Як за Австрії, так і за Другої Речі Посполитої міська влада Станиславова доволі серйозно ставилася до безпеки пішоходів під час ожеледиці.

Так, у 1912 році наказом міністерства на владу міста поклали відповідальність за наслідки для здоров’я людей через непосипані піском слизькі тротуари. І хоч станиславівські депутати всіляко намагалися опротестувати це рішення, навіть зверталися зі скаргою до Найвищого касаційного трибуналу, наказ усе ж змусив їх більше дбати про безпеку пішоходів.

Крім того, кожен власник нерухомості мусив очищати тротуар біля свого будинку від снігу і льоду. Якщо домовласник нехтував цим обов’язком, на нього накладався штраф. Втім, можна було звернутися до магістрату і оплатити чищення тротуару силами працівників міської служби.

Незважаючи на всі зусилля, нещасливі випадки під час ожеледиці все ж траплялися.

У січні 1937 року через примхи погоди станиславівські вулиці вкрилися тонким шаром льоду, що спричинило численні випадки травматизму. Жертвою ожеледиці став навіть паризький аристократ Адріан де Фітон. Француз приїхав провідати свою доньку, що вийшла заміж за жителя Станиславова і мешкала на вул. Романовського (тепер вул. Михайла Мулика). Він послизнувся на тротуарі, впав і зламав ногу. Аристократичному гостю викликали «швидку допомогу», яка відвезла його до міського шпиталю.

Підготувала Олена БУЧИК