Приблизно пів тисячі франківців прийшли сьогодні на акцію “Сплав по “Дністру”, аби засудити знищення власниками унікальної пам’ятки архітектури – готелю “Дністер”, а також захоплення ними громадського простору під колонадою, яку зашили й закрили склопакетами.

Активна громадськість міста обурена діями власників готелю, родиною підприємця Мирослава Бойка, які публічно обіцяли звільнити історичну колонаду від скла, але свого слова не дотримали. Чимало франківців прийшли з плакатами, які виготовили власноруч: “Розіскли Дністер”, “Архітектурна самооборона”, “Бойко на пару з москалями нищить українську спадщину!”, “Міністерство культури, де ви?”.

Музиканти підтримали акцію дошкульними піснями, які за ними підхоплювали всі учасники.

Оскільки звернення й скарги в усі можливі місцеві інстанції, зокрема й до міського голови та міської ради, результатів не дали, сьогодні франківці закликали втрутитися Президента України Володимира Зеленського. Відповідне звернення зачитав Ростислав Микитюк, кожен охочий міг підтримати його підписом. Наводимо текст звернення повністю:

Президенту України Володимиру Олександровичу Зеленському від мешканців м. Івано-Франківська

ЗВЕРНЕННЯ

Від імені небайдужих громади міста звертаємось до Вас з проханням взяти під свій контроль і допомогти з порятунком історичної будівлі готелю “Дністер” (вул. Січових Стрільців, 12) в якості пам’ятки містобудування, архітектури та історичної спадщини, а не новобуду.

Цей унікальний в архітектурному сенсі будинок видатного австрійського архітектора Фредеріка Януша з’явився як єпархіальна кам’яниця УГКЦ в 1913р. Автором його появи і натхненником перших десятиліть функціонування був Єпископ Григорій Хомишин, намісник і соратник Андрея Шептицького. В часи Великого Українського зрушення 1919р. саме тут він прихистив уряд ЗУНР та очільників УНР. Тут діяли і проживали майже всі тогочасні українські державотворці, від Грушевського, Петлюри, Петрушевича до Вітовського, Бачинського, Вишиваного. Саме тут було прийнято рішення про створення Великої Єдиної Соборної України і було проголосовано Акт Злуки УНР і ЗУНР та прийнято інші важливі для всієї країни рішення.

У 1945р. Владика Григорій Хомишин був закатований НКВС у Лук’янівському СІЗО.

Ця будівля перебуває під захистом Конституції (ч. 5 ст. 54), Закону Про охорону культурної спадщини (29576) та Охоронного договору №337 від 15.07.2015. як об’єкт з охоронним номером 354-ІФ. Держава відносить його до “визначних місць, споруд, комплексів, а також територій незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду” і зобов’язує кожного не завдавати шкоди культурній спадщині та відшкодовувати завдані ним збитки.

 У жовтні 2018 року ДАБІ видав власникам дозвіл на реставраційні ремонтні роботи. Жодних добудов і перебудов реставрація не дозволяє. Закон визначає її як базовий захід охорони пам’ятки, «метою якого є збереження й виявлення естетичної та історичної значущості, що базується на обачливому ставленні до неї як до автентичного документа» і зобов’язує до «обов’якового збереження фасаду, ліній, контурів, габаритів».

Натомість нові власники зробили реконструкцію, а не реставрацію, і перед нами тепер постала зовсім інша будівля:

Визначна велична кам’яниця втратила цілісність і складається з двох візуально несумісних частин.
Перебудовану готельну половину збільшено на два поверхи.
Замість верхніх аттикових вікон – непропорційно великі вітрини.
Червоний черепичний дах замінено на темний листовий метал з інакшими несучими конструкціями, нахилом та ринвами.
Радикально змінено строгий колір фасаду – пісочний з блідо-бордовими пілястрами — на кремово-білий.
Замість відновлення башти на даху фактично побудовано весільну арку зовсім іншої форми та габаритів.
Вхідні дубові двері оригінальної форми замінено на шкляні.
Зовнішню аркаду, найдовшу і єдину наскрізно-прохідну в місті, з якої починалась вулиця Шевченка, перекрито вітринами з численними дверими.
Все це є безпрецедентним порушенням не лише перелічених вище законів, а й  Міжнародної Хартії з охорони й реставрації нерухомих пам’яток, яка має статус Закону України і зобов’язує будь-яке втручання в пам’ятку спрямовувати на повернення їй первісного вигляду.

Місцеві органи влади виявляють в цьому питанні повну бездіяльність та байдужість, хоча за Конституцією є відповідальними за збереження пам’яток, що розміщені на території їхньої юрисдикції.

Просимо Вашого втручання у питання відновлення верховенства у місті права, повернення автентичного вигляду фасаду, а головне – негайного розіскління та звільнення незаконно захопленої підколонної галереї будівлі. Цей базовий архітектурний елемент належить містянам, є частиною громадського простору та обличчя міста. Перетворення його на частину приватного готельного холу повинно спричинити кримінальну відповідальність.

Нам не залишається нічого іншого, як покладатись на Вашу допомогу. Мешканці Івано-Франківська.

Нагадаємо, ремонт готелю «Дністер» розпочався у 2017 році. Під виглядом і замість реставрації підприємець Мирослав Бойко добудував до готелю два поверхи, змінивши силует пам’ятки, замінив автентичну черепицю на даху на бляху, змінив колір будинку, а замість відтворення автентичної вежі встановив нову, не схожу на первісну ані за формою, ані за розміром.

Бойко також зашив колонаду готелю склопакетами, захопивши в такий спосіб частину громадського простору вулиці.

Після цього сотні небайдужих франківців влаштували дві акції протесту біля будівлі, вимагаючи прибрати склопакети і повернути колонаді первісний вигляд. Під тиском громади в середині квітня 2021 року дружина Бойка, формальна власниця готелю “Дністер” Надія Лєвшакова, пообіцяла, що вони приберуть склопакети і звільнять колонаду.

Проте недавно з колонади зняли риштування і франківці побачили, що Бойки свого слова не дотримали. 

Як писав КУРС, чимало відомих українців підтримали вимоги франківської громадськості в конфлікті довкола пам’ятки архітектури готелю “Дністер”. Про необхідність дотримуватися пам’яткоохоронного законодавства, поважати й берегти спільну історичну спадщину нинішнім власникам “Дністра” нагадували письменник Юрій Андрухович, акторка Ірма Вітовська, архітектор і урбаніст Юліан Чаплінський, письменник і перекладач Остап Українець, письменник Тарас Прохасько, архітектори Володимир Ідак і Володимир Гайдар, художник Ігор Роп’яник та інші. Натомість міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків нагородив горе-реставратора Мирослава Бойка відзнакою “Міць і гордість міста”. Щоправда, недавно Марцінків заявив, що готовий позбавити Бойка цієї відзнаки, “якщо громадськість звернеться”. Громадськість зверталася, але Марцінків поки вдає, що не чує.