У калуському костелі святого Валентина був особливий образ Божої Матері “Вшанування станами”, присвячений Королеві Корони Польської. Проте наприкінці Другої світової його вивезли до Польщі. Стало відомо, як склалася доля ікони і як вона опинилася у польському Грифіно.

З відкритих джерел відомо, що ікона намальована у 1930-1931 роках для калуського парафіяльного костелу святого Валентина. Автором образу є львівський художник польського походження Станіслав Батовський Качур (1866-1946), йдеться в публікації "Інформатора".

Ікону було посвячено 3 травня 1932 року з нагоди святкування Дня Конституції Польщі.

Друга світова війна спонукала останнього пробоща Калуша о. Яна Паліцу разом із низкою парафіян виїхати до Польщі, забравши із собою головну ікону, а також чаші, орнати, хоругви та стації Хресної дороги. 26 серпня 1945 року група парафіян на чолі із пробощем дісталися міста Грифіно на північному заході Польщі (Західнопоморське воєводство).

До слова, роком раніше, у 1944 році, о. Казимир Томкєвич вивіз частину предметів калуського костелу до села Лончкі Ягеллонські повіту Кросно Підкарпатського воєводства.

Довідатися більше про калуську ікону у Грифіно допомогла Анна Яворська, яка погодилася допомогти виданню у дослідженні.

Пробощ костелу Різдва Пресвятої Богородиці у Грифіно підтвердив, що тут зберігається оригінал ікони Божої Матері «Королеви Корони Польської», привезений із Калуша у серпні 1945 року.

За словами священника, група поляків разом з іконою на чолі із пробощем Паліцею шукали нове місце поселення. Він запевнив, що не було місця, куди вони цілеспрямовано їхали, тому їхали туди, де їх приймуть. Так вони опинилися в Грифіно.

Коли Ян Паліца вийшов із потяга на вокзалі Грифіно, він запитав, чи є у місті костел. Дізнавшись про наявність костелу, калуські католики разом із пробощем та іконою вирішили там залишитися. Він став першим пробощем у післявоєнний період та служив у костелі Різдва Пресвятої Богородиці до 1955 року.

Оригінальна ікона у Грифіно, була коронована 5 вересня 2020 року.

Коронація була здійснена коштом парафіян, які приносили свої обручки, золото та коштовності. Пізніше з отриманих запасів було зроблено корони для калуської ікони.