Cтуденти першого курсу Інституту архітектури, будівництва і туризму (спеціальність «Архітектура і містобудування») Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу взяли участь в етнографічно-дослідницькій експедиції в селі Космач Косівського району.

Експедиція відбувалась в рамках архітектурної обмірної практики, запланованої в навчальному процесі кафедри архітектурного проектування, під керівництвом ст. викладача кафедри Т. Скрипин.

Для Станіславського комплексу Палацу Потоцьких розробляють стратегію розвитку Палацу на 10 років. Десятки мільйонів гривень на освітні, бізнесові та мистецькі ініціативи планують залучити від приватних інвесторів.
Про це у спільноті "Франківськ Який Треба Берегти" пише Юрій Козакевич.

24 липня 1917 року австро-німецькі війська звільнили Станіслав від російської армії. На початку 1918 року Росія вийшла з Першої світової війни, а восени цього ж року Австро-Угорщина перестала існувати. У наступні місяці за місто воювали прихильники Станіслава та Станіславова.

Міська влада профінансує повернення оновлених дверей у чотирьох будинках в рамках проекту #ФранківськЯкийТребаБерегти.

Про це очільник міста Руслан Марцінків повідомив на своїй сторінці у Фейсбук, інформуєФіртка.

Двоє калуських краєзнавців в історичному центрі міста відкопали австрійську комору.

Приблизно двадцятиліття тому в історичному центрі Калуша просіла земля, «оголивши» підземний хід. Тоді комунальники швидко засипали провалля непотребом. Однак, повністю приховати історію — не вдалося.

20 липня у Надвірні відбулось урочисте відкриття світлиці-музею Гуцульщини.

Ідея створення цього музею належить Надвірнянському товариству «Гуцульщина», яка зародилась ще в 1999 році, коли було створено товариство. Проте втілити її в життя вдалось тільки через 18 років.

Ініціатива "ФранківськЯкийТребаБерегти" представила сьогодні старовинні двері, які після реставрації повернулися на своє місце. Обоє дверей, які реставрували, – у пам'ятках архітектури в середмісті: металеві на вулиці Труша та дерев'яні на Незалежності.Зображення 1 / 18Використовуйте клавіші для перегляду

Двері в камениці, що є пам'яткою архітектури, на вулиці Труша – перший досвід реставрації по металу громадської ініціативи "ФранківськЯкийТребаБерегти".

Ви ніколи не замислювались над тим, який будинок у Франківську є найдавнішим? Фортецю не рахуємо. Відкриваємо Google, забиваємо в пошук «найстаріший будинок Івано-Франківська» та отримуємо адресу – Галицька, 14. Дійсно, там стоїть двоповерхівка, споруджена в 1737 році як дім убогих старців та калік. Втім, пальма першості, чи то пак, давності, належить не йому.

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1903 році

1903 З міркувань пожежної безпеки, комісія зі староства ухвалила рішення, що в партер театру (тепер філармонія) можна продавати не більше 80 квитків, а на балкон – 50. До цього часу в партері й на балконі було по 150 місць.

На початку ХХ століття у Станиславові точилася жорстка економічна боротьба між польськими та єврейськими промисловцями. Юдеї перемагали, бо краще готовили працівників. У поляків справи йшли гірше – відчувався брак робочої сили. Тутешніх юнаків робочі професії мало цікавили, а сільські хлопці вчились і працювали б тут із задоволенням, але життя у місті було дороге. Гонорові підприємці не хотіли брати на роботу іновірців, тож вирішили вирощувати власні кадри.

Духовний лідер галицьких німців Теодор Цьоклер (1867—1949) опублікував у газеті «Євангельський общинний листок» деякі дописи з власного щоденника. Він описав події зі свого життя та роботу численних благодійних закладів, які він відкрив. З наведених уривків ми дізнаємося, як жили і розважалися мешканці будинку для літніх людей «Сунем»* та сиротинця і лікарні для дітей «Сарепта»*.

У лісовому масиві Заболотівського лісництва, що на Снятинщині, відбулось відкриття відновленої криївки.

У Заболотівському лісництві ДП “Коломийський ЛГ”, на території земель с. Рудники Снятинського району, нещодавно відбулось відкриття відновленої криївки, інформує Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

До кінця серпня-початку вересня у Калуші планують встановити пам’ятний знак хорунжому УГА, учаснику створення Січового Стрілецтва на Прикарпатті, композитору Івану Відоняку.

До міського голови Калуша Ігоря Матвійчука звернулася Калуська міська партійна організація ВО «Свобода» про надання дозволу на встановлення пам ‘ятного знаку Івану Відоняку, інформують "Вікна".

Серія "Моє місто" поповнилась новим номером, а саме №41 "Давні українські храми Івано-Франківська XVII-XVIII ст." Марії Вуянко.

В Україні тривають зйомки циклу документальних фільмів про ветеранів УПА. Це проект «Сектору Правди», зосереджений на відтворенні життєвого шляху бійців Української Повстанської Армії.

Особливість фільмів в тому, що в основу кожного лягає розповідь людей, які свого часу творили історію.

У місті розпочали підготовку до відзначення річниці створення УПА. Зокрема, розпорядженням першого заступника міського голови Галини Романко створено робочу групу для вшанування загиблих воїнів УПА в лісовому масиві мікрорайону "Підгірки".

В лісовому масиві мікрорайону "Підгірки" планують встановити пам’ятний знак на місці загибелі воїнів УПА, інформують"Вікна".

Управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради повідомило, що в Калуші розпочато капітальний ремонт меморіального музею «Калуська в’язниця», що на вул. Січинського, 6.

У коментарі «Вікнам» начальник управління будівництва та розвитку інфраструктури Калуської міської ради Богдан Грущак зазначив, що загалом на ремонт «Калуської в’язниці» виділено 300 тис. гривень. Термін завершення капітального ремонту наразі невідомий.

Днями у селі Серафинці Городенківського району відбулася святошна академія з нагоди 145-ої річниці від дня народження віце-президента Національної Ради ЗУНР, уродженця Серафинців Лева Бачинського.

У вшануванні пам’яті одного із творців Соборності України взяли участь голова райдержадміністрації Роман Жичицький, депутат обласної ради Іван Приймак, керівники громадсько-політичних організацій, підприємств, установ та структурних підрозділів райдержадміністрації, а також громадськість району.

Бути хорошим продавцем – то справжнє мистецтво. Сто років тому в Станиславові теж добре розуміли, як це непросто – продавати.
В 1901 р. газета "Кур’єр станиславівський" надрукувала цікаву статтю про "ґречність у продажу", де основною рисою хорошого продавця була названа безмежна терплячість.

Станиславів (тепер Івано-Франківськ) з околицями в липні 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski.

Увечері 17 липня 1907 року на давньому міському цвинтарі Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) зібрався чималий гурт молодих людей, здебільшого поляків. Вони прийшли вшанувати пам’ять похованого тут 20 років тому Аґатона Ґіллера, одного з організаторів Січневого повстання 1863 року, з життя якого можна було списати гостросюжетний роман.

Ідея відновлення літописного Успенського собору в с. Крилосі Галицького району виникла ще у 90-х роках минулого століття. Проте тоді справа не дійшла до її реалізації. Нині вона отримала нове життя: створено Міжнародний благодійний фонд відновлення Галицького Успенського собору, засновниками якого виступили блаженнійший Святослав (Шевчук), архієпископ і митрополит УГКЦ Володимир (Війтишин), голова Івано-Франківської облдержадміністрації Олег Гончарук, депутати Верховної Ради України Анатолій Матвієнко, Михайло Довбенко та ін., а міський голова Івано-Франківська (роки праці 1998—2006 рр.), народний депутат України 5-6-го скликань Зіновій Шкутяк став виконавчим директором Фонду.

Впродовж 15-ти років в Калуській загальноосвітній школі №4 діє зразковий краєзнавчий музей «Істрія рідного краю». Його було започатковано на базі шкільного дослідницько-пошукового клубу «Пам’ять» з ініціативи вчителя історії, члена Спілки краєзнавців України, лауреата премії Констянтини Малицької Світлани Загребельної.

Особливу увагу тут приділяють розвитку дзвоноливарства та історії роду Фельчинських, які прославили цим ремеслом Калуш, інформують «Вікна» з посиланням на «НК».

У неділю, 21 липня 1912 року, Станиславів виглядав так само, як Івано-Франківськ перед Різдвом чи на Великдень. Місто наче вимерло: на вулицях ні душі, порожні цукерні, кав’ярні, більярдні, у кутках дрімають кельнери. Хоча ні! Люди є, але вони не затримуються у центрі й великими тлумами сунуть вулицями Казимирівською (Мазепи) та Баторія (Короля Данила) на околицю міста. Давайте підемо за ними і дізнаємось, що ж там відбувається.

Дванадцять хвилин у повітрі

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1903 році

1903 На початку року до станиславівської тюрми «Діброва» зі Львова привезли 200 в’язнів, які брали участь у тамтешніх заворушеннях. 11 січня вони вчинили бунт вже на новому місті — трощили меблі у камерах, ламали двері. Жандармерії за допомогою військових вдалося приборкати бунтарів, скрутивши 16 головних підбурювачів.

На будівлю івано-франківської міської Ратуші чекає масштабна реконструкція. Попередній проект уже готовий та чекає на коригування архітекторів.

Першочергово місцева влада планує облаштувати музей історії Івано-Франківська. Для цього необхідно розібрати старі приміщення, а цікаві знахідки стануть основою майбутнього музею, пише Побудовано.

У 1732 році неаполітанський священик Альфонс Лігуорі створив конгрегацію, тобто монаше згромадження, Святого Ізбавителя. Латиною «ізбавитель» – «redemptor», тож новий чин отримав паралельну назву – редемптористи. Його девізом стали слова 129 псалма: «Велике в нього відкуплення».

На Меморіальному цвинтарі чудом зберігся готичний надгробок Зиґмунда Мрочковського (1837-1888). Він був начальником окружного цивільного шпиталю – аналогу теперішньої обласної лікарні. У краєзнавчій літературі відомостей про нього небагато – ніби він заразився тифом біля ліжка хворого і передчасно помер.

Набагато більше цікавих фактів про лікаря наводить письменник Горацій Сафрін у своїй автобіографічній книзі «Комічні і особ­ливі історії мого життя».

Наукові працівники відділу фондів Національного заповідника «Давній Галич» взяли участь у науково-практичному семінарі «Цифрові технології в музейній справі», що відбувся цими днями у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й.Кобринського у Коломиї.

Металевий тризуб, якому понад 75 років, знайшли у Нижньому Вербіжі, що на Коломийщині. Цей український символ виготовили учасники української військової організації, яку в селі в кінці 30-х років організував Гнат Семенюк. Саме його родина і переховувала реліквію у старій хатині.

З вересня минулого року у Калуші проводять археологічні дослідження. А почалося все із пошуків жертв репресій тоталітарного режиму. На місці імовірних захоронень вояків ОУН-УПА розкопали замову криницю. Таємницю її призначення науковці та краєзнавці ще розгадують. Поряд із криницею активісти натрапили на підвал головної замкової резиденції.