Днями на Прикарпатті відбулася історична подія — «Тур місцями єврейської спадщини Калуша» за участю представників США, Ізраїлю та України.

75 років тому обірвалося бурхливе життя єврейської громади Калуша, яка складала третину його населення і нараховувала близько 6000 євреїв. Але завдяки зусиллям людей доброї волі під час туру було зроблено важливий крок до відновлення пам’яті про цей зниклий світ і, як сподіваються учасники заходу, зажевріла надія на відродження його спадщини.

Дізнайтеся про найважливіші події в історії Івано-Франківська/Станіслава/Станиславова, які трапилися у 1985-1988 роках.

1985 Теперішній Північний бульвар отримав назву «Бульвар 40-річчя Перемоги». Тоді ж зі стели, яка була встановлена у 1969 році, зняли карбівку по міді скульптора Петра Сопільника, залишивши стелу без жодних написів, пише “Репортер”.

Сьогодні у Татарові урочисто відзначила сторіччя завершення Першої світової війни.

Про це пише Фіртка з посиланням на голову Татарівської сільської ради Олега Дзем'юка.

11 листопада у Татарові на меморіальному кладовищі воїнів австро-угорської армії відбулося перепоховання останків солдатів Першої світової війни, які знайшли вічний спочинок на Карпатських перевалах.

У статті Наталії Мельник висвітлено долю учасників українського націоналістичного підпілля, вихідців з Підгірок. На основі спогадів сучасників подій та відомостей з краєзнавчої літератури й періодики подано перелік учнів з Підгірок, які навчалися у Калуській торгівельній школі в період німецької окупації Калущини 1941­–1944 рр., розкрито ліквідацію гітлерівцями осередку місцевого підпілля ОУН.

Центральна площа Івано-Франківська, як і більшості європейських міст, називається «Ринок». Це похідне від німецького «ring» – кільце. Дійсно, будинки немов кам’яним кільцем оточують площу з усіх боків.

Втім, у більшості мешканців ринок асоціюється з іншим словом – «базар». І це абсолютно природно, адже колись тут вирувала торгівля.

Бойки – найбільш закритий з українських горян народ і надзвичайно маломовні, через що й зазнали найменше чужих впливів.

При згадці про гуцулів відразу виникають чіткі асоціації — коломийки, бартка, аркан, «Тіні забутих предків». Лемки викликають згадку про акцію «Вісла», боротьбу за власну ідентифікацію серед польського та словацького масиву, вірші Богдана Ігоря-Антонича, малюнки примітивіста Никифора Дровняка. А що ж бойки? Окрім знаменитої дерев’яної архітектури і нічого в голову не приходить.

Перший міський літописець Грибович підкинув краєзнавцям задачку. У книзі «Історія окружного міста Станиславова в Галичині в 1847 р.» він описує досягнення окружного старости Казимира Мільбахера. За період його урядування (1832-1838) Станиславів прикрасився двома новими вулицями – «імені Фердинанда, а також вулицею Лангенау, названою на честь колишнього генерал-губернатора Галичини».

З вулицею Фердинанда усе зрозуміло – це теперішня Низова, що сполучає майдан Шептицького з Новгородською, віднедавна – Любомира Гузара. Під Фердинандом мався на увазі австрійський цісар.

Навколо будівництва готелю “Дністер” в Івано-Франківську ведеться доволі багато скандальних, суперечливих та цікавих історій.

У липні 2017 р. Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету міської ради, за результатами планової перевірки на об’єкті будівництва з реставрації будівлі № 12 на вул. С. Стрільців (готель «Дністер») виявлено виконання робіт з реконструкції даху будівлі без отриманого належним чином права на виконання таких робіт.

Сьогодні роботи на Тисменицькій брамі зупиняються на перепочинок.

Про це у спільноті Комуналка ІФ написала Віра Добжинецька.

"Дана знахідка дуже важлива та цікава для нашого міста, адже це частина нашої історії та ще одна майбутня унікальна туристична родзинка Івано-Франківська. Щоб вберегти її від можливих пошкоджень морозами та опадами, на зимовий період її на замовлення ДЖКПБ буде законсервовано", - йдеться у повідомленні.

8 листопада в Івано-Франківську у фортечній галереї «Бастіон» розпочався фестиваль сучасної української книжкової продукції «Сторінками української книги». Оскільки цьогоріч захід присвячений 100-річчю створення Західноукраїнської Народної Республіки, то у перший день книжкового форуму презентовано видання, присвячені історичному становленню нашої держави.

У межах проекту «Сім днів у регіоні» Укрінформ створив кілька матералів-розповідей про походження назв та цікаві історичні факти з життя Прикарпаття.

56 років тому, 9 листопада 1962 року, на свій 300-й день народження, місто Станіслав (а раніше Станиславів) став Івано-Франківськом. А міг отримати назву – Карпатський Сталінград…

Церкві Святої Великомучениці Параскевії в Опришівцях – 110 років

У суботу, 17 листопада 2018 год., о 12 годині відбудеться освячення пам’ятного знаку на місці середньовічного замку – військово-адміністративного центру Долинського староства XVI – XVII ст.

Науковці стверджують, що в урочищі "Замчище" в стародавні часи було споруджено та існувало щонайменше п’ять долинських замків.

8 листопада, в рамках виставки-презентації друкованої книжкової продукції «Сторінками української книги», в залі Катедрального собору Святого Воскресіння в Івано-Франківську відбулася презентація книги «Гошівська обитель Богородиці на Ясній горі в Карпатах». Участь у ній взяли професор і редактор книги Микола Кугутяк, о. Мар’ян Гробельний (ЧСВВ), а також керівник видавництва «Манускрипт-Львів» Петро Мелень.

В Івано-Франківську відреставрували двері у пам’ятці архітектури на вулиці Шевченка, 30.

Реставраційно-відновлювальні роботи проводила Фабрика меблів та дверей ХІТА, фінансувалися роботи – з міського бюджету.

Сьогодні, 8 листопада обласний Краєзнавчий музей Прикарпаття отримав цінний подарунок. Йдеться про старовинну амфору, яку знайшли на Снятинщині, інформує кореспондентка Бліц-Інфо.

За словами директора КП "Пам'ять" Василя Тимківа, знахідку відкопали в селі Стецева, інформують "Вікна" з посиланням на "Бліц-інфо".

Тимків розповідає:

На Надвірнянщині Білі Ослави, Чорні Ослави, Чорний Потік ще називають «кольоровими селами». Кожне з них має свою історію, але є і спільні сторінки. Приміром, участь у національно-визвольній боротьбі чи діяльність у підпіллі катакомбної Української греко-католицької церкви. Вчитель історії, правознавства і християнської етики Делятинського ліцею № 1 Леся Струк і отець Петро Голіней одинадцять років тому з учнями, учасниками історичного гуртка, збирали свідчення людей і видали невеличку книжечку про підпільну УГКЦ на теренах Делятинщини. А для самої Лесі Петрівни це і жива історія її родини та друзів-однодумців. Про деякі зі сторінок цієї історії – спомини Лесі Струк.

У східних казках нерідко фігурують таємничі джини, які володіють незвичайними килимами. В 1904 р. подібні «джини» діяли і в Станиславові, щоправда, їхня діяльність мала виражений кримінальний характер.

В Києві презентували виставку «Діалог про долю і душу. Станіслав Вінценз (1888-1971)».

Виставка присвячена Станіславу Вінцензу - видатному письменнику, філософу польського походження, Праведнику світу, автору книги «На високій полонині» - єдиного українського епосу про гуцулів. Експозиція має розкрити українській аудиторії постать видатного польського письменника та філософа.

За підтримки благодійного фонду Олександра Шевченка та у рамках проекту «Перший рукопис», до якого входить голова партії «УКРОП» в Івано-Франківській обласній раді Микола Палійчук, світ побачила книга «Листопадовий зрив».

Це видання, присвячене 100-літтю з дня утворення ЗУНР.

Сьогодні під час засідання виконавчого комітету говорили про виконання програми «Івано-Франківськ – місто героїв».

Станом на 1 листопада в рамках реалізації програми вже встановлено 106 анотаційних дошок. Так цьогоріч у місті встановлено 14 анотаційних дошок відомим особистостям міста, а це учасники національно-визвольного руху, політв'язні, дисиденти, письменники, спортсмени та сучасники російсько-української війни.

5 листопада 2018 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася творча зустріч з журналістом, краєзнавцем, літератором Василем Нагірним з Коломиї.

Востаннє, головну будівлю міста Калуш на Івано-Франківщині, реконструювали ще у 2004-2005 роках, інформує Калуш Урбаністичний.

Тоді це був одним з небагатьох проектів, що реалізовувались.Частину будівлі, зі сторони вулиці Костельна, розібрали, а на її місці розпочали зведення нового адміністративного будинку.

6 листопада 2018 р. на трасі Н 09 Львів – Мукачево в м. Галич водій, ймовірно, не врахувавши дорожню ситуацію і допустивши перевищення швидкості, виїхав за межі проїжджої частини і зіткнувся з ДОТом періоду ПСВ.

Під час удару автівка зазнала суттєвих пошкоджень, сама фортифікаційна споруда не постраждала. Всі необхідні знаки та розмітка з боку дорожніх служб у даному місці наявні. Людське життя безцінне, тому необхідно дотримуватися ПДР – тим більше, що подібні військові об’єкти будувалися на совість…

Івано-франківське видавництво "Лілея-НВ" продовжило серію "Галич". Бібліотека серії поповнилась двома книжками:

"Ярослав ПАСТЕРНАК – дослідник "Галицької Трої".

Будинок, що знаходиться за адресою Січових Стрільців 10 в місті Івано-Франківську, потребує реставрації, повідомляють UA:Карпати.

Цей будинок збудували ще наприкінці ХІХ століття. Його внесено до списку архітектурних пам’яток Івано-Франківська.

Підприємець Віталій Іщук, що має у власності шість приміщень в цій будівлі, каже що протягом десяти років самотужки ремонтує стелю:

Численна грпа євреїв з Ізраїлю, США та України днями побувала на тих місцях Калущини, які пов'язані з історією єврейської громади.

Зокрема, гості відвідали місця, де колись були розташовані синагоги, та єврейське кладовище в Калуші, де збереглося 1200 надгробків, інформують "Вікна". Цей випадок називають унікальним, адже в інших містах надгробки з єврейських цвинтарів розграбовували і вимощували ними дороги.

У краєзнавчому музеї Калущини відбулася oбласна науково-практична конференція «Учні Калуської торгівельної школи в контексті національно-визвольних змагань ХХ століття», присвячена 75-им роковинам загибелі учнів Калуської торгівельної школи та 76-ій річниці утворення УПА.

Днями на місці масових поховань євреїв у селі Пійло Калуського району побували представники єврейської громади з Ізраїлю, США та України

Масові поховання євреїв розташовані в лісі за межами села Пійло, поблизу головної дороги від Стрия до Калуша, інформують "Вікна".