Голова райдержадміністрації Петро Білінський у селі Кліщівна оглянув пам’ятку архітектури XVI-XVII ст. національного значення церкву св. Миколая, бібліотеку, загальноосвітню школу І-ІІ ст.

У Верховинському районі громада села Криворівня підтримала ідею створення комплексу «Українські Афіни», який має об’єднати чотири місцеві музеї.

Про це повідомив секретар Криворівнянської сільської ради Дмитро Ілійчук, пише Укрінформ.

Командир сотні Української повстанської армії, 94-річний Мирослав Симчич проживає у Коломиї. Він провів у тюрмах і таборах у радянський час 32 з половиною роки, але нікого зі своїх побратимів не видав. Він прославився боєм за Космач у січні 1945 року, коли разом зі своїми побратимами – Березівською сотнею, в якій воювали понад 200 упівців, знищив каральний полк НКВС, а це понад 400 осіб (разом із померлими від поранень). Ця битва за «бандерівську столицю» є темою досліджень не лише українських істориків.

Яремче та Станиславів (тепер Івано-Франківськ) у другій половині червня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski та порталу Збруч.

Історична доля проставила перед галицько-волинським князем Данилом Романовичем багато випробувань і екзаменів. З одного із них, а саме з битви на річці Калка у 1223 році, він виніс правильний урок, що перед смертельною загрозою татаро-монгольської навали треба негайно готувати плацдарм для нової столиці Галицько-Волинської держави. На першому етапі (20-23-і роки ХІІІ ст.) Данило зайнявся закладенням і розбудовою міста Холма, то в 40-на початку 60-х років реалізація його архітектурної програми перетворила новоутворене місто до найвеличніших центрів середньовічної Європи із неповторним мистецьким ансамблем на Княжій Горі.

Робота детектива чи поліцейського завжди викликала підвищене зацікавлення. Але не всі знають, що в нашому місті на початку ХХ ст. теж працював талановитий слідчий, який славився своєю проникливістю і енергією.
[Підлеглі інспектора Войтасевича, які брали участь у затриманні банди ведмежатників.] Підлеглі інспектора Войтасевича, які брали участь у затриманні банди ведмежатників.

Родину Шухевичів по праву вважають своїми Львівщина та Прикарпаття. На Городенківщині шанобливо згадують також високодуховну священичу родину о. івана Пісецького із Корнева. А його сина Григорія — у Бібрці. Успадкувавши від батьків патріотизм і відданість своєму народові, 23-річний юнак загинув у цьому містечку на Львівщині.

На цій поштівці видавничого дому «Вайденфельд і брат» важко виокремити головний об’єкт – напевно, фотограф просто хотів показати перспективу вулиці Пелеша (Академіка Гнатюка). Ближчим до нас є будинок праворуч, № 10. Його історію можна викласти одним реченням: побудований наприкінці ХІХ століття у стилі класицистичного модерну, нині використовується як житловий.

Щоб об’єкт став «туристичною Меккою», він має відповідати як мінімум двом критеріям – бути мальовничим і мати давню історію або цікаві легенди. Скелі Довбуша, що біля села Бубнище, поєднують це ідеально: від краєвидів перехоплює подих, а переказів і байок вистачить на цілу збірку.

З Болехова до колиби

Наступного року виповнюється 210 років дзвонарства в Україні. Цю дату у Калуші планують відзначати. Й уже — готуються заздалегідь.

Головний спеціаліст з розвитку туризму управління економіки Калуської міськради Віктор Павлів каже:

У Калуші віднайшли цінні історичні документи, які стосуються родини знаменитих дзвонарів Фельчинських та видатного історика Михайла Грушевського. Так, згідно записів у метричній книзі, Казимир Фельчинський одружувався двічі, тож, існують дві лінії його родоводу. А Михайло Грушевський став хресним батьком калушанина Олександра Микласевича. Днями документи з Калуського відділу ДРАЦС передали до музею дзвонів.

Українсько-польська делегація зійшли на гору Піп Іван, щоб ознайомитися з процесом відбудови найвищого високогірного наукового об'єкта України – астрономічно-метеорологічної обсерваторії.Зображення 1 / 5Використовуйте клавіші для перегляду

Вашій увазі пропонуємо нову сторінку літопису Станіславова. Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1901 році

Галич, як «історично населене місто», цікаве різноманітними об’єктами та пам’ятками культурної спадщини минулого. Серед численних пам’яток історії, архітектури та археології, цікавими для історії міста є давні кладовища, церквища, кургани, фортифікаційні споруди, храми, що знаходяться в межах генерального плану Національного заповідника «Давній Галич».

Один із найкращих фронтових командирів Січових стрільців Осип Букшований народився 1 червня 1890 року (Косівський район Івано-Франківської області) у селянській сім'ї. Закінчив місцеву школу, здав іспити на атестат зрілості в Коломийській гімназії, вступив до Львівської Політехніки.

Яремче та Станиславів (тепер – Івано-Франківськ) у першій декаді червня 110 років тому – очима газети Kurjer Stanisławowski. Богдана Скаврона та порталу Збруч.

Розпорядженням від 16.06.2017 року №333 голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації доручив Калуській РДА провести облаштування криївки УПА біля села Грабівки Калуського району.

Голова ОДА Олег Гончарук доручив Калуській РДА провести облаштування криївки УПА біля села Грабівка Калуського району, інформують "Вікна".

У Криворівні в музеї Франка відбулася презентація "Тлумачного словника гуцульських говірок", укладачем якого є Петро Гавука.

Даний словник виданий за кошти районного бюджету Косівської районної ради у видавництві "Писаний Камінь".

Чергові старовинні двері-щасливчики вдасться врятувати завдяки зусиллям небайдужих франківчан.

Про це в мережі Фейсбук повідомила активістка Франківськ Який Треба Берегти Марія Козакевич.

Коломийський краєзнавець і письменник Микола Савчук цього року вже подарував читачам дві книжки. Перша з них — «Українські еліти Коломиї (1848—1939)» (Коломия: Вік, 2017. — 112 с.), розповідає про ті знакові постаті літописного міста, які були рушіями суспільних думок і проектів від «Весни народів» до перших совітів.

Далеке минуле завжди оповите таємницями. А минуле Давнього Галича — для нас особлива історія. І загадок у ній дуже багато, як і багато цікавого вже знайдено й розгадано.

Історія написання цієї статті почалась з одної краєзнавчої помилки. Навіть не помилки, так – похибки. У своїй книзі «Етюди старого Станиславова» Михайло Головатий подав наступну інформацію: «1899 рік. Уперше в історії міста виходить з друку комплект листівок («ілюстрованих карт») з його видами, що нараховує 34 сюжети. Преса в червні захоплено пише, що Станиславів у цьому відношенні стає в рівень зі столичними містами».

На початку ХХ століття старостою Станиславівського повіту був радник двору Юліуш Прокопчиць. Він постійно наголошував, що є чесним і непідкупним чиновником і за життя не отримав жодного хабара.

Дійсно, гроші він не брав, бо для цього існував спеціально навчений секретар Йосип Желіг. Жодна справа, починаючи від паспортів і завершуючи торгово-промисловими концесіями, не вирішувалася без погодження всемогутнього Прокопчиця.

Насправді ця стаття мала називатись «Тут колись стояв будинок Хани Двойри Вермут». Перший і останній раз в історії рубрики ми присвятимо увагу об’єкту, що передував забудові, яка зображена на поштівці 1906 року. Причини вагомі – власниця того будинку увір­валась в історію Станиславова вогняним смерчем. У прямому сенсі.

Якщо сучасний іванофранківець звертається до суду лише в крайніх випадках, то наші предки сто років тому мали з ним справу значно частіше. Однією з найпопулярніших причин звертання до суду в ті часи була… образа честі й гідності. Тобто приводом для судових «розборок» могла бути звичайна образа чи необережно сказане слово. Однак візити до станиславівського суду все ж не були особливо приємними ні для позивачів, ні, тим більше, для оскаржуваних, адже проблем у його роботі вистачало.

Поняття "дуель" у більшості з нас асоціюється з мушкетерами короля і гвардійцями кардинала. Однак у Станиславові сто років тому дуелі теж були досить поширеними.
В газеті "Кур’єр станиславівський" від 4 листопада 1900 р. з’явилося повідомлення про самогубство, що стало результатом "американського поєдинку". Як бачимо, його жертвою став 18-річний поденний колійовий робітник Владислав Петрикевич, який покінчив з життям пострілом з револьвера у готелі "Бель-Вю" (був розташований біля вокзалу).

Вашій увазі пропонуємо продовження історичної серії міста:

1900 У місті відбулися вибори до кагалу – релігійної єврейської ради.

Дивізія «Галичина» була утворена в складі німецької армії, а саме як підрозділ військ СС. Через цей факт дивізія неоднозначно сприймається в українському суспільстві, а особливо в Росії чи Польщі, і навколо цього епізоду вітчизняної історії точиться багато суперечок. Нечасто хтось дає цьому формуванню об’єктивну оцінку. З одного боку дивізійників через службу в німецькій армії називають колаборантами, зрадниками та військовими злочинцями, а з іншого – сприймають як національних героїв, які боролись за самостійність України і відбудову її державності.

11 червня, у Неділю всіх Святих, у селі Нова Липівка Тисьменицького протопресвітеріату владика Йосафат Мощич, Єпископ-помічник Івано-Франківської Архієпархії, освятив відреставровану древню німецьку церкву.

Лідер гурту “Океан Ельзи” Святослав Вакарчук, перебуваючи в Івано-Франківську, звернувся до голови ОДА Олега Гончарука та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням надати Криворівні, що на Верховинщині, статус національного заповідника. Ідея ця не нова, її вже кілька років обговорюють і в цьому знаному селі, і далеко за його межами, хоча наразі й безрезультатно. Але місцеві жителі сподіваються, що Криворівня з багатющою історією та неймовірними краєвидами, які в різні часи притягували десятки відомих людей, все ж буде вшанована по заслузі.

Перший авіаційний політ над нашим містом відбувся 21 липня 1912 р., але ще до цієї знаменної дати мешканці Станиславова проявляли жвавий інтерес до повітроплавання, зокрема до польотів на повітряній кулі.
В липні 1901 р. в Станиславові запускали гігантську повітряну кулю, величиною "як купол на магістраті". Свідками цієї події були сотні містян. Куля піднялася на висоту лише близько трьох метрів, полетіла, але незабаром заплуталася й загорілась. Її погасили без допомоги пожежників і дуже обережно стягнули до землі.

На Рогатинщині поволі вмирають стародавні храми – пам’ятки архітектури національного значення. Проти них невпинно працює не лише час, а й чиновницька байдужість.

Оборонна фортеця