У п’ятницю, 22 серпня, у приміщенні «Просвіти» відбулося відкриття музеї народної шани Тараса Шевченка.
На урочистостях були присутні представники влади, духовенства, освітяни та митці, які доклали зусиль до створення цього закладу.
«Як на мене, ми дуже вдало підібрали місце для музею, оскільки «Просвіта» завжди була місцем утвердження української національної ідеї, державної української мови, розвитком нашої культури, відродженням історичної пам’яті та осередком формування національної свідомості», – зазначив голова ОДА Андрій Троценко.
Ще минулого року було прийнято ряд програм щодо відзначення 200-ліття з дня народження Тараса Григоровича та затверджено відповідним розпорядженням. Одним із найпріоритетніших завдань було створення музею шани Шевченка, що і зробив відомий краєзнавець, історик Прикарпаття Петро Ар ... Читати далі »

В обласній універсальній науковій бібліотеці презентовано книгу документів та матеріалів «Український національно-визвольний рух на Прикарпатті в XX столітті. Том I, книга 1. 1919-1929 рр.».
Створив книгу колектив упорядників під керівництвом доктора історичних наук, професора, директора Інституту історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Миколи Кугутяка.
Книга видана за рахунок коштів обласної Програми підтримки книговидання на 2011-2015 роки.
«Такі книги – важливі, потрібні, це те, що формує майбутнє українця, – підкреслив заступник голови облдержадміністрації Сергій Адамович. – Презентована книга є тим фундаментом, на якому відстоюємо свою незалежність».
Присутні на презентації акцентували на потужній виховній ролі видання, яке закладатиме у молодому ... Читати далі »

Власникам наріжних кам’я­ниць можна лише поспівчувати – вони змушені оздоблювати дві фасадні стіни, що пов’язано із додатковими витратами. Хоча згодом видатки з лишком покриваються від оренди, бо є вдвічі більше місця під крамниці, кав’ярні і т. д. У старому Станиславові власники нерухомості це добре розуміли й не шкодували грошей на декор. Тому австрійські кутові кам’яниці й сьогодні є окрасою міста.
Наприклад будинок на Мазепи, 5. Саме його бачимо на поштівці видавця Шраєра від 1914 року.
Історично у цьому районі селилися вірмени. Якийсь час вулиця навіть називалась Вір­менською. Вигідну ділянку на її початку забудували ще у XVIII столітті. Пізніше будинок і земля перейшли у власність Матея Скуліча, нащадки якого ще довго згадуються у міських документах.
У 1897 році ділянку із невеличким будинком за 24 тисячі корон придбав укра ... Читати далі »