На території Коломийського політехнічного коледжу знайшли надмогильні плити.

Це більше 100 плит з єврейського кладовища, яким понад 200 років, повідомляє НТК.

Могильні плити були використані при будівництві двору біля будівлі. Зараз фахівці займаються демонтажем єврейських надгробків, які згодом вирушать на Меморіальне кладовище.

Гуцульщина здавна славиться неймовірною красою гір, кришталевою чистотою потоків і річок. Але при цьому кліматичні умови Карпат досить суворі, і місцеві жителі завжди відчували це на собі.

Для того, щоб їм було комфортно в таких умовах, люди носили теплий і зручний одяг, тому що доводилося багато рухатися, перестрибувати через струмочки і перелази, ходити гірськими стежками, пище uatv.

Сто років тому в Станиславові більш-менш мирно уживалися люди різних національностей, які ходили до різних церков, сповідували різні звичаї. Як же їм вдавалося ладнати між собою?

Ставлення української громади до поляків було неоднозначним. З одного боку – негативним, на що були певні історичні й політичні причини. З другого боку, на побутовому рівні стосунки були непоганими і традиції іншого народу сприймалися доброзичливо.

“Нема кращі гори в світі за наші Карпа-ати”, – чутно, як ехо тремтить десь між яскраво-зеленими схилами Верховини. І переплітається з новим заспівом: “Ой весело у них жити, весело вмирати…”.

На схилах Верховини частенько чути звуки трембіти та волинки, чи то пак кози (український народний інструмент, який ще називають волинкою). Буває таке, що й разів по 10 на день. Це гуцул Микола Ілюк вітає одну екскурсійну групу за іншою в музеї “У Трембітаря”.

Поки що приступили до передпроектних робіт. Так, в електронній системі державних закупівель Прозоро 14 серпня оприлюднено договір на виконання передпроектних робіт по об’єкту «Реставрація та часткове відтворення пам’ятки архітектури місцевого значення «Ратуші» (охоронний №590 початок ХХ ст.) з добудовою адміністративного корпусу на вул. Костельній, 5 в м. Калуш Івано-Франківської області».

Його укладало управління будівництва і розвитку інфраструктури міської ради з ТзОВ «Зелемінь» зі Львова. Сума договору становить понад 576 тис. гривень, інформують "Вікна".

До Другої світової війни про сестер-служебниць у Західній Україні знали майже всі. Це було чи не наймодерніше на той час жіноче чернече згромадження. Сестри жили й трудилися разом із простим людом, а в їхніх численних захоронках – свого роду дитячих садочках – виросли цілі покоління українців.

Ще до сьогодні живуть на Галичині люди, які в дитинстві відвідували захоронки сестер-служебниць, і з особливою вдячністю згадують своїх виховательок.

Сімейні скарби. Коломию відвідав Франц-Володимир Габсбург Лотрінген – нащадок імператора Франца Йосифа.

Приїхав, щоб показати містянам особисті речі Франца Йосифа.

Серед них портрети монархів з оригінальними підписами, королівські печатки, тростина та чаша Франца Йосифа.

Деякі мешканці нашого міста ще за життя стали персонажами його міського фольклору – обросли байками, анекдотами, містифікаціями. Вже важко відрізнити, де правда, а де вимисел. Єдине, в чому не випадає сумніватися, – ці люди з плоті й крові й справді жили чи живуть в нашому місті. Когось знають і пам’ятають, когось вже призабули, але наша уява зробила їх символами, які стали частиною іміджу міста.

В середовищі місцевих євреїв побутувала думка, що засновник Станиславова Андрій Потоцький був людиною імпульсивною. Коли його захоплювала якась думка, він присвячував їй увесь свій час.

У краєзнавчому музеї Калущини відбулося відкриття виставки старожитностей часів Київської Русі.

Експозиція налічує близько трьохсот предметів, які передав на тимчасове зберігання закладу приватний колекціонер, який вирішив залишитися інкогніто, інформують "Вікна".

У Коломиї знайшли середньовічний оборонний вал. Під час ремонту дороги на вулиці Шевченка розкопали залишки муру з контрфорсами.

А ще віднайшли частинки ужиткових предметів різних періодів. Це кераміка, скло, метал. Помітили цікаву знахідку перехожі і розповіли про неї краєзнавцям.

У архівах справді є згадки про те, що на цьому місці був оборонний вал. Водночас це фактично стіни, які окреслювали межі міста або його центральну частину.

Сьогодні, 11 серпня, в Брошнів-Осаді урочисто освятили відреставрований пам’ятний хрест, де радянська влада у 1947-1953 роках розпочала виселення людей.

Біля святині цієї неділі було велелюдно: зібралися представники місцевої влади, депутати, священнослужителі, творчі люди ОТГ, громадські активісти, та небайдужі мешканці селища, голова Угринівської ОТГ та очевидеця тих подій, яка зараз проживає у м.Сколе Львівської області, інформують на сайті Брошнів-Осадської ОТГ.

У Музеї писанкового розпису відкрито виставку "Видатні українці" вінницької вишивальниці, заслуженої майстрині народної творчості України Любові Шаламай.

На виставці представлено 30 вишиваних портретів видатних українців, серед яких – Тарас Шевченко, Іван Франко, княгиня Ольга, Михайло Грушевський, гетьмани, Микола Леонтович, Василь Стус, Василь Симоненко, Сергій Корольов, Микола Амосов, Олександр Довженко. Роботи виконано дрібним хрестиком.

Перше число щойно народженого журналу "Гуцульщина і Покуття" вже у друкарні. Реалізовано ще один творчий стартап.

Засновником видання є Національний музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського.

За весь час існування міста в ньому народилося багато яскравих особистостей.

Багатьох із них доля розсіяла по всьому світу, але Станиславів назав­жди лишився для них рідним, пише Репортер.

Оксана Лемеха-Луцька (1913-2011)

У нинішніх шлюбних оголошеннях, як правило, вказують зріст, вагу, знак зодіаку, а ще скромно підкреслюють, що виглядають років на 5-10 молодше.

Натомість, на початку ХХ століття галичани більше писали про статки і статус, пише Репортер.

Матура-посада-сім’я

Це один із найбільш загадкових злочинів в історії нашого міста. Подія швидко обросла різноманітними чутками, плітками, легендами. Навіть сьогодні, багато років потому, ветерани тодішньої міліції вперто відмовляються щось коментувати з цього приводу.

Один відставний полковник відповів коротко: «Злочинців знайшли, справу закрито». Втім, є підстави сумніватись у його відвертості, пише Репортер.

“Станиславів належить до найздоровіших міст не лише Галичини, а й інших регіонів”, – читаємо статистичні дані захворюваності й смертності за 1903 рік.

За своїми показниками здоров’я наше місто на початку ХХ ст. випереджало навіть Львів, Краків і Перемишль. Сотню років тому справжнім лихом були черевний тиф, туберкульоз, холера, скарлатина, дифтерія. Однак траплялися й зовсім рідкісні медичні випадки.

У будинку по вулиці Вірменська, 4 розпочали реставрацію аварійного балкона.

В Управлінні архітектури, містобудування і культурної спадщини повідомляють, що спочатку буде проведено демонтаж декоративних елементів огорожі балкона.

Далі – обстеження консольної плити балкона щодо її несучої спроможності. Складність робіт полягає в тому, що зовнішнє візуальне обстеження балкона не дає можливості повністю діагностувати його несучий конструктив.

Громада запланувала відкриття та освячення пам’ятного хреста.

Про це повідомляє офіційна сторінка Брошнів-Осадської об'єднаної територіальної громади.

"У неділю 11 серпня о 12:30 год по вул. Січових Стрільців відбудеться відкриття та освячення пам’ятного Хреста, на місці якого з 1946-1953 рр. знаходився московсько-комуністичний пересильний табір міжобласного значення", - пишуть організатори.

«Музей історії Франківська» відкрили під час проведення фестивалю «Карпатський простір» у Палаці Потоцьких.

Засновниця проєкту Марія Козакевич розповідає, що схожого музею у місті немає.

Приміщення, в якому облаштуваний музей, не має умов для зберігання експонатів у холодний період часу то ж у кінці серпня проведуть прощальну екскурсію, а поки що Марія Козакевич у пошуках нового приміщення для музею.

У селі Топільське Рожнятівського району люди власним коштом виготовили пам’ятний хрест загиблим повстанцям. Днями хрест освятили.

На пам’ять про трагічні події 1948 року жителі села Топільське встановили хрест полеглим повстанцям, пише УПА-Перегінськ.

Станиславів завжди був полікультурним містом, де поруч мешкали представники різних націй. У перші два століття його історії тут жили поляки, українці, євреї та вірмени. Останні становили не чисельну, але заможну колонію, зосередивши у своїх руках торгівлю та промисли.

Вірмени мали скромний дерев’яний костел, але з часом вирішили збудувати гарний мурований храм, пише Репортер.

У середу, 7 серпня, у Галицькому районі під час розкопок знайли людські останки.

Розкопки проводить комунальне підприємство «Пам’ять». Сьогодні їх здійснюють у Більшівцях поблизу колишньої тюрми НКВС, пише Місто.

Сьогодні, 5 серпня, з кам’яниці на площі Ринок, 5 розпочали знімати старовинні елементи декору. Будинок розберуть вручну, а потім відтворять з повним збереженням фасаду.

Про це розповів представник інвесторів проекту Тарас Хованець.

Дослідження будинку проводив Львівський інститут "Укрзахідпроектреставрація".