У Галицькій центральній районній бібліотеці відбувся День краєзнавства, присвячений темі «Нащадки Ростиславичів». Перед дев’ятикласниками Галицької ЗОШ І-ІІІ ст. №1 виступили бібліотечні працівники та наукові співробітники Національного заповідника «Давній Галич». Промовці розповідали цікаві факти про галицьких володарів. Найбільшу увагу привернув князь Ярослав Володимирович, більш відомий як Ярослав Осмомисл (1153-1187). Графічний портрет роботи галицького історика, краєзнавця, художника Романа Пащина дозволяє уявити, яким був галицький князь, а книги, підібрані бібліотекарями, друковані матеріали на історичну тематику, зокрема газетні статті, є джерелом наших знань про давню епоху.
Про князів Ростиславичів – Рюрика, Володаря і Василька, їх роль в історії розповів провідний редактор інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Іван Драбчук. Політичне становище Галицького князівства, зв’язки з іншими державами того часу, діяльність князя Володимира Володаревича та його сина Ярослава охарактеризувала завідувач науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич» Марія Костик. 
Ярослав Осмомисл поширив територію свого князівства, приєднавши землі між Дністром і Карпатами, пониззя Дунаю. Він мав велике військо, за допомогою якого став одним із наймогутніших князів на Русі. За його правління розбудовано й укріплено багато галицьких міст, у 1153-1157 роках споруджено в Галичі Успенський собор. Мудрою політикою за 35 років князювання Ярослав Осмомисл створив могутню державу, з якою рахувалися всі сусіди.
Постать галицького князя здавна привертала увагу своєю неординарністю. Ярослав Осмомисл залишився в історії завдяки багатьом згадкам у писемних документах, на основі яких створені цікаві художні твори. Літопис вперше згадує Ярослава під 1150 роком у зв’язку з одруженням з Ольгою, дочкою князя Юрія Довгорукого. У «Слові о полку Ігоревім» Ярослава названо Осмомислом (що має вісім смислів, тобто розумний, мудрий), також про нього сказано, що він «підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинив ворота Дунаєві». 
До постаті видатного князя, життя Галицької Русі кінця XII століття зверталося чимало майстрів слова. Найбільш відомі твори, зокрема «Князь Ярослав Осмомисл» О. Назарука, «Отчий світильник» Р. Федоріва, «Над Галичем гримить» С. Фостуна, «Княжа слава» В. Фащука, коротко охарактеризували завідувач інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника «Давній Галич» Любов Бойко та завідувач краєзнавчого відділу Богдана Кривоніс. 
Директор Галицької ЦБС Іванна Сорочинська подякувала присутнім за небайдужість до нашої минувшини, висловила сподівання, що такі заходи допомагають усім нам краще пізнати історію рідного краю. 

Любов БОЙКО