У неділю, 25 серпня, відбудеться чергова безкоштовна екскурсія в Івано-Франківську. Тема – «Місцями визвольних змагань».

Дебютує з екскурсією місцями визвольних змагань у Франківську Ярослав Коретчук – директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери.

Про це у мережі повідомив начальник управління туризму Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко.

18 серпня, в с.Темирівці Галицького району, урочисто відкрили пам’ятні знаки на відновлених могилах трьох воїнів УПА.

Роботи на кладовищі провели в рамках проєкту “Відродження”, ініціатором якого є ГО “Галицьке районне об’єднання воїнів АТО”. Як повідомив голова громадської організації Артур Пірус, пам’ятні знаки вони відновлюють своїм коштом, а також завдяки благодійникам:

У мальовничих Лугах Спаської ОТГ вже 15 років діє колоритна Кімната-музей стародавньої вишивки та прикладного мистецтва. Поміж двох сотень унікальних та давніх експонатів – речі, яким уже понад 200 років.

Про життя Ганни Марійчин із села Яблуниці можна і треба знімати фільм. Її батьки обоє були в УПА. Вона народжена у криївці. На четвертому дні життя батько віддав доньку на виховання чужим людям, бо було небезпечно.

Згодом мати й батько – підриваються гранатою, аби не датись ворогу, пише Репортер.

Згорток у пазусі

Випускники духовних семінарій не зволікали з одруженням, адже могли взяти шлюб лише до свячень. Вони справляли весілля одразу після навчання або не створювали сім’ї взагалі.

Правда, целібат обирала меншість, пише Репортер.

Не він оженився – його оженили

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей. Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу. Але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Арнольд (Анд­рій) Кордюм народився у Станиславові 13 липня 1890 року. Був позашлюбною дитиною. Мати – селянка з Косівщини, після народження Андрія переїхала до Катеринослава (тепер Дніпро). Працювала наймичкою. Невдовзі одружилася з Єлисеєм Шапликом – талановитим художником-самоуком.

У Дністровському регіональному ландшафтному парку розпочали прокладання і знакування нового туристичного маршруту.

Про роботу на маршруті повідомив у мережі директор КП “Дністровський регіональний ландшафтний парк імені Сергія Дідича” Михайло Ковтун.

У селі Новоселиця Снятинського району горить 130-літня церква.

Про це повідомили в обласному управлінні ДСНС.

Пожежу ліквідовують 6 одиниць техніки та 12 працівників Управління ДСНС в області.

На території Коломийського політехнічного коледжу знайшли надмогильні плити.

Це більше 100 плит з єврейського кладовища, яким понад 200 років, повідомляє НТК.

Могильні плити були використані при будівництві двору біля будівлі. Зараз фахівці займаються демонтажем єврейських надгробків, які згодом вирушать на Меморіальне кладовище.

Гуцульщина здавна славиться неймовірною красою гір, кришталевою чистотою потоків і річок. Але при цьому кліматичні умови Карпат досить суворі, і місцеві жителі завжди відчували це на собі.

Для того, щоб їм було комфортно в таких умовах, люди носили теплий і зручний одяг, тому що доводилося багато рухатися, перестрибувати через струмочки і перелази, ходити гірськими стежками, пище uatv.

Сто років тому в Станиславові більш-менш мирно уживалися люди різних національностей, які ходили до різних церков, сповідували різні звичаї. Як же їм вдавалося ладнати між собою?

Ставлення української громади до поляків було неоднозначним. З одного боку – негативним, на що були певні історичні й політичні причини. З другого боку, на побутовому рівні стосунки були непоганими і традиції іншого народу сприймалися доброзичливо.

“Нема кращі гори в світі за наші Карпа-ати”, – чутно, як ехо тремтить десь між яскраво-зеленими схилами Верховини. І переплітається з новим заспівом: “Ой весело у них жити, весело вмирати…”.

На схилах Верховини частенько чути звуки трембіти та волинки, чи то пак кози (український народний інструмент, який ще називають волинкою). Буває таке, що й разів по 10 на день. Це гуцул Микола Ілюк вітає одну екскурсійну групу за іншою в музеї “У Трембітаря”.