2017-го минає 180 років від часу виходу в світ «Русалки Дністрової» — першого західноукраїнського альманаху, написаного народною мовою. Його видали в місті Буда (з 1873 р. — Будапешт ) 1837 року члени гуртка «Руська трійця» Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Стільки ж років сповнюється й опублікованій у цьому фольклорно-етнографічному збірнику пісні-баладі про ватажка карпатських опришків першої половини ХVIII ст. — легендарного Олексу Довбуша. Саме опублікованій, адже усно ця історична балада звучала з часу смертельного його поранення Стефаном Дзвінчуком у Космачі 23 серпня 1745 року.
Дослідник опришківського руху академік Володимир Грабовецький зробив припущення, що автором балади є сам ватажок, який склав її незадовго до своєї смерті, що настала на другий день після його поранення. Вона так полюбилася гуцулам, що стала однією з улюблених пісень під час весіль, хрестин, іменин та інших святкувань.
Перед дослідниками балади «Гей попід гай зелененький», опублікованої у фольклористичній частині альманаху «Русалки Дністрової», постає питання, чи це первинний, авторський варіант твору. Адже від часу загибелі Олекси Довбуша до появи друком тексту балади минуло 92 роки.
Повертаючись до дослідника історії Довбуша В. Грабовецького, наведу слова його вчителя.
Колись відомий історик Іван Крип’якевич, звертаючись до свого учня, а пізніше — академіка В. Грабовецького, радив йому: «Шукайте документи, виводіть Довбуша за межі фольклору. Отоді буде ваша заслуга як історика». Сказане стало пророчим заповітом для В. Грабовецького, який поставив особистість Довбуша на документальну основу, чим засвідчив його існування як реальної людини, котра жила і боролась проти свавілля як польських, так і українських феодалів, здійснила впродовж 1738—1745 років 30 антифеодальних виступів. Плідною була також порада М. Рильського у 1958 році, котра спонукала тоді В. Грабовецького розпочати збирання матеріалів, з яких 1995 року сформували першу експозицію у створеному ним музеї легендарному землякові—печеніжинцю Олексі Довбушу.
Академік, бажаючи охопити своїми дослідженнями все, що стосувалося постаті Довбуша, запропонував своїм студентам збирати й записувати легенди, балади, перекази, оповідання про нього скрізь, де тільки вони збереглися. Як результат, з його ініціативи було записано і видано у співавторстві з професором Марією Козачок та етномузикологом Лесею Турянською у 2000 році історико-фолькльористичне видання «Ой попід гай зелененький ходить Довбуш молоденький: етногенез, поширення, варіанти», в якому зібрано варіанти цієї балади.
Сюжетів пісень про Довбуша, як зазначають дослідники, загалом небагато. Популярні серед них — «Послухайте, люди добрі, що хочу сказати», лірична пісня «Хто там опівночі по лісах блукає?», «Та Марічка молоденька», «Ой кувала зозулиця та й буде кувати». Цікаву пісню «Чи ви чули, люди добрі...» записано в селі Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області. Поєднана з піснею «Ой попід гай зелененький» і балада Юрія Федьковича. У наш час відомо близько 40 варіантів цієї пісні, яка має яскраво виражені риси історико-легендарної балади, на чому й наголошують автори-дослідники історико-фольклористичного видання.
Вперше баладу «Ой попід гай зелененький» було опубліковано 1833 року в Львові у збірнику Вацлава з Олеська «Пісні польські і руські люду галицького» й подано латинським шрифтом. Україномовний варіант балади опубліковано в «Русалці Дністровій» народною мовою, що переконливо свідчить про народне визнання славного ватага опришків Олекси Довбуша галицьким людом. З огляду на оцінку альманаху «Русалка Дністровая» Іваном Франком як «явища наскрізь революційного», постать Довбуша — борця й організатора антифеодальної боротьби на Прикарпатті стала знаковою в історії українського національно-визвольного руху. Досвід боротьби опришків, відображений у піснях, використовували також наступні покоління українських революціонерів. Ім’я Довбуш було і залишається символом мужності і нескореності українців. Його залюбки обирали як псевдо чимало вояків УПА.
Володимир БАКАЛА. Старший науковий співробітник обласного історико-меморіального музею Олекси Довбуша |
