Музей мистецтв Прикарпаття відкрив виставку до Днів європейської спадщини.

В експозиції – п’ять сакральних скульптур 18 століття, які свого часу прикрашали Костел Непорочного Зачаття Діви Марії, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “Укрінформ”.

На цвинтарі часів Першої світової війни поховані військові армій Австро-Угорщини, Російської імперії та цивільне населення.

Хоч на цвинтарі 360 бетонних хрестів, однак поховано людей набагато більше. Адже, наприклад, під одним із хрестів поховано 112 цивільних людей, інформують "Вікна".

Віртуальні екскурсії місцями мешкання української громади Калуша виводять нас на єврейський цвинтар.

Загалом, може видатись дивним, що між вулицями Сівецькою і Лесі Українки розкинувся простір, який належав єврейській спільноті міста і став уособленням трагедії Голокосту.

Ситуація яскраво показує, як ріст міст міняє функціональне призначення простору, йдеться на Facebook-сторінці Old Kalush.

На відзначення 80-их роковин трагічних подій розстрілу представників польської інтелігенції на місці поховання в Чорному лісі поблизу Івано-Франківська відбулися поминальні заходи.

Участь у них взяли начальник управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Володимир Федорак, голова Івано-Франківської райдержадміністрації Олександр Ярощук, керівник Товариства польської культури «Приязнь» Віталій Чащін, громадськість краю та духовенство, інформує пресслужба Івано-Франківської ОДА.

Щороку, 12 вересня, вшановують День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках.

Цьогоріч виповнюється 77 років від початку депортації автохтонних українців цих регіонів, повідомляє Фіртка.

Сьогодні, 12 вересня, у День пам’яті українців – жертв примусового виселення у 1944 – 1951 роках, в селі Липівка Тисменицької ОТГ освятили пам’ятний знак жертвам депортацій та репресій комуністичного режиму.

На таку подію зібралось чимало місцевих жителів та гостей, серед яких й Тетяна Градюк, голова Тисменицької ОТГ, передає Фіртка.

Науковці Прикарпатського національного університет ім. Василя Стефаника взяли участь у VI Міжнародній науковій конференції "Станиславів та Станиславівщина".

Це вже шоста конференція, де науковці України та Польщі презентують свої дослідження з історії Івано-Франківська та навколишніх земель, дискутують на тему представлених доповідей, шукають спільні історичні та культурні моменти, які складалися часом у не надто простих умовах взаємовідносин народів, які проживали на цій території.

У Косові, що на Івано-Франківщині, організатори фестивалю ретроавтомобілів "Золота підкова" хочуть відтворити автопробіг, який відбувся у 1939 році.

Про це в ефірі Суспільного розповів ініціатор та співорганізатор заходу, який досліджує історію Косова, Роман Хромейчук.

6 вересня біля меморіального комплексу криївка «Черемоша», відбувся реквієм пам’яті «Сила нескорених» на знак вшанування загиблих підпільників ОУН-УПА. Про це повідомили у Калуській міській раді.

У видавництві “Лілея-НВ” вийшла нова книжка краєзнавчої серії “Моє місто”. Видання «Івано-Франківське обласне культурно-наукове товариство “Рух”– провісник українського відродження 1988-1991 рр.” містить унікальні архівні документи і текстовий матеріал з діяльності опозиційної комуністичній тоталітарній системі в УРСР і СРСР громадсько-політичної “неформальної” організації, яка сформувалася в Івано-Франківську 1987 року й виступила засновником новітніх товариств, партій, спілок та обрання на альтернативній основі депутатів місцевих, районних, Івано-Франківської обласної і Верховної рад УРСР 4 березня 1990 р.

На території Комплексу колишнього палацу Потоцьких в Івано-Франківську триває поточний ремонт дахів, водостічних систем найбільш проблемних корпусів та частини огорожі.
Про це повідомляє Фіртка з посиланням на «Простір Інноваційних Креацій «Палац».
Станом на зараз виконавці завершують поточний ремонт даху корпусу Д. На дахах корпусів Г, В і З роботи вже завершено.

Сьогодні, 7 вересня, на території Палацу Потоцьких в рамках реалізації проєкту «Австрійські доти в Богрівці – свідки Великої війни (1914 – 1918 рр.)» провели пресконференцію.

Про це повідомляє кореспондентка Фіртки.

Мова йде про відновлення великої оборонної лінії, яка має стати частиною туристичних локацій області.

Про проблеми та перспективи охорони культурної спадщини області йшлося сьогодні на нараді у голови обласної державної адміністрації Світлани Онищук з керівниками структурних підрозділів ОДА, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, головами райдержадміністрацій, районних рад, міськими, селищними, сільськими головами.

На Прикарпатті на державному обліку перебуває 3944 пам’ятки культурної спадщини, 107 з яких – національного значення. Дві пам’ятки сакрального мистецтва внесено до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - це церкви Святого Духа у Рогатині та Різдва Пресвятої Богородиці у селі Нижній Вербіж Коломийського району.

У Тисмениці на місті Домініканського собору виявили поховання німецьких солдатів, повідомили в ОТБ «Галичина».

Під час війни німці використовували собор під військовий госпіталь.

Солдатів ховали у білизні, але трапляються і військові жетони.

За архівними даними, у місті поховано 68 солдатів. Під час розкопок виявили 39 цілих останків і фрагменти тіл.

"Дзеркало" писало раніше, що на Франківщині в рамках ґрантового проєкту розпочали 3D сканування 50 об’єктів спадщини області, які мають культурно-мистецьку, історичну цінність і є туристично привабливими. Цього року створено десять нових віртуальних турів, здебільшого, об’єктами культурної спадщини, які мають туристичну привабливість.

Віртуалізовані об’єкти розміщені на спеціалізованому сайті проєкту і на головному туристичному порталі області www.iftourism.com.

До переліку потрапив й найдавніший храм Коломиї - церква Благовіщення.

ХХ століття, без сумніву, є одним із найбільш героїчних в історії боротьби українського народу. Столітні імперії до складу, яких входили українські землі, почали розвалюватися, з’явився шанс відновити українську державність. Постали в 20-х рр. минуло століття Українська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Скоропадського, Західноукраїнська Народна Республіка, які попри нетривалий час свого існування, заявили прагнення українського народу до власної державності.