Щодо постаті ватажка опришків Олекси Довбуша історики висловлюють суперечливі думки – одні вважають його народним героєм, інші звичайним розбійником. У серпні 1898 року весь Станиславівський повіт сколихнув жахливий злочин, скоєний 26-річним парубком із Ямної (тепер частина м. Яремче) Іваном Капітанчуком, якого вважали нащадком знаменитого опришка.

В Івана була наречена, і він планував одружуватися. Щоб відсвяткувати весілля, парубок мав намір позичити 80 злотих ринських у Леї Шпігель, місцевої шинкарки. Пані Шпігель носила на пальцях кілька перснів із такими гарними і сяйливими коштовними каміннями, що як їх побачила Іванова наречена, то відразу ж сказала як відрізала: вийде заміж лише тоді, як Іван купить їй такі ж персні.

Грошей в Івана не було, тож він наважився на злочин: проник уночі до хати шинкарки і зарізав ножем її та її чоловіка. Забрав персні та готівку, яку зміг знайти, але відсвяткувати весілля йому не судилося. Над ранок Івана арештував жандарм, і почався довгий процес, у ході якого спливали все нові й нові деталі.

Як виявилося, на злочин парубок відважився під дією алкоголю, а крім нареченої, мав ще й коханку – і не кого-небудь, а дружину місцевого війта, якій було понад сорок років. Саме вона й усіляко споювала парубка, намагаючись утримати біля себе.

Провівши психіатричну експертизу, слідство дійшло до висновку, що Капітанчук не володів собою, коли скоював той жахливий злочин, а тому його присудили лише до трьох років ув’язнення.

Коли в Ямній місцеві євреї дізналися, що Капітанчук повертається з тюрми, вони впали в шалену паніку, деякі навіть утекли з містечка. Але даремно: ця історія так сильно вплинула на Капітанчука, що він повністю змінив своє життя – кинув пити, тихо жив біля матері і вважався одним із найкращих і найпрацьовитіших робітників на каменоломні біля Яремчі. Влада і жандармерія довший час вели за ним спостереження, але згодом залишили у спокої, адже він вів направду бездоганний спосіб життя.

Підготувала Олена БУЧИК