Вівторок, 2019-10-15, 2:06 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Січень » 28 » Станиславів – столиця України
1:07 PM
Станиславів – столиця України
Упродовж майже п’яти місяців нинішній Івано-Франківськ був столицею, щоправда не всієї України, а Західноукраїнської Народної Республіки на чолі з президентом, доктором Євгеном Петрушевичем. А спричинилося до цього збройне постання українських солдатів у Львові в ніч на перше листопада 1918 року. Його очолив сотник Українського Січового Стрілецтва, вихованець Станіславівського Пласту Дмитро Вітовський.
За словами відомого краєзнавця Петра Арсенича, у Станіславові підготовка до перевороту почалася за тиждень до першого листопада. У своїй книзі "Станіславів – столиця ЗУНР" він наводить уривок із спогадів учасника листопадового зриву, уродженця села Кривотули Теодора Баб’юка: "Я служив у Станіславові в 95-му полку піхоти. Мій курінь складався з трьох сотень, в них близько 90 відсотків українців. 31 жовтня о 23.00 я мав тихцем розбудити всіх українців, зібрати їх у коридорі і пояснити, що мають робити. Два рої були вислані на залізничний двірець, а два – патрулювати місто. В урядових домах, що працюють вночі, наказано було провести обшук. Упорядників-українців залишити за працею, а чужинців відправити. Коли ми о другій ночі прийшли на залізничний двірець, там вже були наші вояки з інших частин. Над двірцем висіли великі синьо-жовті прапори. Українців-вояків ми переконували, що війна скінчилася для німців, а не для українців, яким треба ставити в ряди борців за волю України.
Влада перейшла до Української Національної Ради. Другого січня 1919 року в залі кінотеатру "Австрії" (нині вулиця Шевченка,1) відбулося перше УН Ради ЗУНР. Відкрив його президент ЗУНР Євген Петрушевич. За дорученням Національної Ради правник Сидір Голубович сформував у Станіславові урядовий кабінет. Він, як голова, вів фінанси, торгівлю і промисловість. Адвокат із Тлумача Іван Макух опікувався внутрішніми справами, Логін Цегельський – зовнішніми. Військові справи були передані Дмитру Вітовському, судочинство – Осипу Бурчинському.
У Станіславові, за словами Йоркського університету з Торонто Ореста Субтельного, здійснено перші послідовні спроби створити діючий уряд і ефективну армію.
Першого лютого 1919 року вийшов закон про державну мову, 13 лютого – про шкільництво, восьмого квітня – про громадянство. Було відкрито старшинську школу УТА, прийнято низку законодавчих документів на захист республіки, а також закон про земельну реформу, який визнав право на приватну власність. Український історик з діаспори І.Лисяк-Рудницький назвав Галичину 1918-1919 років "Єдиним у новітній історії прикладом українського державного правопорядку".
У кінці лютого Станіславів відвідали голова Директорії Володимир Вінниченко і отаман Симон Петлюра, на початку квітня – перший президент УНР Михайло Грушевський. У місті було видано пісенний збірник "Ще не вмерла Україна", до якого увійшло двісті народних та патріотичних пісень.
-Ці чотири з половиною місяці стали важливою віхою в історії Станіслава,- підкреслює Петро Арсенич.
-Пожвавилось громадсько-політичне і культурно-освітнє життя, проводилась українізація навчальних закладів. В самому лише Станіславові виходило 13 газет і журналів.
Але до міста наближалися добре озброєні війська генерала Галпєра. 24 травня 1919 року у Станіславові постали бойовики польської військової організації. Уряд ЗУНР змушений був покинути місто і разом зі статистичною армією УТА відступити на Східну Україну. Майже рік стрільці Української Галицької Армії утримувалися в "чотирикутнику смерті і героїчно билися проти поляків – на заході, проти більшовиків – на сході, проти денікінців – на півдні.
Речові фотодокументальні матеріали та документи тих часів зберігаються у краєзнавчому музеї та обласному державному архіві. Це, зокрема, Звернення Повітової Української Національної Ради до мешканців міста і Станіславівського повіту про перехід влади до УН Ради, і її заклики здати зброю у староство, дотримуватися спокою і порядку. З документів можна дізнатися, чим жив у той час 35-тисячний Станіславів – столиця ЗУНР.
В’ячеслав Кучма,
Член національної Спілки Журналістів України,
Івано-Франківськ-Торонто-Тисмениця

Переглядів: 249 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019