Книгарня "Лілея-НВ" повідомляє. Запрошуємо на презентацію нової книжки в серії «Моє місто» – «Історії моди Івано-Франківська», авторка – Олена Бучик.

Лише тиждень тому ми отримали її з друку, а вона вже встигла стати однією з тих, про які наші читачі запитують і говорять найбільше. Це історія про моду і людей, які її творили, та про те, як змінювався Івано-Франківськ разом зі своїми мешканцями.

На Янівському цвинтарі у Львові відновили могилу поручника Української галицької армії із села Пістинь Івано-Франківської області Володимира Букшованого. До 135 річниці від дня народження військовика на місці його поховання встановили хрест і таблицю, розповів у коментарі Суспільному прикарпатський історик, один з ініціаторів відновлення могили Андрій Бойда.

Про те, що Володимир Букшований — брат одного з командирів Легіону Українських січових стрільців Осипа Букшованого — похований на Янівському цвинтарі, Андрій Бойда дізнався під час роботи в архіві.

Серед європейських історичних будівель є немало споруд із дуже скромними розмірами. Так, в Амстердамі є будинок шириною лише в один метр. Івано-франківським історичним будівлям, звичайно, далеко до таких рекордів, але й серед них є архітектурні «дюймовочки», які мають делікатні розміри і можуть похвалитися «стрункою талією».

Деякі з цих будівель мають особливо цікаву історію, тож розповімо про них детальніше, пише Західний кур’єр.

Кам’яниця Остермана

Дарія Ониськів через журналістику, краєзнавчі пошуки та музейну роботу допомагає зберігати живу пам’ять рідного краю. Своєрідним підсумком багаторічної роботи авторки зі словом стала її книга "Збираниця: журналістська і краєзнавча", яку презентували у Калуші на Івано-Франківщині.

У Добровлянах Новицької громади зі старого приміщення колишньої школи створюють етнохатину «Домівочка». Тут хочуть відтворити традиційний бойківський побут, зібрати старовинні речі, робити вечорниці й майстер-класи. Гроші шукають буквально «з миру по нитці», а частину робіт селяни виконують власноруч.

Грагари та лігари

Коломиянин Ілля Криворучко став призером творчого конкурсу есе та відеоесе «Невідомий відомий єпископ Павло Василик», організованого з нагоди 100-річчя від дня народження владики.

Нагородження переможців та учасників відбулося у конференц-залі Івано-Франківської архієпархії УГКЦ за участі архієпископа і митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина.

Студент Львівського національного університету імені Івана Франка здобув ІІІ місце серед студентів у номінації «Есе».

Франківське видавництво «Лілея-НВ» поповнило свій асортимент новинкою — книжкою дослідниці, краєзнавиці Олени Бучик «Історія моди Івано-Франківська», пише КУРС.

Нове видання вийшло в межах популярної краєзнавчої серії «Моє місто». Книжка пропонує поглянути на минуле Станиславова — Івано-Франківська крізь призму гардероба, аксесуарів, міських крамниць та повсякденної культури його мешканців різних епох, зазначають видавці.

Незважаючи на скептицизм оточення та значні витрати на архівні дослідження, калушанка Світлана Кішко-Еюбова втілила мрію життя і видала книгу на 250 сторінок до 155-річчя мостищанської церкви Святого Миколая. Її робота об'єднала історії 29 священників, розвідки про унікальну архітектуру та спогади про місцевих жителів.

Як розшукувалися унікальні факти й чому ця книга вже розлетілася світом — у матеріалі «Вікон».

20 серпня, о 14:00, в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відбудеться відкриття нової експозиції «Сакральне Сучасне. Карпати». Подія проходить у межах мистецької програми кураторського тандему Яреми Стецика та Валерія Твердохліба. Програма діє на базі музею, об’єднуючи науковців, реставраторів, художників і громадських активістів.

Нова експозиція сформована навколо філософської матриці отця-митрата Івана Рибарука: «Мова – Віра – Культурна традиція – Історична пам’ять».

Виповнюється сто років пластовому табору-музею “Сокіл”, найдавнішій і найславнішій оселі Пласту, українського скаутського руху.

Про це повідомляє Івано-Франківський краєзнавчий музей, пише Західний кур’єр.

Оселю посвятили в 1926 році. Землю під неї подарував пластунам митрополит Андрей Шептицький. “Сокіл” розташований на лівому березі річки Лімниця, поблизу села Гриньків на Рожнятівщині.

Молодь Калуської громади з Івано-Франківщини стала частиною престижного міжнародного проєкту «Workcamp Gorlice», присвяченого дослідженню спадщини Першої світової війни. Разом із польськими та німецькими однолітками калушани вивчають спільне історичне минуле, працюють над цифровими проєктами та представляють Україну на міжнародній арені.

Про це на своїй офіційній сторінці у Facebook повідомив Калуський міський голова Андрій Найда.

Мешканців і гостей Калуської громади на Івано-Франківщині запрошують на презентацію збірника гумористичних творів, які передають неповторний колорит Бойківщини.

Презентацію анонсувала у соцмережі Калуська центральна бібліотека імені Тараса Шевченка, інформують "Вікна".

У 1925-1939 роках у Коломиї виходив часопис «Жіноча доля», одне з найвпливовіших українських жіночих видань міжвоєнної Галичини. Заснувала й редагувала його Олена Кисілевська, яка з самого початку відмовилася від вузького трактування “жіночого питання”.

Метою часопису було не просто інформувати жінок, а згуртувати українське жіноцтво, залучити його до громадської праці і виховати покоління свідомих громадянок, пише Західний кур’єр з посиланням на Post Impreza.

У травні 1890 року в Державній гімназії Станиславова відбулася урочиста подія –святкування 25-річного ювілею педагогічної діяльності професора, священника і радника греко-католицької єпископської консисторії Івана Лопушанського.

Ось що повідомила преса про відзначення цього ювілею, пише Західний кур’єр:

Війна – це не лише щоденне емоційне пекло, а й, фігурально висловлюючись, простір для самопізнання. Щойно торкаюся проєкту «Людина у війні», як бракує сили відхреститися від лавини переживань і роздумів. Тож розмова з художником Мирославом ГАТАЛЕВИЧЕМ – це беззаперечне свідчення того, що в людини честі за будь-яких обставин (а у війну й поготів), викристалізовуються глибокі світоглядні сенси. Вони не потребують додаткових доказів: ніщо не виправдовує бездіяльність чи нарікання…

У селі Чернятин відбулася особлива подія, яка об’єднала громаду навколо нашої історії, культури та духовних цінностей. Після реставрації урочисто освятили пам’ятник Великому Каменяреві — Івану Франку, геніальному українському письменнику, поету, мислителю та борцю за національну ідею, чиє слово й сьогодні надихає українців – пише “Західний кур’єр“.

Чин освячення пам’ятника та панахиду звершив отець Михайло Гуменяк.

Око мандрівників, та й зрештою, місцевих мешканців міста завжди привертає витончена конструкція металевого мосту на Дністрі. І хоча його основні завдання ще в 1981 р. перебрав «молодший брат» - залізобетонний міст вище течії ріки, історія первинної споруди завжди цікава. Зрештою, досі відсутня цілісна публікація, яка охоплює всі моменти історії мосту.

В різноманітній літературі довгі роки називалися помилкові дати передачі мосту в експлуатацію. І тільки дослідження в архівах Польщі дали змогу автору публікації встановити точну дату – сталося це 18 серпня 1910 р.

У вівторок, 11 серпня, фонди Музею-оселі родини Івана Франка у Підгірках відвідали науковці Інституту народознавства Національної академії наук України (НАНУ) зі Львова. Дослідники збирають унікальні матеріали про традиційну народну культуру регіону.

Про це повідомляє комунальний заклад «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради».