Ось що повідомляла преса про ситуацію в місті перед цирковою прем’єрою:

Серед тюремних дозорців міжвоєнного Станиславова були доволі незвичні персонажі, які викликали у в’язнів не шанобливий трепет, а радше іронічну посмішку.

Юрій Мозіль, в’язень станиславівської карно-слідчої тюрми у 1933-1934 роках, згадував про дозорця Микитку, який умів рахувати лише до п’яти, пише Західний кур’єр:

Міський парк у давньому Станиславові (тепер парк імені Т. Шевченка) був не лише місцем для відпочинку і спілкування з природою.

Там можна було ще й спостерігати цікаві сценки з міського життя і зустріти доволі строкату публіку, пише Західний кур’єр. 

Так, у вересні 1904 року газета «Кур’єр станиславівський» описала сценку з міського парку:

У міжвоєнний період у станиславівській карно-слідчій тюрмі продовжували застосовувати кари для в’язнів, хоч вони уже були «м’якшими», ніж у кінці ХІХ століття.

Так, до в’язничних кар належала «поєдинка» (одиночна камера), куди «неслухняних» в’язнів відправляли на два-три дні. Проте значно більше арештанти боялися «сутерини» (карцеру), кайданів і темниці, пише Західний кур’єр.

Бурштинська міська рада оголосила проведення громадського обговорення щодо «Завершення декомунізації та деколонізації на території Бурштинської міської територіальної громади».

Мета проведення громадських обговорень: завершення процесу декомунізації та деколонізації, відповідно до термінів визначених чинним законодавством, керуючись Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

В січні-лютому в Станиславові початку ХХ століття тривав так званий «карнавальний сезон».

Мешканці міста активно відвідували бали, маскаради й костюмовані вечірки, де розважалися, знайомилися і закохувалися, пише Західний кур’єр. В лютому 1914 року автор рубрики «З бруку» в газеті «Кур’єр станиславівський» описав, як він хотів відправити з кур’єром записку в розпал карнавального сезону, і що з того вийшло:

Серед злодіїв міжвоєнного Станиславова було немало таких, які любили пофілософствувати.

Ба більше, деякі навіть намагалися підвести своєрідну «філософську базу» під свою протизаконну і аморальну діяльність. Злодії не вважали крадіжки гріхом, а сприймали їх як звичайне ремесло для заробітку на прожиття, пише Західний кур’єр.

Коли їм докоряли, що злодійство то гріх, що сам Бог заповідав «не вкради», то у них на ці докори була готова відповідь:

На зламі ХІХ і ХХ століть у Станиславові були деякі місця, які відвідували переважно чоловіки.

Формально жінкам вхід не заборонявся, але все ж ці заклади зазвичай працювали у форматі «лише для чоловіків». Взагалі, у тодішніх чоловіків було більше можливостей для проведення вільного часу, ніж у жінок. І це вважалося цілком звичним і нормальним, коли дружина і діти лягали рано спати, а голова сім’ї вирушав на пошуки нічних розваг, пише Західний кур’єр.

Заклади «не для пристойних дам»

У спеціальній номінації "Інтер'єри" фотоконкурсу "Вікі любить пам'ятки" (Wiki Loves Monuments) за 2023 рік журі обрало дев'ять найкращих робіт від українських авторів. На другому та п'ятому місці — інтер'єри двох церков, розташованих на Івано-Франківщині.

Перелік найкращих робіт оприлюднили на сайті фотоконкурсу.

Вчора робоча група з питань декомунізації та деколонізації, яка створена  при обласній державній адміністрації, побувала у Галицькій та Більшівцівській громадах.

Під час моніторингу було виявлено пам’ятники, пам’ятні знаки, написи часів радянської доби.

Так, у с Кінашів Більшівцівської селищної громади у центрі села, навпроти школи, знаходиться великий пам’ятник радянському солдату, а перед ним - таблиці Героїв Небесної сотні. І таких монументів в громадах області є чимало. І не всі голови громад поспішають позбутися будь-яких елементів радянщини.

І. Потреба досліджень архітектури та містобудування Галича. Польське та римо-католицьке населення міста.

Справу щодо пам'ятки архітектури місцевого значення, що на вулиці Шевченка, 12 в Івано-Франківську, розглянули 29 лютого в окружному адміністративному суді. Власник будівлі вимагає, щоб департамент містобудування та архітектури міської ради надав містобудівні умови для реконструкції будинку. Попередньо у департаменті йому відмовили, повідомила із зали суду кореспондентка Суспільного.

Державний архів Івано-Франківської області вперше продемонстрував, як виглядає найдавніший стародрук з бібліотечних фондів — "Трефолог" 1431 року.

Науково-довідкова бібліотека Державного архіву Івано-Франківської області має на збереженні понад 19 тисяч книг та брошур від XV до XXI ст. На сьогодні у фондах бібліотеки є дві рукописні книги, написані старослов’янською мовою: Трефолог (1431 року) та «Трефологіон» (точний рік книги не визначений), провідомляє Державний архів Івано-Франківської області.

Рік чергового ювілею (1125 р.) з першої письмової згадки про Галич, який прожилося і пропрацювалося в непростих умовах воєнного часу, підсумовано виданням восьмого числа збірника наукових праць «Галич».

Якраз тепер, наприкінці лютого 2024 р., побачив світ збірник за 2023 рік – тож, всі хто цікавляться історією, зможуть особисто придбати працю для власної збірки у книгарні видавництва «Лілея – НВ» або за допомогою її сторінки у мережі інтернет.

Спроби створити музей у Долині починалися ще з кінця 60-х років. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла рішення про створення музею в місті.

Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою краєзнавчого музею "Бойківщина" Тетяни і Омеляна Антоновичів Ксенею Циганюк. 

Чи пам’ятаєте ви своє перше знайомство з музеєм? Які спогади про музеї залишилися з вашого дитинства?

Це поодинока справа з архіву Управління СБУ в Івано-Франківській області не про повстанця чи симпатика повстанців, а про аполітичного чоловіка, абсолютно слухняного радянській владі. Простого робітника з-поміж тих, кого радянська пропаганда називала представником провідного класу — пролетаріату, який нібито мав повноту влади в СРСР у вигляді диктатури. Але його доля є точною ілюстрацією стану прав людини в СРСР.

Український ілюстрований літературний і популярно-науковий двотижневик «Наш Світ» за 1925 рік виходив у м. Варшава, редактор В. Островський. На зберіганні в архіві знаходяться три випуски за 1925 та 1935 рр, пише Західний кур’єр з посиланням на Державний архів Івано-Франківської області. 

Життя і діяльність видатної української письменниці і громадської діячки Лесі Українки тісно пов’язані з Галичиною, зокрема з Гуцульщиною. Серед чарівної карпатської природи Леся Українка не лише лікувалася, а й зустрічалася з цікавими людьми, багато читала й працювала над творами, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Косівської центральної міської бібліотеки.

Сільська рада Перерісля, що у Надвірнянському районі, скасувала своє рішення про демонтаж пам’ятника радянським “солдатам “визволителям” у селі Волосів та вирішила його реконструювати під меморіал українським захисникам.

Як зазначено в рішенні, з таким клопотанням звернулася до сільради староста Волосівського старостинського округу Людмила Станчук.

Державний архів Івано-Франківської області познайомив шанувальників історії з архівним документом про біографію четаря Легіону Українських Січових Стрільців, який у 1914-1916 роках пройшов з боями від Карпат до Лисоні — Степаном Даниловичем Глушком.

Єдиний документ, який зберігається в архіві, — церковний запис з метричної книги села Джурів Снятинського повіту, що містить відомості про народження Степана Глушка та його брата-близнюка Василя, повідомляють на Facebook-сторінці обласного архіву.

Цьогоріч минає 125 років із дня народження галицьких інтелігентів, народних вчителів, просвітян, громадських діячів Ярослава Дякона (1899 — 1982) і його дружини Софії Романко (1899 — 1989), які в 20-50 роках ХХ століття працювали у народних школах на Калущині.

Державний архів Івано-Франківської області знайомить дослідників та шанувальників історії з архівними джерелами, що стосуються біографії Тита Войнаровського — українського громадського і економічного діяча, священника УГКЦ, нащадка козацького роду Войнаровських (з часів гетьмана Івана Мазепи).

Державний архів Івано-Франківської області оцифрував особову справу лідера ОУН Степана Бандери, повідомили на фейсбук-сторінці архіву.

У середу, 21 лютого, у Кропивницькій гімназії відбудеться виїзна лекція під назвою "Народні вчителі й громадські діячі Софія і Ярослав Дякони".

Захід присвячений до 125-річчя з дня народження вчительського подружжя — представників добре знаної на Калущині священничої, вчительської, просвітянської родини, інформують "Вікна" з посиланням на музейно-виставковий центр Калуської міської ради.

На Прикарпатті, у храмі Преподобної Параскеви Сербської, що у селі Великий Ключів, випадково виявили унікальні зображення — тризуби під іконами. Настінним малюнкам майже 100 років. Селяни припускають: іконами тризуби прикрили, аби врятувати від знищення радянською владою, яка окупувала ці землі 1939 року.

Таємниця цих фресок збереглася аж до сьогодні тільки тому, що вони під куполом у вівтарній частині храму. А туди вхід обмежений — жінкам категорично зась, повідомляє ТСН.

16 травня 1936 року в Станиславові сталося вбивство, яке отримало резонанс далеко за межами міста.

Близько 23.40 поблизу від міського парку було вбито суддю Чеслава Гофмокла. Вбивця завдав жертві удару ножем у серце, від чого суддя помер на місці, пише Західний кур’єр.

Михайло Зеленчук разом із дружиною Марією із села Бережниця Верховинського району, що на Івано-Франківщині, виготовляють чільця — традиційний гуцульський головний убір. Його одягають наречені на весілля, а також на свята. На створення одного виробу подружжя витрачає п'ять-шість днів.

Як на Гуцульщині створюють автентичні прикраси, читайте в матеріалі Суспільного.

Перейняв справу від батька

Ми продовжуємо знайомитися з рубрикою «З бруку» в газеті «Кур’єр станиславівський» початку ХХ століття.

В листопаді 1904 року в цій рубриці розповідалося про так звану лінію А-Б, тепер початок вул. Незалежності, пише Західний кур’єр:

Починаючи з другої половини ХІХ століття, громадське життя Станиславова все більше пожвавлювалося. Неначе гриби після дощу, з’являлися різноманітні товариства, гуртки та інші об’єднання. Не бракувало у тодішньому місті й активних та заповзятливих жінок, які не бажали обмежувати своє життя лише сімейними і домашніми справами.

Згадаймо хоча б найважливіші суто жіночі товариства, які діяли у Станиславові і об’єднували навколо себе прогресивних і небайдужих дам, пише Західний кур’єр.

Благодійні товариства

На території Івано-Франківської області залишається ще близько 300 пам’ятників радянської доби.

Демонтувати такі пам’ятники досить нелегко, бо є колізія у законодавстві, повідомив Репортеру директор Івано-Франківського обласного музею національно-визвольної боротьби імені Степана Бандери, історик Ярослав Коретчук.