Краєзнавець Андрій Тимків опублікував підбірку з п'яти туристичних цікавинок Калуського району. Цього разу акцентував на будівлях-ратушах.

Ратуша в Долині

Познанська «Gazeta Powszechna» від 24 червня 1938 року повідомила про цікавий рекорд, зафіксований у Станиславові.

Місто могло похвалитися наймолодшим пілотом планера в цілій Польщі. Ним був 16-річний Едвард Дзяловський, син Станіслава Дзяловського  (1900–1942), керівника механіків у станиславівській Школі пілотів ЛОПП (Ліги протиповітряної і протигазової оборони). Батько юнака і сам був відомим пілотом та конструктором літальних апаратів, який збудував один із перших польських планерів «Бидгощанка».

Начальник районної військової адміністрації Любомир Глушков, заступниця голови райдержадміністрації Ганна Кравчук та голова районної ради Іван Угрин відвідали педагогічний коледж, де за пропозицією районної державної адміністрації відкрилася пересувна (банерна) виставка «Армія Нескорених».

Зазначимо, що в 2021 році Івано-Франківською обласною радою розроблено та прийнято регіональну цільову програму «Відзначення в області 80 - річчя створення Української Повстанської Армії» на 2022-2023 роки.

Відкриття приватної школи у 30-их роках минулого століття в невеликому селі було неабиякою подією. А для цього доклав цього чимало зусиль лідер національного руху на Городенківщині, вихідець с. Вільхівці – Михайло Прокіпчук. На жаль, про нього мало хто знає і пам’ятає. Та й інформації не так уже й багато, пише «Галицький кореспондент».

Не лише у давні часи, а й у міжвоєнні роки блощиці були справжнім викликом для господинь і завдавали значних незручностей мешканцям міста. Не допомагали навіть широко розрекламовані препарати, що часом призводило до судових позовів.

Так, мешканець Станиславова Казимир Ліщинський повірив рекламі варшавської фірми «Перфект», яка гарантувала повне знищення комах. Виробник запевняв, що якщо після користування їхнім диво-засобом клієнт знайде у помешканні блощиць, то за кожну фірма заплатить 5 злотих.

24 серпня 2023 року на великий екран вийде фільм про легендарного опришка Олексу Довбуша. Краєзнавець Андрій Тимків зібрав інформацію про місця на Прикарпатті, пов'язані з героєм карпатських легенд.

Чи в Долині, чи в Болехові вам розкажуть легенди й бувальщини про цього героя. Тривалий час Олексу Довбуша вважали мiфiчною постаттю, збiрним образом тих «вiльних стрiльцiв», народних месникiв, справедливих розбійників, карпатських робінгудів, якi ходили тутешніми горами 300 рокiв тому, розповідає Андрій Тимків.

Сто років тому, як і сьогодні, галицькі підприємці нарікали на високі податки й неймовірно заплутану систему їх сплати. Хоч платили тодішні галичани до державної казни значно менше, ніж у наші дні. Але тоді мало не щодня можна було чекати податкових «сюрпризів», адже не лише держава, а й кожна провінція і навіть місто мали право вводити свої податки. Тож не дивно, що мешканці Станиславова реагували на зелені мундири податкових працівників «як собаки на гицля».

Найбільше держава заробляла на продажі спирту

Незабутньою подією для коломиян була зустріч з велетом української літератури Іваном Франком в залі Щадничої каси на початку 1912 року. Давно немає серед живих людей, яким пощастило бачити й чути його тоді, але залишилися їх спомини, які відтворюють для нас той далекий день.

В Івано-Франківську презентували книгу-життєпис міста. Вона містить близько 800 сторінок. Її співавторами виступили краєзнавці Роман Діда та Володимир Устинський.

Тут під однією обкладинкою вмістили історію міста протяжністю 360 років. Тож читач в будь-якому віці, взявши видання в руки, може повернутись у минуле Івано-Франківська. Бо усі імена мешканців міста, вулиць та й назви самого міста збережені за їх історичним звучанням, пише “Західний кур’єр” із посиланням на сторінку міського голови.

З ініціативи старости с. Середній Бабин Марії Стасюк та з допомогою управління культури, національностей та релігій планується реставрація ще однієї пам’ятки архітектури – дерев’яної церкви Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ у с. Середній Бабин.

Про це на своїй сторінці в мережі повідомив міський голова Калуша Андрій Найда. Храм був закінчений та освячений у 1834 році, за іншими даними у 1831 – 1832 рр, пише “Західний кур’єр“.

Днями Департамент містобудування та архітектури відновив міжнародний конкурс на концепцію реставрації з пристосуванням будівель на вулиці Левка Лук’яненка, 14-16 (колишня вул. Мельничука).

Вперше конкурс був оголошений наприкінці 2021 року. Але через повномасштабне вторгнення росії його відклали.

Видатний доктор Іван Куровець, який мешкав в Калуші, згадував про цікавий та неординарний випадок із своєї лікарської практики. У селі Пійло Калуського повіту був свого часу перед 1930-ти роками славний ворожбит на ціле Підгір’я.

До нього заїздили щодня повози багатих дідичів, вози селян, багато бідноти, вищих і менших урядовців і все це шукало поради та помочі у ворожбита. Спритний чоловік уладив собі примітивний "античний" склад різних амулетів у виді звірячих шкірок, камінчиків, живиці, смоли і флящинок з різноманітними ліками, інформують "Вікна" з посиланням на Калуський міськрайонний суд.

Міністерство культури та інформаційної політики України додало до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України п’ять нових елементів.

Про це йдеться у наказі міністерства від 4 травня.

Серед них традиція повіншування Василів у селі Липівка Рогатинської територіальної громади Івано-Франківської області.

Виставку репродукцій давніх поштівок Станиславова 1897-1939 років представили у Палаці Потоцьких в Івано-Франківську. Експозицію презентували до дня міста. Про це Суспільному розповів директор комунального підприємства "Простір інноваційних креацій "Палац" Володимир Гайдар.

З його слів, саме листівки є візуальними свідками ключових подій різних епох.

13 поштівок із зображенням різних локацій Івано-Франківська презентував архітектор Ігор Панчишин. Їх надрукувало одне з місцевих видавництв тиражем у 500 примірників. Листівки створили до дня міста, розповів Суспільному їхній автор Ігор Панчишин.

"13 зображень — це небагато, і вибрати з великої купи було складно. Ми зважали на різні фактори: якість фотографій, можливість надрукувати їх, інші технічні сторони", — каже Ігор Панчишин.

З його слів, світлини, що обрали для майбутніх поштівок, були зроблені в різні роки, деякі були чорно-білими.

Мабуть, тут мешкають найбільші шанувальники творчості Івана Франка, адже саме в цьому селі постав перший в Україні пам’ятник Каменяреві – в 1927 році.

Історія його виникнення – це вияв непокори владі. Споруджували таємно й постав він за одну ніч попри заборону тодішньої місцевої влади. Ініціатором був місцевий вчитель Олекса Іваночко, який спорудив пам’ятник за сприяння місцевих мешканців та емігрантів-односельчан. Скульптор – сільський майстер Микола Буджак. Розібрати цей монумент поліція так і не наважилася, тому й залишився до сьогоднішніх днів.

Учора, 4 травня, стараннями працівників абонементу Івано-Франківської центральної бібліотеки Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради у середмісті було проведено відкритий захід – 100 хвилин по Івано-Франківську “Ваш гід – бібліотека”.

Стартували від ратуші, а далі чекали неймовірні і маловідомі факти з історії Івано-Франківська, його вулиць та знаних людей, пов’язаних із цими вулицями.

З нагоди відзначення 361-річниці Івано-Франківська, колишнього Станиславова, місто отримало пам’ятку. З ініціативи директора Івано-Франківського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади та місцевого самоврядування Любомира Слободяна в мерію передали фотокопії оригіналів документів, які підтверджують його привілеї при застуванні.

У прикарпатському селі Топільське, що на Рожнятівщині, чоловік у власному будинку облаштував музей старовинних речей побуту.

Пенсіонер Дмитро Ганчук відкрив музей у 2014 році. Селянин каже, що не міг дивитися, як односельці та знайомі з навколишніх сіл викидають речі, яким сто і більше років. Зараз у музеї багато сімейних експонатів, є й такі, що надали жителі сусідніх сіл, повідомляє “Галицький кореспондент”.

Музей цікавий екскурсією, великою колекцією давніх речей, старожитностей, що впорядковані на полицях.

За Другої Речі Посполитої контрабанда стала серйозною проблемою, адже тодішній уряд ревно захищав місцевих виробників, так що під забороною опинилася ціла низка товарів, які користувалися чималим попитом у споживачів.

Інколи контрабандисти проявляли незвичайну вигадливість, яка межувала зі справжнім святотатством. Так, у лютому 1936 року в римо-католицькому костелі села Рудники (знаходиться в Коломийському районі) працівники поліції знайшли 18 кг тютюну, який був захований не де-небудь, а під головним вівтарем!

Кожна історична епоха в житті Івано-Франківська зробила свій внесок у його архітектурне обличчя. Місто ввібрало в себе ренесансні традиції у розбудові фортеці, барокову своєрідність перших важливих будівель і риси сецесії, функціоналізму та конструктивізму в забудові міських кварталів. Щоб ви не загубилися у цьому архітектурному розмаїтті і подивилися на міську забудову новим поглядом, ми склали для вас мінігід архітектурними стилями.

Бароко: «перлина неправильної форми»

У 1936 році Калуський гродський суд розглядав справу про махінації із земельними ділянками. Перед судом постав такий собі Герман Френкель зі Львова, син власниці дібр у Калуському, Дрогобицькому та Стрийському повітах.

Про це повідомляє Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Герман Френкель кілька літ займався парцелюванням землі (франц. Parcelle — невелика доля, наділ — поділ, подрібнення земель сільськогосподарського призначення на невеликі ділянки (парцели).

У самому серці села Добровляни розташована символічна могила Січових Стрільців -— борців за волю України та пам’ятний хрест «Пам’ятка наданої волі» (скасування кріпацтва).

Біля пам'ятних місць села облаштували територію, повідомила староста села Добровляни Новицької громади Леся Красько, інформують "Вікна".

Депутати Рогатинської міської ради одноголосно підтримали встановлення пам’ятника українському військовому діячу, сотнику УСС, генерал-хорунжому УГА Осипу Микитці. Його планують встановити на території скверу, що на вулиці Данила Галицького у місті Рогатині.

Рішенням сесії також було доручено виконавчому комітету міськради оголосити відкритий архітектурний конкурс для визначення кращої проєктної пропозиції на встановлення пам’ятника з врахуванням реконструкції скверу у "Сквер Героїв-захисників України", інформують "Вікна" з посиланням на офіційну інформацію.

Дослідження діяльності деяких станиславівських адвокатів укотре підтверджує, що людська доля дуже мінлива. Ось, наприклад, адвокат Еразм Орський у жовтні 1934 року прославився на всю тодішню Польщу.

Крім адвокатської діяльності, він займався написанням романів, і його романом «Біла гілка» зацікавилася продюсерська компанія Metro-Goldwyn-Mayer у Голівуді. Представник цієї компанії з Нью-Йорка написав панові Орському і попросив вислати примірник роману, щоб переробити його на сценарій фільму.

27 квітня в м. Надвірній відбувся демонтаж радянського пам'ятника, що героїзував червону армію.

Варто зазначити, що пам'ятник був встановлений на місці масового поховання 82 осіб - жертв комуністичного терору червня 1941 року, щоб затерти криваву сторінку московського геноциду.

«Ми зобов‘язані нищити русню у всіх просторах, на полі бою так і пам‘ятники окупантам на території нашої громади! Ідеологічна, інформаційна зброя часом більш нищівна і підступна, ніж танки і ракети», - зазначив міський голова Зіновій Андрійович.

На Івано-Франківщині депутати Калуської міської ради ухвалили рішення про перейменування вісьмох вулиць у Калуші. Про це повідомив на Facebook-сторінці міський голова Андрій Найда.

"Це — очікуване рішення, якому передувало тривале громадське обговорення на різних платформах — опитування жителів у соціальній мережі Facebook, на офіційному сайті через електронні консультації, у комісії з перейменування вулиць, провулків та, власне, в постійних комісіях міської ради", — пише Найда.

У Франківську відновлюються піші щонедільні екскурсії містом для всіх мешканців та гостей. Ці екскурсії – за донат. Триватимуть до кінця літа.

Перша екскурсія відбудеться 7 травня о 12:00, інформує Візит.Франківськ.

“Кожної неділі о 12:00 наші кваліфіковані та досвідчені екскурсоводи будуть чекати на вас біля Туристично-інформаційного центру Ратуші, щоб розповісти і показати цікаві місця нашого Івано-Франківська”, – запрошують на екскурсії.

Історія з Євангеліями захопила з самого початку. А почалося все з повідомлення галицької письменниці Світлани Гуйтан, що близько 400 років тому Феодосій Ониськевич за зібрані громадою Медині кошти купив Євангеліє, надруковане у Львові. Відтак з часом його продали до Чернелиці. І тут стало цікаво, чи справді ця давня реліквія зберігається у місцевому храмі, адже не всюди можна побачити Євангеліє 1600-х років.

В Музеї історії міста Болехова діє виставка продукції Підпільної Пошти України “Історичний урок для сучасного покоління” з фондозбірки музею.

Виставку приурочено до 75-річчя від початку формування дивізії “Галичина”, пише “Західний кур’єр” з посиланням на сторінку Болехівської міської ради.

«Визвольна місія у вересні 1939 року», «нове щасливе життя, принесене єдинокровними братами зі сходу» – так радянську окупацію Галичини подавала пропаганда. Насправді з приходом нової влади галичани і зокрема мешканці Станиславова зіткнулися з зовсім іншою драматичною реальністю.

Народна оцінка дій радянських функціонерів з’являлася за гарячими слідами та активно поширювалася серед місцевих жителів як чутки та анекдоти.

Так, у галицькому фольклорі побутувала оповідка про недоречне використання прибулими радянськими жінками нічних горщиків (ноцників).

Староста села Сівка-Калуська Василь Тимчишин вийшов з ініціативою спробувати разом врятувати стару дерев'яну церкву Архистратига Михаїла УГКЦ, яка вже не експлуатується з 2004, але може стати цікавим обʼєктом культурної спадщини для нашої громади.