Аналогічні святкування відбувалися і в 1902—1903 роках. Скажімо, 6 квітня 1902 р. «вечорниці в 41-ші роковини смерти незабутнього Кобзаря України-Руси» влаштувала молодь української гімназії в Коломиї в селі Сокола. 24 серпня 1902 року товариство «Народна Спілка» в іллінцях вшанувало пам’ять Шевченка в кімнатах громадського уряду. 29 березня 1904 р. святковий вечір на честь Т. Шевченка провели українські товариства в Калуші. Заходом «Української Бесіди» 14 серпня 1904 р. відбулися вечорниці у Косові. Співав чоловічий хор академічної громади. Виконували пісні Лисенка, Воробкевича, Вахнянина, Матюка, Січинського на слова Кобзаря. Наступного року в Косові було поставлено «Невольника», скомпонованого Зарицьким на основі поеми Шевченка. 6 серпня 1905 р. у с. Ковалівці, тепер Коломийського району, відбувся концерт, присвячений поетові, влаштований сільською читальнею в стодолі Юрка Колцуняка. Того ж року 20 серпня читальня «Просвіти» в Надвірні влаштувала концерт, дохід від якого призначили на будову Народного дому. В 1906 р. у Надвірні під час урочистостей було здійснено постановку п’єси «Невольник». 24 лютого 1907 р. вечорниці на честь Шевченка влаштувала молодь української гімназії в Коломиї. У першій частині відбувся концерт під диригуванням В. Барнича, а в другій поставили п’єсу з козацького життя «Невольник». Наприкінці вечорниць виступив професор Я. Гординський. 24 березня 1908 р. молодь української гімназії в Коломиї відзначала 47-мі роковини смерті незабутнього Кобзаря. Вступне слово виголосив гімназист М. Сміх. Чоловічий хор під керівництвом І. Смолинського виконав пісні і. Воробкевича — («Заросли шляхи»), а також Ф. Колесси, М. Лисенка, Д. Січинського — на слова Шевченка. Наприкінці з промовою виступив професор П. Рибчак. 28 березня 1908 р. Шевченка вшанували учні приватних семінарійних курсів у Коломиї. На концерті співав мішаний хор, декламували твори: Ю. Федьковича «В день скону батька нашого» — А. Санойцівна, «Кавказ» Т. Шевченка — і. Арсенич. Щорічно вечорниці на вшанування Т. Шевченка проводили в Коломиї в залі Каси ощадности. Скажімо, 16 травня 1908 р. шевченківський концерт відбувся з участю артистів іванни Біберович, М. Боганича, О. Садовського і Тараса Шухевича. 11 березня 1910 р. українська молодь польської гімназії у Станиславові влаштувала в залі товариства ім. Монюшка вечорниці на вшанування 49-х роковин від дня смерті великого Кобзаря України. Чоловічий хор під диригуванням професора О. Бачинського виконав пісню на слова Шевченка — Ярославенка «Вечір». В. Гадзінський декламував вірш «До Основ’яненка». На вечорі виконували ще твори Ф. Колесси, декламували вірш П. Карманського «Під дубом Тараса» та ін. 9 червня у цьому ж залі відбувся ще один шевченківський концерт, на якому виступали селянські хори з Побережжя, Маріямполя, Блюдників, Микитинців. 18 березня 1910 р. Кобзаря вшанувала молодь української гімназії в Коломиї. У програмі переважали пісні на слова М. Лисенка, зокрема мішаний хор виконав «Жалібний марш» на день смерти Шевченка. З промовами виступали гімназист Н. Гаморак та професор Я. Гординський. 19 квітня 1910 р. концерт на честь Т. Шевченка в цьому ж залі організував станиславівський «Боян», мішаний хор якого виконував твори: «Вечір у хаті» Людкевича, «Прометей» Стеценка, «Фінал» Ярославенка. Сольні партії виконували Парохоняк, Козак, Перфецький, Тарасович, Пашкевич. «Урочисто відзначено 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка у 1911 р. в усіх містечках і багатьох селах краю. 5 березня 1911 р. удався величаво концерт у Тисмениці. Святочний настрій викликав своєю гарною промовою проф. Ю. Чайківський зі Станиславова. Добре виступили мішаний і чоловічий хори, скрипаль Бобик, який досі відомий як талановитий співак. Соло фортепіанове відіграла піаністка В. Кисілевська». (Діло.— 1911.— Ч. 57). Спільний комітет усіх українських товариств у Станиславові 6 квітня 1911 р. організував концерт у залі товариства ім. Монюшка, оскільки своєї великої зали вони не мали. З промовами виступили посли Л. Бачинський, який відкрив свято, і Є. Левицький, який в гарній промові кинув світло на величезне значення Т. Шевченка і на те, як він нам дорогий. Хор із Вікторова під керівництвом Салиги заспівав «Думи мої», «Тече вода з-під явора». Селянський хор із Микитинців виконав твір Шевченка — Ф. Колесси «Було колись на Вкраїні». Вірш «Розрита могила» декламувала із Побережжя Марія Запухляк, з вітаннями виступали Лесь Курбас, селянин Глум з Вікторова, учителька з Побережжя Ольга Мацьків, Салигова з Вікторова, Орлюк та інші. Після обіду артисти Українського народного театру ім. І. Тобілевича поставили «Невольника» М. Кропивницького (режисер Лесь Курбас). О 8 год. вечора в залі товариства ім. Монюшка розпочався ювілейний концерт на честь Шевченка, поставлений станиславівським «Бояном» з участю солістки Т. Бачинської і письменника Б. Лепкого. Виступив хор зі своєю програмою, грав О. Бережницький, співала Т. Бачинська. З промовою виступив Богдан Лепкий і продекламував «Кавказ». (Діло. — 1911. — Ч. 84). 2 квітня 1911 р. у цьому ж залі було проведено свято до дня Шевченка, яке організувала Українська соціалістична радикальна партія. З промовою виступив Р. Яросевич. Співав хор, декламували вірші поета. У Калуші перед початком концерту відбувся святковий урочистий похід, в якому взяло участь півтори тисячі осіб із Калуша та навколишніх сіл. У Народному домі було встановлено бюст Шевченка роботи М. Гаврилка, який приїхав на святкування до Калуша і взяв участь у художньому оформленні залу. З промовами виступили Р. Перфецький і студент Я. Дудикевич. Крім солоспівів, діти виконали «Вінок на могилу Шевченка». Свято закінчилося апофеозом «Спадаючі пута неволі і темноти з України» в оформленні М. Гаврилка. У Снятині перед концертом 8 березня промову про життя і творчість Шевченка виголосив Іван Семанюк (письменник Марко Черемшина). Організатором свята в Косові 26 березня 1911 р. був учитель голова місцевої читальні «Просвіта» іван Устиянович, котрий виголосив промову, а потім керував хором. «У гарнім виконанні поодиноких точок програми брала участь не лише інтелігенція, але і міщани, й робітники». (Далі буде) Петро АРСЕНИЧ | 
