Ініціатива “Франківськ Який Треба Берегти” готує до друку книжку “Франківська абетка” – про історію й архітектуру міста, в тч і втрачену.

“Круто, коли діти починають вивчати місто не вже у дорослому віці, а саме змалку. І як це правильно і мудро, коли дитина оточена речима, які допомагають отримувати знання про своє місто, його історію та архітектуру, коли вони люблять і поважають його з юного віку, усвідомлюючи, що це їх дім і вони в ньому повноправні господарі”, – такої концепції притримується засновниця ініціативи “Франківськ Який Треба Берегти” Марія Козакевич.

Три хвилини мовчання, виконання гімну "Ще не вмерла Україна" та голодування членів ОУН — так на Прикарпатті у 1945 відзначали подвиг героїв Крут. Відповідний документ з архіву Української повстанської армії оприлюднили на Facebook-сторінці Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Архівний наказ УПА знайшли у селі Поточище Коломийського району. Влітку 2017 його передали у фонд Івано-Франківського краєзнавчого музею.

Визначний гуцульський господар Танасій Уршеджук із Жабя-Їльці – колишній власник полонини на горі Чивчин.

Національний природний парк «Верховинський» протягом останніх одинадцяти років здійснює постійний природознавчий моніторинг найцінніших видів рослинного і тваринного світу Чивчино-Гринявських гір в Українських Карпатах. Тут проводяться наукові дослідження і державна охорона рідкісних та екологічно вразливих видів диких рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. Особлива увага приділяється збереженню і захисту унікальних смерекових пралісів, які займають 15 % території Парку, пише “Західний кур’єр”.

Живемо в час швидкого розвитку цифрових технологій, тому ні в кого з нас не викличе здивування вигляд сучасного Галича зафіксований у фотографії чи відеоролику. Це є щоденним, нічим надзвичайним – кожен з нас за допомогою смартфона може за один день стати автором десятків зображень / роликів і розмістити їх для популяризації в соціальних мережах. Минули ті часи, коли потрібно було «чаклувати» над проявленням плівок, купувати кіно / відеокамеру.

Як за Австрії, так і за Другої Речі Посполитої в Станиславові була дуже актуальною проблема сказу у собак.  Пси нападали на перехожих і малих дітей, траплялися навіть смертельні випадки.

Міська влада вживала рішучих, хоча й жорстоких заходів. Усіх псів і котів, у яких спостерігалися ознаки хвороби і які контактували з хворими тваринами, безжально забивали.

Однією з найбільш колоритних постатей серед викладачів Коломийської гімназії першої половини ХХ сторіччя був учитель української та німецької мов Богдан Левицький. Майже все життя присвятив він саме коломийським дітям, тож є незмінним фігурантом їх спогадів. Та й справді, хіба можна уявити собі гімназію без цього високого, худорлявого, з розкішними вусами професора, якого декілька поколінь його учнів іменували «Штраусом»?!

На початку ХХ століття мешканці Станиславова дуже боялися пожеж і всіляко намагалися їм запобігти. Особливо ретельно міська влада дбала про безпеку громадських будівель, у яких скупчувалася велика кількість людей.

У січні 1904 року газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала замітку про безпеку театру та протипожежні заходи, яких ще потрібно було вжити.

22 січня, відійшов у засвіти відомий прикарпатський педагог, поет та публіцист, журналіст, редактор і видавець Мирослав Попадюк.

Мирослав Петрович все своє життя присвятив відродженню національної школи. Він був лауреатом обласної літературно-просвітницької премії ім. Марійки Підгірянки та літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, медаллю «За заслуги перед Прикарпаттям», просвітницькою медаллю «Будівничий України».

На офіційному сайті Калуської міської ради оприлюднили проєкт рішення виконкому «Про надання дозволу на демонтаж пам’ятника місцевим жителям, які загинули на фронтах Другої Світової війни у с. Пійло Калуської міської територіальної громади».

У разі позитивного рішення пам’ятник буде демонтовано силами комунального підприємства «Калушавтодор». Окремі частини пам’ятника з Пійла будуть передані на зберігання до комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».

У теперішніх важких умовах іванофранківці вже майже забули, що таке святкова ілюмінація та світлові шоу. Сподіваємося, що ці ефектні видовища з тисячами різнобарвних вогників ще повернуться в наше життя після перемоги, тим паче, що вони були популярними та улюбленими в нашому місті ще з давніх часів. 

Коли в місті було багато світла

Активісти й краєзнавці у Надвірній уже кілька років намагаються показати – їхнє місто має, чим похвалитися. Для цього створили «Клуб замку Краснодвір», театралізовано розповідають історію міста, залучають міжнародні проєкти.

А з початку війни на благодійних екскурсіях тут зібрали понад 60 тис грн для ЗСУ. Скоро розпочнуть новий сезон, пише Репортер.

Донатили під час екскурсій

Греко-католицьке святкування Водохреща у Станиславові було яскравою подією й привертало до себе увагу всього міста.

Урочистості зазвичай починалися 19 січня о 9.30 ранку зі святкової служби у греко-католицькому храмі. Після церковної служби громада виходила на площу Франца-Йозефа (нині Майдан Шептицького), де відбувалося освячення води.

На зламі ХІХ і ХХ століть, особливо у літній період, мешканцям Станиславова докучала прикра проблема – курява. Варто було проїхати вулицями міста фіакру чи вершнику, як здіймалися цілі хмари пилюки, так що й сонця не було видно.

Особливо складною була ситуація на вулицях поблизу казарм, де військові часто їздили на конях туди й сюди великими групами.

Сто років тому жителі нашого міста, втомлені розміреним провінційним життям, використовували кожну слушну нагоду, щоб влаштувати собі свято. І тоді місто раділо й оживало – його прикрашали гірлянди і прапори, на вулицях з’являлися юрби людей, скрізь лунала музика. Звичайно, неможливо описати всі ювілеї та річниці в історії Станиславова на зламі ХІХ і ХХ століть, тому згадаємо хоча б найвідоміші з них.

Військові ювілеї

Будівництво сучасного головпоштамту, завершене в 1938 році, супроводжувалося аж двома скандальними історіями з виразним присмаком криміналу.

У 1937 році стало відомо, що тодішній президент міста Здіслав Стронський уклав угоду з Міністерством пошти і телеграфу на продаж земельної ділянки на площі генерала Галлера (тепер Вічевий майдан).

126 років тому у Станиславові, теперішньому Франківську, засвітилися перші електричні ліхтарі. Спочатку мешканці міста забороняли дітям дивитися на них.

Перші електричні ліхтарі становили на території залізничного вокзалу. Увімкнули їх 13 січня 1887 року.

Тоді на території вокзалу була електростанція потужністю 225 кінських сил, розповіли у Музеї електрифікації Прикарпаттяобленерго. Струм видавали три динамомашини. Цього вистачало, щоби забезпечити електрикою 50 дугових ламп довкола вокзальної будівлі і ще 75 всередині вокзалу.