Старі станиславівські поштівки зазвичай випускалися серіями. Деякі, ніби для зручності майбутніх колекціонерів, мали наскрізну нумерацію. Кожен філокартист добре знає так звану «серію Фердинанда Піалека». Ці поштівки не є аж такими рідкісними, але їхні сюжети доволі цікаві.

Видавець з Моравії

На території та поблизу зовнішніх стін палацу Потоцьких тривають інженерні гідрогеологічні дослідження.

Про це повідомив директор КП «Простір Інноваційних Креацій «Палац» Володимир Гайдар.

Проблема прибирання снігу дуже актуальна для нашого міста, і посилені опади часто створюють проблеми для мешканців. Сто років тому сніг теж не завжди прибирали вчасно, зате використовували досить незвичні методи боротьби з ним.

На початку ХХ ст. сніжні й морозні зими були звичайними для Станиславова. Не рідкістю був і сніг у жовтні чи квітні. Так, у 1912 р. рясний сніг випав у місті ще в жовтні, завдавши містянам і жителям навколишніх сіл немало клопоту. Не всі ще зібрали з полів урожай, а осінні квіти в міському парку, які ще залишилися на клумбах, укрилися важкими білими шапками.

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станіслава/Станиславова, які трапилися у 1990 році.

1990 21 січня, з ініціативи Народного Руху України (НРУ), на честь 71 річниці проголошення злуки ЗУНР з УНР, від колишньої столиці ЗУНР – Івано-Франківська (Станиславова) через Львів до Києва простягнувся «живий ланцюг єднання». На центральному майдані міста (нині – Вічевий майдан) відбувся великий мітинг. Тоді ж тут уперше офіційно на високій щоглі підняли національний синьо-жовтий стяг. В ніч на 23 січня прапор знищили невідомі.

В архітекторів є таке поняття як «малоцінна забудова», тобто така, що не має певного стилю та архітектурної цінності. У Франківську теж є подібні квартали. Зважаючи на будівельний бум, вони майже приречені. Але в першу чергу забудовники взялися за центральні вулиці. легенди

Візьмемо, до прикладу, Бельведерську. Ще на початку двотисячних вона мала багато старовинних особняків, які добре пам’ятали батярів-відчайдухів й тихих мешканців єврейського гетто. З часом старі хатки стали витісняти висотки, пише Репортер.

Історія товариства «Просвіта» в Калуші сьогодні ще не має повноцінного наукового дослідження.

Цієї проблеми принагідно торкалися науковці й краєзнавці Анатолій Грицан, Володимир Грабовецький, Михайло Коломиєць, Богдан Тимків й Тарас Кузан та інші. Досліджувана проблема потребує предметного наукового аналізу, що й посилює актуальність і наукову новизну публікації, передають "Вікна".

Вісімнадцяті за рахунком двері в пам'ятках Івано-Франківська відреставрувала ініціатива "Франківськ Який Треба Берегти".
Про повернення оновлених дверей в мережі повідомила координаторка ініціативи Марія Козакевич. "Відреставровані і сьогодні змонтовані двері на Мазепи, 36 будуть вперше ночувати на своєму історичному місці після санаторно-курортного лікування. Так і не скажеш, що дверям вже 108 років!" – прокоментувала активістка фото у Фейсбук.

В Івано-Франківську закінчили реставрувати фасад однієї з найцікавіших пам'яток міста – житлового будинку на вул. Курбаса, №5-7-9.

Фото відреставрованого фасаду виклав у мережу на своїй сторінці мер Франківська Руслан Марцінків.  "Завершилась реставрація будинку на вул. Леся Курбаса, 5-7-9. Краса, чи не так?" – поцікавився міський голова у ФБ-спільноти.

Відтепер об’єкти Національного заповідника «Давній Галич доступні на всесвітньому туристичному інтернет-ресурсі ua.igotoworld.com. Відвідати сторінки можна за наступними посиланнями:

1. Музей історії давнього Галича

https://ua.igotoworld.com/ua/poi_object/69470_mitropolitchi-palaty-muzey-istorii-krylos.htm
2. Музей народної архітектури

У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка в рамках циклу „Краєзнавство Івано-Франківщини в іменах” функціонує ювілейна книжкова виставка „Історико-краєзнавчі обрії Богдана Гавриліва”, присвячена 75-літтю від дня народження відомого дослідника історії краю та обласного центру.

30 листопада 2018 р. у смт. Верховина відбулася науково-теоретична конференція з міжнародною участю «Гуцульщина у світобаченні Станіслава Вінценза», присвячена 130-літтю від дня народження польського письменника, організаторами якої виступили управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА, Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка та ГО «Всеукраїнське товариство «Гуцульщина».

У відділі краєзнавчої літератури Івано-Франківської ОУНБ ім. І.Франка розпочала діяти книжково-ілюстративна виставка, присвячена 130-річчю від дня народження відомого польського письменника, нашого краянина, який своєю творчістю оспівав Українські Карпати та їхніх мешканців – Станіслава Вінценза.

Народився він останнього осіннього дня, 30 листопада 1888 р., в с. Слободі Рунгурській на Коломийщині. Дитинство провів у родовому маєтку в Криворівні. На світогляд та уподобання майбутнього письменника величезний вплив мали гуцули, з якими виростав, а гуцульський діалект був мовою його дитинства.

У минулому Франківська є одна біла пляма яка, наче більмо на оці, не дає спокою історикам і краєзнавцям. Йдеться про головну міську споруду – ратушу.

Сучасники знають, як вона виглядає сьогодні, дослідникам добре відома її попередниця, а от якою була будівля магістрату до Мармулядової пожежі? Про це пише Репортер.

Вихідні дані

Колись у середмісті стояли чотири муровані храми. Три з них дійшли до наших часів – Катедра (колишній костел єзуїтів), Голуба церква (вірменський костел) і Музей мистецтв Прикарпаття (колегіальний костел). Був іще один – тринітарський. На Старозамковій, 2 стоїть довгий двоповерховий будинок. Це колишній монастир чернечого ордену тринітаріїв, тобто Святої Трійці. Справа до нього примикав великий кам’яний костел, споруджений ще в 1732 році. Що з ним сталося?

Незабаром в Івано-Франківську на пам’ятках архітектури з’являться аудіогіди. Це електронні пристрої, за допомогою яких можна буде послухати історію тієї чи іншої будівлі.

Придумали те все місцеві гімназисти, аби прогулянки містом стали цікавішими, пише “Репортер”.

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станіслава/Станиславова, які трапилися у 1989 році.
1989 У Центральному Народному домі створили чоловічий вокальний ансамбль «Черемош». Засновник і керівник – Богдан Юрків.

1989 На вулиці Пушкіна, 49 (нині – Чорновола) збудували гінекологічний корпус пологового будинку.

1989 Завод «Агромаш» був переорієнтований на виготовлення малогабаритного трактора «Прикарпатець».

Президент України Петро Порошенко підписав розпорядження про призначення нового очільника Городенківської райдержадміністрації.

Відповідне розпорядження розміщено на сайті глави держави, інформує Фіртка.

Ним став Ярослав Левкун.