Івано-Франківська обласна прокуратура через суд зобов’язала Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації вжити заходи для захисту об’єкта культурної спадщини – пам’ятки національного значення «Садиба та парк», відомої як Садиба Реїв, пише КУРС з посиланням на пресслужбу обалсної прокуратури.

Совковий пам’ятник поки що не демонтували. Однак його присутність є фактично непомітною — монумент «одягнули» в чорний чохол. Також невідомі написали на постаменті російський матюк.

«Село Боднарів, Івано-Франківська область. Незабаром цього пам'ятника тут не буде. А місцеві мешканці виразили свою позицію)», — днями підписали актуальне фото монумента на сторінці «Деколонізація.Україна» в соціальній мережі.

18 квітня відзначається Міжнародний день пам’яток та історичних місць.

Будівля польських соколів є одною з найвиразніших споруд Коломиї і єдиним прикладом закопанського стилю у Коломиї.

Книжка письменниці з Франківська Любові Загоровської “Моя УПА” озвучена і доступна у аудіоформаті, пише КУРС.

Про це повідомляє Видавництво Старого Лева, де книжка вийшла друком:

У крамницях сучасного Івано-Франківська здебільшого продаються шкіряні вироби іноземного виробництва чи українських фабрик з інших регіонів. Однак вичинка шкіри була одним з найстаріших ремесел нашого краю, яке успішно розвивалося ще з давніх часів.

Секрети якісної вичинки шкір передавалися від батька до сина, а сам процес у деяких виробників займав не один місяць. Зате вироби з такої шкіри носилися багато років без втрати привабливого вигляду, пише Західний кур’єр.

Початки гарбарської справи

У міжвоєнному Станиславові арештовані злодії нерідко намагалися схитрувати, щоб не отримати тривалий тюремний строк. Одним із способів увести слідчих та суддів в оману було вдавати з себе божевільного. Адже якщо арештованого визнавали неосудним, у нього був шанс на певні поблажки.

У щоденнику Юрія Мозіля, який перебував у Станиславівській карно-слідчій тюрмі у 1933-1934 роках, згадується про арештанта-єврея Фішера, пише Західний кур’єр.

Серед мешканців Станиславова початку ХХ століття була значна кількість людей моральних, побожних і готових прийти на допомогу ближньому.

Тому особливо дивує поведінка тодішніх станиславів’ян під час пожеж, адже вони проявляли дивну неповороткість. Мабуть, давався взнаки страх, адже пожежі були однією з найбільших фобій тодішньої людності, пише Західний кур’єр.

Ось як газета «Кур’єр станиславівський» описувала у 1901 році поведінку мешканців під час пожежі:

Гостина цісаря Франц Йосифа I. в Коломиї.

Місцеві цвинтарі були важливою частиною буденності жителів Станиславівщини, які оточували ці місця флером різноманітних легенд, домислів та страшних історій.

Ці історії любили розповідати довгими зимовими вечорами не лише звичайні мешканці, а й журналісти і навіть історики, які цитували їх у своїх статтях та монографіях, пише Західний кур’єр.

Щасливий шнурок

Про історичне значення Легіону Українських січових стрільців, його феномен, основні акценти серії книжок «УСС. 1914–2024», що недавно побачила світ у видавництві «Лілея-НВ», а також про те, що можна було б запозичити з досвіду усусів нині, в час війни, в інтерв’ю для газети «Галичина» розповів історик, почесний краєзнавець України, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Іван МОНОЛАТІЙ.

– Пане Іване, Івано-Франківська обласна рада проголосила 2024-й на Прикарпатті Роком Легіону Українських січових стрільців з нагоди 110-ї річниці від часу його створення. У чому ж полягає історичне значення цього добровольчого українського війська?

На Косівщині розпочнуть підготовку до відзначення у 2025 році 100-річчя від Дня народження Патріарха Володимира (Романюка). Про це йшлося на нараді у в.о. голови Косівської райдержадміністрації Василя Жмендака.

Головний спеціаліст відділу забезпечення взаємодії з органами місцевого самоврядування райдержадміністрації Василь Струк повідомив, що у 2025 році громадськість відзначатиме 100-річчя від Дня народження Святійшого Патріарха Київського та всієї Руси-України Володимира (Романюка) та 30-річчя з дня його упокоїння.

У Музеї історії  Коломиї відбулася надзвичайно важлива подія  для нашого міста– презентація  видання «Книга війтівського та раєцького урядів міста Коломиї 1739-1769». Ця унікальна  книга, розкриває перед читачем життя міста у XVIII столітті, пропонуючи поглиблений погляд на історію та культуру Коломиї в минулому.
 

Упорядкування цього важливого видання взяв на себе Юрій Романюк. Разом із командою перекладачів він вклав багато зусиль, щоб давня історія міста ожила на сторінках книги, українською мовою.

У Калуші відбулося перше засідання новоствореного краєзнавчого клубу. Присутні презентували свої історичні напрацювання, дослідження та ділилися набутим досвідом. Учасниками заходу стали працівники музейно-виставкового центру, запрошені історики та ті, хто активно цікавиться минулим рідного краю. Серед пріоритетних напрямків дослідження Калущини виділяють фортифікацію (калуського замку), солеваріння, археологію і туризм.

Розсекречені архівні документи часів комуністично-тоталітарного режиму 1945-1951 років про виселення "куркулів" до Сибіру стають доступними для широкого загалу. Ці матеріали розсекретила Державна архівна служба України у 1990-х роках, розповів Суспільному виконувач обов'язків директора Державного архіву Івано-Франківської області Андрій Сміжак.

З його слів, раніше ці документи були доступними лише для дослідників. Зараз історик планує відкрити для всіх списки селян, яких виселили за межі Станіславської області, щоб родичі могли дізнатися причини депортації своїх предків.

Сьогодні у франківському видавництві “Лілея-НВ” стартує розпродаж книжок про місто. Зібрані гроші передадуть на ЗСУ, інформує КУРС.

"На нашому сайті стартує акція на 20 наборів книжок з серії “Моє місто” про Івано-Франківськ. Цілий місяць ви зможете придбати набір з 42 книжок та набору листівок Ігоря Панчишина зі знижкою 50%, а отримані гроші на день міста ми перекажемо на актуальний на той час збір на військо”, – інформує видавець.

Звіт буде в соцмережах.

В Івано-Франківську видадуть книгу для спецкурсу «Історія Івано-Франківська». Підручник створять у форматі коміксу для учнів 8-9 класів.

Про це розповів міський голова Руслан Марцінків в етері програми "Запитай у влади", пише Фіртка.

Ремонт криївки проводили минулого року. Цьогоріч запланований вже третій і останній етап ремонтних робіт.

На Прозорро оприлюднили договір від 4 квітня на поточний ремонт меморіального комплексу криївка "Черемош" у житловому масиві Підгірки Калуша. Договір уклало управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради з Кобутою Ігорем Михайловичем, його сума становить близько 92 тис. гривень, повідомляють "Вікна".

На початку ХХ століття у Станиславові було ще небагато велосипедистів.

Так, у жовтні 1904 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила, що магістрат видав уже 167 легітимацій на водіння велосипеда, тобто спеціальних дозволів. Ще 33 велосипедисти були військовими, і їм було непотрібно отримувати легітимацію від магістрату, пише Західний кур’єр. 

Державний архів Івано-Франківської області розпочинає публікацію розсекречених архівних документів про виселення “куркулів” до Сибіру. 

Про це повідомили в держархіві області, пише Західний кур’єр.

На зламі ХІХ і ХХ століть австрійська влада розвернула значну активність на Прикарпатті, зокрема прокладала колії та будувала дороги, мости і віадуки. Проте державним чиновникам не завжди вдавалося знайти порозуміння з волелюбними гуцулами, що часом породжувало конфлікти, а інколи й бійки. 

Так, у липні 1908 року газета «Кур’єр станиславівський» повідомила про гучну судову справу. Перед судом постали два урядники – Кароль Гакер, начальник залізничної станції, і Йено Тот, комісар прикордонних військ, пише Західний кур’єр.

7 квітня в Івано-Франківську вшанували пам'ять підпільників ОУН, які загинули в 1949 р. в тодішньому с. Княгинині. Про це повідомили в пресслужбі Івано-Франківської міської ради.

Учасники молодіжного націоналістичного підпілля, члени відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василь Гросберг, Ганна Соколовська і Ганна Сміжак загинули від рук енкаведистів 6 квітня 1949 року.

Працівники комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» ініціюють цікавий проєкт. На базі Центру відкривають краєзнавчий клуб.

Пише пресслужба Калуської міської ради.

Позбутися від наслідків комуністичної ідеології. Саме таким є основне завдання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Відповідно до Закону територіальні громади цього року повинні завершити процес декомунізації і деколонізації в Україні, розпочатий ще 10 років тому. Як проходить процес декомунізації на Прикарпатті під час наради з головами районів і тергромад розповів заступник голови облдержадміністрації Богдан Футерко.

Презентація першого тому із запланованого багатотомного видання відбудеться в Музеї історії міста Коломиї 3 квітня о 16 годині за участю автора Юрія Романюка, міського голови Богдана Станіславського, директора музею Юрія Плекана, істориків та краєзнавців. 

Вперше в Коломиї окремою книгою видано збірку унікальних документів з життя нашого міста XVIII сторіччя, які вдалося віднайти, систематизувати й опрацювати з допомогою перекладачів коломиянинові Юрію Романюку. Книга містить оригінальні тексти і переклад невідомих досі матеріалів Коломийського магістрату, які відкривають нові цікаві факти з історії міста. 

Городенківщина колись була полікультурним краєм. І нині в регіоні є давні храми – дерев’яні церковці та пишні костели. Але їх було б більше, якби не совіти. Вони перетворювали храми у склади, майстерні, зерносховища, просто руйнували.

З часом церкви ставали пустками. І продовжують бути такими. З одного боку досі вражають архітектурою, а з іншого – порожнечею.

Сороки. Костел – клуб – руйнація

Минулої осені підприємиця Світлана Бородайко судилася з управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОВА щодо будівлі колишнього кінотеатру «Трембіта» у міському парку. Мета – винести пам’ятку з реєстру і мати можливість її перебудувати.

Тоді суд завершився нічим: підприємиця відкликала свій позов. Натомість вирішила йти іншим шляхом. Вона звернулася до Львівського окружного адміністративного суду. Засідання призначили на 9 квітня, пише Репортер.

Спроба №3

Ходити Франківськом, особливо в центральній частині, стає ризиковано – у місті підвищена небезпека обвалів будинків. Стосується це, зазвичай, пам’яток архітектури. Кілька таких випадків за крайні місяці уже було.

І вони напевне не останні, бо ситуація зі станом історичних споруд  у місті близька до краю, кажуть у департаменті архітектури. Руйнування загрожує десяткам домів, про які де-юре мають подбати їхні власники. А по факту будівлі розсипаються і створюють загрозу для усіх містян.

Як і в сучасному Івано-Франківську, у давньому Станиславові було немало ентузіастів, які досліджували історію міста і краю. І саме завдяки їхній праці сучасні поціновувачі нашої минувшини мають багатий матеріал для вивчення, адже давні дослідники послуговувалися історичними джерелами, які на сьогоднішній день втрачені або недоступні для вивчення.

Спробуймо згадати хоча б основних краєзнавців і найцікавіші краєзнавчі події старого Станиславова, пише Західний кур’єр.

Краєзнавство в ХІХ столітті

У давній пресі часом можна прочитати замітки, які неначе писалися сьогодні, а не більш ніж сто років тому.

Так, у лютому 1910 року газета «Кур’єр станиславівський» зазначала, що мешканці міста прагнуть жити так, ніби вони багатші, ніж є насправді, пише Західний кур’єр:

В 1933-1934-х роках у Станиславівській карно-слідчій тюрмі перебував в’язень-єврей на прізвище Рапп, якого звинувачували у комуністичній діяльності.

Співпраця з комуністами у тодішній Польщі каралася строго, тому в’язню загрожував тривалий тюремний термін. Проте Рапп проявив себе як спокійний і доброзичливий в’язень – завжди ввічливо поводився з дозорцями, дотримувався тюремної дисципліни, пише Західний кур’єр.