Вівторок, 2019-10-15, 2:25 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Січень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Січень » 24 » Тарас Шевченко і Прикарпаття. З історії вшанування - ІІ
10:28 AM
Тарас Шевченко і Прикарпаття. З історії вшанування - ІІ
25 березня 1903 р. молодь середніх шкіл м. Станиславова у тому ж залі влаштувала шевченківський концерт. 4 червня 1903 р. у цьому ж приміщенні відбувся аналогічний захід за участю артистки М. Слободівни-Крушельницької та О. Шухевичівни.
22 березня 1904 р. молодь учительської семінарії в Станиславові організувала шевченківський концерт у залі Товариства музичного ім. Монюшка. Був виконаний твір П. Ніщинського «Закувала та сива зозуля». У другій частині концерту був представлений сценічний образ у п’яти діях зі співами і декламаціями на тему «Житє і слава Тараса Гр. Шевченка» за сценарієм учня станиславівської семінарії, згодом професора Михайла Девоссера. Автор зобразив безрадісне дитинство та молоді роки Кобзаря і цитував уривки з його творів.
6 червня 1905 р. у залі товариства ім. Монюшка заходами Бояна та інших українських товариств відбувся шевченківський концерт.
1 квітня 1906 р. у цьому ж приміщенні українська молодь Станиславівської гімназії влаштувала концерт, присвячений 55-м роковинам смерті Тараса Шевченка. Вступне слово про поета мав проф. Рибчук. Вірш С. Яричевського «Устань, Прометею» читав Припхан, твори  Т. Шевченка — Д. Вітовський. Виступали також Д. Дем’янчук (фрагмент із п’єси «Палій»), С. Салига, Басараб та інші. Чоловічий хор під проводом Вебера у супроводі фортепіано виконав декілька пісень. Вокалісти Кисілевський (тенор) і Глинянський (баритон) дуетом проспівали пісню «Люблю дивитися». Виступив також у супроводі фортепіано квартет скрипалів: Шпербер, Гелертер, Лабенський і Піндельський, піаніст Мішкевич та змішаний хор української гімназії під диригуванням проф. Чайківського. Завершився концерт фрагментом вистави  В. Пачовського «Сон української ночі» (у ролі Т. Шевченка —  Д. Вітовський).
5 квітня 1906 року 45-ті роковини смерті Кобзаря відзначила молодь учительської семінарії у Станиславові.
1907 року українська гімназійна молодь на чолі з Д. Вітовським звернулася до товариства «Українська Бесіда» з листом, в якому просила позичити театральні костюми для шевченківського вечора, що відбувся 10 березня. 19 березня 
1907 р. заходами станиславівського «Бояна» та всіх українських товариств у залі музичного товариства ім. Монюшка відбувся шевченківський концерт з участю скрипаля Бережницького та військового оркестру 24-го полку піхоти.
7 червня 1906 р. станиславівські товариства організували шевченківський концерт з участю З. Левицької, станиславівського «Бояна», академічного хору «Бандурист» зі Львова та інших.
2 квітня 1908 р. у Станиславові у залі товариства ім. Монюшка з нагоди 47-х роковин смерти Т. Шевченка відбувся концерт. Мішаний хор виконував твори М. Лисенка, Ф. Колесси, С. Людкевича на слова Шевченка, декламували твори Кобзаря. 11 квітня того ж року шевченківський концерт влаштувала молодь учительської семінарії. Співав хор із Княгинина, декламували «Наймичку» та інші твори Кобзаря.
25 квітня 1909 р. на шевченківському концерті в Станиславові виступали хори з Маріямполя, Хриплина і Микитинців.
25 березня 1909 року 48-мі роковини смерті Шевченка відзначили учні Коломийської української гімназії. Виконували твори на слова Шевченка композиторів М. Лисенка, М. Вахнянина, С. Людкевича. Баритонове соло в супроводі фортепіано виконав учень  VI кл. М. Семкович. Декламували «Сон» — Б. Витвицький, учень VII кл., «і виріс я на чужині» — В. Дутчак, учень II кл.
У вшануванні пам’яті Кобзаря на Прикарпатті брали участь композитор Д. Січинський (автор музики на вірші Шевченка «Лічу в неволі дні і ночі», «Минули літа», «У гаю, гаю» та ін.), артисти світової слави — О. Мишуга, С. Крушельницька, а також М. Голинський із с. Вербівців теперішнього Городенківського району, лікар-окуліст зі Станиславова Я. Грушкевич, учителі В. Барнич. І. Смолинський, І. Устиянович, диригент і. Гоїв та багато інших.
Прогресивні жінки Галичини теж брали активну участь у вшануванні пам’яті Кобзаря: збирали пожертвування на побудову пам’ятника, влаштовували шевченківські концерти. З ініціативи Ірини Герасимович вони надсилали до Львова свої вишивки, мереживо та інші художні вироби ручної роботи, продавали їх чи розігрували в лотерею, а зібрані кошти вносили у фонд пам’ятника Шевченкові.
Скажімо, протягом 1892—1894 років до цього фонду передали свої вироби Ольга Гаморак зі Стецеви (1871—1914) — майбутня дружина В. Стефаника; колишня наречена І. Франка Ольга Рошкевич-Озаркевич; Олена Майковська зі Станиславова, родичка відомого фольклориста В. Гнатюка; Г. Абрисовська з Косова; 
С. Бурачинська зі Станиславова та інші. Низку цікавих виробів виготовили жінки з Тишківців, Космача, Калуша, Коломиї, Торговиці, Олешкова, Сапогова, Печеніжина та інших населених пунктів. Емілія Окуневська з Яворова на Косівщині подарувала вишитий рушник із написом: «Обніміте, брати мої, найменшого брата, нехай мати усміхнеться, заплакана мати».
Товариство українських жінок у Станиславові зібрало на пам’ятник Шевченкові 10 золотих ринських. А фундаторка цього товариства, організаторка жіночого руху, письменниця і громадська діячка демократичного напряму Н. Кобринська з Болехова передала для цієї мети п’ять золотих ринських.
Разом із Н. Кобринською емансипаційним рухом жіноцтва займалися Ольга Рошкевич, Ганна Павлик (сестра письменника Михайла Павлика), Ганна Гаморак-Данилович, письменниці Климентина Попович-Боярська, Марія Колцуняк, Марійка Підгірянка, іванна Блажкевич. Вони брали активну участь у відзначенні шевченківських вечорів, дитячих ранків. Славетна артистка Соломія Крушельницька виступала на літературно-музичних вечорах, присвячених Т. Шевченкові, у Львові, Станиславові, Коломиї, Городенці та в інших населених пунктах Галичини.
Збережені в музеях та архівах афіші, оголошення і програмки концертів, повідомлення у пресі засвідчують, що урочисті вечорниці на честь Т. Шевченка щорічно відбувалися не лише в  Станиславові, а й в інших містах та селах краю. Приміром, урочистості, присвячені 40-м роковинам від дня смерті генія України, в 
1901 р. відбулися в Коломиї (з промовою 9 березня виступив В. Стефаник), у Надвірні, а 6 березня — в Рогатині, 10 березня — в Долині (заходом «Просвіти»), 
18 березня — в Коломиї — з ініціативи радикалів і 24 березня — з ініціативи української гімназійної молоді, 1 квітня — у Станиславові (українські товариства), Коломиї (філія «Просвіти»), 21 квітня — в Рожнятові, 12 травня — в Кардові (тепер Прутівка Снятинського району; українські радикали), Тлумачі, 12 травня — в Снятині (міщанська читальня), 25 травня — в Калуші, Стриганцях (заходами «Просвіти»), 30 травня — в Коломиї (українські товариства), 6 червня — в Городенці («Руська Бесіда»), 11 серпня — в Косові та інших місцевостях.
(Далі буде.)
Петро Арсенич

Переглядів: 462 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019