Спілка католицької молоді долучилась до громадських активістів, які відновлюють могили на старому цвинтарі.

П’ять років вже минуло з тої пори, як протопресвітер Калуський, митрофорний протоієрей Михайло Бігун дав доручення волонтерам Спілки католицької молоді віднайти, прибрати й облаштувати могили священиків і монахів, що покояться на старому цвинтарі міста Калуша, повідомили "Вікнам" у прес-центрі Спілки.

При допомозі старших парафіян храму святого Архистратига Михаїла, а також калуських істориків і краєзнавців вдалося знайти могили дев’ятьох отців та чотирьох сестер-монахинь: о. Володимира Петрушевича (1848–1915), пароха Калуша (1894–1917), який будував церкву святого Архистратига Михаїла; о. Володимира Тисовського (1877– 1956), каноніка, пароха Калуша, голови товариства «Просвіта»; о. Ігнатія Тисовського (...–1955), ігумена ЧСВВ; о. Ігнатія Губчака (1833–1893), пароха Калуша (1864–1893), декана Калуського; о. Петра Богдана Соловія (1894–1963), громадсько-культурного діяча, пароха села Новиця, декана Калуського; о. Михайла Горошка (1898–1962); о. Софрона Івантишина (1891– 1965), пароха сіл Дубовиця, Середнє і Довжка, декана Войнилівського; о. Антіна Лушпинського (1882–1964), пароха села Стецева; о. Івана Тимківа (1884–1980), пароха Підгірок (1941–1962). А також сестер-служебниць Пресвятої Непорочно Зачатої Діви Марії: Йоанни, Венедикти, Ювеналії та Даниїли.

З тих пір щороку перед Великоднем і Трійцею члени Спілки католицької молоді разом із побратимами з Молодого руху прибирають та доглядають могили духовних осіб Калуша.

Цього року місцеві активісти Василь Фіцак (Івано-Франківська регіональна фундація «Карпатські стежки») йОлександр Коваль («Громадське об’єднання Калущини учасників бойових дій (АТО) на Сході України імені Романа Шухевича») розпочали громадську кампанію по прибиранні та облаштуванні усіх поховань на старому цвинтарі, котрий є історичною і духовною пам’яткою нашого міста. З благословення отця-декана Михаїла Бігуна молодь Спілки долучилась до даної ініціативи, яка щосуботи збирає небайдужих калушан для спільної праці на цвинтарі.

У планах активістів – відновлення пошкодженого склепу о. Ігнатія Губчака, а також реставрація гробниці о.Володимира Петрушевича, який помер унаслідок конфлікту з військовими російської армії, що захопили й плюндрували місто у травні 1917 року. Через це могила його не була підписана.