Неділя, 2021-10-24, 8:04 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Січень » 28 » Станиславів – столиця України
1:07 PM
Станиславів – столиця України
Упродовж майже п’яти місяців нинішній Івано-Франківськ був столицею, щоправда не всієї України, а Західноукраїнської Народної Республіки на чолі з президентом, доктором Євгеном Петрушевичем. А спричинилося до цього збройне постання українських солдатів у Львові в ніч на перше листопада 1918 року. Його очолив сотник Українського Січового Стрілецтва, вихованець Станіславівського Пласту Дмитро Вітовський.
За словами відомого краєзнавця Петра Арсенича, у Станіславові підготовка до перевороту почалася за тиждень до першого листопада. У своїй книзі "Станіславів – столиця ЗУНР" він наводить уривок із спогадів учасника листопадового зриву, уродженця села Кривотули Теодора Баб’юка: "Я служив у Станіславові в 95-му полку піхоти. Мій курінь складався з трьох сотень, в них близько 90 відсотків українців. 31 жовтня о 23.00 я мав тихцем розбудити всіх українців, зібрати їх у коридорі і пояснити, що мають робити. Два рої були вислані на залізничний двірець, а два – патрулювати місто. В урядових домах, що працюють вночі, наказано було провести обшук. Упорядників-українців залишити за працею, а чужинців відправити. Коли ми о другій ночі прийшли на залізничний двірець, там вже були наші вояки з інших частин. Над двірцем висіли великі синьо-жовті прапори. Українців-вояків ми переконували, що війна скінчилася для німців, а не для українців, яким треба ставити в ряди борців за волю України.
Влада перейшла до Української Національної Ради. Другого січня 1919 року в залі кінотеатру "Австрії" (нині вулиця Шевченка,1) відбулося перше УН Ради ЗУНР. Відкрив його президент ЗУНР Євген Петрушевич. За дорученням Національної Ради правник Сидір Голубович сформував у Станіславові урядовий кабінет. Він, як голова, вів фінанси, торгівлю і промисловість. Адвокат із Тлумача Іван Макух опікувався внутрішніми справами, Логін Цегельський – зовнішніми. Військові справи були передані Дмитру Вітовському, судочинство – Осипу Бурчинському.
У Станіславові, за словами Йоркського університету з Торонто Ореста Субтельного, здійснено перші послідовні спроби створити діючий уряд і ефективну армію.
Першого лютого 1919 року вийшов закон про державну мову, 13 лютого – про шкільництво, восьмого квітня – про громадянство. Було відкрито старшинську школу УТА, прийнято низку законодавчих документів на захист республіки, а також закон про земельну реформу, який визнав право на приватну власність. Український історик з діаспори І.Лисяк-Рудницький назвав Галичину 1918-1919 років "Єдиним у новітній історії прикладом українського державного правопорядку".
У кінці лютого Станіславів відвідали голова Директорії Володимир Вінниченко і отаман Симон Петлюра, на початку квітня – перший президент УНР Михайло Грушевський. У місті було видано пісенний збірник "Ще не вмерла Україна", до якого увійшло двісті народних та патріотичних пісень.
-Ці чотири з половиною місяці стали важливою віхою в історії Станіслава,- підкреслює Петро Арсенич.
-Пожвавилось громадсько-політичне і культурно-освітнє життя, проводилась українізація навчальних закладів. В самому лише Станіславові виходило 13 газет і журналів.
Але до міста наближалися добре озброєні війська генерала Галпєра. 24 травня 1919 року у Станіславові постали бойовики польської військової організації. Уряд ЗУНР змушений був покинути місто і разом зі статистичною армією УТА відступити на Східну Україну. Майже рік стрільці Української Галицької Армії утримувалися в "чотирикутнику смерті і героїчно билися проти поляків – на заході, проти більшовиків – на сході, проти денікінців – на півдні.
Речові фотодокументальні матеріали та документи тих часів зберігаються у краєзнавчому музеї та обласному державному архіві. Це, зокрема, Звернення Повітової Української Національної Ради до мешканців міста і Станіславівського повіту про перехід влади до УН Ради, і її заклики здати зброю у староство, дотримуватися спокою і порядку. З документів можна дізнатися, чим жив у той час 35-тисячний Станіславів – столиця ЗУНР.
В’ячеслав Кучма,
Член національної Спілки Журналістів України,
Івано-Франківськ-Торонто-Тисмениця

Переглядів: 348 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021