Мабуть, кожен в своєму житті мав справу з атласами – географічними, історичними та ін.; присвяченими світу або окремо взятим державам – проте, ніколи не міг уявити, що може бути видання - в центрі якого окремо взяте місто України. І одним з цих міст став славний Галич – давня столиця, центр староства, а згодом повіту, в сучасності – районний центр.

Напередодні Покрови жителі села Суходіл Рожнятівського району звели каплицю на горі Стовба заввишки 1078 м, де 75 років тому діяла повстанська школа УНС "Трембіта".

У меморіальному музеї «Калуська в’язниця» відбувся лекторій під назвою «Ретроспектива історії Української повстанської армії», присвячений 76-річниці УПА. На ньому містяни мали змогу послухати доповіді музейних наукових співробітників Калуша про особливості діяльності УПА та її учасників.

Мало кому з сучасників, окрім вузького кола мистецтвознавців, відомо про існування фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові (сучасна назва с. Підлісся Тисменицького району), вироби якої у першій половині ХХ ст. мали велику популярність та були відомі у цілій Європі. Ми з вами зітремо порох забуття з цієї сторінки нашої історії та помандруємо у світ фаянсових виробів, розкриємо особливості технологічного процесу та виробничої діяльності фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові.

Перший парох церкви Архистратига Михаїла о. Володимир Петрушевич був вбитий російськими солдатами 1917 року. Місце його поховання досі було невідоме.

Краєзнавець Василь Фіцак не тільки визначив гробницю, де похований парох, але і взявся за її відновлення, інформують "Вікна".

Сьогодні у селі Болохів з нагоди Дня українського козацтва, Дня захисника Вітчизни та 76-ї річниці з часу створення УПА відкрили Сквер пам'яті минулих літ.

Тут бережуть пам'ять про героїв визвольної боротьби проти московської окупації, інформують "Вікна".

Ідея толоки належить волонтерці Корпусу Миру із США Патрісії Дейгнен. Участь в упорядкуванні занедбаного кладовища на вулиці Біласа і Данилишина взяли участь комунальники міста, учні Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка та представники єврейських громад з Калуша, Рогатина і Львова.

Участь у впорядкуванні взяли волонтери Корпусу Миру США та волонтери з інших міст, які займаються впорядкуванням єврейських цвинтарів на Прикарпатті, інформують "Вікна".

Z продовжує публікацію циклу відеооглядів визначних пам'яток Галичини, знятих з висоти. Здебільшого це замки, палаци, фортифікаційні та сакральні споруди, які руйнуються просто на очах, і наше покоління може виявитися останнім, яке ще має шанс побачити їх на власні очі. А тим часом руїни ці навіть у такому стані вражають своєю красою, величчю, вишуканістю архітектурних деталей. Особливо, коли дивишся на них згори, мов птах...

Це маленьке фото недавно викликало у соцмережах невеличку сенсацію. На знімку – штаб Нестора Махна, орієнтовно – 1922 рік. Дехто вважає, що «батька» з офіцерами позують у Станиславові. Хоча, на фотографії – жодних підписів щодо локації.

Звідки ж прив’язка?

На Івано-Франківщині триває реалізація заходів обласної програми розвитку туризму. Про це повідомляють у прес-службі ІФ ОДА.

Під такою назвою 10 жовтня 2018 року в читальному залі Галицької районної бібліотеки відбувся історичний екскурс. Серед присутніх були учні 10-Б класу Галицького ліцею імені Ярослава Осмомисла, бібліотечні працівники, науковці Національного заповідника «Давній Галич».

Бібліотекар краєзнавчого відділу Б.Кривоніс у своєму виступі наголосила, що цьогоріч виповнюється 765 років з часу коронування галицько-волинського князя Данила Романовича Папою Римським Інокентієм ІV. Ця подія стала важливою віхою в історії нашої держави і вона широко висвітлена як у науковій, так і в художній літературі.

Тюрма «Діброва» в Станиславові (тепер вул. Чорновола, 119-А) вважалася надзвичайно надійною, і побутувала думка, що втекти з неї неможливо. Втеча Мирослава Січинського в 1911 р. стала неабиякою сенсацією й підняла «на вуха» мало не всю імперію.

Сьогодні, 11 жовтня, в Івано-Франківську презентували «Літопис УПА».

До 28-ого тому увійшли звітно-інформаційні документи та слідчо-процесуальні матеріали окружного, надрайонних та районних рефентур Служби безпеки ОУН Станиславівщини, які вели боротьбу з агентурою каральних органів СРСР.

У дошкільному навчальному закладі "Гуцулочка" облаштували музей.

У ДНЗ "Гуцулочка" було приміщення, яке раніше використовували як склад для господарського приладдя. Колектив закладу та батьки вирішили взяти учать у міському конкурсі проектів та програм і створити у садку музей, інформує прес-служба міської ради.

Протягом багатьох років дослідники та історики намагалися розшифрувати літери на фасаді будівлі на вул. Січових Стрільців, 17. Завдяки проекту реставрації старовинних вивісок платформи “Тепле Місто” вдалося дослідити та відкрити напис.

Таємним словом виявилося “реставрація” – українська інтерпретація польського "restauracia" – ресторація.

8 жовтня 2018 р. в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відбулася науково-практична конференція на тему «Християнство – духовна основа українського народу» (до 1030-річчя хрещення України-Руси). Конференція організована управлінням культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної адміністрації, Івано-Франківським краєзнавчим музеєм, Івано-Франківською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України, Івано-Франківським обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді.

У п'ятницю, 12 жовтня, відбудеться чергове прибирання старого цвинтаря Калуша. Цього разу — до Дня захисника Вітчизни та з нагоди річниці створення УПА. На старому цвинтарі планують прибрати могилу районного провідника СБ УПА Федора Солдата (1914 — 1951), а також братські могили вояків УПА, інформують "Вікна".

Також ідеться про ремонт-реставрацію склепу, де похований отець Володимир Петрушевич.

На кладовищі у житловому мікрорайоні “Підгірки” в Калуші активісти відновили три могили воїнам УПА.

Як розповів ініціатор акції Юрій Кузь, четверо калушан понад тиждень прибирали, фарбували і впорядковували могили, пишуть “Вікна”

Як видно зі світлин, могили заросли бур’янами, кущами і деревами. Небайдужі калушани викосили траву, побілили дерева і прибрали могили.

В Івано-Франківську під час капітального ремонту вулиці Макогона виявили надмогильні плити з єврейських поховань. Їх у радянські часи використали просто як будматеріали. Частини розбитих надгробків із єврейською символікою та відповідною в'яззю літер слугували бордюрами і були закатані в асфальт. Зараз їх вивернули на узбіччя. Факт на фото зафіксував франківець Андрій Шустикевич.

Громадські активісти відшукали криївку, де загинув Іван «Сірий» Кулик.

Згідно з історичними довідками, використаних зокрема у творі Михайла Андрусяка «Останні з когорти залізних», Іван Кулик (псевдо: «Сірий») народився у селі Грабове, Шахтарський район, Донеччина. Служив офіцером Червоної Армії, у званні старшого лейтенанта (за іншими даними, був капітаном). Потрапив у німецький полон.

Поблизу Болехова проходять зйомки масових сцен із фільму "Довбуш".

Зйомки проходять на Скелях Довбуша. Про це на своїй сторінці розповів один із акторів у масових сценах Олександр Горбань.

Внаслідок Листопадового зриву 1 листопада 1918 року влада у Східній Галичині перейшла до Української Національної Ради, яка проголосила відновлення Української державності на етнічних українських землях, що входили до складу колишньої Австро-Угорської монархії. Відразу ж розпочалися бої за Львів, столицю майбутньої держави, які переросли в українсько-польську війну за Східну Галичину. Українська Національна Рада 13 листопада проголосила незалежність Західноукраїнської Народної Республіки. Станиславів був тиловим містом, до якого з передової привозили на лікування поранених вояків Української Галицької Армії (УГА).

У неділю, 7 жовтня, в старій частині Калуша було знайдено 40 фрагментів кераміки, в основному — чорнодимленої.

Це уламки глиняного посуду: вінця, денця, вушка та стінки, декотрі з тисненим орнаментом, розповів у соцмережікраєзнавець Василь Фіцак.

У 1882 році в Станиславові відкрили нову в’язницю, яку стали називати «Дібровою». Вона була розрахована на тисячу в’язнів «грецького і греко-католицького віросповідання» – тобто українців. Для них у тюрмі влаштували велику каплицю з високою вежею. Журналіст «Кур’єру Станиславівського» Владислав Цесельський розповідає, як освячували хрест:

Одним з улюблених музеїв Прикарпаття для багатьох жителів регіону та його гостей є Музей етнографії в с. Крилос Галицького р-ну. Заклад є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич». Саме тут відвідувач може побачити автентичну народну архітектуру 4 етнорегіонів Прикарпаття. На даний час для огляду відвідувачів доступні 11 об’єктів.

На стометрівці, біля крамниці «Філателія», вже довший час місцеві художники виставляють свої роботи. Серед них багато видів Івано-Франківська, які мають попит у туристів. Цікаво, а що малювали тутешні митці років 70 тому? «Репортер» провів невеличке мистецтвознавче дослідження і склав добірку картин зі станиславівськими пейзажами.
Художник із чеським корінням

Ми починаємо нашу розповідь з міжвоєнного періоду, але це не значить, що за Австрії у Станиславові не було художників, які малювали рідне місто. Просто нам невідомі їхні картини. Поки що невідомі.

Важко уявити, як сильно змінився наш світ за останні сто років. Навіть прогноз погоди сторічної давності сучасній людині нелегко зрозуміти. Хоч і передбачати погоду тодішнім синоптиками вдавалося не дуже добре.
[Термометр з подвійною шкалою і барометр. Поч. ХХ ст.] Термометр з подвійною шкалою і барометр. Поч. ХХ ст.

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станіслава/Станиславова, які трапилися у 1973 – 1975 роках.

1973 7 лютого в Івано-Франківську відкрили виробничий цех для інвалідів зору (тепер підприємство Українського товариства сліпих).

1973 У колишньому літньому кінотеатрі «Трембіта», який довго не працював, розмістили обласну раду з туризму. Перед тим у будинку зробили капітальний ремонт.

2 жовтня 2018 р. в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація книги священика УГКЦ о. Ореста Смицнюка „Перлини сакральної архітектури Гуцульщини. Т.1 : Яремчанщина”.

Унікальний екскурсійний маршрут відродили музейники Калуша. Містяни та туристи можуть пройтися «Франковими стежками», дізнатися, кого в Підгірках відвідував митрополит Андрей Шептицький, в якій церкві співав Службу Божу Іван Франко та де в світі проходить єдина вулиця, на якій розташовані три пам’ятники Каменяреві.

У цьому селі на Калущині близько двох десятків вікових дубів, які мають всі шанси стати ботанічною пам'яткою природи місцевого значення.

Краєзнавці Василь Фіцак та Олександр Коваль відвідали цю чудову місцину і зробили заміри та опис, інформують"Вікна". Вік дубів становить від 200 до 350 років, а сама місцевість є чудовим місцем відпочинку, яке облюбували калушани і жителі району.