18 вересня 1872 року у селі Дорожів, Дрогобицького району, Львівської області народився Іван Макух український галицький державний, громадсько-політичний діяч, представник Української радикальної партії, її голова в 1930—1939 роках, посол до Галицького сейму (у 1908–1918 роках), делегат Української Національної Ради ЗУНР, потім державний секретар праці й відбудови, з січня 1919 року — державний секретар внутрішніх справ. Хоча він народився на Львівщині, але довший час жив і працював у Тлумачі.

Співробітники музею «Калуська в’язниця» разом та КП «Пам’ять» та волонтерами провели дослідження криївки воїнів Української повстанської армії, що у селі Завій Калуського району.

У результаті попередніх пошукових робіт на поверхні криївки було виявлено гільзи ракетниці та набоїв, сплюснуті кулі, наконечник фугасного снаряду, його осколки, інформує представник «Калуської в’язниціі» Олег Відливаний, інформують “Вікна”.

Станиславів (нині – Івано-Франківськ) всередині вересня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski та журналу Nowości Illustrowane у блозі Богдана Скаврона на порталі Збруч.

Навчальний рік у 1907 році в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) розпочався з трагічного випадку. 19-річний Станіслав Левандерський, учень шостого класу тутешньої польської гімназії, наклав на себе руки, повісившись на горищі батьківської хати на вулиці Зарванській (тепер – вулиця Заклинських).

Наркоманію переважно вважають бідою сучасного світу, але вже в кінці ХІХ ст. галицькі газети писали про "моду" на морфін.
“За останні роки вживання морфіну все більше входить у моду, – писав “Кур’єр львівський” у 1885 р. – Його здатність швидко усувати біль принесла йому багато прихильників. Існує також переконання, що цей засіб ефективно лікує від моральних страждань. Морфін успішно долає безсоння, викликає стан розумового збурення, подібний до алкогольного сп’яніння. Сумного він робить веселим, слабкому дає сили, боягузу дарує відвагу”.

Про традиційні весільні обряди Косівщини дізнаються в усьому світі завдяки знімальній групі Наталії Кравчишин проекту "Древо" державного телебачення UA TV.

Про зйомки в мережі розповіла учасниця проекту Вікторія Яремин.

В Івано-Франківську розпочався ремонт вулиці Лесі Українки та площі Міцкевича. Профіль цих вулиць планують вивести на один рівень та з часом зробити їх пішохідними. Дії комунальників обурили архітекторів та активістів, які вимагають зберегти автентику та історичний шарм центру міста.

Без відчуття цінності

Голова обласної ради Олександр Сич зустрівся з аташе з питань оборони Посольства Австрійської Республіки в Україні Еріхом Сімбюргером. Візит аташе на Прикарпаття є реакцією на лист голови обласної ради в Посольство Австрії щодо налагодження співпраці в частині вшанування поховань австрійських вояків часів Першої світової війни.

За словами Олександра Сича, на території Івано-Франківської області виявлено близько півсотні братських могил, в яких поховано понад 1500 австрійських вояків:

22 вересня в місті Косові відбудеться урочисте відкриття та освячення пам’ятника нашому краянину, видатному релігійному діячеві сучасності, одному із засновників незалежної Православної Церкви в Україні, богослову, дисиденту та великому українському патріоту, який за свої переконання багато років провів у радянських таборах – Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Володимиру (Романюку) (1925-1995).

Основне правило нашої рубрики – першою ілюстрацією має бути стара поштівка. Мальована, розфарбована, фотографічна – не має значення. Ця ж більше нагадує фото, але, по-перше, має позаду адресну сітку, по-друге – у колекції Олега Гречаника є кілька таких карток. Отже, це фотопоштівка.

На ній – недобудована народна школа імені Маркіяна Шашкевича. Її історія почалась ще до Першої світової.

1907 З 1 травня заселили новий триповерховий будинок з двома фасадами на вулиці Шидловського (Шашкевича, 4), власник — лікар Аполінарій Ляхавець. Цей дім був єдиним у так званому «банківському кварталі» без фінансової установи.

1907 У з’являється фірма майстра бетонних робіт Домініка Серафіні. Розміщається вона на Зарванській, 18 (Заклинських).

15 вересня 2017 р. відбулося засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич». Відкрив його заступник генерального директора з наукової роботи Семен Побуцький, який повідомив, що до розгляду на вчену раду винесено кілька питань. Серед них, зокрема, затвердження до друку монографії доктора історичних наук, заступника генерального директора з наукової роботи Національного заповідника «Софія Київська» В'ячеслава Корнієнка «Епіграфіка сакральних пам’яток Галича (ХІІ–ХІХ ст.)».

В Івано-Франківську підходить до завершення виготовлення пам'ятника одному із найвпливовіших фінансистів світу, раднику кількох президентів США, голові Федеральної Резервної Системи, а також послу США у Західній Німеччині - Артуру Бернсу.

Пам'ятник приватні меценати планують встановити в фортечному провулку, яким ще маленьким прогулювався Артур Бернс.

На фасаді будинку на вулиці Мазепи,4 відкрили пам'ятний знак кондитеру та благодійнику, засновнику "Цукерні у Скрута" Володимиру Скруту.

Свого часу його цукерня була одним з найпопулярніших місць для побачень та зустрічей у Станіславові, пише Фіртка.

Наразі вже розпочаті роботи з облаштування криївки. Кошти виділено з обласного бюджету відповідно до комплексної регіональної цільової програми розвитку туризму в області на 2016-2010 роки.

Заступник голови Калуської райдержадміністрації Сергій Дудинець провів нараду із начальниками управлінь РДА щодо відновлення криївки УПА в Чорному лісі поблизу сіл Грабівка і Завій, йдеться у повідомленні РДА, інформують "Вікна".

“Оцифрований Франківськ” – програма ТРК "Вежа" про наше місто, яке збереглось на кіноплівці.

У Івано-Франківську реставрація дверей вже стала певним трендом. Мешканці стають в чергу на їх реставрацію, підприємці на двері скидаються, а згодом, може, й місто долучиться. Яка ж від цього користь пам’яткам і кому з того зиск?

Усе почалося з фото

Сьогодні, 14 вересня, в Івано-Франківську активісти зібрали прес-конференцію на Валах з приводу проведення тут розкопок комунальними службами.

Громадська активістка Марія Козакевич розповіла, що дозвіл на розкопки від департаменту архітектури погодив геодезист, який нічого не знає про історичну значимість місця.

Реставрація ніколи не була легкою справою. Якісно і ретельно відновити вишукані декоративні елементи столітньої давності – завдання непересічної складності. Втім, як і продирання через бюрократичну плутанину документів та цифр, іноді потрібних для цього…

Сюрприз під радянською фарбою

У діяльності відомого народознавчого гуртка «Руська трійця» (Маркіян Шашкевич, іван Вагилевич, Яків Головацький), без сумніву, найбільшим здобутком були підготовка та видання авторами альманаху «Русалка Дністровая», який 1837 р. став першим українським виданням на західноукраїнських землях. Не випадково І. Франко вважав, що «Русалка Дністровая» була першою вісткою національного пробудження, нагадала галичанам, що вони галичани, та назвав цю збірку «явищем наскрізь революційним».

Уже традицією для жителів с. Церківної Долинського району стало щорічне вшанування на початку вересня 18 повстанців із сотні «Бея», які загинули в кривавім бою з червоними окупантами 1945 року. Тоді сотник «Бей» (курінь «Заграва» 23-й ТВ «Магура») виводив свою сотню з обложених облавами лісів Калущини в Карпати. В урочищі «Підцапова», в своєрідному кам’яному мішку, сотенний вирішив дати бій ворогові. Стрільці залягли на зручних позиціях. Коли большевики зайшли в засідку, повстанці відкрили по них шквальний вогонь.

12-13 вересня на базі Прикарпатського університету ім. В. Стефаника відбулася Міжнародна наукова конференція «Станіславів і Станіславівщина в час суспільних та національних змін ХІХ – першої половини ХХ ст.: Суспільство – Політика – Культура – Міжнародні взаємини».

Депутат міської ради від партії «Самопоміч» Олександра Федорук неодноразово надсилала запити до міської влади з проханням допомогти мешканцям Новгородської, 30.

Будинок належить до переліку пам’яток архітектури Івано-Франківська. Але берегти її нікому. Тріщини на стелі, обшарпані стіни фасаду. Все це може у будь-який момент впасти на голови мешканців.

Сьогодні, 12 вересня, на базі Національного заповідника "Давній Галич" проходить виїзне засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування.

Зокрема депутати обговорили список питань, що вносяться на розгляд сімнадцятої сесії обласної ради, інформує кореспондент Фіртки.

Сьогодні, 12 вересня, у Франківську відбулась Міжнародна наукова конференція “Станіславів і Станіславівщина в час суспільних та національних змін ХІХ – першої половини ХХ ст.: Суспільство – Політика – Культура – Міжнаціональні взаємини”.

“Ми взяли собі за мету на коференції зустріти польських і українських істориків, щоб вони поговорили про історію Івано-Франківська.”, – розповідає Мар’яна Осідач, директор Цетру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську.

Впродовж десятиліть поруч старого металевого мосту через ріку Дністер у м. Галичі (з південної сторони) стоїть пам’ятник – у формі колони, увінчаної металевою кулею (ядром). Він настільки добре вписаний в ландшафт місця, що кожен мешканець міста пам’ятає його з дитинства. Проте, якщо спробувати довідатися на честь чого його встановлено – можна отримати або якусь цікаву версію, або відповідь буде відсутня.

Програма “Оцифрований Франківськ” показує кадри історії міста, які збереглися на кіноплівці. У мережі опублікували фрагмент кінохроніки за липень 1944 року, коли у місто Станіслав вдруге входить Червона армія.

В пропагандивному німому сюжеті, де люди начебто вітають нових визволителів, бачимо не тільки солдатів, а й види міста з висоти пташиного польоту, вокзал, пошкоджені мости, поштамт та ратушу, описує Вежа.

У лісовому масиві Підгірок, поблизу Калуської ЦРЛ, урочисто, при здвигу сотень людей, відкрили реконструйовану криївку.

На цьому місці загинуло шестеро членів ОУН, яких закидали гранатами: Володимир Калиній (Артем), Іван Магас (Черемош), Степан Магас (Благий), Зеновій Табачук (Вітер), Данило Когут (Хмара), Іван Лилак (Олексій).

Станиславів (нині – Івано-Франківськ) на початку вересня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski у блозі Богдана Скаврона на порталі Збруч.

Багато хто ще пам’ятає 80-роки, коли товари першої необхідності були дефіцитом і придбати їх можна було лише по талонах. Але то був не єдиний такий період в історії нашого міста.
Від нестачі продовольства мешканці Станиславова страждали також і під час Першої світової війни.

З 1 вересня до 1 жовтня триває термін подачі документів для участі в конкурсі на найкращу екскурсію містом Коломиєю та на найкращого гіда-екскурсовода.

Для участі потрібно подати заповнену анкету-заявку до відділу інвестиційної політики, зовнішньоекономічної діяльності та енергозбереження міської ради (21 каб.).

Ми вже згадували цю школу в оглядовій статті про вулицю Шопена. Втім, у колекції Олега Гречаника виявилась рідкісна поштівка, де будівля представлена крупним планом. Тож маємо нагоду детальніше познайомитися з історією школи.

Щонайменш раз у житті батьки франківських дітей постають перед вибором – а в яку школу віддати своє чадо? Нині обирати є з чого. Хтось обирає школу поруч із домом, хтось – за престижем чи спеціалізацією. А ось у ХІХ столітті тутешні батьки із цим не заморочувались – гімназія у Станиславові була одна.

Спочатку була латина

Ця історія – від Олега Марцінковського, а йому розповів батько, який за часів СРСР працював голов­ним конструктором ВО «Карпатпресмаш». До складу об’єднання тоді входило п’ять заводів, підпорядковувалось воно напряму Москві, а одним із головних замовників було Міноборони. Військові різних рангів регулярно приїздили до Франківська, і хтось із великими погонами розкрив головному конструктору своєрідну таємницю.