Понеділок, 2021-10-25, 6:04 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Травень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Травень » 24 » Станиславів у часи лихоліть Великої війни
0:23 AM
Станиславів у часи лихоліть Великої війни

Сергій Адамович. Станиславів у часи лихоліть Великої війни. (1914-1918). – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2013. – Серія «Моє місто», №38. – 80 с.
Цього року світова громадськість відзначатиме 100-річчя початку Першої світової війни (1914-1918). Наслідки цього затяжного збройного конфлікту за участи майже всіх європейських держав (а також США) виявилися визначальними для нового ХХ століття. Крім того, що війна залишила по собі болісну спадщину в вигляді мільйонів жертв, знищила чотири імперії, перекроїла політичну мапу Європи, вона також назавжди поховала етос аристократичної Європи (який в історіографії прийняти називати французьким терміном ancien regime) і завершила «довге» XIX століття. Тож за підрахунками громадського діяча й історика Остапа Козака, близько 30 країн Європи та решти світу домовились координувати свої зусилля щодо урочистостей з цієї оказії. Заплановано низку наукових симпозіумів, а також фундаментальних видань.
Українські історики вже встигли відреаґувати на цю дату власними дослідженнями. Серед них є Сергій Адамович – професор кафедри теорії й історії держави та права Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктор історичних наук, громадський діяч, депутат Івано-Франківської обласної ради.
Інтерес історика з Івано-Франківська до Першої світової війни – закономірний. Річ у тім, що впродовж «великої війни» (саме так галицькі українці здебільшого називали її в міжвоєнний період) Станиславів неодноразово переходив з рук до рук, росіяни контролювали місто з 3 вересня 1914 по 20 лютого 1915 р., у 4 березня – 8 червня 1915 р., у 11 серпня 1916 – 24 липня 1917 р., а лінія фронту не відступала поза його околиці.  Зрештою, Галичина була в числі основних театрів активних бойових дій впродовж усієї війни.
Монографія вийшла як 38-й том відомої серії місцевого видавництва «Лілея-НВ», яке всіляко заохочує інтерес до минулого рідного міста.
Брошура складається з передмови, трьох розділів, висновків і додатків. Автор короткої передмови Іван Монолатій – професор політології Прикарпатського національного університету імені В.Стефаника, знаний історик регіону. Монографія написана на основі документів Державного архіву Івано-Франківської області; як це зрозуміло з рецензованої брошури, відповідний архівний фонд достатньо багатий.
Розділ перший – «Політика австро-угорської влади в місті на початку Великої війни і перша російська окупація Станіславова», другий – «Відновлення австрійського урядування і повернення російських окупаційних військ», третій – «Суспільно-політичне та соціальне економічне життя м. Станиславова й актуалізація українського питання в контексті революційних подій 1917-1918 рр.».
Автор звузив предмет дослідження до власне міської історії, обмежившись висвітленням проблеми функціонування Станіславова в умовах реґулярних бойових дій і постійних адміністративних змін. Не випадково, мабуть, монографія присвячена 350-річчю наданню містові маґдебурзького права. Натомість події на фронті висвітлено у якомога стислій формі, за винятком вуличних боїв у самому Станіславові.
Коротко про зміст брошури. 29 серпня 1914 року створено Тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини, яке очолив граф Георгій Бобринський. До червня 1915 року воно поділялося на Львівську, Тернопільську, Чернівецьку та Перемиську губернії. Автор акцентував на деталях непростого побуту міста в прифронтових умовах: репресії проти цивільного населення (австрійців – проти москвофілів, російської адміністрації – супроти євреїв; взагалі антисемітизм був притаманний росіянам впродовж усього періоду окупації), стан міської економіки, освіти, санітарно-гігієнічні умови, курси валют, рішення росіян ґарантувати депозитні вклади австрійських громадян, реквізиція металевих виробів австрійцями, діяльність поліційних органів, вирішення проблеми поховання численних жертв війни тощо. Це загалом узгоджується з інтересом українських фахівців до історії щоденного життя, що став особливо помітним в останнє десятиліття. Достатньо уваги автор приділив функціонуванню Станіславського маґістрату, подав його структуру у вигляді таблиці.
Що стосується історії російської адміністрації, то С.Адамович поділив її на два періоди: до і після Лютневої революції 1917 року.
Першому періоду притаманне намагання підготувати відповідний ґрунт для майбутньої інтеґрації окупованих теренів у Російську імперію (Галичина – основний предмет територіальних претензій царату до Австро-Угорської монархії під час війни).
Натомість постреволюційна адміністрація була толерантнішою. На це вказує, зокрема, факт призначення на посаду генерал-губернатора Галичини Дмитра Дорошенка, невдовзі – класика української історіографії.
Зрештою, вже влітку 1917 року російська армія розпочала деґрадувати, поки фронт як такий припинив існування восени. Після перших успіхів літній наступ російської армії на австрійські позиції переріс у погром Станіславова деморалізованою солдатескою. І тоді командир зведеної кавалерійської бригади генерал П.Врангель (тепер здебільшого відомий як останній командувач Добровольчої армії під час громадської війни в Росії) наказав полковникові польських уланів російської армії Болеславові Мосціцькому увійти в місто й придушити бунт. З таким же проханням до нього звернулася й депутація маґістрату на чолі з бургомістром Антонієм Стиґарем. Б.Мосціцький виконав наказ. Під час бою, уже між частинами російської армії, загинуло 32 польських уланів, а 50 було поранено. Цим скористалася  австрійська армія, яка того ж дня зайняла Станиславів. На цьому  російська окупація міста завершилася. Варто зауважити, що згодом полк Б.Мосціцького став елітною частиною польської армії з почесною назвою «Креховецький».
Завершують брошуру коротенькі висновки, список використаних джерел і літератури; згадаю також старанно укладені додатки: переліки заручників російської влади зі Станіславова, підприємств, лікувальних закладів і аптек, дешевих і безкоштовних їдалень і бібліотек у місті станом на січень 1917 року, персональний склад міської ради 1916 року.
Отже, з завданням описати побут прифронтового Станиславова  в умовах Першої світової війни автор впорався. Не зауважено істотних помилок, за винятком того, що в одних місцях він датував події за старим стилем, в інших – за новим. Відзначу також багатий ілюстративний матеріал брошури. Чимало з фотографій опубліковане вперше. Щоправда, з яких збірок вони походять – невідомо.

Ігор Чорновол


Переглядів: 512 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 21. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2021