У цьому виданні, певна річ, матеріали краєзнавчої тематики становлять вагомий тематичний пласт. Відкривається альманах передмовою «До Перемоги» Василя Бабія – ініціатора заснування й упорядника альманаху, знаного краєзнавця, члена НСПУ й Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка (ТОПІЖ).
Він публікує низку есеїв про рідне село Серафинці та уривок зі свого роману-мозаїки «Столиця Станіславів», присвяченого 360-річчю Івано-Франківська, в якому йдеться, зокрема, про події Листопадового чину 1918 року в Станіславові, змальовано постаті Левка Бачинського, Ярослава Окуневського, Миколи Євшана, Теодора Мартинця й інших відомих громадсько-політичних і культурних діячів того часу. Про Левка Бачинського та Івана Макуха, українських галицьких адвокатів, товаришів й однопартійців, політичних діячів ЗУНР розповідає на сторінках альманаху і Михайло Батіг.
З-поміж інших матеріалів краєзнавчої тематики – нотатки Василя Мойсишина про похід у Чорногору і сплав Дністром, під час яких він із друзями пізнавав сьогодення й минувшину рідного краю, героїчні сторінки участі жителів місцевих сіл в ОУН–УПА. Іван Гаврилович рецензує книгу Оксани Ровенчак «Дзвін у храми серця» про радянського політв’язня Василя Січка. Вміщено статті Юрія Корпанюка, Романа Горака та Якима Горака про історію розвитку народного мистецтва Гуцульщини, яке репрезентували зокрема представники знаменитого роду різьбярів Шкрібляків–Корпанюків. Також в альманасі подано нові записи казок із Покуття, які зробив Михайло Буджак.
Євген Баран та Володимир Смирнов опублікували в «Серафинцях» спогади про своє дитинство, яке минуло у них відповідно на Тернопіллі й Житомирщині. Зацікавить читачів уривок із біографічного роману Дмитра Іванціва «МИ– ВОНИ» про радянського дисидента, шістдесятника, політв’язня, композитора Вадима Смогителя. Свої прозові твори на сторінках альманаху представили і Галина Дичковська, Богдан Гасюк, Галина Мельник. Поезію – Ярослав Ткачівський, Іван Війтенко, Тарас Девдюк, Роман Лучицький. Об’єкт літературознавчої розвідки Катерини Олійник – поетика та естетика Дмитра Макогона. Додають альманахові тематичного розмаїття матеріали футбольної теми, які підготували Василь Бабій та Ігор Костюк.
На презентації нового випуску «Серафинців» в ОУНБ ім. І. Франка читацька авдиторія мала нагоду поспілкуватися про літературну творчість і бачення нинішніх воєнних подій в Україні з його авторами – головою ТОПІЖ, літературним критиком та есеїстом Євгеном Бараном, заступником голови НСПУ Ярославом Ткачівським, доктором технічних наук, професором, головою Івано-Франківського обласного осередку НТШ Василем Мойсишиним, поетом Іваном Війтенком, новелісткою Галиною Мельник, поетом і журналістом, заступником голови Івано-Франківської міської «Просвіти» Іваном Гавриловичем, завідувачем Літературного музею Прикарпаття Володимиром Смирновим, дехто з них прочитав свої твори. Думками щодо тематики, змісту, літературного рівня і перспектив існування альманаху, пропозиціями щодо залучення кожного з членів його редколегії до підготовки наступного номера та розв’язання проблеми фінансування «Серафинців» поділилися й академік, відомий історик і теоретик української літератури Володимир Качкан, голова обласної організації Національної спілки краєзнавців України Михайло Косило, педагог і освітянин Михайло Верес, заслужений художник України, майстер різьби на дереві Василь Корпанюк, директорка головної книгозбірні краю Людмила Бабій.
Михайло Посічанський |
