4 липня 1686 року не є розпіареною датою в історії нашого міста. Того дня воно не горіло, не здригалось від землетрусу, не потерпало від повені чи епідемії. Турки з татарами чи козаки з опришками теж не гарцювали тоді під стінами міста на Бистрицях. Хоча, було чутно гарматні постріли, крики людей, Андрій Потоцький дуже нервував, а гарнізон «стояв на вухах».

Метушня пояснювалась просто – до Станиславова завітав король, і то не один, пише Репортер.

Перший візит

Градовий чепелик, перунів камінь, перо ангела, осиковий хрест, тотеми - такими є експонати музею гуцульської магії у Верховині. У ньому не тільки розповідають про людей, які займалися ворожбитством, але й про їхні секрети.

Кореспонденти Суспільного дізналися деякі з них.

Музей гуцульської магії - це музей-лекторій. Колекцію речей і розповідей для нього збирали десять років. Тут є книги, трави, фото та ритуальні атрибути, які належали Михайлові Нечаю, Андрію Атаманюку, Марійці Семенисі.

Пам’ятку сакральної дерев’яної архітектури 1763 року – церкву Премудрости Божої, що є окрасою музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, перекриють ґонтою. Щоб зберегти пам’ятку архітектури XVIIІ століття, протягом п’яти років львів’яни і монахи-студити збирали гроші.

Для виконання робіт запросили кращих майстрів із Гуцульщини, які підтримують давнє ремесло, інформує РадіоСвобода.

Родина Дмитра Ганчука із села Топільське Рожнятівського району ділить хату з музеєм.

Майже половину їхнього будинку займають старожитності, бачив “Репортер“.

Усе на своєму місці

До музею Ганчука веде кам’яна стежка, яку проклав ще його дід. Через ліс, вгору, перестрибуємо з каменя на камінь, аби не стати в болото, бо щойно пройшла гроза.

В 1930-х роках економічна ситуація Польщі та зокрема Станиславова була не найкращою, тому кожен заробляв, як міг. Інколи охочі заробити вигадували дуже оригінальні методи, які, однак, не схвалювалися кримінальним кодексом. Так, у 1937 році в Станиславові діяла банда вимагачів, яка заробляла на … подружній невірності.

Про цей незвичний «бізнес» міська поліція довідалася від заможного станиславівського купця, який познайомився з привабливою дамою, що мешкала по вул. Баторія (тепер вул. Короля Данила). Дама була заміжньою, але купця це не зупинило, і він запропонував їй романтичне рандеву.

Часом людська доля складається так незвично, що нагадує сюжет якогось сентиментального роману. В 1930-х роках місцева преса захоплено розповідала романтичну історію, головною героїнею якої виступала мешканка Станиславова Ірена Фрідман. Вона була донькою заможного підприємця, що колись володів землями поблизу від Станиславова.

Певний час дівчина навчалася у Львові, а потім виїхала до Лондона, щоб продовжити освіту. Там вона познайомилася з Біжу Неру, внуком індійського магараджі.

Мабуть, одні з найбільш привабливих місць у Карпатах – озера. Високі зелені вершини, гірське свіже повітря, кришталево чиста вода так і манять ... Читати далі »

Голова Івано-Франківської ОДА Віталій Федорів доручив Департаменту фінансів облдержадміністрації профінансувати управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації (В. Джигіта) на суму 500 тис. гривень для оплати послуг з друку зібрання творів Василя Стефаника у трьох томах чотирьох книгах.

Захід проводять у рамках відзначення в області 150-річчя від дня народження Василя Стефаника у 2021 році.

1 липня cповнилося 115 років з дня народження Василя КАРХУТА – уродженця села Марківці Тлумацького району – пластуна, фітотерапевта, письменника, особистого лікаря митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, в'язня концтабору «Береза Картузька» та радянських таборів. Василь Володимирович прожив настільки насичене та багате різними подіями життя, що його вистачило б на декілька різних людей.

Дізнатися все про архітектурних старожилів.

Франківець Микола Клим'юк створив Карту віку будинків Станиславова.

Стару назву міста обрав невипадково.

Адже сучасних будівель часів Івано-Франківська на цій мапі не знайдеш: тут різними кольорами - залежно від року спорудження, зображено історичне середмістя.

Наприкінці ХІХ століття  австрійська влада активно розбудовувала на Прикарпатті залізниці місцевого значення, колії повинні були замінити биті шляхи як для пасажирських, так і для вантажних перевезень. Щоправда, інфраструктура залізничних станцій подекуди була дуже слабенькою.

У червні 1910 року краківський тижневик Nowości Illustrowane оприлюднив вражаючий фотофакт зі станції Саджавка (тепер – село в Надвірнянському районі), що розташована на залізничній гілці «Коломия – Делятин», яку лише десять років, як ввели в експлуатацію.

Партнерами Проєкту є відділ культури, молоді та спорту Надвірнянської райдержадміністрації та міська рада.

Попередньо організатори провели три сесії, а також зорганізували еко-акції на території руїн замку Краснодвір, до яких також долучилися місцеві активісти, журналісти, митці, педагоги та молодь краю.

У вівторок, 30 червня, відбулося освячення пам’ятника жертвам комуністичного режиму 1939-1941 років, який встановлено на узбіччі автодороги між містом Тисмениця та селом Хом’яківка Тисменицького району.

Про це інформує Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин, у співслужінні духовенства, здійснив освячення пам’ятного хреста. У своєму слові Митрополит наголосив на тому, що усі ми маємо пам’ятати про тих, хто віддав своє життя за Україну та християнські цінності.

Німецько-радянська війна розпочалася 22 червня 1941 року і швидко перетворилась на розгром Червоної армії.

Що відбувалось у Станіславі? Війська, які тут стояли, висунулись до кордонів, партійні чиновники спалювали папери, а кати НКВС розстрілювали в’язнів. Але один підрозділ таки воював з німцями з першого дня, пише Репортер.

Зенітна парасоля Станіслава

29 червня минає 125 років з дня народження Василя БУРЯНИКА – уродженця села Ямниці, нині Тисменицького району, – мистецтвознавця і відомого громадського діяча в діаспорі.

Шістнадцятилітнім юнаком він виїхав до Канади. Під час Першої світової війни вступив до канадської армії, яка воювала на боці Антанти. Після повернення продовжив навчання. Здобув фах вчителя і впродовж одинадцяти років вчителював у Саскачевані у Західній Канаді. Був ректором і професором Інституту ім. Петра Могили у Вінніпезі і Саскатуні та Інституту ім. Михайла Грушевського в Едмонтоні.

Споруджений млин у першій половині ХІХ століття, знищили. Спочатку — люди, а довершила справу повінь.
Дерев’яний водяний млин у селі Нижнів Тлумацького району днями був зруйнований нещодавніми паводками. Про це розповів на своїй Facebook-сторінці директор КП «Дністровський регіональний ландшафтний парк імені Сергія Дідича» Михайло Ковтун.