Вівторок, 29.11.2022, 19:22:44

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Липень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Липень » 10 » Калуському футболу — 100!
11:18:21
Калуському футболу — 100!

Ще чверть століття тому доводили, що футбол в Калуші сформувався після Другої світової війни. Проте ця думка є хибною, адже письмові джерела стверджують зовсім протилежне.
1914 рік — рік бурхливих подій. В країнах Європи пройшли революції, стрімко відбувалась індустріалізація. Економічний підйом почався і в Галичині, яка входила тоді до складу Австро-Угорської імперії. Не обділив він своєю увагою і провінційний Калуш, де виявили великі запаси калійної руди, і після розпаду Польщі австрійська влада відкрила тут велике промислове підприємство «Саліну». Першому матчу передувала визначна подія: в Калуші було створено Товариство експлуатації солі поташової (ТЕСП). Щоб відзначити створення підприємства, його керівництво вирішило влаштувати грандіозне свято для інженерів і робітників, які працювали тут. Готувалися ретельно, адже мало прибути високе начальство з Відня, Львова і Станіславова. Вирішили потішити публіку видовищною грою, в яку вже грали в Англії, Шотландії, Німеччині, Франції, Австрії.
В 1995 році після перемоги калуського «Хіміка» в аматорській першості України я зустрівся із капітаном калуської «Зорі», яка виступала в 1935-39 роках у чемпіонаті Станіславського округу футбольного Антоном Миляновичем Луцівим. І він повідав мені історію першої гри в копаний м’яч (так в 30-ті роки ХХ століття українці Галичини називали футбол) в Калуші. З його спогадів перший футбольний матч в Калуші відбувся напередодні Першої світової війни – 14 травня 1914 року. На цьому матчі був присутній батько Антона Луціва – Мілян. Він і розповів сину про цю гру.
На Spazerplatz (площі для прогулянок), що знаходилася на березі річки Сівки поблизу «Саліни» (ТЕСПу) та проходила трохи далі від теперішнього палацу культури «Мінерал», і відбулася це видовище. На майданчик вийшли команди калуських колоністів (вихідців з Німеччини), що жили як тоді казали на Кольонії (Новий Калуш) і інженерів та робітників австрійців, які працювали на ТЕСПі. За ворота слугували по два стовпи, що були закопані по обидва боки Spazerplatz і які називалися штанглями. Грачі намагалися один перед одного заштовхати шкіряну кулю між штанглями. На тому матчі (метчі) було забито один гол (голь). Пізніше Міляну Луціву вдалося познайомитися з автором забитого м’яча, австрійцем, який працював тоді на ТЕСПі – Йоганном Кватембергом.
Вони подружилися. В обох народилися сини. В Йоганна – Карл, а в Міляна – Антон. До речі Кватемберг одружився на українці Теклі Зборовській. Потім Карл став знаменитим воротарем української калуської «Зорі», а Антон Луців – її капітаном. В роки другої світової війни Кватемберги виїхали до Австрії. Йоганн помер у 1962 році у віці 82 роки, а Карл – в 1982 році, коли йому було 65 років. Обидва поховані в селі поблизу міста Лінца (Австрія).
Про проведення цього матчу в 1914 році підтверджували також гравці «Гашомеру» і калуського «Гакоаху» Яків Зейдельман та Олександр Кульберг, а ще перший професійний калуський арбітр Іван Максим’як. Про цей матч калуських колоністів і інженерів-австріяків також писав в одному із своїх рекламних проспектів про Калуш нині покійний відомий калуський журналіст Михайло Коломієць.
На жаль, цей поєдинок виявився єдиним, бо 1 серпня 1914 року розпочалась Перша світова війна і було не до футболу. В роки війни майдан на березі річки Сівки втрачає значення площі для ігор. Після приходу в Галичину польської влади спортивне життя в Калуші переміщується на Загробиська (раніше на тому місці було Лесенькове село). За Польщі ця вулиця носила назву Святої Анни.
В середині 20-х років польська влада будує там два (!) боїська (стадіони) – основний і тренувальний. Вони були обгороджені залізним парканом і об лаштовані жужелевими доріжками. На благо жужелю на «Саліні» було багато. Стадіони і снували до 1949 року, а вже в 1947 році розпочинається будівництво теперішнього стадіону «Хімік», що знаходився на тодішній вулиці Леніна, згодом – Шахтарська, а тепер – Чорновола. Однією з перших калуських команд була команда калуських колоністів «ТУР» (Товариство університетів робітничих). Відомо, що за неї виступали і українці. І перший з них – Дмитро Кушлик, що жив на Фегонівці.
В кінці 20-х – на початку 30-х років в Калуші формуються футбольні колективи ТЕСП, «Гакоах», «Гашомер», «Сокіл-1», «Сокіл-2», «Пролом». Перша українська команда «Чайка Дністрова» була створена 10 травня 1930 року. За неї виступав Лев Підлісецький, який перейшов згодом у легендарну львівську «Україну» і грав поруч з Олександром Скоценем. Перші футбольні команди з’являються і в селах Калущини. Заснували їх в Бабині Зарічному, Хотіні, Голині, а в Підгірки цю гру приніс син Івана Франка – Петро.
В жовтні 1947 року створюється команда «Хімік», яка вписала нову яскраву зірку в історію калуського футболу. Тоді ж прийшов і перший успіх радянських часів. Команда Калуша, сформована на базі Калійного комбінату, а також підприємств – «Газовика» і «Пивовара» зуміла в Станіславові обіграти непереможну на той час коломийську «Блискавку», сформовану з колишніх футболістів Москви і Ленінграда, які працювали на коломийському поштамті. Потім «Хімік» ще 12 (!) разів ставав чемпіоном області і, вдумайтеся, – 21 (!) раз володів кубком Івано-Франківщини. В 1995 році клуб, перейменований у ФК «Калуш», тріумфував в аматорській першості України, а в 2002 році вже як «Лукор» став переможцем другої професійної ліги України і зберіг для Івано-Франківщини місце в першій лізі.
Та все одно перший матч, зіграний в 1914 році, залишається найвизначнішою подією в житті футбольного Калуша, який переживає зараз непрості часи. Вірю, що найпристрасніші калуські уболівальники і вся футбольна громадськість краю ще захоплюватиметься футбольними подвигами калушан. Вірю, що футбол у Калуші відродиться, як відродилися у свій час львівські «Карпати».

Ростислав МИХАЙЛОВСЬКИЙ, член Національної спілки журналістів України


Переглядів: 609 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 22. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2022