Центр польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську запрошує взяти участь в симпозіумі “Історично-культурна, архітектурна та природнича спадщина лічниці доктора Аполінарія Тарнавського у Косові”.

Симпозіум відбудеться у стінах Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва на вул. Міцкевича, 2 з 10:00 по16:00 23 червня, інформує Центр польської культури та європейського діалогу.

Днями ГО «Поступовий гурт франківців» разом з польськими, угорськими та словацькими партнерами отримав можливість зібрати інформацію про військові меморіали та місця солдатських поховань на Прикарпатті.

Відомо, що протягом 1914–1918 рр. на Прикарпатті точилися запеклі бої, які розгорталися в ході Першої світової війни. Тисячі українців, поляків, чехів, словаків і угорців воювали в арміях чужих країн й не рідко поміж собою, відстоюючи іноземні імперські інтереси. Тривалий час бої велися на території Прикарпаття.

Сьогодні, 14 червня, в Івано-Франківську відбувається засідання комісії обласної ради з питань бюджету, фінансів та податків.

Володимир Федорак, начальник управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації, розповів, що планується прийняти регіональну цільову програму “Відзначення в області 150-річчя від дня народження Василя Семеновича Стефаника у 2021 році” на 2018-2021 роки.

На Прикарпатті настоятель місцевої церкви вирішив оббити вагонкою старовинний храм. Жителі Вовчинця бояться, що такий ремонт прискорить руйнацію споруди. Священик зі свого боку зауваження людей називає підступами диявола, йдеться в ТСН.

«Наша церква побудована без єдиного цвяха. А зараз в ній щось крутять», - каже мешканка с. Вовчинець.

Заздалегідь зауважимо, що історія стосується знищення людей нацистами в м. Калуші під час Другої світової війни[1]. Мимоволі в ході опрацювання матеріалів кримінальної справи, де описані страхітливі злочини нацистів та їх поплічників, виникали аналогії з відомим фільмом про Голокост режисера Стівена Спілберга «Список Шиндлера». Але це і наша окрема історія, бо, як влучно написав патріарх українського письменства Юрій Андрухович, в цей період в Україні «розстріл перетворився на щось буденне, рутинне і, даруйте на слові, нормальне». Спробуємо описати епізоди жахливої людської трагедії, що розгорталася тоді в м. Калуші.

15 червня 2018 р. в с. Колочава Закарпатської області в музейному комплексі «Старе село Колочава» відбулось засідання Президії Національної спілки краєзнавців України. Під час засідання були розглянуті ряд краєзнавчих питань. Зокрема, про діяльність спілки в першому півріччі 2018 р., про результати Всеукраїнської наради з питань викладання навчального курсу «Основи краєзнавства» у закладах вищої освіти, про затвердження лауреатів премії ім. академіка Петра Тронька 2018 р., про рекомендацію до публікації наукового журналу «Краєзнавство», №1, 2018 р. та ін.

Нещодавно минуло 95 років, як до Господа відійшов один з відомих душпастирів і громадських діячів Галичини на зламі ХIХ—ХХ століть, сподвижник владик Андрея Шептицького і Григорія Хомишина, доктор богословія отець Михайло Вальницький.

Відомі калушани Василь Фіцак та Олександр Коваль продовжують досліджувати дзвони на теренах Калущини.

На своїй сторінці у соцмережі Facebook Василь Фіцак повідомив:

Важко знайти мешканця Івано-Франківська, який ще не був у фортечній галереї «Бастіон». Тепер навіть діти знають, що бастіон – це фортечне укріплення, що захищало наше місто у давнину. Колись таких бастіонів було вісім. Куди поділась решта?

Нащо було ламати…

На зламі ХІХ і ХХ ст. Станиславів за обсягами будівництва на душу перевершував деякі європейські столиці, але його жителів це зовсім не тішило. Адже мова йшла про надзвичайно високі ціни на житло.
В 1912 р. газета "Кур’єр станиславівський" навела ціни на винаймання житла в Берліні й довела, що в Станиславові вони були вищими. Місто швидко зростало, кількість населення постійно збільшувалась. Це пояснювалося високою народжуваністю, до міста також активно переселялися мешканці навколишніх сіл. Крім того, в Станиславові було багато військових, чиї родини були змушені винаймати житло.

14 червня в Калуші відбувся круглий стіл за участі посадовців, підприємців, волонтерів та активістів, які займаються сферою туризму.

“Як ми бачимо, тенденція по відвідуваності Калуша гостями, екскурсантами і туристами росте. Адже місто відвідала велика кількість людей, тож ми вирішили зайнятись питанням гостинності міста”, – розповів Віктор Павлів, головний спеціаліст відділу з питань інвестицій та міжнародної інтеграції.

"Палац Потоцьких потребує вашої любові! А ми - маємо наклейки, якими можна виміряти цю любов!!

На фестивалі Porto Franko у Потоцьких продають наліпки, щоб зібрали гроші на реконструкцію палацу.

Заможні люди завжди перебувають у центрі уваги. Хтось їм заздрить, хтось ними захоплюється, однак лише одиниці намагаються вивчати їхній досвід. Незважаючи на те, що Станиславів був невеликим провінційним містом, тут працювало досить багато успішних підприємців. Інколи вони ставили інтереси свого бізнесу понад інтереси громади, але все ж розвивали промисловість краю і сприяли його процвітанню. Пригадаймо хоча б деяких з них.

Брошнів-Осадська ОТГ разом з керівництвом Рожнятівського району розробляє проект відновлення вузькоколійної залізниці від селища Брошнів-Осада до села Осмолода. Будівництво планують розпочати наступного року. Про це КУРСу розповів голова Брошнів-Осадської ОТГ Назарій Іванів.

Наприкінці квітня з обласного бюджету виділили 50 тис. грн на виготовлення проектно-кошторисної документації для відновлення вузькоколійної залізниці від селища Брошнів-Осада до села Осмолода Рожнятівського району.

У відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнуто ювілейну книжкову виставку, присвячену доробку відомого журналіста, краєзнавця, члена історико-краєзнавчого об’єднання «Моє місто», майора Збройних Сил України Івана Бондарева.

Це вже 12-ті двері, які відреставровані завдяки громадській ініціативі «Франківськ який треба берегти».

У Калуші продовжують розвивати інформаційну інфраструктуру міста.

Стенд виготовлений за рахунок коштів регіональної цільової програми розвитку туризму в Івано-Франківській області на 2016-2020 роки, а також за сприяння Івано-Франківської ОДА, інформують "Вікна".

З нагоди 75-ої річниці з дня створення 1-ої Української Дивізії «Галичина» в Калуській центральної бібліотеки імені Тараса Шевченка відбулася краєзнавча конференція «Тріумф і трагедія на тлі епохи. Краяни в Першій Українській Дивізії Української Національної Армії» та презентація книг істориків та дослідників з міста Львова.

З нагоди 135-річчя від дня народження Ольги Дучимінської (Решетилович) – української письменниці, поетеси, літературного критика, перекладачки (з чеської, німецької, російської), журналістки, народної вчительки, культурно-освітньої діячки, однієї з активних організаторок жіночого руху в Галичині, дослідниці фольклору, етнографії та мистецтва Гуцульщини й Бойківщини у відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка розгорнута книжково-ілюстративна вистака «Ольга Дучимінська: по кременистій дорозі із терновим вінком».

Івано-Франківськ має славу літературного міста, адже тут багато творчих особистостей і знаних митців. Сто років тому мешканці Станиславова теж активно цікавилися літературою і намагалися творити самі, хай часом і не дуже вдало.
На початку ХХ ст. в місті регулярно проводилися літературні конференції, які збирали досить численну публіку. Як бачимо з оголошення в газеті "Кур’єр станиславівський" від 16 грудня 1906 р., на одній з таких конференцій гімназійний професор пан Ербен читав лекцію про песимізм у німецькій та італійській поезії. Далі присутні слухали розмірковування професора Воловича про те, чи є песимізм безнадійним.

Сьогодні вночі цілком згоріла церква УПЦ КП у селі Новиця на Калущині. Про пожежу в мережі розповіли очевидці.

Спасо-Преображенський храм у Новиці був унікальним за своїми розмірами – це був найбільший дерев'яний храм Західної України. В масштабах України він поступався лише Троїцькому собору міста Новомосковськ. Церкву збудували місцеві будівничі у 1894-1963 роках – роботи велися вручну. Освятили храм у 1938 році. Цього року у серпні храм мав святкувати свій 80-літній ювілей.

У Калуші до 75-річчя утворення дивізії “Галичина” відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки Юрію Гарасиміву.

Меморіальний горельєф роботи калуського скульптора Ігоря Семака поручнику дивізії “Галичина” Юрію Гарасиміву відкрили заступник голови резерву дивізії «Галичина» Василь Бичко та єдиний живий ветеран дивізії міста, контррозвідник, Почесний громадянин Калуша Василь Наконечний, інформують «Вікна».

У приміському селі Вовчинець взялися реконструювати унікальну дерев’яну церкву ХІХ століття. Всередині її хочуть оббити фальш-брусом. Проти цього виступили архітектори та парафіяни. Натомість священик певен, що робить добру справу, а «мазюкання» на стінах не мають ніякого значення.

Так гарніше

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станиславова, які сталися у 1937-1939 роках.

1939 17 вересня Червона армія перейшла Збруч і розпочала військові дії на території Польщі. Через Станиславів, у бік угорського кордону, пройшли останні польські військові — 10 кавалерійська бригада полковника Станіслава Мачека. У місті утворилося безладдя. На волю вийшли злочинці, почалися розбої. На вулиці для наведення порядку вийшли залізничники, озброєні мисливськими рушницями. Відбулися сутички, але ситуація стабілізувалася.

Як люблять наголошувати податківці, податки – це плата за цивілізацію. З цим можна не погоджуватись, але податки людство справно сплачує віддавна. Які ж податки виплачували станиславівці у міжвоєнний період?

Цими днями минає 103-річниця з часу смерті вістуна УСС, публіциста, громадського діяча, одного із засновників часопису «Молода Україна», члена Загальної Української Ради, військового кореспондента Пресової квартири УСС – Теофіла Меленя.

Теофіл Мелень народився у сім’ї вчителя 1879 року. Закінчив Академічну гімназію у Львові, записався на інженерський відділ Львівської Політехніки. Пізніше вивчав філософію у Львівському університеті, студіювати яку завершив у Відні.

У «голубій церкві», що колись була вірменським костелом, збереглося багато старовинних скульп­тур.легенди

Але цього разу нас цікавить статуя праворуч від іконостасу. Це – апостол Петро. Звідки ми знаємо, що це саме він, адже таб­лички з підписом поруч немає? легенди

Сьогодні відкриємо маловідому сторінку відносин влади ЗО УНР в Станиславові у 1919 р. Це був час не тільки українсько-польської чи українсько-більшовицької воєн, а й внутрішніх конфліктів та боротьби за владу і авторитет. Отож, поговоримо про легендарну постать полковника Петра Болбочана, який прожив кілька місяців у нашому місті, та про причини його перебування тут.

За сприяння благодійного фонду Олександра Шевченка «Новий Івано-Франківськ» обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери поповнився унікальними артефактами. Відтепер тут зберігатиметься Галицький хрест – нагорода комбатантів УГА, яка була запроваджена у 1928 році. .

Також закладові подарували відзнаку, якою нагороджували у спортивному товаристві «Сокіл». А згодом брошку в формі лева, який опирається на скелю, запозичив і Легіон Січових Стрільців, інформують "Вікна".

На торцевій стіні військової поліклініки, що на Шпитальній, є монументальне панно у техніці сграфіто, тобто зображення, вирізьблене у штукатурці. Його створили у 1987 році, коли відкрили нову будівлю Івано-Франківського обкому (теперішня Біла хата).

А під час впорядкування навколишньої території вирішили прикрасити похмуру стіну сусіднього будинку малюнком, який мав символізувати обласний центр, пише “Репортер”.