Кілька сотень уламків кераміки знайшов та приніс до історико-краєзнавчого музею калушанин Василь Фіцак. Більшість артефактів чоловік знайшов у центральній частині Калуша — біля міської Ратуші та кінотеатру «Відродження».

Знахідки датуються XVII-ХХ століттями, розповів "Вікнам" краєзнавець Василь Фіцак:

"Коли планували добудову Ратуші, верхні шари грунту зсунули, тоді ж і були знайдені фрагменти чорної димленої кераміки, яка виготовлялася без доступу повітря. Багато фрагментів мають тиснений орнамент. Також була знайдена срібна монетка 1800-х років, дві розбитих глиняних люльки і багато уламків глиняного посуду".

Історичні артефакти калушанин шукає за кожної нагоди, адже навіть найменші уламки можуть чимало розповісти про історію Калуша:

"Копали рів на Височанці під водопровід. Тут, як і на подвір'ї мого товариша, теж знайшлися фрагменти чорної кераміки. За моїми відомостями, на початку ХХ століття на Калущині було 17 гончарень, зокрема у Войнилові. Щорічно вони виробляли 75 тисяч одиниць продукції.

Найбільш цінною знахідкою Василь Фіцак вважає кераміку, яку знайшов на Височанці. Знахідку планує відвезти до експертів в Івано-Франківськ. Адже є відомості, що на території Калуша знайдені сліди комарівської культури, що датується XV-XII ст. до Різдва Христового.

Довідка. Комарівська культура — археологічна культура середнього та пізнього періодів бронзової доби у Верхньому та Середньому Придністров'ї, що датується 15—12 ст. до Р. Х. (в Прикарпатті до 780 р. до Р. Х.). Виділена у 30-х роках 20 ст.

Названа за могильником, розкопаним 1934 року біля села Комаріва (нині Галицького району Івано-Франківської області України). Поширена в Прикарпатті, Західному Поділлі, на Волині, в середньому Побужжі, частково на правобережжі Середнього Придніпров'я. На поселеннях відомі землянки і наземні житла. Поховання — в курганах або ґрунтових могильниках (трупопокладення або спалювання в ямах або кам'яних ящиках).

Комарівська культура належала племенам землеробських скотарів. Вона виникла на основі шнурової кераміки культури і близька до тшинецької культури Польщі (племена цих культур, мабуть, були пращурамислов'ян).

Нагадаємо, з минулого року у Калуші тривають археологічні розкопки. На місці, яке науковці вказували як братську могилу, створену репресивною радянською машиною, розкопали замкову криницю. Під час розкопок волонтери та науковці знайшли стару кераміку, давні монети та стародавній ключ, а також — речі радянського періоду. Усі знахідки передали до музею. До речі, у музейно-виставковому центрі Калуша створено відділ археології й облаштовано відповідні експозиції. Кожен, хто знайде щось цікаве, може передати знахідку калуським музейникам, закликає Артур Єфремов, директор КЗ «Музейно-виставковий центр».