5 листопада 2015 року обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді було проведено обласний семінар керівників шкільних музеїв, кімнат, світлиць на тему: «Інноваційні форми і методи роботи музеїв навчальних закладів освіти області, їх ефективність в національно-патріотичному вихованні учнівської молоді». В семінарі взяли участь 25 педагогів від навчальних та позашкільних закладів освіти області з 10 районів та 2 міст області.
Вітальним словом відкрив семінар та виступив з доповіддю «Музеї як осередки національно-духовного відродження»  М. Косило, директор облдержцентру туризму і краєзнавства учнівської молоді, голова Національної спілки краєзнавців України.
Керівник зразкового музею історії школи та мікрорайону Опришівців ЗОШ І-ІІІ ступенів № 6 ім. І. Ревчука Івано-Франківської міської ради – Л. Гринів на прикладі ді... Читати далі »

6 листопада, на фасаді будинку на Чорновола, 20 відкрили пам'ятну дошку українському композитору, диригенту, педагогу, скрипалю та громадському діячеві Ярославу Барничу.
Ярослав Барнич народився 30 вересня 1896 року в селі Трофанівка Снятинського району Івано-Франківської області. Навчався в Коломийській гімназії. Добровольцем вступив до легіону Українських січових стрільців, пишуть ”Вікна” з посиланням на ”Галку”.
Разом із Михайлом Гайворонським Ярослав Барнич організував струнний квартет Українських січових стрільців. Був диригентом Українського театру товариства “Бесіда” у Львові (керівник А. Будзинський), пізніше працював у мандрівній трупі “Українська театральна дружина”, а також у Театрі Б. Овчарського. Диригував в Українському театрі товариства “Бесіда” під керівництвом Йосипа Стадника.
Закінчив Л... Читати далі »

Читачі «Галичини» мали змогу довідатися про сенсаційну знахідку бідона з гарно збереженими документами підпілля ОУН і УПА початку 50-х років саме в цьому селі ще 28 травня нинішнього року (див. www.galychyna.if.ua/publication/society/istorichnii-bidon/), але мало кому відомо, що ентузіасти-пошуковці не обмежилися збереженням віднайденого і передачею копій безцінних повстанських нотаток усім зацікавленим у їх вивченні, а вирішили облаштувати на тому місці історико-туристичний комплекс «Криївка-музей». У доволі стислі терміни, головним чином власним коштом і руками, у вільний від роботи час патріотично налаштована група під керівництвом лісничого Петра Пліхтяка виконала неймовірний обсяг робіт з відновлення повстанського бункера і благоустрою прилеглої території на дільниці Підбагна (кінець вулиці Т. Шевченка) з тим, аби тут можна було проводити відкриті уроки з ... Читати далі »

27 жовтня 2015 року відбулася ІІІ звітно-виборна конференція обласної організації Національної спілки краєзнавців України в приміщені Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника.
Почесним гостем ІІІ звітно-виборної конференції став голова Національної спілки краєзнавців України Олександр Петрович Реєнт, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент Національної Академії Наук України. У своєму виступі Олександр Петрович відзначив колосальну роботу краєзнавців Прикарпаття, їх високий професіоналізм. Голова Національної спілки краєзнавців України найактивнішим краєзнавцям області вручив дипломи «Почесний краєзнавець України» та відзначив Подяками і Грамотами НСКУ, а Богдан Михайлович Гаврилів був нагороджений премією академіка П.Тронька.
Також були присутні очільники творчих спілок області, представники влади: Федорак В. В. – начальник ... Читати далі »

Зараз багато нарікань на корупцію та олігархів, які монополізували владу в державі. Однак подібні явища не нові, ними страждали навіть такі благополучні держави як Австро-Угорщина. Наведемо конкретний приклад у конкретно взятому місті.
Не секрет, що половину населення Станиславова становили євреї. Громадою керувала юдейська релігійна рада або кагал. У середині ХІХ століття владу там захопили клани Горовіців і Гальпернів, які доводилися одне одному близькими родичами.
Історик Леон Штрайт пише, що після виборів 29 листопада 1887 році до релігійної ради потрапила купа їхніх представників. Так, із 18 членів там засідали троє братів Гальпернів (Герш, Йоель і Ліпа), п’ять Горовіців (Ліпа, його син Якуб, брат Пінкас, два дальші кревні — Абрагам і Якоб-Озія), і ще тесть останнього Абрагам Шльоссер. Це була половина усіх місць, і любі родичі вважали кагал ледь не власно... Читати далі »

1 листопада відзначаємо річницю створення Західно-Української Народної Республіки на теренах Галичини. Листопадовий Зрив 1918 р. заклав основи нашої державності, коли українські політики і військовики створили свій уряд, армію, закони і Малу Конституцію. Вони у великій Злуці поєднали всі українські землі і постали перед світом єдиним нерозділеним народом, нацією, яка на зламі двох епох голосно заявила про свою державність.
Після проголошення незалежності України в історіографії ЗУНР почався новий етап. Поштовхом до широких досліджень стало розгортання в Україні процесів демократичного й національного відродження.
З нагоди Дня державності в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка діє книжково-ілюстративна виставка „ЗУНР: пробудження нації". На ній представлено чимало вітчизняних та діаспорних видань, що містять цікаві факти про події, які спонука... Читати далі »

У 95-ту річницю героїчного бою польських жовнірів із переважаючими більшовицькими силами в околицях села Дитятин, що біля Галича, урочисто відкрили та посвятили відновлений військовий цвинтар.
В історію наших західних сусідів ця битва увійшла під назвою «Polskie Termopile», що нав’язує до аналогії з героїчною грецькою обороною від персів Термопільського гірського проходу у 480 р. до н. е. Ця битва стала в європейській культурі символом героїчного мучеництва. «Українськими Термопілами» часто називають бій під Крутами, а останнім часом – також героїчну оборону Донецького летовища.
Після укладення договору між вождем відродженої Польської держави Юзефом Пілсудським і головним отаманом Української Народної Республіки Симоном Петлюрою їхні об’єднані збройні сили протистояли наступу спільного ворога – більшовицькти арміям Будьонног... Читати далі »

 У Галицькій центральній районній бібліотеці відбувся День краєзнавства, присвячений темі «Нащадки Ростиславичів». Перед дев’ятикласниками Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1 виступили бібліотечні працівники та наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Промовці розповідали цікаві факти про галицьких володарів. Найбільшу увагу привернув князь Ярослав Володимирович, більш відомий як Ярослав Осмомисл (1153-1187). Графічний портрет роботи галицького історика, краєзнавця, художника Романа Пащина дозволяє уявити, яким був галицький князь, а книги, підібрані бібліотекарями, друковані матеріали на історичну тематику, зокрема газетні статті, є джерелом наших знань про давню епоху.
Про князів Ростиславичів – Рюрика, Володаря і Василька, їх роль в історії розповів провідний редактор інформаційно-видавничого відділу Національного заповід... Читати далі »

22 жовтня відбувся ІІІ етап Міжнародної конференції «Збереження історичної залізничної спадщинив контексті захисту національних інтересів України» - акція «Золота корона Карпат».
Організаторами заходу виступилиНГО Регіональний фонд «Знесіння», ЛГО «Форум «Карпатський трамвай», ЛМГО «Відродження Знесіння», а також туристичний організатор, дослідник вузькоколійних залізниць Вольфрам Венделін.
За активного сприяння Львівської залізниці шанувальники історичної залізничної спадщини, громадські діячі, представники органів місцевого самоврядування, мас-медіа з різних регіонів України, Румунії, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Австрії на паровозі Л-3535 здійснили мандрівку Карпатами (за маршрутом Делятин – Ворохта), зупиняючись утаких туристичних центрах, як Яремче, Татарів, Микуличин, Ворохта.
Оста... Читати далі »

Як ви вважаєте, хто з австрійських чиновників вважався найзаможнішим у старому Станиславові? За логікою це мав би бути староста, який керував краєм і вважався найголовнішим начальником. Однак жоден із них не збудував у місті власного особняка. А ось керівник бухгалтерії шляхетського суду Карл Баттернай на таке спромігся. У 1842 році він спорудив двоповерхову прибуткову кам’яницю, нині – Старозамкова, 2а.
Будинок виконаний у стилі класицизму, якому притаманні чіткість і стрункість композиційної побудови фасадів, використання ордерних форм, урівноваженість об’ємів, стриманість у зовнішньому декоруванні.
Станиславів першої половини ХІХ століття був, переважно, дерев’яний і одноповерховий, тож «хатинка» Баттерная, за оцінкою історика Грибовича, увійшла до п’ятірки найкращих міських кам’яниць.
Із перших років існування більш... Читати далі »

Мережева сторінка ІФОО НСКУ (http://ifoonsku.ucoz.ua/ ) створена 20 жовтня 2010 р., регулярно оновлюється дописами краєзнавців та дописами про минуле краю та його діячів. Структурована за рядом підсторінок, які висвітлюють роботу організації та її членство.
Загалом, за 5 – ть років функціонування сторінки її відвідали 41025 інтернет - користувачів (2010  - 12 рр. : 16828; 2012 – 15 рр.:  24197) з 60 держав світу. 
У переліку держав: Австралія, Австрія, Аргентина, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Бразілія, Велика Британія, Венесуела, Грузія, Конго, Вірменія, Греція, Данія, Естонія, Замбія, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Казахстан, Китай, Лівія, Литва, Македонія, Мальта, Молдова, Нігерія, Нідерланди,  Німеччина, Норвегія, Південна Корея, Польща, Португалія, Російська Федерація, Румунія, Саудівська Аравія, С... Читати далі »

У середу, 21 жовтня, в Івано-Франківську відбулася презентація книги «Велика війна у маленькому місті». Подивитися на унікальне видання в рубіновому залі кінотеатру «Люм’єр» зібралися понад 100 людей.
Нова книга — шикарний альбом, куди увійшло більше двохсот поштівок та фотографій з приватних колекцій. Видання вражає якісною поліграфією та дизайном.
По суті це справжня фотоісторія Станиславова часів Першої світової війни. Вона ще й супроводжується детальними коментарями.
Автори-упорядники – краєзнавець Іван Бондарев і колекціонери Олег Гречаник та Володимир Шулепін.
«Читачі довідаються, як наше місто пережило найжахливішу війну людства, — каже Бондарев. — На світлинах видно які були вулиці, які квартали зникли з нашого чудового міста, які військові частини тут базувалися та навіть як зготувати суп, яки... Читати далі »

Звичайні оголошення, які ми бачимо щодня й одразу забуваємо, можуть колись у майбутньому виявитися ключиком до розуміння нашого часу й способу життя. Пропонуємо зануритися в історію повсякденності старого Станиславова, орієнтуючись за "меседжами", які посилають нам оголошення в тогочасній місцевій пресі.
Сто років тому виборчі перегони дуже нагадували сьогоднішні – те ж заклеювання міста плакатами і гучні обіцянки. Проте в самому виборчому процесі були суттєві відмінності. Мешканці Станиславова початку минулого століття обирали депутатів до Галицького (Крайового) сейму та австрійського парламенту (Державної ради). Після виборчої реформи 1907 р., що передбачала загальне виборче право до австрійського парламенту, право голосувати мали чоловіки віком від 24 років, що мали громадянство Австро-Угорщини. Жінки й військовослужбовці виборчого права не мали.
Для уча... Читати далі »

В Івано-Франківську презентують книгу "Велика війна у маленькому місті. Фотоісторія Станиславова часів Першої світової війни".
Автори: Іван Бондарев, Олег Гречаник, Володимир Шулепін. Видавництво : Івано-Франківськ, "Мантикора", 2015.
Пройшло сто років як закінчилась Велика війна, що її ми звикли називати Першою Світовою. Її грандіозні і криваві битви дещо призабуті завдяки революціям та ще одній світовій.
Проте, саме Велика війна визначила історію останнього століття, саме вона призвела до становлення модерного, а, зрештою, й постмодерного світу. Без розуміння подій 1914-1918 років не розібратись у сьогоденні. Тому ми збираємо мозаїку Великої війни з вцілілих фрагментів – мемуарів, артефактів, фотографій.
Книга «Велика війна у маленькому місті» долучає до цієї мозаїки унікальну (й уперше оприлюднену у такому обсязі) збірку... Читати далі »

У відділі краєзнавчої літератури в рамках циклу „Краєзнавство Івано-Франківщини в іменах” функціонує виставка однієї книги „Микола Домашевський: велет духу гуцульського”, присвячена 90-літтю від дня народження відомого історика і краєзнавця, діяча української діаспори, уродженця с. Микуличин Миколи Домашевського.
Проживаючи у США, доктор економічних наук Микола Домашевський свою головну діяльність присвятив організації гуцульського громадського життя як в США, так і в Україні.
Ним в Чикаго утворено Гуцульське товариство „Чорногора" (1996), Гуцульський дослідний інститут (1968), організовано „Конференцію Гуцульських товариств Амкерики і Канади" (1971). Він -  засновник світового журналу „Гуцулія" (1965) та головний редактор багатотомного видання „Історія Гуцульщини", що експонується на виставці.
... Читати далі »

У вівторок, 20 жовтня, в залі засідань міськвиконкому відбувся офіційний старт аудіоекскурсій Івано-Франківськом. Відтепер прогулятися романтичними вуличками та довідатися про загадкові таємниці Франківська можна за допомогою аудіогідів.
На вибір слухача пропонуються 2 аудіотури — «Івано-Франківськ загадковий» та «Івано-Франківськ для закоханих». З Франківськом можна познайомитися не тільки українською мовою, але й англійською, польською, німецькою та російською.
Загальний бюджет проекту становив понад 23 тисячі Євро (грантом отримали 10 тисяч, решта 13 тисяч власний внесок МВК).
У рамках проекту для Івано-Франківська закупили 30 пристроїв для аудіоекскурсій, встановили 60 інформаційних покажчиків, надруковали 6000 туристичних путівників англійською, польською та українською мовами, випустили 30 тисячтуристичних мап українською, польсько... Читати далі »

Під егідою обласної організації Національної спілки краєзнавців України вийшла  книга члена Спілки краєзнавців Світлани Флис  «Гуцульський дивосвіт», друк  якої здійснений в Івано-Франківському видавництві «Нова Зоря» за фінансової підтримки БО «Всеукраїнський Благодійний Фонд Юрія Дерев’янка».  
Презентація книги відбулася в колі краєзнавців, колег, майстрів народного мистецтва 5 жовтня 2015 року в центральній Надвірнянській районній бібліотеці. 
Світлана Семенівна – краєзнавець за покликанням і станом душі, досліджує історію Карпатського краю, етнографію Гуцульщини. Як людина залюблена в Гуцульщину, її звичаї, традиції вона не тільки  переживає, щоб це народне мистецтво не зникло, збереглось, але й докладає зусиль для його збереження. Світлана Флис  працює старшим науковим працівником музе... Читати далі »

У кожного є свої таргани в голові. Тільки у більшості вони сидять тихо, а в когось проявляють ґіперактивність.
У 1900 році у Станиславові жив лікар Симон Клаар, у якого таргани отримали беззаперечну перемогу над здоровим глуздом. Шановний доктор винайшов засіб від чихання, який активно рекламував, заклеївши афішами половину міста. Однак чудо-ліки виявились неефективними та й сам винахідник швидко став об’єктом насмішок.
Молодь відверто знущалася зі старого, навмисно голосно чихаючи в його присутності. Той страшенно нервував, лаяв «чихунів», а коли це не допомагало, колошматив їх палицею. Обурені жертви подали до суду й лікаря змусили публічно вибачитись.
Але він не заспокоївся і перейшов у контрнаступ. Найбільше своїм чиханням його діставали пани Гофріхтер, Шор і Валахов. Клаар розпочав з ними судову тяганину та вимагав публічно заборонити чихати в ... Читати далі »

... Читати далі »

Кажуть, що не можна будувати на цвинтарях, бо нічого доброго з того не вийде. Наступна історія є цьому яскравим підтвердженням.
Триста років тому сучасна «стометрівка» була звичайною дорогою на Тисменицю. Попри неї стояв дерев’яний костел святого Юзефа, зведений у 1732-му. Довкола нього був католицький цвинтар, де ховали мешканців Тисменицького передмістя.
Коли Галичину захопили австрійці, вони створили загальний християнський цвинтар — десь у кілометрі від міста, а решту ліквідували. Після пожежі наприкінці XVIII cтоліття костел вже не відновлювали й близько 1802-го розібрали. Лише у 1821 році ділянку придбав перший станиславівський поштмейстер Ян Кнорек. Він збудував там пошту і власний будинок — усе це згоріло під час «мармулядової» пожежі…
Відбудовою міста займався бургомістр Ігнаци Камінський. Він не забував і про... Читати далі »

Вважалося, що зі станиславівської в’язниці Діброва неможливо втекти. Але люди кажуть, що коли не можна, але дуже хочеться, то можна все. Перший український терорист Мирослав Січинський довів, що це таки правда.
Вбивцю галицького намісника зі Львова до Станиславова везли потягом, в окремому купе. Аби не втік, руки скували кайданами, що тоді називали «ланцюхами». Січинського конвоювали двоє дозорців-поляків. До в’язня вони ставились із певною симпатією і втішали, як могли. Мовляв, хлопче, не турбуйся, усі 20 років ти навряд чи відсидиш. Бо цісар – чоловік старий, незабаром помре, буде амністія, тож пару років скинуть. Потім коронація нового монарха, ще одна амністія. Народиться в нього дитина – ще «скидка», дивишся – половину терміну тобі пробачать.
29 липня 1909 року Січинський увійшов крізь головну браму станиславівсько... Читати далі »

Давній особняк у міському парку постійно привертає увагу  мешканців міста і його гостей. Якщо запитати у пересічного городянина, що то за будинок, відповідь буде: «Це палац  Ромашкана». Та і чого сумніватися?   Адже на фасаді віднедавна золотом сяє напис «FRANCISZEK ROMASZKAN». Це справді палац Ромашканів, але це лише частина правди. Тому що ще до того, як в місті появилися Ромашкани, тут осіли Дошоти, які згодом поріднилися. У писаннях і розповідях про цей палац є багато вигадок і помилкових тверджень, які намагатимемось виправити у цій статті.  Досить сказати, що досі будівництво особняка приписується не тій людині.
Обставини прибуття родини Дошотів до нашого міста дослідив краєзнавець Іван Бондарев. У останні роки ХVІІІ ст. до Австрії, в Галичину прибув, утікаючи від Французької революції, барон Йозеф Дошот (1775 – бл. 18... Читати далі »

... Читати далі »

У Богородчанському районі побувала делегація з Республіки Хорватія у складі представників комітету з відновлення поховань в Україні міста Загреба та Загребської спілки ветеранів Вітчизняної війни 1991-1995 років.
Голова комітету Івіца Панчич, голова спілки ветеранів Валентино Райкович та члени спілки Желько Мар’янович, Драган Умічевич та професор, завідувач кафедри української мови та літератури Загребського університету Євген Пащенко зустрілися з Глибівським сільським головою Михайлом Соловеєм та першим заступником голови районної державної адміністрації Ростиславом Зарембою. Сторони досягли взаємних домовленостей щодо проведення робіт з впорядкування місця поховання хорватських воїнів, які загинули в роки Першої світової війни, повідомляють ”Вікна” з посиланням на прес-службу Богородчанської РДА.
Близько півсотні могил знаходяться на подвір’ї церк... Читати далі »

Чотири кулі для графа
Раніше державні мужі були доступніші, ніж сьогодні. Наприклад, цісарський намісник Галичини граф Андрій Потоцький. Кожної неділі, незважаючи на вихідний день, він приймав відвідувачів – з 12 до 15 години. Аудієнції відбувались у будинку Галицького намісництва, де тепер міститься Львівська ОДА. Будь-хто із мешканців краю міг записатися на прийом та передати високому начальству своє прохання чи скаргу. Кожного граф зустрічав у власному кабінеті, вдягнений в мундир державного службовця, із орденом Золотого руна на грудях.
... Читати далі »

Книга івано-франківського краєзнавця та журналіста газети «Репортер» Івана Бондарева «Легенди і бувальщини Івано-Франківська» бере участь у рейтингу «Книжка року 2015». Вона лідирує у номінації «Краєзнавча і туристична література». Про це повідомляє Буквоїд.
Оскільки остаточні місця визначать по оцінюванні усього річного асортименту в грудні, видання оприлюднило по сім найцікавіших книжок у кожній підномінації за абеткою без зазначення місця (за першою літерою бібліографічного рядка).
«Легенди і бувальщини Івано-Франківська» вийшли навесні у видавництві «Лілея-НВ». Урбаністичний фольклор — саме так можна охарактеризувати цю збірку. Сюди увійшли кращі легенди і бувальщини Івано-Франківська радянської доби та ери незалежності.
Із нашим краєзнавцем конкурують:
Аркадій Третьяков. Привіт з... Читати далі »

Абсурдність ситуації з фактичною пам’яткою архітектури полягає в тому, що за документами казарма є звичайним собі будинком, який входить в зону регулювання забудови парку і призначена для збереження особливостей візуального сприйняття пам’ятки, охорони і відновлення її активної ролі в композиції та пейзажі міста, інформує Фіртка з посиланням на Коломийські вісті.
Тривалий час об’єкт залишався поза увагою, була навіть ідея перенести сюди служби та відділи міськвиконкому. На одній з сесій міської ради 2004 р., де вирішувалось питання про передачу земельної ділянки в оренду, тодішній народний депутат України Володимир Мойсик переконував присутніх, що в приміщеннях казарми згодом відкриють Гуцульський університет. Університету ніхто не побачив, ба навіть не розпочиналися цю справу, а через два роки будівля отримала нового, уже п’ятого власника.
Споруду ... Читати далі »

Нещодавно працівники Національного заповідника «Давній Галич» обстежили оборонні укріплення дитинця колишньої столиці Галицько-Волинської держави у с. Крилос. Марія Костик, Квітослава Тимус та Іван Драбчук пройшлися по давніх валах, зробили певні узагальнення, висунули свої припущення щодо можливого варіанту планування укріплень давньої столиці.
Треба сказати, що тема досліджень оборонних валів Галича у літературі ще не має достатнього висвітлення. Найбільше до цієї справи долучилися дослідники Лев Чачковський та Ярослав Хмілевський, які у 20-тих роках минулого століття обстежили, описали та зафіксували на картах і схемах цілу систему оборонних укріплень міста Галича ХІІ – ХІІІ століть. З того часу цю тему побічно піднімали у своїх дослідженнях й інші учені. Однак більшість з них використовувала уже висвітлений у науці матеріал, а дослідники-археологи обстежува... Читати далі »

Знаний на Прикарпатті літератор і краєзнавець, лауреат премії ім. І. Вагилевича Василь Романюк відомий передусім як автор уже серії видань. Зокрема, його перу належать трилогія «Богові і Україні» (до речі, побачило світ уже її друге, доповнене видання про історію українського народу та його Церкви), а також книжка «Місто між двома Бистрицями», приурочена до 350-річчя Івано-Франківська, історичні нариси «Підемо і приймемо хрещення», присвячені 1025-літньому ювілею хрещення Руси-України, та «Апостол єдності і віри» — до 150-річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького. А ще пан Василь недавно видав перший томик нового задуманого трикнижжя — «Під покровом Богородиці» — про історію містечка Богородчан і місцевої церкви. і саме в цих рамках він досліджує унікальний стародрук — богородчанський Пса... Читати далі »

Коли ще не було автомобілів, роль таксі виконували фіакри – коляски з кіньми. Вони гуртувались у кількох визначених для цього місцях – навпроти теперішнього готелю «Дністер», біля пасажу Гартенбергів, на початку Бельведерської та ще на парі «парковок».
Та найбільш «хлібною» стоянкою вважалася площа перед вокзалом, його тоді називали колійовим двірцем. На старій австрійській поштівці видно величезну чергу кінних екіпажів, яка викликає повагу до залізничного сполучення Станиславова.
Австрійців змінили поляки, але фірмани й надалі возили клієнтів, незважаючи на те, що в 1934 році у місті вже було й 68 таксомоторів. Не зникли фіакри і за німецької окупації, однак тепер вони возили пасажирів за новими правилами.
Позачергово обслуговували стовідсоткових німців – тих, що з Фатерлянду. За ними йшли фольксдойчі (етнічні ні... Читати далі »