П`ятниця, 2022-01-28, 9:00 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2022  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
 
Архів новин
1 2 3 ... 246 247 »

Івано-Франківській обласній організації Національної Спілки Краєзнавців України у 2021 році виповнилося 30 - ть років.

Організація об’єднує навколо себе науковців, вчителів, культосвітніх працівників, всіх тих, хто не тільки любить свій край, але й активно займається його вивченням. 

Ми пи ... Читати далі »

Переглядів: 2243 | Долучив: Dnister | Дата: 2010-10-19

Минулої суботи, 22 січня, близько сотні франківців, незважаючи на погану погоду, вийшли на акцію «Новий ланцюг єдності». Дорослі й малі утворили живий ланцюг, як і 32 роки тому, від готелю «Дністер» і до Києва. Але цього разу – до франківського «Києва», тобто бізнес-центру на стометрівці.

У такий спосіб вирішили відзначити День злуки, а також нагадати владі й громаді про необхідність вирішення проблеми нахабної реконструкції історичної пам’ятки – готелю «Дністер», пише Репортер.

«Ми просто знали, що це т ... Читати далі »

Переглядів: 2 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-26

Ця розповідь про людину, чиє тихе, вірне та жертовне служіння не було помітне широкому загалу коломиян, але стало тим джерелом духовності, яке напоювало спраглих у часи соцреалізму, атеїзму й російського православ’я. Отець Тадей Галькевич належав до плеяди греко-католицьких священників-мучеників, які не лише не зреклися своєї церкви й віри, а зуміли зберегти її всупереч зусиллям могутньої радянської державної машини. В Коломиї добре пам’ятають родину його доньки Стефанії та Любомира Кречковських, багатолітніх музейних працівників, з якими й прожив отець останні роки.
Народився Тадей Микола Галькевич 18 (17) січня 1892 р. в с. Стрілків на Стрийщині в сім’ї місцевого пароха о. Юліана й Емілії Дяковської. Закінчивши початкову школу в місті Сколе та Академічну гімназію у Львові (1910 р.), студіював філософію й теологію в Римі (Італія), Львові, Фрібург ... Читати далі »

Переглядів: 2 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-26

Він розказує всій Україні, хто такий Довбуш. Митець віднайшов хату, у якій загинув народний герой, переніс її на власне подвір’я і перетворив на музей.

Михайло Дідишин майже 50 років приймає туристів у Космачі Івано-Франківської області. Скульптор та етнограф все життя збирає легенди про Довбуша, пише “ШоТам”.

У його колекції 500 предметів побуту. І зброя є! Тут бартки, топірці, кептарі, череси і ще вишивки, а поряд з музеєм стоїть пам’ятник, який він створив власноруч.

... Читати далі »

Переглядів: 2 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-26

140-річний ювілей Дмитра Макогона був 28 жовтня, а 7 жовтня минула 60-та річниця від дня його смерті, проте через карантинні обмеження довелося відтермінувати аж на грудень відкриття в Літературному музеї Прикарпаття виставки, присвяченої цьому українському письменникові, педагогові, громадсько-освітньому діячеві. Набагато більше відома в українському красному письменстві його дочка Ірина Вільде – Шевченківська лавреатка, яка казала, що батько був для неї одним із найважливіших літературних авторитетів. На виставці представлено прижиттєві видання його творів із фондів музею та надіслані з Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, матеріали про життя і творчість учителя й водночас прозаїка, публіциста, поета.

... Читати далі »

Переглядів: 3 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-26

У франківському видавництві “Лілея-НВ” вийшла перша цьогорічна новинка – книжка у серії “Моє місто”.

“Це номер 48 краєзнавчої серії про Франківськ “Моє місто”, – повідомили на сторінці видавництва у фейсбуці. – Військова тематика не є новою для серії “Моє місто”. У зв’язку з подіями на сході України, де гинуть українські вояки, вона залишається актуальною й для сьогодення. У цій книзі хочемо закцентувати увагу на питаннях героїзму захисників міста, єднання містян різних національностей і вірувань заради захисту малої батьківщини, міцності фортечних укріплень, психоемоційної стійкості гарнізону та містян, а також значення військових перемог для подальшого розвит ... Читати далі »

Переглядів: 3 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-25

Сто років тому жінкам було значно легше приховати недоліки фігури. Талія затягувалась корсетом, а широка спідниця надійно прикривала надто пишні стегна. Незважаючи на всі ці "маскувальні засоби", тодішні дами дуже переймалися виглядом своїх форм.

В січні 1910 р. газета “Кур’єр станиславівський” надрукувала лист одного з читачів, який різко критикував методи схуднення, якими користувалися жінки.

“Сучасна мода тільки руйнує здоров’я і спустошує кишені чоловіків і батьків. Прекрасна стать намагається зберегти струнку фігуру. Пані, які мають добру тушу, раптом з ж ... Читати далі »

Переглядів: 3 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-23

Герой романтичної голлівудської комедії «Щасливого Різдва» постійно закликав свою дівчину дивитись не під ноги, а догори – мовляв, там значно цікавіше. Якщо прислухатись до його поради, то можна побачити багато деталей, про існування яких раніше не здогадувались, хоч проходили там сто разів.

Візьмемо, наприклад, будинок № 22 на вулиці Чорновола. Нині там обласна бібліотека, а ще є лев, пише Репортер.

Отже, якщо стати на протилежному боці вулиці й підняти голову, то на аттику можна зауважити кам’яний картуш із левом, що дряпається на скелю. Цей цар звірів нині є на гербі ... Читати далі »

Переглядів: 3 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-23

Косівчанин Мирослав Близнюк багато років захоплюється творчістю Миколи Сеньковського. Каже, нічого кращого про Гуцульщину, як його листівки і фотографії, нема, хоч минуло вже сто років. Чоловік шукає рідних тих людей, яких фотографував Сеньковський, аби розказати їхню долю і так віддати їм шану.

Недавно вийшов набір листівок «Хто є хто». З одного боку фото, з іншого – людська історія, пише Репортер.

Умів бачити, як ніхто інший

Мирослав Близнюк давно поч ... Читати далі »

Переглядів: 2 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-23

Про те, що Станиславів був столицею ЗУНР, у Франківську знає, напевно, кожен школяр. Сьогодні ця епоха здається якоюсь епічною сагою, коли вулицями нашого міста крокували постаті з підручників історії. Про цей період багато написано, але час від часу з’являються нові цікаві факти.

Наприклад, спогади одного з діячів тої славетної республіки – Івана Боберського, пише Репортер.

Дуже спортивний професор

У 2003 році у видавництві Києво-Могилянс ... Читати далі »

Переглядів: 1 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-23

У високогірних селах, де живуть гуцули, весілля мало свою обрядовість. Нареченим шили головні убори заміжні майстрині, а у самого свята був порядок — весілля починали опісля того, як нареченій одягнуть вінок, а гості танцювали лише після батьків молодят. Традиції гуцульського весілля показали у фільмі Суспільного Буковина "Цидулки про гуцулів".

Вінок, який зберігають усе життя

У селищі на Прикарпатті живуть чотири майстрині, які вміють шити традиційний вінок для нареченої. Це сім'я Анни Верин з Верховини. Сама ж Анна одягає наречених понад 50 років — почала після того, як вийшла ... Читати далі »

Переглядів: 3 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-23

У середині ХІХ століття призов до австрійської армії здійснювався у брутальний спосіб. Рекрутів часто хапали просто на вулицях чи приходили по них ночами, їх годинами тримали у тісних приміщеннях без їжі і води.

Ближче до кінця ХІХ століття ситуація значно покращилася, зокрема юнакам, які досягли 21 року, надсилали  так звані «поборові визвання», тобто повістки. Але охочих «відкосити» від служби все одно було більш ніж достатньо. І цим користувалися спритні ділки, які наживалися на потенційних рекрутах.

У червні 1870 року австрійська преса повідомила про грандіозну аферу в Ст ... Читати далі »

Переглядів: 2 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-22

Фабрика фаянсу в Пацикові під Станиславовом славилася своїми виробами на всю Австро-Угорську імперію, а потім і Польщу.

Вона розташовувалася  неподалік дороги, яка вела від Загвіздя до Пацикова, що полегшувало перевезення сировини і готових виробів. Для виробництва використовувалася пациківська глина з додаванням крейди та піску. Основними виробами були фаянсові статуетки, декоративні лампи, фаянсові рамки для годинників, вази, тарелі і горнятка. Фабрика виробляла до 50 тис. одиниць продукції у рік, а її вироби навіть експортували до різних країн Європи.

У грудні 1925 року фабрика вкотре опинилася в ... Читати далі »

Переглядів: 2 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-22

У суботу, 22 січня, о 12:00 в Івано-Франківську відбудеться акція “Новий ланцюг єдності”: франківці утворять живий ланцюг від будівлі готелю “Дністер” до бізнес-центру “Київ”.

У такий спосіб небайдужі мешканці міста хочуть нагадати владі й громадськості про необхідність збереження унікальної пам’ятки архітектури – готелю “Дністер”. Тут 3 січня 1919 року підписали Акт Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) та Західно-Українською Народною Республікою (ЗУНР).

Про це повідомляє громадська організація “Кам’яниця Австрі ... Читати далі »

Переглядів: 7 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-22

На 103-тю річницю Акта Злуки і 32-гу річницю ланцюга "Дністер"—Київ у Івано-Франківську організовується ланцюжок "Дністер"—"Київ" між двома будівлями Фредерика Януша (Шевченка, 1 — Незалежності, 6) на підтримку нашої історії та єдності. Бо великою Україну робить не лише об’єднана територія, а й взаємовідповідальність – найяскравіше це довели події в Києві 2014 року.

У 1918–1919 роках місто Станиславів опинилось у центрі процесу побудови великої України. Тут засідали уряд і Національна Рада ЗУНР, тут ініціювалось і приймалось рішення про об’єднання її з УНР. І майже все це – у будівлі кам’яниці «Австрія» («Дністер»). Її власник (У ... Читати далі »

Переглядів: 0 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-21

В Івано-Франківську хочуть створити макет Тисменицької брами Станіславської фортеці.

Про це йшлося на робочій нараді, яка відбулася днями у Департаменті містобудування та архітектури Івано-Франківської міської ради, повідомляє Фіртка з посиланням на інформацію пресслужби Департаменту.

Як було зазначено, ескізи макету розроблені відповідно до досліджень та в співпраці з істориками, які вивчали історичні брами аналогічних часів та міст, з врахуванням вимоги інклюзивності для громадських просторів.

... Читати далі »

Переглядів: 7 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-21

У Івано-Франківську відбувся перегляд фільму "Шлях поколінь". Разом зі всіма на прем'єрі побував герой фільму — голова Калуської станиці братства вояків ОУН-УПА Степан Петраш.

Фільм заснований на реальних подіях. Стрічка поєднує сюжетні лінії, які показують часи боротьби УПА та сьогоднішню російсько-українську війну, інформують "Вікна".

У центрі сюжету — історія хлопця, який живе своїм звичним життям. Його не цікавлять проблеми країни та війна на сході. Усе змінюється тоді, коли до нього у сні приходить воїн УПА. Після цього чоловік вирішує йти воювати. ... Читати далі »

Переглядів: 3 | Долучив: Dnister | Дата: 2022-01-20










Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022