У 1896–1897-х роках міністром залізниці Австро-Угорщини був Еміль фон Ґуттенберг, який зробив суттєвий внесок у подальше розширення залізничної мережі.

У серпні 1896 року пан міністр відвідав Станиславів, де з ним сталася історія, яка цілком могла закінчитися трагічно.

Міністр мандрував у розкішному персональному вагоні з усіма зручностями. Після проведення офіційних зустрічей зі станиславівськими залізничниками та представниками владних кіл пан Ґуттенберг навідріз відмовився зупинятися в готелі й заночував у своєму вагоні, який за дорученням пана Вежкіцького, тодішнього керівника місцевої залізниці, розмістили на бічній колії для більшої безпеки.

Але місцеві залізничники, очевидно, забули сказати своєму шефові, що по тій колії теж ішов рух потягів. Тож машиніст, який у ту ніч вів потяг із Гусятина, був дуже наляканий, коли раптово побачив на шляху свого локомотива вагон, що самотньо стояв на рейках. Щоб здійснити раптову зупинку потяга, він використав метод контрпари – випуск пари з циліндра у напрямку, протилежному рухові.

Потяг із шумом зупинився, але втомлений міністр нічого не почув і спокійно проспав аж до ранку. І лише згодом широка громадськість дізналася про те, якій великій небезпеці піддавався високий гість на станції Станиславів.

Підготувала Олена БУЧИК