Відомий художник Богдан Губаль разом із дружиною Надією Бабій презентували в Обласній науковій бібліотеці імені Івана Франка унікальну монографію – «Двері і брами Станиславова». Ця подія приурочена 40-річному ювілею творчої діяльності Богдана Губаля.

Робота над монографією тривала довгих 9 років, але ані пан Богдан, ані пані Надія не шкодують, адже вдалося зробити добротний кінцевий продукт.
«Починалося все із елементарного – захоплення архітектурою Івано-Франківська, – розповідає про свою роботу пан Богдан. – Вона у нашому місті надзвичайно цікава і нестандартна. У результаті 9 років праці разом із дружиною не пройшли даремно». Позитивно дослідник дверей відгукується про те, що багато речей насправді збереглося до наших днів. Місто визначне цікавою архітектурою польського періоду, австро-угорського і знову польського. Особливо привернули увагу митця цікаві двері і брами. Пан Богдан їх фіксував на фотоапарат і надумав зібрати в один великий альбом. З часом повертався перефотографувати двері, але їх вже не було. На зміну старим і мистецько виконаним прийшли нові – пластикові та броньовані. Тому пан Губаль і вирішив зробити креслення, щоби можна було відтворити двері бодай таким чином.
Цікаво, що своє захоплення художник передав і вихованцям, тому до роботи над монографією були долучені і студенти Інституту мистецтв.
«Ми знайшли багато наукового матеріалу, показали конструкцію, прив’язані характеристики типології, простежили перейменування вулиць. І цього було замало. Тоді довелося досліджувати деталі, фурнітуру, замки, завіси, засуви. Все зафіксовано і подано», – каже Богдан Губаль.
Три роки монографія лежала, бо не було коштів на видання. У добротному альбомі представлено 154 дверей і брам, багато деталей, а також креслення, за котрими можна сміливо виготовляти аналогічні портали. Найбільше дверей представлено із вулиці Шевченка, Мазепи та Грушевського. До уваги бралися пам’ятки як державного, так і місцевого значення.
«Найдавніша брама, котра тут представлена, була на вулиці Галицькій біля житлового будинку єпархії, де свого часу були фонди музею. Ще однією найстарішою брамою, котру вдалося дослідити, була брама на вулиці Шеремети», – зауважив митець. Але, за словами Богдана Губаля, її вже немає.
Як зізнався нам у розмові автор, його найбільше вразили двері на вулиці Мазепи у стилі сецесії періоду Австро-Угорщини. Усі півтори сотні представлених порталів притаманні різним стилям та епохам, серед яких пан Богдан виокремлює неоренесанс, неокласицизм та неоготику.
Як зауважила співавторка видання Надія Бабій, на сьогодні дуже важко відтворити ту епоху, оскільки зараз навіть втрачена сама термінологія виготовлення дверей тої епохи.

Володимир БОДАК