В 1927 році Станиславівщина потерпала від великої повені. Наслідки стихійного лиха були настільки серйозними, що до Станиславова приїхала Михайлина Мосціцька – дружина тодішнього президента Польщі, яка мала намір особисто проконтролювати надання допомоги жертвам стихії.

Вона прибула 7 листопада у полудень швидкісним потягом, супроводжувана кількома посадовцями з Державної комісії допомоги жертвам повені. На вокзалі першу леді зустріли очільник Станиславова Хованець, заступник воєводи Концович та інші посадові особи, пише Західний кур’єр.

В будівлі воєв ... Читати далі »

Івано-Франківськ виграв грант і став одним із учасників проєкту “Міжкультурна свідомість багатонаціональних міст: толерантність нових поколінь”, який фінансується Європейським Союзом у межах програми Interreg VI-A Next Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна, пише КУРС.

Загальний бюджет проєкту – 457 тис. євро, бюджет для Франківська – 222,6 євро (приблизно 10 млн грн). За кошти у місті проведуть археологічне дослідження та практику для студентів-археологів на території палацу Потоцьких, розроблять проєктно-кошторисну документацію на реставрацію двох корпусів, відкриют ... Читати далі »

24 квітня у Коломийському педагогічному фаховому коледжі відбулася презентація нової книги Валерія Ковтуна — «Місто видавничих традицій». Це вже третя книга із серії «Коломия в новітній історії України», яка розповідає про історико-культурологічні проєкти, що формують обличчя сучасної Коломиї.

Особливість цього видання — в його особистому, навіть щоденниковому стилі. Адже Валерій Іванович був безпосередньо причетний до кожного з проєктів, про які йдеться у книзі. Тож замість сухої хроніки читач отримує живу розповідь про пошук матеріалів, несподівані відкриття, труднощі й перемоги на шляху реалізації ідей.

... Читати далі »

24 квітня 2025 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація книжки «Степан Ленкавський в історії ОУН. Документи і матеріали» Частина 2 (1945–1954), упорядником і редактором якої є відомий історик, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич. Організатор події – ГО «Інститут Наукових Студій Націоналізму».

У новому томі представлені матеріали, що відображають складний період становлення Закордонних Частин ОУН. Перманентні дискусії, які розпочалися ще на етапі створення у 1945 році Закордонного Центру ОУН, переросли у затяжний внутрішній конфлікт, що створив сприятливе середовище для зовнішнього провокаційного вт ... Читати далі »

На початку ХХ століття у газеті «Кур’єр станиславівський» була регулярна рубрика «Поліційні нотатки», де коротко розповідалося про найсвіжіші міські трафунки. З цієї рубрики мешканці також дізнавалися про недавні крадіжки, і хто від них постраждав.

Незважаючи на стислість викладу, ця рубрика містить багато цікавих відомостей про щоденне життя Станиславова. Так, у номері за лютий 1900 року повідомляється про двох любителів пива – Миколая Луцького і Василя Пуйду, пише Західний кур’єр. 

Ці панове не мали грошей на улюбле ... Читати далі »

У давньому Станиславові відбувалося значно менше різноманітних виставок, ніж у сучасному Івано-Франківську. Проте такі заходи тоді були справді довгоочікуваними і активно відвідуваними.

Вони дуже ретельно планувалися і організовувалися на високому рівні, що відзначалося і гостями цих заходів, і пресою. Тож, мабуть, нам усе таки є чому повчитися у тодішніх станиславів’ян, а на деякі з тих давніх виставок з радістю завітала б і сучасна публіка, пише Західний кур’єр.

Мистецькі виставки

... Читати далі »

Минуло більше одинадцяти років з часу відкриття 24 березня 2014 р. у приміщенні катедрального собору Преображення Христового УГКЦ м. Коломиї Музею сакрального мистецтва імені владики Миколая Сімкайла, де експонують предмети українського іконопису XVII – XX ст. В основі експозиції – сакральні твори з різних регіонів України з приватної збірні правлячого архиєрея Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ світлої пам’яті владики Миколая Сімкайла (1952 – 2013). Ця стаття – спроба з благословення настоятеля катедрального собору Коломийської єпархії УГКЦ отця Володимира Білослудцева і за сприяння директорки скарбниці іконопису Христини Ляшенко – дякині й регентки кліросного церковного хору «Панагія» в рамках ювілею Музею сакрального мистецтва торкнутися до іконопису і означити його роль у житті людини, зокрема в сучасних українських ... Читати далі »

Станиславівські театрали початку ХХ століття зазвичай поводилися під час вистав емоційно  – активно аплодували і висловлювали свій захват голосними вигуками. Проте всьому є свої межі, і деякі відвідувачі справді порушували громадський порядок. 

Газета «Кур’єр станиславівський» у квітні 1902 року вимагала вплинути на тих глядачів, які поводилися у театрі невідповідно, пише Західний кур’єр:

«На гальорці під час театральних вистав часто можна чути гучні сварки і верески, які жодним чином не пов’язані з ... Читати далі »

Калушанка пропонує реставрацію фасадів, створення пішохідних маршрутів і нових громадських просторів. Особливу увагу майбутня архітекторка приділила ознакуванню історичної Площі Ринок та території замку.

Калушанка Вікторія Бербець — магістрантка Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу, спеціальність «Архітектура», провела дослідження, присвячене одному з маловідомих, але надзвичайно важливих сюжетів з історії нашого міста. Її магістерська робота має назву «Калуська фортеця XVI–XVII ст.».

Авторка дослідження із перших аркушів своєї роботи ... Читати далі »

Столітні будинки середмістя Косова залишаються поза увагою туристів, а для місцевих давно стали звичним тлом. Та якщо придивитися, то тут є і декоративна ліпнина, і оригінальні ковані балкони, і різьблені веранди, що були свідками історії. Музейниця Вікторія Яремин збирає і популяризує історії цих будинків, перетворюючи буденне на архітектурний скарб.

Для Репортера Вікторія провела екскурсію: ми зазирали у під’їзди, знаходили невидимі деталі, відкривали таємниці косівських будинків і, здається, трохи подорожували в часі.

Коли ц ... Читати далі »

Всі негативи і світлини відцифрують та оживлять, аби вже зовсім скоро показати їх на виставці, присвяченій Франківську крізь об’єктив часу.

Протягом місяця кожен, у кого збереглись старі плівки, негативи чи світлини Івано-Франківська, може принести їх до Палацу Потоцьких, пише Галицький кореспондент. 

“Шукаємо все: вуличні сцени, архітектуру, атмосферу, людей, цікаві місця Франківська на плівках, негативах та старих світлинах. Найцікавіші кадри потрапл ... Читати далі »

24 квітня 2025 р. о 16.00 в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація другого тому збірника документів «Степан Ленкавський в історії ОУН. Документи і матеріали (1945-1954)», упорядником і редактором якої є історик, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич.

Організатор події «Інститут Наукових Студій Націоналізму».

Чекаємо Вас за адресою: вул. Чорновола, 22 (ІІІ поверх)

Щороку 18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. 

Так, станом на початок 2025 року на Івано-Франківщині на державному обліку перебували 3 654 пам’ятки культурної спадщини.

Про це журналістці Фіртки повідомили у Головному управлінні статистики в Івано-Франківській області.

Сере ... Читати далі »

ЇЇ збудували на полонині Ігрець  (місцеві ще кажуть – Игрец) у 1925 році. Тож цьогоріч цій ґражді – невеликій дерев’яній і дуже міцній гуцульській фортеці – 100. І вона, напевно, єдина в Україні хата-ґражда, яка всі роки працює за призначенням. Це не музей і не ресторан – тут живуть і працюють люди, родина Марусяків, нині вже п’яте покоління ґаздів. Крім того, вони файно приймають гостей, пише Репортер.

Краєвид віднімає мову

Похід на Ігрець – це чуд ... Читати далі »

Через 81 рік бійці “Чорного лісу” відтворили фото воїнів УПА зі святкування Великодня в лісах на території Прикарпаття.

Представники бригади “Чорний ліс” розповіли, що давно виношували ідею комунікаційно доторкнутися до минулого та поєднати сучасну боротьбу з боротьбою УПА. Зі слів істориків “Присягу вояка УПА” повстанці вперше складали на Великдень 1943 року.

Назва 15 окремої бригади артилерійської розвідки “Чорний ліс” – не випадкова. Вона натхнен ... Читати далі »

Це керамічні та кістяні писанки часів Київської Русі з колекцій Вишгородського історико-культурного заповідника, Музею археології Інституту археології Національної Академії наук України.

Серед експонатів – і писанка, якій близько пів тисячі років – з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Ці і не тільки експонати можна оглянути у музеї Писанкового розпису в Коломиї на виставці «Писанка крізь віки і кордони», пише Західний кур’єр. 

Деталі у сюжеті  ... Читати далі »

Життя гуцульської мисткині Параски Плитки-Горицвіт було схожим на сценарій фільму. З дитинства вона вирізнялася з-поміж однолітків, адже любила малювати. У підлітковому віці потрапила, як остарбайтерка, в Німеччину. У 17 років Параску арештували за допомогу УПА. Після повернення із заслання батько зустрів її зі словами: "Може, тепер нарозумишся і ґаздуватимеш, як людські діти?" Він вважав, що дочка повинна займатися господарством, а не творчістю.
Частина односельців також не розуміла Параску. Дехто оминав її через те, що була політично засудженою. Однак мисткиня продовжувала творити. Відтак за життя вона написала і власноруч оформила приблизно 500 книжок, зробила 4 тисячі фотографій, намалювала тисячі картин та сотні ікон. А ще у її доробку — витинанки та скульптури.
Після повернення із заслання Параска Плитка-Горицвіт усе життя мешкала у Крив ... Читати далі »

“Кукуци” або “вогники” – це неймовірна гуцульська традиція на Косівщині, яка існує й донині. Сільські діти ходять від хати до хати, а місцеві газди дають кожному гостинці. Про своє дитинство та походи на “кукуци” “Галицькому кореспонденту” розповіла прикарпатська співачка
F I Ї N K A.

Співачка каже, що ходити в “кукуци” – це столітня традиція у гуцулів. Оскільки вона родом із Надвірної, і такої традиції там немає, то у дитинстві, перед Великодніми святами, її спеціально везли у батькове село.

... Читати далі »

Великдень цьогоріч ми змушені святкувати в умовах війни. А навіть ті, хто раніше байдуже ставилися до великодніх забав, відчувають потребу в товаристві.

Тож Репортер пропонує згадати, як це було 100 років тому.

Ігри не для слабких

На Великдень осередком народних зіб­рань був майдан біля церкви. Саме там старі й малі збиралися для гаївок.

... Читати далі »

Місто Галич овіяне подихом вікової історії і славою очільників Галицько-Волинського князівства, зокрема Данила Романовича, якого Папа Римський Інокентій IV коронував як першого короля України-Руси. На жаль, у XXI столітті значення колишньої княжої столиці в нашому краї й загалом в Україні зведено до мінімуму. 2020 р. внаслідок непродуманої до кінця адміністративно-територіальної реформи у державі Галич зник з мапи Івано-Франківщини як районний центр. Галицький район ввели до складу новоутвореного Івано-Франківського.

Тоді, нагадаємо, із 14 районів в області сформували шість укрупнених. Нині Галич є лише центром Галицької міської територіальної громади, до якої належить це місто і 25 сіл. Такий його статус вочевидь і близько не відображ ... Читати далі »

18 квітня травня 2025 року напередодні Великодніх свят у відділі краєзнавчої літератури Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнуто книжкову виставку «Різнобарвна таїна пасхальної обрядовості Прикарпаття», присвячену традиціям відзначення Пасхальних свят в нашій області.

Великдень - це символ чистоти і оновлення, символ порятунку й віри, символ перемоги добра над злом. Він символізує перехід від смерті до життя, звільнення від рабства гріха та перехід до свободи, любові та добра, оскільки це свято завжди нагадує нам, що після терпінь і приниження приходить піднесення і радість, милосердя й воскресіння.

< ... Читати далі »

У середмісті Івано-Франківська хочуть перейменувати вулицю героя СРСР Дмитра Сірика на честь родини повстанців Яськівих. Відповідне звернення історика Ярослава Коретчука підтримала комісія з питань найменування об'єктів благоустрою, встановлення пам'ятних знаків міської ради.

Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив Ярослав Коретчук.

"Так все виглядало, що в Івано-Франківську ми ще у 2022 році більшу частину вулиць остаточно декомунізували та деколонізували. Однак, на жаль, інколи трапляється так, що десь ... Читати далі »

15 квітня у читальному залі Державного архіву Івано-Франківської області відбулася знакова подія для всіх поціновувачів історії міста — презентація книги-альбому «Станіслав–Івано-Франківськ на світлинах з фондів Державного архіву Івано-Франківської області (1945–1971)». Автором цього унікального видання став історик, краєзнавець, начальник відділу звернень громадян, діловодного забезпечення та контролю ДАІФО Андрій Сміжак. 

Ця книга — справжня "машина часу", що переносить читача у повоєнну епоху Івано-Франківська. У ній зібрано понад 300 унікальних архівних фотографій, більшість з яких публікується вперше! Тут — знайомі вулиці та площі, архітектурні перлини, моменти з життя мешканц ... Читати далі »

Коли в Івано-Франківську погожий день і сяє сонечко, на вулицях помітно більше перехожих, адже всі прагнуть насолодитися хорошою погодою. Мешканці давнього Станиславова у цьому стосунку нічим не відрізнялися від сучасних містян.

Про це красномовно свідчить замітка у «Кур’єрі станиславівському», де газета описала погожий день у червні 1903 року, пише Західний кур’єр:

«Гарний погожий день від самого ранку виманив на вулиці мало не половину жителів міста Ревери. Перед полуднем весела, балакуча, гарно вбрана юрба прогулювалася вулицею Сап ... Читати далі »

В січні-лютому 1926 року польська преса писала про жорстоке вбивство польської вчительки у Войнилові. Вчителька Яніна Шпрінгерова проживала в Калуші і її особа легко зв’язується з фамільним склепом на калуському старому цвинтарі на Височанці.

В січні-лютому 1926 року польська преса писала про жорстоке вбивство польської вчительки у Войнилові. Газети «Goniec Krakowski» (1926, nr 27), «Iskra: dziennik polityczny, społeczny, gospodarczy i literacki» (1926, nr 26», «Słowo Polskie» (1926, nr 30», «Gazeta Narodowa» (R.1926, nr 16) друкують подробиці трагедії під заголовками «Zamordowanie nauczycielki Polki przez żyda! Szesnaście cięć siekierą», «Za drwiny topor ... Читати далі »

На початку ХХ століття заможніші галицькі родини наймали цілий штат слуг – кухарів, служниць, покоївок, садівників. Проте домашній персонал нерідко був таким собі «котом у мішку», адже господарі не могли бути повністю впевненими у порядності слуг.

Так, у 1903 році поліція Станиславова розкрила грандіозну аферу, жертвою якої стали заможні родини у багатьох містах. А починалося все з того, що молода приваблива жінка та її коханець влаштовувалися на роботу до багатих помешкань Львова, Кракова та інших міст, а потім обкрадали своїх роботодавців і тікали, пише Західний кур’єр.

... Читати далі »

У селі Чорний Потік Делятинської громади майстриня Марія Тимінська береже давні традиції писанкарства. Лише в цьому селі на Прикарпатті пишуть писанки на чорному тлі. Таку писанку в Україні знають і називають – чорнопотоківська, чорнопотіцька або чорнєнська.

Майстриня розповіла про особливості та провела невеликий майстер-клас у рамках престуру від «Асоціації міст України», пише Репортер.

На чорному кольори яскравіші

... Читати далі »

8 квітня 2025 року на реставрацію передали архівні документи Організації українських націоналістів, які пролежали під землею 80 років. Їх знайшли місцеві жителі у бідоні під вивернутим після негоди деревом у лісі поблизу села Козаківка на Івано-Франківщині. У місткості було щонайменше пів сотні пропагандистських видань ОУН, повідомила кореспондентка Суспільного.

80 років під землею

На Прикарпатті вперше знайшли документи, які належали провідним структурам українського підпілля, розповідає директор комунального підприємства "П ... Читати далі »

У підземному переході «Ваґабундо» в Івано-Франківську «Суспільне Івано-Франківськ» презентувало документальну стрічку про гуцульську мультимисткиню Параску ПЛИТКУ-ГОРИЦВІТ «Горицвіт: квітнути всупереч». Творці фільму прагнули відкрити по-новому цю постать і показати її як не лише непересічну творчу особистість, а й сильну жінку зі складною і драматичною долею.

П. Плитка-Горицвіт була письменницею, художницею, іконописицею, фольклористкою, етнографинею, фотографинею – зокрема створила великий портрет Криворівні у чотирьох тисячах кадрів. Вона творила витинанки та скульптури, а також була зв’язковою УПА під псевдонімом «Ластівка». Через свою діяльність відбула майже дев& ... Читати далі »

У селі Чорний Потік Делятинської громади уже не одне покоління мистців створює унікальні писанки із чорним тлом. З початком повномасштабного вторгнення на них почали з’являтися сучасні українські символи, зокрема герб та прапор, розповіли КУРСу майстри-писанкарі у Чорному Потоці.

Перші чорнопотоківські писанки виготовляли не лише для краси чи оберегу, а й для обміну. За одну таку писанку можна було отримати два або три яйця. Так мешканці села заробляли на прожиття. Професійним промислом ця справа не стала, бо кожна писанка – унікальна. Повторити її повністю неможливо.

... Читати далі »

1565 рік — обґрунтована дата заснування калуської броварні. Саме до неї свого часу звертався Михайло Грушевський. Максимальний показник виробництва був зафіксований 1990 року — мільйон двісті літрів пива. На місці калуського бровара нині будують житловий комплекс, проте власники обіцяють зберегти крафтове виробництво, відкрити ресторан із фісташковим пивом і створити музей у приміщенні історичної солодовні.

Лекція про майже 500-річну історію пивоваріння у Калуші відбулася у Краєзнавчому музеї у середу, 9 квітня. Впродовж години провідний науковий співробітник комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської мі сякої ради" Іван Тимів показав на слайдах та розповів свої напрацювання, інформують  ... Читати далі »

Музей-ресторан "Гуцульщина", який побудували у 1965 році, розташований неподалік водоспаду Пробій у Яремче.

"Гуцульщина" є пам'яткою архітектури місцевого значення, відповідно до цього не дозволяється змінювати його зовнішній вигляд та автентичний вигляд.

Від читачів Фіртка отримала фото та відео, на яких зображено проведення ремонтних робіт у музеї-ресторані. 

... Читати далі »

У давній пресі ми знаходимо багато описів щоденного життя Станиславова, які допомагають нам зануритися у тодішню атмосферу.

Так, у 1905 році газета «Кур’єр станиславівський» описала звичайний недільний день у тогочасному місті, пише Західний кур’єр:

«З самого ранку в перукарнях повно народу. Всім терміново захотілося, щоб їх поголили і підстригли. Клієнти чекають у чергах, перукарі нервуються і заливаються потом, але стрижуть і голять далі. У місті видно жвавий рух. Близько дев’ятої ранку на вулицях особливо багато людей, бо вір ... Читати далі »

На зламі ХІХ і ХХ століть у Станиславові все більше поширювалася порнографія, яка потрапляла до міста переважно з Німеччини, Франції і Відня. В деяких крамницях, які продавали канцтовари, порнографічні листівки навіть вільно виставлялися на вітринах.

Так, газета «Кур’єр станиславівський» у 1900 році зазначала, що магазин канцтоварів фірми Кляйна біля ресторації Теофіла Квятковського регулярно виставляв на своїй вітрині «пікантні» листівки. І цей магазин знаходився у самому центрі міста, на вулиці Сапєжинській, пише Західний кур’єр.

... Читати далі »