Давні галицькі графіті під пильним оком київського науковця - 27 Серпня 2014 - НСКУ: Івано-Франківська обласна організація
П`ятниця, 2016-12-02, 9:47 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Серпень » 27 » Давні галицькі графіті під пильним оком київського науковця
5:10 PM
Давні галицькі графіті під пильним оком київського науковця

Про пам'ятки архітектури Галицької землі, споруджені до середи XIII століття, за кількома винятками збережених споруд, знаємо тільки з літописів та археологічних досліджень. До цих кількох вцілілих пам'яток належить і церква Святого Пантелеймона в теперішньому селі Шевченковому, що біля Галича.
Історична доля, так само як і архітектура церкви, вже з середини XIX століття раз у раз привертала увагу науковців. Виходячи з відкритого в 1909 році напису на південному фасаді церкви, що належить до часів князювання в Галичі (1219-1228) новгородського князя Мстислава Удатного, Йосип Пеленський датував спорудження храму приблизно 1200 роком . Ця дата на довший час використовувавалась у науковому вжитку.
Досліджуючи графіті на стінах цього собору, львівський мистецтвознавець Інституту "Укрзахідпроектреставрація" Володимир Вуйцик відкрив три до того не відомі написи XIII століття: найдавніший, 1212 року, - на західній пілястрі південного фасаду, 1229 року - на цьому ж фасаді і 1288 року - в інтер'єрі на північній стіні. 
У 1989 році російська дослідниця Тетяна Рождественська уточнила, що напис на західній пілястрі південного фасаду належить до 1194 року і це дало можливість віднести спорудження церкви Святого Пантелеймона щонайменше на 90-ті роки XII століття.
Як відомо з наказу Володимира Великого, писати на стінах храму не дозволялося, але цією забороною нехтували не лише прості люди, а й князі та священики.Традиція видряпування графіті на стінах прийшла з Візантії разом із християнством, де ромеї так скріпляли клятви, просили в Бога допомоги і захисту, прощення (наприклад, “Господи, поможи рабу своєму Петру”), скріпляли договори купівлі-продажу, а священнослужителі робили записи головних державних подій (смерті князів, час військових битв тощо) 
Взагалі є написи, котрі робили і простолюдини. Вони непомітно, під час Служби Божої, писали прохання до Бога, інколи малювали, а неписьменні просто ставили хрисмони (знаки хреста). Хоча існує думка, що графіті на стінах залишали переважно тоді, коли служби в храмі не було. Отже, робили їх ті, хто мав туди доступ. Здебільшого це були духовні особи, а також діти, які навчалися при храмі.
З 1975 року і дотепер проводиться систематичне, хоч і з перервами, дослідження історичної й архітектурної пам'ятки давнього Галича. Здобуті результати становлять великий науковий інтерес. В основному досліджувалась архітектура собору. Зрідка вчені звертали уваги на написи та малюнки. І хоч переважно цими дослідженнями займається епіграфіка, але враховуючи важливість цих написів, їх вивчають і лінгвісти, і палеографи.
Цього року графіті храму Святого Пантелеймона досліджує наковець із Києва, кандидат історичних наук В’ячеслав Корнієнко, який працює в Інституті української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського. До нашого міста він прибув на запрошення науковців Національного заповідника «Давній Галич». Цікаво, що пан В’ячеслав розробив свою методу вивчення графіті. Працюючи над даною темою, він звернув увагу на те, що раніше написи на стінах (і в тому числі у нас) вивчалися вибірково. У своєму підході він вивчає їх в компклексі, звертає увагу і на написи, і на малюнки. Це дає змогу простежити їх походження, зважаючи на різночасову появу. Фіксація графіті є дуже важливою для науки. Адже ті назви, які знаходяться назовні споруди, з часом можуть зникнути під дією зовнішніх природних чинників. А вони несуть свою певну загальну чи локальну інформацію. Принагідно, перебуваючи два тижні у Галичі, В. Корнієнко обстежив у Крилосі Успенську церкву та каплицю Святого Василія, де також виявив кілька написів, до цього науці невідомих.
За результатами дослідження молодий вчений планує підготувати наукове видання, де буде зібрана повна інформація про давні написи та розшифрування графіті галицьких святинь. Це буде свого роду книга не тільки пізнавальна, але й пам’яткоохоронна. 

Іван ДРАБЧУК


Переглядів: 136 | Додав: Dnister
Пошук на сторінці
 
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 

Наші друзі



Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 14. Автор, збір і систематизація матеріалів - мгр. історії А.Чемеринський. 
Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації історії рідного краю
Copyright MyCorp © 2016