У кінці ХІХ століття до Станиславова часто приїздив із гастролями львівський театр, де режисером і постановником оперет був пан Мишковський.

«Мишковський є режисером і керівником, якого лише можна побажати будь-якій львівській трупі. Важко собі уявити добру оперету без цього режисера. Тож нас не дивує зовсім, що наша публіка повалила у театр юрбою», – писав «Кур’єр станиславівський» у 1900 році.

Незважаючи на те, що станиславівські театрали були в повному захваті від пана режисера та його роботи, сам Мишковський мав усі підстави незлюбити Станиславів, адже восени 1895 року тут із ним сталася прикра пригода. Другого листопада того року в нього пропала скринька, в якій зберігалися 985 злотих ринських – пристойна сума як на той час.

Поліцейським не вдалося зібрати якихось переконливих доказів, аж ось до них дійшли чутки, що з театральної ресторації поспішно звільнилися два офіціанти – Біненвальд і Кіммель. Також із ресторації Ганса раптово звільнилася кухарка пані Станська, яка, за чутками, була коханкою Біненвальда.

Це навело поліцію на роздуми, і вся трійця була оголошена в розшук. Коли втікачів знайшли, в кожного з них виявили частину капіталів знаменитого львівського режисера. Однак повернути вдалося лише 670 злотих ринських, бо решту злодіям уже вдалося витратити.

Офіціант Біненвальд і кухарка Станська виїхали аж до Відня, де на гроші режисера намірялися відкрити ресторанчик. Суд присяжних підтвердив провину двох офіціантів, засудивши Біненвальда до п’яти років тюрми, а Кіммеля на 8 місяців. Кухарку судді визнали невинною.

Підготувала Олена БУЧИК