Завтра, 17 жовтня, минає 140 років від дня народження Владики Івана Лятишевського, пише пресслужба Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Владика Іван був єпископом-помічником Станіславівським впродовж 27 років у, фактично, найважчому періоді Української Греко-Католицької Церкви. З цієї нагоди в Архікатедральному і Митрополичому соборі Воскресіння Христового відбудеться поминальне богослужіння.

15 жовтня 1959 року в під’їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 (Kreittmayrstraße), в Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров’ю Степана Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута.

Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрелив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. Два роки потому, 17 листопада 1961 р., німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський, який діяв з наказу Шелепіна і Хрущова, пише "Правда іф".

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише “Репортер“.

Зенон Вікторчик (1918-1997) – польський театральний актор і режисер, сатирик, журналіст. Народився 17 липня 1918 року у Станиславові в родині лікаря.

У відділі краєзнавчої літератури Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнута книжкова виставка за однойменною назвою, присвячена створенню Української Повстанської Армії.

На виставці, до уваги користувачів, пропонуються книги, що містять документальні матеріали, інформативні та аналітичні публікації, спогади свідків подій про репресивно-винищувальну діяльність московського режиму. Вона, наче наближає читачів до далеких подій, які відбувалися на початку зародження нашої державності.

У Рогатині знайдено нову партію єврейських надгробків. Сім фрагментів єврейських надгробків викопали з будівництва на приватному подвір’ї на вул. Петра Могили в Рогатині і повернули їх на старе єврейське кладовище.

Фрагменти цих плит знайшли у фундаменті повоєнного будинку, який саме розбирали, йдеться в повідомленні “Єврейської спадщини Рогатина”, інформують “Вікна”.

«Простір кінця часу. Інвентаризація єврейських кладовищ на Гуцульщині» - так називається проєкт під егідою Міністерства культури Польщі. Проєкт презентували в музеї Гуцульщини й Покуття Анжей Бялковскі та Аліція Возняк. Участь у проєкті бере також директорка музею Ярослава Ткачук, яка, власне, й розповіла про задум, мету й обсяг проєкту.

У Калуській центральній бібліотеці презентували збірник «Калущина в національно-визвольній війні». Його упорядником є завідувач історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів.

Видання містить статті та документи, які висвітлюють історію українського національно-визвольного руху в 1940-1950-х рр на теренах Калущини, повідомляють "Вікна".

У церкві Благовіщення тривають внутрішні ремонтні роботи. Зокрема, іде перекриття стелі над святилищем. Ці роботи профінансував Благодійний фонд "Покуття".

Нагадаємо, унікальна церква Благовіщення була за пів кроку до руйнування. Її вдалося врятувати завдяки вчасно розпочатій реставрації, яку зініціював народний депутат України Андрій Іванчук.

Під час Першої світової війни на терені Прикарпаття, як одному з плацдармів Східного фрону, відбувалася значна кількість боїв, тут проходили лінії фронту, здійснювалися відомі стратегічні операції – в результаті цього загинули тисячі військових обох ворожих сторін. Більшість з них були одразу належним чином захоронені, проте з часом (особливо в період УРСР) їхні поховання були забутими, а в гіршому випадку навіть знищеними.

Ой там у лузі, там при дорозі
Червоні маки розцвіли.
Ой там три браття з Прикарпаття
Життя за волю віддали.

За рядками цієї повстанської пісні стоїть справжня трагедія родини Дмитрів з села Підмихайлівці Рогатинського району. Репортеру вдалося знайти рідну сестру трьох бійців…