Четвер, 28.03.2024, 19:52:11

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2019 » Вересень » 1 » Легенди Станиславова. Загадка вулиці Матейка
15:25:35
Легенди Станиславова. Загадка вулиці Матейка

Незважаючи на те, що історія нашого міста добре вивчена, час від часу Івано-Франківську вдається добряче здивувати дослідників. Візьмемо, для прикладу, вулицю Матейка. Здавалося б, що вона може приховувати? Виникла наприкінці ХІХ століття, забудована здебільшого віллами заможних містян, має кілька пам’яток архітектури, зелена, затишна, симпатична.

Однак, вона теж має свій скелет у шафі, і то не один, пише Репортер.

Краєзнавець Сергій Пет­рицький знайшов цікаву замітку в станиславівській газеті «Християнський Союз» за 3 жовтня 1897 року. Стаття називається «Осквернення цвинтаря». Виявляється, на ґрунтах при вулиці Матейка існував християнський цвинтар. На той час він уже був не діючий, земля поділена і продана. Найбільший кавалок належав єврею Вайсгаусу, люди якого почали нищити хрести і кам’яні надгробки. Журналіст обурювався, що влада спокійно дивиться на те, як юдеї ламають християнські символи. Хоча станиславівським бургомістром тоді був єврей Артур Німгін, як і багато депутатів магістрату.

Та найцікавіше тут не нищення цвинтаря, а сам факт його існування. Звідки він узявся, якщо той район почали заселяти порівняно недавно, а сама вулиця отримала ім’я художника Матейка лише у 1895-му? Мало того, на планах Станиславова 1887, 1890 і 1895 років жодного кладовища там нема. Тогочасні історики Шарловський і Баронч теж не згадують його у своїх працях. Може, то був цвинтар якогось сусіднього села? Теж малоймовірно, адже до найближчих Опришівців чи Крихівців відстань далеченька. Версія про холерне чи тифозне кладовище теж відпадає, оскільки жертв епідемій ховали у спільних могилах без жодних надгробків.

Відомо, що у 1780-х австрійці заклали один великий цвинтар для всіх мешканців християнсь­кого обряду. Він містився позаду нинішнього готелю «Надія», займав величезну територію, й вільні місця там були аж до приходу перших совітів. Потреби закладати ще один цвинтар точно не було.

Втім, маємо припущення. Поруч, на вулиці Чорновола, стояла величезна в’язниця «Діброва», яку відкрили у 1883 році. Умови там були поганенькі, в’язні мерли, як мухи. Може, саме для померлих злочинців магістрат виділив кусень пустиря, а потім з легкістю його продав, коли ціна на землю підскочила?


Переглядів: 231 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024